33. Загальна характеристика громадян ського суспільства та його ознаки.

Громадянське суспільство- це, по-перше асоціація людей у який кожна людина вільна як така, що володіє невідчужуваними правами, рівноправна з іншими членами суспільства, самостійна у виборі правового стану (громадян ство, іноземного громадянства, відсутність громад-ства), по-друге, недержавні (інституціо налізовані в об'єднання громадян) асоціації лю дей по соц, етнічній, релігійній і іншим нале жностям, політичн,професійним і ін. інтересам, що, по-третє формуются на цих основах сусп (недержавні) відносини, що розвиваются і функціонують на самоуправлінських засадах, самопрояві волі й інтересів окремих індивідів, їхніх угрупувань, діючих у вільному від держ-правового впливу просторі суспільства.

Становлення і фіонування громад.суспільства у недержавній сфері суп.відносин не означає його ізольованості від держ-правов. інститутів, організаційної діяльності держ.орг. і органі зацій правових засобів впливу на діяльність організацій і поводження людей у с-мі грома дянського суспільства. При цьому використо вуються різні держ-правові засоби: законодавчі акти, правові відносини, що складаються в зв'язку з правовим регулюванням поводження людей,організацією,реорганізацією, діяльністю і припиненням об'єднань людей, функціонував нням інших інститутів громадського суспіль тва, договірні і позадоговірні засоби правового регулювання взаємин, взаємодії суспільства і Д, правоохоронна діяльність Д, його орг і організацій.

Демократична правова Д заснована і діюча на демократичних початках юридична організація суспільства, правова форма організації і діяльності публічно-політичної влади, і її взаємин з людиною різних цивільних(П) стану і громадянському суспільством.

Найважливіші принципи громадянського суспільства і демократично-правової держави, їхніх взаємин на індивідуальному і масовому (асоційованому) рівнях закріплені й оформлені в с-мі к-ційного ладу. У відмінності від суспільства, у яке Д входить у якості найважли вішої політ.організації, центра, навколо якого «обертається» усе політ.життя, громадянське суспільство не включає Д, не дивлячись на те, що всі його потреби й інтереси в різному ступені і формі знаходять висвітлення в держ.діяльності,переломлюються «крізь» волю Д, одержуючи загальне значення в с-мі зак-вства, юридичних засобів, що забезпечують стабільність і нормальний розвиток цивільного суспільства.

Визначається службова, обслуговуюча роль Д у відношені цивільного суспільства, відтвореня для нього нормальних демократичних умов існування і розвитку. З іншого боку, функціо нуваня громадянського суспільства відповідно до законів Д, повага суспільством державності.

К-ційними ознаками демократичної правової Д є: -розмежування фій, сфер впливу і відповідальності між Д і громадянським суспільством для того, щоб держ. регулювання в громад.суспільстві здійснювалося в межах, визначених К-цією, створило для суспільства умови нормального розвитку, а громадянське суспільство і його інститути,роблячи постій ний вплив на держ.політику, не претендували на суверенну владу, на здійснення владних-управлінських фій, узурпацію влади окремими партіями, чи угрупованнями обличчями, а була вільною асоціацією людей, їхнім соціальним будинком;

-досягнення держ.влади тільки за допомогою законом передбачених форм прямого народов ладдя, демократичних виборів, що мають загальної, рівний, прямої характер за умови таємного голосування і виключного П вищого орг.держ.вл виступати від імені всього народу;

-поділ держ.вл на зак, вик, контрольну, суд, кожна з який діє незалежно, самостійно, у взаємодії з іншою владою, як правило (виключення може бути встановлено тільки К-цією), без П взаємного делегування фій і повноважень, на засадах взаємних стримань і противаг;

-розмежування компетенції між центральною вл й орг.регіонального і місц.самовряд, центра льною і місц.держ.адміністрацією, органами регіонального місц.самовряд й інших форм територіальної самоорганізації громадян із правом делегування повноважень і договірною компетенцією в с-мі самовряд. територіальним колективом (громади, комуни);

-визнання Д не даруванням ним природних відчужуваних і недоторканних П і воль людини і громадянина, забезпечення цих П і воль дер.захистом.