Підзаконні норм.-пр. Акти як джерела кпу.

19Підзаконні норм.-пр.акти є одним з джерел КП. ПНА - пр. акт, який має меншу юрид. силу, ніж закон. Приймається на основі законів та на їх виконання. П. а. не повинні суперечити законам. У разі колізії між ними перевага віддається законові. До П. а. належать укази През., постанови і розпорядження КМУ, накази міністерств та відомств, розпорядження місц. держ. адміністрацій, рішення органів місц. самоврядування тощо. І П. а., і закони повинні відповідати КУ, яка має найвищу юрид. силу. ///Усі нормативно-правові акти підрозділяються на 2 осн. види чи групи: закони і підзаконні акти. Основа їхньої класифікації – юр. чинність, обумовлена положенням органу, що видав той чи інший норм. акт, у заг. Сис. правотворчих д-х органів, його компетенцією і відповідно хар-рів самих видаваних актів. /// У залежності від цих же критеріїв у кожній країні, а точніше, у кожній пр. сис. встан-ться чітка ієрархія, тобто чітка сис. розташування, співпідпорядкованості норм.-пр. актів. /// Унизу цієї ієрархії знаходяться норм. акти, які видаються місц. органами д-ї влади. Вгорі ієрархії – норм.-пр. акти (закони, статути і т.п.), які видаються вищими представницькими органами. Ці акти - закони - володіють вищою юр. чинністю стосовно всіх інших, підзаконних, актів. Останні повинні чітко відповідати закону, видаватися на основі закону й у виконання закон Дані вимоги, безсумнівно, стосуються й актів уряду, що серед усіх підзаконних актів володіють найвищою юр. чинністю і відіграють ведучу роль. Сформована і підтримувана в кожній країні ієрархія норма.-пр. актів має найважливіше значення для упорядкування процесів правотворчості і правозастосування, для створення і підтримки режиму законності і конституцийності.

42

Пон. і форми предст. демократії. Пр. гарантії здійс-ня народовладдя. Термін “представницька демократія” безпосередньо пов'язаний з категорією "предст-ка влада", під якою розуміється сукупність повн-нь, делегованих народом, виборним представникам, які об'єднані у спеціальній колегіальній установі (парламенті, раді місц. самовр-ня тощо) на суворо визначений строк, а також сукупність предст. органів влади.

Це поняття хар-зує не стільки функціональне призначення, скільки природу влади, засіб її здійс-ня. Зокрема, предст. владу не можна ототожнювати з владою законодавчою, оскільки не будь-яка предст. влада має законодавчі повноваження (так, ради місц. самовр-ня, які здійснюють предст. владу, не можуть приймати закони), і, навпаки, не будь-яку закон. владу здійс-ть органи предст. влади (н-д, законодавча влада абсолютного монарха). Крім того, предст. влада, крім нормотворчих, здійснює контрольні, розпорядчі та інші повноваження. Хар-р цієї влади багато в чому визначається видом (принципом) представництва.

За КУ (ст. 5) народ є носієм суверенітету й єдиним джерелом влади в Укр. Народовладдя означає також право народу набувати владу, розпоряджатися владою, захищати, охороняти і гарантувати її. Відп. до КУ право визначати і змінювати конст. лад в Укр. належить виключно народові й не може бути узурповане д-вою, її органами або посад, особами.

73