Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
збірник задач з психології.docx
Скачиваний:
190
Добавлен:
13.03.2015
Размер:
560.71 Кб
Скачать
  1. 5. Вивчіть характерні особливості почуттів дошкіль нят. Для цього прочитайте їм емоційно насичене опо­відання і спостерігайте за реакцією дітей.

  2. Список рекомендованої літератури

  3. В є н г є р Л. А., М у х и н а В. С. Развитие чувств дошколыш ка//Дошк. восп.—1973.—№ 10 — С. 39—44.

  4. Воспитание нравственных чувств у старших дошколыш ков/Под ред. А. В. Виноградовой.—М., 1980.—С. 11—22.

  5. Эмоциональное развитие дошкольника / Под род. А. Д. Кошелевой.—Мм 1985.—С. 44—38.

  6. Федосеева Л. От добрых чувств к добрым поступкам// Дошк. восп.— 1977.— № П.—С. 55—61.

  7. Шакуров Р. X. Самолюбие детей.— М., 1969.— 175 с.

  8. Тема 6. Розвиток вольової сфери у дошкільників

  9. І. Дайте відповіді на запитання і виконайте зав­дання.

  1. Розкажіть про місце і роль імпульсивних і во­льових дій в поведінці дошкільників. Наведіть при­клади. З'ясуйте довільність поведінки — одне з ново­утворень дітей 3—6 років.

  2. Охарактеризуйте розвиток цілеспрямованості дій протягом дошкільного віку. Вкажіть, які цілі ставить перед собою старший дошкільник? Наведіть приклади.

  3. Опишіть розвиток вольових дій, зв'язаних з бо­ротьбою мотивів. Наведіть приклади.

  4. З'ясуйте роль внутрішнього мовлення у плану­ванні й регуляції поведінки дошкільнят.

  5. У яких напрямах відбувається розвиток вольових дій дітей дошкільного віку?

  6. Назвіть вольові якості, які особливо серйозно треба виховувати у дітей перед їх вступом до школи. Поясніть свою відповідь.

  7. Поясніть, чому гра є для дошкільників школою волі. Підтвердіть прикладом.

  8. Як потрібно проводити заняття в садку, щоб во­ни сприяли розвитку дитячої волі?

  1. II. Знайдіть більш точні відповіді на запитання.

  2. 1. Яка відповідь є правильною? У дошкільників:

  3. а) переважна більшість дій — вольові;

  4. б) співіснують імпульсивні дії з вольовими;

  5. в) переважають імпульсивні дії, які виникають під безпосереднім впливом емоцій та бажань.

  6. 2. У якому рядку йдеться про молодшого дошкіль­ ника?

  7. а) У своїх діях і вчинках керується близькими, зро­ зумілими цілями, які він ставить перед собою.

  8. б) У своїх діях переслідує ті близькі, привабливі цілі, які ставить перед ним дорослий.

  9. в) Його вчинки позбавлені мети і мотивації.

  10. 3. Діти якого дошкільного віку утруднюються при виконанні словесної інструкції дорослих, часто роблять те, що їм хочеться, а не те, що їм задано дорослими?

  11. а) Молодшого.

  1. 99

  1. б) Середнього.

  2. в) Старшого.

  3. 4. Найдійовішим мотивом для середнього дошкілі.

  4. ника є:

  5. а) слово, дане самою дитиною;

  6. б) заборона дорослої людини;

  7. в) чекання обіцяної нагороди;

  8. г) очікуване покарання.

  9. 5. З якого дошкільного віку дитина починає керу­ вати своїми психічними процесами? L

  10. а) 3 молодшого.

  11. б) 3 середнього.

  12. в) 3 старшого.

  13. 6. У якому рядку міститься правильне твердження про старшого дошкільника?

  14. а) Боротьба мотивів не завжди закінчується вибо­ ром більш важливого мотиву.

  15. б) При боротьбі мотивів переважають почуття,

  16. емоції.

  17. в) При боротьбі мотивів переважає розсудливість.

  18. 7. З якого дошкільного віку мовлення виконує функцію регуляції і планування?

  19. а) 3 молодшого.

  20. б) 3 середнього.

  21. в) 3 старшого.

  22. III. Проаналізуйте тексти і дайте відповіді на за­питання.

  23. 1. Про яку сторону дитячої психіки говорить ука­ заний нижче факт? Для дітей якого віку він характер­ ний?

  24. Дитина вдарилася об ріг шафи і заплакала від бо­лю. Мама подмухала на забите місце, поцілувала і ска­зала, що взяла біль весь собі. Дитина заспокоїлась.

