Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗМІСТ кириленко.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
880.64 Кб
Скачать

ЗМІСТ

Передмова

  1. Огляд української літератури початку XX століття. (Майборода В.)

  2. Складні історико-культурні умови розвитку літератури 70-90-х років XIX століття .(Майборода В.)

  3. Винниченко В. Життя і творчість, громадська і політична діяльність. (Тересова Н.)

  4. Винниченко В. Новела «Момент». Поєднання у творі реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту. (Тересова Н.)

  5. Карпенко-Карий І. Життєвий і творчий шлях. (Алтиєва О.)

  6. Трагедія особистості у п’єсі І. Карпенка –Карого «Сава Чалий». (Алтиєва О.)

  7. Життєвий і творчий шлях О. Кобилянської. Повість «Людина». (Місевра А.)

  8. «Боротись за щось найвище, сягаючи далеко поза буденне щастя…» (За твором О. Кобилянської «Людина». (Місевра А.)

  9. Життєвий і творчий шлях М. Коцюбинського. (Малежик А.)

  10. Еволюція художньої свідомості М. Коцюбинського. Психологічна новела «Intermezzo». (Малежик А.)

  11. Життєвий та творчий шлях О. Олеся. (Сова М.)

  12. «Журба і радість О. Олеся» (За поезією поета-зеляка). (Сова М.)

  13. «На все дивлюся власними очима». Провідні мотиви творчості М. Рильського. Багатогранний творчий шлях митця. Рання творчість поета. (Щербань Ю.)

  14. М. Рильський. Філософічність, афористичність його лірики, пошук душевної рівноваги, краси в житті та в душі. (Щербань Ю.)

  15. Старицький М. Загальний огляд творчого шляху. (Братушка А.)

  16. Драма М. Старицького «Талан». (Братушка А.)

  17. Василь Стефаник. Життя і творчість. Творча співдружність письменника з Лесем Мартовичем і Марком Черемшиною («Покутська трійця»). (Рижова Ю.)

  18. В. Стефаник. Новела «Новина» (Рижова Ю.)

  19. П.Тичина. Життєвий і творчий шлях. Збірка «Сонячні кларнети». (Шабаль В.)

  20. Розп’ята душа на хресті всевишньої печалі. (Шабаль В.)

  21. Життєвий і творчий шлях Лесі Українки. (Самілик Ю.)

  22. Драматична поема «Бояриня» Лесі Українки. (Самілик Ю.)

  23. Франко І. Життевий і творчий шлях письменника. Багатогранність діяльності в українській культурі. (Коржова В.)

  24. Повість «Перехресні стежки» І. Франка. Образи представників інтелігенції Є. Рафаловича і Валеріана Стальського. (Коржова В.)

Тестові завдання до уроків

Урок № 1

Тема. Огляд української літератури початку ХХ століття

Мета: допомогти учням з'ясувати основні тенденції, напрями розвитку української літератури на зламі століть; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, вміння використовувати міжпредметні зв'язки, проводити мистецькі аналогії, висловлювати власні обґрунтовані судження щодо явищ літератури та життя; виховувати кращі людські якості.

Обладнання: портретна галерея письменників початку XX ст., виставка їхніх творів, ілюстрації до них, мультимедія.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Література 1.. Грушевський М.  Історія україньскої літератури. – Київ: Либідь, 1993, І: 386, ІІ: 261, ІІІ: 282 с. 2. Денисюк І.  Розвиток української малої прози ХІХ-поч. ХХст. Львів: Академічний експрес, 1999. –277 с. 3. Історія української літератури, кінець ХІХ – початок ХХ ст.  (у двох книгах). -Київ: Либідь, 2006. 4. Історія української культури. Том 4, книга 2. –Київ: Наукова думка, 2003.

Хід уроку

Що є життя? Коротка мить. Яке його надбання? Красою душу напоїть І, не вагаючись, прожить Хвилину раювання.

М. Вороний

I. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання

Заслуховування усного твору або висловлювання про одну з проблем, порушених у драмі І. Франка «Украдене щастя».

