Порядок зміни адмін.-тер. Поділу Укр.

Протягом усіх 11 р. існ-ня Укр. як незал. д-ви відбувався актив. пошук оптим-ї моделі ад.-тер. устрою.

Щодо принципів побудови сис. адмін.-тер. устрою, то бралися до уваги, зокрема, такі принципи: природно-істор., нац., соц.-екон., природний. Враховувався також стан шляхів, кількість і густота нас-ня певної тер-ї, наявність умов для задоволення потреб нас-ня, наближеність центру адмін.-тер. одиниці до нас-ня тощо.

Необхідно виявити такі принципи, які мають бути покладені в основу вдосконалення існуючої сис. адмін.-тер. поділу Укр. Зокрема, науковцями і представниками органів д-ї влади та місц. самовр-ня пропонувалися такі принципи: врахування регіональних, соц.-ек., істор. та прир. особливостей; соц.-екологічна спрямованість екологічної політики; паритетність д-х і регіональних цілей за рахунок децентралізації регіонального упр-ня, чітке визначення змісту його рівнів; максимальна відповідність адм.-тер. устрою соц.-ек-му та ін. видам районування; зменшення витрат на адм-не упр-ня за рахунок різкого скорочення функцій апарату центру; виборність керівних органів; творче врахування досвіду заруб. країн і макс. викор-ня власного.

Важл. значення набуває і виявлення чинників, що визначають адмін.-тер. поділ (АТП) Укр. До них, зокрема, пропонувалося віднести: історико-ментальний, соц.-ек., адмін-й і політ. чинники. Виділялися також етнічний, геогр. і демографічний чинники, але вони не виходили за рамки згаданих чотирьох.

Як бачимо, істор. шлях Укр. привів до існування регіонів, нас-ня яких помітно відрізняється рівнем . свідомості, геополітичним спрямуванням, етнічним складом, ментальністю. Виходячи з цього, з урахуванням історико-ментального чинника пропонувалося збільшити тер-ї областей, а отже, зменшити їхню кількість принаймні вдвічі.

108Соц-ек чинник складався з таких умов: спільність ек.-геогр. параметрів та спеціалізації вир-ва, розвиненість комунікацій та кооперації, однорідність соц.-демографічних показників. Ці умови, за думкою вчених, диктують потребу макс. збільшення розмірів областей, які мають стати основною ланкою регіонального упр-ня. Тим більше, що теперішні області в цілому відповідають світовим параметрам — близько 2 млн. нас-ня і понад 3 млрд. вартості основних фондів.

Адміністративний чинник полягав у забез-ні оптимального поєднання ефективності упр-ня та його економічності.

Політичний чинник вважався фактором зміцнення нації, він залежав від конкретної політики парламенту і През.

Отже, пошук оптим. сис. АТП не завершений, він триває.

105

Пон. І принципи, форми здійс-ня місц. Самовр-ня.

МС – пр. інститут народовладдя, через який здійснюється упр-ння місц. справами в низових адм.-тер.одиницях шляхом самоорг-ї жителів певної тер-ї за згодою і при сприянні д-ви. У сучас. Укр. МС визначається на конст.рівні як гарантоване д-ю право та реальна здатність тер.громади – жителів села чи добровільного об”єднання у сіл.грромаду жителів кількох сіл, селищ, міста – самостійно або під відповідальність органів і посад. осіб МС вирішувати пит. місц. значення у межах КУ і З-вУ.

МС здійс-ся тер.громадами безпосередньо: шляхом місц.референдуму, виборів, заг. зборів гр-н за місцем проживанн, внесення місц. ініціатив тощо, а також через інститути предст. демократії.

За ЗУ “ Про МС в Укр.” 97р. визн-ся такі осн. принципи МС: 1.) народовладдя; 2.) законності; 3.) гласності; 4.) колегіальності; 5.) поєднання місцевих і державних інтересів; 6.) виборності; 7.) правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та ін. законами; 8.) підзвітності та відповідальності перед тер-ми громадами їх органів та посадових осіб; 9.) д-ї підтримки та гарантії МС; 10.) судового захисту прав МС.