  25. (За Г. О; Люблінською)

  26. 2. Оцініть рівень розвитку волі Шурика. Чи варто було його карати?

  27. П'ятирічний Шурик зібрався разом з матір'ю й старшою сестрою в гості до улюбленого дядька. Від­відини дядька Борі завжди були привабливими: хлоп­чик ріс без батька.

  28. Мати звеліла синові зачекати біля будинку і нікуди не ходити. Шурик обіцяв виконати розпорядження ма-

  29. 100

  30. тері. Та коли вона вийшла на ґанок, біля дому сина не було. Покликала, але Шурик не відгукнувся. Мати

  31. розсердилась:

  32. — Негідний хлопчисько! Мабуть, знов побіг з діт­лахами до сусіднього двору.

  33. Мати була впевнена, що син разом з своїми това­ришами бігає зараз на сусідньому подвір'ї. Вона по­думала, що за неслухняність треба обов'язково пока­рати сина, і пішла без нього, попрохавши бабусю доглянути за дитиною.

  34. Коли Шура довідався, що мати пішла в гості са­ма, без нього, він гірко заплакав.

  35. — Я так хотів до дядька Борі,— повторював він

  36. крізь сльози.

  • Я так хотів...

  • Чому ж ти пішов, дурненький? — картала його бабуся. Але Шура не міг їй цього пояснити, він тільки гірко плакав, а вночі не міг заснути.

  1. — І до цього часу,— розповідає мати,— син не за­ був цієї історії.

  2. (За Т. Марковою)

  3. 3. Дайте аналіз описаних нижче дій дошкільника.

  4. Йде заняття з малювання в старшій групі дитячого садка «Ялинка». Ваня уважно вислухав інструкцію Людмили Іванівни про те, що треба малювати і як саме; зразу ж приступив до роботи. Продовжуючи ма­лювати, промовив:

  5. — Буду малювати осінь. Намалюю, як птахи від­ літають у теплі краї. Намалюю зелену ялинку, а бе­ різку — з жовтим листям. Траву теж намалюю жовтим олівцем. Не забуду намалювати сіре небо.

  6. Та через кілька хвилин голосно заявив:

  7. — Ні, не буду малювати кольоровими олівцями, візьму краще фарби й стану ними малювати...

  8. 4. Знання яких особливостей дошкільників допомог­ли Тамарі Львівні у правильному виборі педагогіч­них прийомів впливу на дітей?

  9. Стояв чудовий зимовий день. Йшов густий лапатий сніг. Вихованці середньої групи вийшли на прогулянку й стали милуватися красою зимового пейзажу.

  10. Валя стоїть біля дверей і боїться йти по сніговій стежці. Як не вмовляла вихователька її пройти, за-

  11. 101

  1. певняючи, що снігу не так вже й багато, дівчинка не зрушила з місця.

  2. Тоді Тамара Львівна нагадала, що в кінці саду стоїть зліплена старшими дітьми снігова баба, й запро­понувала вирушити до неї. Валя сміливо покрокува­ла разом з дітьми.

  3. Не всі діти наважились спускатись на санчатах з гірки. Тамара Львівна сказала своїм підопічним: «Ді­ти, наш садок хоче придбати нові великі санчата. Коли я побачу, що ви сміливі, не боїтесь спускатись з гірки, то замовлю вам санчата і ви будете кататись на них».

  4. Зразу ж всі дітлахи почали дружно спускатись з гірки. Навколо залунав веселий дитячий сміх.

  5. 5. Поясніть поведінку Костика за таким описом: Костик стрімголов біжить по асфальтовій доріжці

  6. садка і раптом, зачепившись за щось, падає. Через кілька хвилин встає, а в очах сльози. Хлопчики й дів­чатка вже готові прийти товаришу на поміч. Костик не плаче, простягає руку виховательці, щоб змастила ранку йодом. З сльозами на очах говорить: «Я не пла­чу. Я — мужчина».

  7. (За В. К- Котирло)

  8. 6. Якої вольової якості бракує Славку? П'ятирічний Славко хоче щось подарувати своєму

  9. другу Димі. Але що саме — він ніяк не може виріши­ти. Нарешті він витягує з ящика іграшкову машину і шаблю. Повертів їх у руках, пом'явся і підійшов до батька.

  • Тату, що мені подарувати Димі?

  • Що хочеш, те й даруй,— відповів батько.

  • Але ти скажи, що краще.