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності школярів

Слово вчителя

Кожна епоха в культурі, мистецтві заново осмислює проблеми історії, традицій і новаторства, спадкоємності. Характерний щодо цього період кінця XIX – початку XX століття, адже він був не лише межею часоподілу, а й площиною співвіднесення двох літературно-мистецьких напрямів – класичного реалізму, що втрачав свою новизну та оригінальність, і модернізму, який стрімко завойовував позиції у світовій літературі взагалі і в українській зокрема. Природно, що ранній модернізм (вживають ще такий термін, як сецесія) виходив із заперечення основних принципів реалізму XIX ст. Особливо це було помітно в поезії, яка прагнула до універсальності системи цінностей, зміщення і з'єднання часових шарів: «давно» стає «тепер», а «далеке» – «близьким», «непомітне» – «помітним», «маленька деталь» – «символом». І ця тенденція притаманна не лише творчості українських «молодомузівців», а й багатьох поетів-модерністів європейських літератур. Ось які складні процеси становлення української літератури ми спробуємо проаналізувати на сьогоднішньому уроці.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

  • Які значні історичні події відбулися на початку XXст.вони вплинули на світ, свідомість людей, мистецтво? (Російсько-японська війна, перша російська революція, роки реформ і реакції, Перша світова війна).

  • Чому, на вашу думку, незважаючи на соціальні катаклізми, література переживає піднесення? (Межові ситуації спонукають до роздумів, переосмислення цінностей, до спроб виходу з кризи свідомості, до намагання захистити людину в бурхливому світі.)

«Ніколи досі на ниві нашого слова не було такого оживлення, такої маси конфліктів, суперечних течій, полеміки різнородних думок і змагань, тихих, але глибоких переворотів», відзначав І. Франко. Старі засоби художнього відображення дійсності вже не могли передати нового змісту, нових проблем. Звідси, за висловом того ж Франка, шукання "нових горизонтів", "нових ідей для своєї землі"» (В. Стефаник).

Збільшився попит на українську друковану книгу. Виходить у світ багато окремих збірок і навіть багатотомних видань – факт до того небувалий. Спостерігається велике пожвавлення перекладницької діяльності. Усі талановиті митці того часу вважали за свій громадянський обов'язок збагатити рідну літературу перекладом якогось твору з літератур світу.

Урочисте відкриття пам'ятника І. Котляревському 1903 року в Полтаві згуртувало демократичні сили української літератури, в які влилося багато молодих письменників, таких як С. Васильченко, А. Тесленко, Т. Бордуляк, О. Маковей, А. Кримський, М. Вороний, О. Олесь, П. Карманський, А. Чайковський, К. Гриневичева, Л. Яновська, Грицько Григоренко, Дніпрова Чайка, Є. Ярошинська, X. Алчевська та інші.

Українська література збагатилася першорядними талантами, «різнобарвною китицею індивідуальностей», яких, за словами І. Франка, не « постидалась би не одна далеко багатша за українську література». Вони остаточно вивели вітчизняну літературу на рівень великих літератур слов'янства, надали їй світового значення, збагативши новими ідеями, темами, образами, художніми засобами.

Група галицьких модерністів об'єдналася навколо видавництва «Молода муза». В їхніх теоретичних виступах і художній практиці було багато спільного з польськими та австро-німецькими літераторами, зокрема з «Молодою Польщею», з якою вони мали творчі контакти.

Дещо ідейно протистояла їм київська група модерністів, що об'єднувалася навколо журналу «Українська Література почала тяжіти до ліризму, передачі подій та образів зовнішнього світу через сприйняття персонажів. У творах зросли оціночна роль тропів, значення підтексту, посилювалася увага до ритму прози («поезії в прозі»), підвищувалася її лірична напруженість, емоційність, психологізм: «Нова беллетристика – се незвичайно тонка філігранова робота; її змагання – наблизитися скільки можна до музики. Задля свого вона незвичайно дбає про форму, про мелодійність слова, про ритмічність бесіди», – відзначали тогочасні літературознавці.

У 1903 році Микола Вороний видає альманах під характерною назвою «З-над хмар і з долин», поставивши завдання «хоч трохи наблизитись до нових течій і напрямків сучасних європейських культур». «Бажалося б творів, – писав Вороний, – хоч з маленькою ціхою [часткою] оригінальності, з незалежною вільною ідеєю, з сучасним змістом; бажалося б творів, де було б хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів би того далекого блакитного неба, що від віків манить нас своєю недосяжною красою, своєю незглибинною таємничістю». Упорядник попереджав усіх, що «на естетичний бік творів буде звернена найбільша увага». Маніфест Вороного викликав гарячі суперечки в літературних колах.

Про що свідчить бурхливий розвиток літератури модернізму в Україні початку XX ст.?