IV. Психологічні задачі.

1. Проаналізуйте поданий нижче текст і дайте від­повіді на запитання.

Письменник В. Шишков в своєму творі «Таежный волк» так писав про героя: «Автор іде разом з Бакла-новим — тайговиком по лісу. Вони йдуть високою тра­вою, яка вище коня. Бакланов, вдивляючись у траву, говорить: «Дивись, недавно тут ведмідь проходив. Ні,—краще вдивляючись, виправляє він сам себе,— Не ведмідь, а коні иековапі йшли і люди».

— Чому ти так гадаєш?

— А хіба ти не бачиш? Якраз врівень з кінською мордою трава де-не-де обскубана: коні на ходу зри­ вали.

Він оглянувся на всі боки і, показуючи вправо, ска­зав: «Значить, на тому пагорбку вони робили привал. Чоловік 15 було».

• Звідки ти знаєш?

• Дивись, чотири дірки навколо вогнища, значить, чотири палиці було встромлено в ті дірки. На кожній палиці висіло по одному чайнику. Кожен чайник на три-чотири чоловіка, ось тобі чотири раза по чотири — скільки буде?

• Коли ж вони були? Сьогодні, мабуть?

• От так сказав...— Бакланов розгріб попіл, по­щупав землю...

• Три дні тому, ось коли. Земля під ногами холод­на, значить не сьогодні. І не вчора, тому що на вуглин­ках здуто сивий нальот. А три дні тому після дощу. Коли б до дощу, то попіл змило б. Отже, три дні тому, після дощу. Зрозуміло?»

Скажіть, за допомогою якого пізнавального психіч­ного процесу Бакланов одержав відповідну інформа­цію? Розкрийте зміст даного психічного процесу, його характерні особливості.

2. Які характерні особливості мислення проявля­ються в таких прикладах?

а) «Хоча до переднього краю вже залишалось не більше як два кілометри, розвідники продовжували йти так само обережно, обачливо, як і раніш...

Навколо було надзвичайно тихо. Це був рідкісний час затишшя. Якщо не рахувати далеких гарматних пострілів та коротенької кулеметної черги десь збоку, то можна було думати, що в світі немає ніякої війни.

Проте бувалий солдат відразу помітив би тисячі ознак того, що саме тут, в цьому тихому, глухому міс­ці, і притаїлась війна.

Червоний телефонний шнур, який непомітно сковз­нув під ногами, говорив, що десь недалеко — ворожий командний пункт або застава. Декілька зламаних осик і зім'ятий чагарник не залишали сумніву в тім, що не­давно тут пройшов танк або самохідка, а легкий, що не встиг ще вивітритись, особливий, чужий запах шту­чного бензину і гарячого масла показував, що цей танк або самохідка були німецькими...

36

37

Іноді розвідники наштовхувалися па глибокий, зви­вистий хід сполучення або на ґрунтовий командирсь­кий бліндаж, накатів в шість, з дверима, зверненими на захід. І ці двері, звернені на захід, красномовно го­ворили, що бліндаж німецький, а не наш... Так розвід­ники повільно прОСуваЛ'ИСЬ ДО своїх».

(В. Катаев)

б) Учневі треба знаЙТИ, чому дорівнює один із ку­ тів рівностороппього трикутника. ВІН міркує так: про­ ти рівних сторін лежать однакові кути, сума всіх вну­ трішніх кутів трикутника дорівнює 180 градусів. Отже, величина одного кута трикутника дорівнює 180:3 = = 60 градусів.

в) Прокинувшись вранці, учень підходить до вікна

і бачить, ЩО ЗЄМЛЯ, дерева, будинки вкриті снігом, а

люди ходять тепЛо одягнені. Значить, уночі йшов сніг, а зараз надворі холодію.

3. Укажіть у наведених прикладах ВИДИ мислення, їх характерні особливості.

а) Учень VIII класу так висловив своє розуміння вірша М. Ю. Лєрмонтова «Скеля»: «Хмаринка — це випадкова радість у людини. Вона зігріла людину, за­ лишила добрий спогад і полетіла. І ця людина після такої радості ще гостріше відчуває свою самотність, усю безрадісність свого існування» (за М. М. Шарда- ковим).

б) Першокласникам дали одноколірні цеглинки і Запропонували з частини цеглинок викласти дві стін­ ки. Потім перша група школярів повинна була виклас­ ти третю стінку (що з'єднала б перші дві), орієнтую­ чись на раніше викладені дві стійки. Друга група, спо­ руджуючи третю стінку, не мала можливості порівню­ вати свою роботу з двома першими стійками.

У першій групі виявилося втроє більше учнів, які правильно розв'язали завдання, ніж у другій групі (за М. М. Шардаковим).

в) Учень X класу так визначає почуття честі: «По­ чуття честі — це почуття, яке змушує людину підтри­ мувати в очах інших свій авторитет, репутацію чи ав­ торитет і репутацію колективу, членом якого він є... Це почуття спонукає прагнути до чистоти своїх вчин­ ків, своєї моралі. Особиста честь у нашій країні невід­ дільна від колективної» (за В. А. Крутецьким, М. С. Лукіним).

4. Проаналізуйте проведення занять з погляду ак­тивізації мислення дітей на шостому році життя.

Ольга Семенівна показувала своїм вихованцям кар­тинки, на яких зображені відомі їм свійські і дикі тва­рини. Вона ставила дітям такі запитання:

— Хто це? Де живе? Як звуться їхні дитинчата? Це дика чи свійська тварина? Розкажіть про зовніш­ ні ознаки їх.

В іншій старшій групі в цей же день Ніна Петрівна показувала дітям ті самі картинки і ставила їм такі запитання:

— Хто це? Як ти дізнався, що це... наприклад, коза? Який у неї зовнішній вигляд? Чим харчується? Вона дика чи свійська тварина? Чому ти так думаєш? Роз­ кажи все, що ти знаєш про цю тварину.