  • Я не знаю, який подарунок Димі більше сподо­бається. Тобі це краще знати, ти ж з ним кожен день граєшся,— відповів батько синові.

  • Ні, ти мені скажи, що подарувати,— настоюваи на своєму Слава.

  1. Батько ж категорично відмовився допомогти си­нові. Чому?

  2. 7. Чи розділяєте ви точку зору матері Юри?

  3. Юра разом з дорослими збирав ягоди. Не поклав­ши в рот жодної ягоди, він набрав повну склянку. Хтось запитав у нього: «Ти не любиш ягід?»-—«Ні, 102

  4. дуже люблю. Ніхто не їсть, то й я не їм. Всі збирають на варення, і я»,— відповів Юра.

  • Хай би їв,— сказав тато мамі.

  • Ні, відповіла вона тихенько... добре, що він мо­же... Цьому не можна зава,жати, а ягід ми йому дамо вдома.

  1. (За Л. Ф. Островською)

  2. 8. Оцініть доцільність прийому впливу Аркадія Гай­дара на сина.

  3. «Одного разу поверталися ми з прогулянки пізно ввечері,— згадує Тимур Гайдар.— Було темно, і ма­ленький перелісок, що стояв на дорозі до дому, здавав­ся лісовими хащами. Зовсім страшно стало мені, і я взяв батька за руку.

  • Еге, Тимурчику! Та ти, здається, злякався? — спитав він.

  • Ні, татку, я не злякався. Мені тільки трішечки

  1. лячно.

  2. — Ну, тоді йди один он до того повороту. Стій там і чекай мене, не озираючись.

  3. Було страшно, але показати себе боягузом перед батьком я не міг і пішов уперед по дорозі. Дійшов до повороту, зупинився, чекаю. Темно довкола. В кущах щось хруснуло, але я стою твердо. Батько, підійшовши до мене, садовить мене на плече».

  4. 9. Проаналізуйте і оцініть вольові дії дошкіль­ників.

  5. Гаряча пора у вихованців підготовчої групи: менш ніж десять днів залишилось до випускного ранку, а костюми не закінчили шити, декорації тільки почали готувати. Вчора домовилися з Олександрою Михайлів­ною, що сьогодні трійка дітей розмалюють фарбою вже вирізані дітьми на тому тижні силуети дерев. Боря, Павлик, Ваня водять великими пензликами по декора­ції, придивляючись до намічених контурів.

  6. Закінчивши розмальовувати крони, хлопці перехо­дять до стовбурів. І тут виявляється, що коричнева фарба висохла. Довелось збігати в групу, принести во­ди і підготувати потрібну до вжитку фарбу.

  7. Вбігає захеканий Василько:

  8. — Хлопці, гайда грати в футбол: наша команда програє,— вигукував він.

  9. 103

  1. певняючи, що снігу не так вже й багато, дівчинка не зрушила з місця.

  2. Тоді Тамара Львівна нагадала, що в кінці саду стоїть зліплена старшими дітьми снігова баба, й запро­понувала вирушити до неї. Валя сміливо покрокува­ла разом з дітьми.

  3. Не всі діти наважились спускатись на санчатах э гірки. Тамара Львівна сказала своїм підопічним: «Ді­ти, наш садок хоче придбати нові великі санчата. Коли я побачу, що ви сміливі, не боїтесь спускатись з гірки, то замовлю вам санчата і ви будете кататись на них».

  4. Зразу ж всі дітлахи почали дружно спускатись з гірки. Навколо залунав веселий дитячий сміх.

  5. 5. Поясніть поведінку Костика за таким описом: Костик стрімголов біжить по асфальтовій доріжці

  6. садка і раптом, зачепившись за щось, падає. Через кілька хвилин встає, а в очах сльози. Хлопчики й дів­чатка вже готові прийти товаришу на поміч. Костик не плаче, простягає руку виховательці, щоб змастила ранку йодом. З сльозами на очах говорить: «Я не пла­чу. Я — мужчина».

  7. (За В. /С. Котирло)

  8. 6. Якої вольової якості бракує Славку? П'ятирічний Славко хоче щось подарувати своєму

  9. другу Димі. Але що саме — він ніяк не може виріши­ти. Нарешті він витягує з ящика іграшкову машину і шаблю. Повертів їх у руках, пом'явся і підійшов до батька.

  • Тату, що мені подарувати Димі?

  • Що хочеш, те й даруй,— відповів батько.

  • Але ти скажи, що краще.

  • Я не знаю, який подарунок Димі більше сподо­бається. Тобі це краще знати, ти ж з ним кожен день граєшся,— відповів батько синові.

  • Ні, ти мені скажи, що подарувати,— настоював на своєму Слава.

  1. Батько ж категорично відмовився допомогти си­нові. Чому?

  2. 7. Чи розділяєте ви точку зору матері Юри?

  3. Юра разом з дорослими збирав ягоди. Не поклав­ши в рот жодної ягоди, він набрав повну склянку. Хтось запитав у нього: «Ти не любиш ягід?» —«Ні,

  4. 102

  5. дуже люблю. Ніхто не їсть, то й я не їм. Всі збирають на варення, і я»,— відповів Юра.

  • Хай би їв,— сказав тато мамі.

  • Ні, відповіла вона тихенько... добре, що він мо­же... Цьому не можна зава,жати, а ягід ми йому дамо вдома.

  1. (За Л. Ф. Островською)

  2. 8. Оцініть доцільність прийому впливу Аркадія Гай­дара на сина.

  3. «Одного разу поверталися ми з прогулянки пізно ввечері,— згадує Тимур Гайдар.— Було темно, і ма­ленький перелісок, що стояв на дорозі до дому, здавав­ся лісовими хащами. Зовсім страшно стало мені, і я взяв батька за руку.

  • Еге, Тимурчику! Та ти, здається, злякався? — спитав він.

  • Ні, татку, я не злякався. Мені тільки трішечки

  1. лячно.

  2. — Ну, тоді йди один он до того повороту. Стій там і чекай мене, не озираючись.

  3. Було страшно, але показати себе боягузом перед батьком я не міг і пішов уперед по дорозі. Дійшов до повороту, зупинився, чекаю. Темно довкола. В кущах щось хруснуло, але я стою твердо. Батько, підійшовши до мене, садовить мене на плече».

  4. 9. Проаналізуйте і оцініть вольові дії дошкіль­ників.

  5. Гаряча пора у вихованців підготовчої групи: менш ніж десять днів залишилось до випускного ранку, а костюми не закінчили шити, декорації тільки почали готувати. Вчора домовилися з Олександрою Михайлів­ною, що сьогодні трійка дітей розмалюють фарбою вже вирізані дітьми на тому тижні силуети дерев. Боря, Павлик, Ваня водять великими пензликами по декора­ції, придивляючись до намічених контурів.

  6. Закінчивши розмальовувати крони, хлопці перехо­дять до стовбурів. І тут виявляється, що коричнева фарба висохла. Довелось збігати в групу, принести во­ди і підготувати потрібну до вжитку фарбу.

  7. Вбігає захеканий Василько:

  8. — Хлопці, гайда грати в футбол: наша команда програє,— вигукував він.

  9. 103

  1. Дружна трійка мовчки перезирається і рішуче за­являє:

  2. — Ні, нікуди ми не підемо. Бачиш, скільки ще у нас роботи? Василько кривиться. «Е,— тягне він,— і вчора із-за ваших декорацій мало погралися в моря­ ків... і зараз знову...»

  3. Проте Боря, Павлик і Ваня не міняють свого рі­шення.

  4. — Іди краще звідси,— говорять вони.— Не зава­ жай нам!

  5. 10. Проаналізуйте поведінку Оленки і оцініть ви­словлювання дорослих щодо шляхів виховання дітей.

  6. Тихо, затишно в сквері. Раптом тишу розриває ве­ реск, і

  7. — Купи, сказала, купи! — кричить Оленка, яка ле­ жить на доріжці біля лавки.

  8. Мати, підійшовши до дочки, каже їй: «Не кричи, встань!»

  9. — Не встану, купи, купи морозива! — повторюва­ ла мала.

  10. З сусідніх лавок чути голоси:

  • Тож дитина просить, чого не купити?!

  • Отак недовго і нерви дитині зіпсувати!

  • Вибивати дурощі треба палицею, а то на голову сядуть!

  1. Іван Іванович спокійно підійшов до Оленки і суво­ро сказав: «Ану, замовкни: заважаєш людям». Олен-ка підіймає голову, здивовано дивиться на нього.

  2. — Встань зараз,— продовжує дядя.

  3. Дівчина підводиться і, посміхаючись, говорить:

  • Я хотіла морозива. Мені мама завжди все ро­бить, коли я заплачу.

  • Ти в садочок ходиш? — запитав Іван Іванович.

  • Я люблю наш садочок. Я в садочку хороша. Не хочу, щоб діти сміялися з мене.