7. Проблема Раннього Середньовіччя в історії давньої української літератури

Період Раннього християнського середньовіччя – це період від 988 року до поч.. 12ст. сюди відносимо Ярослава Мудрого і «Правду Руську», Іларіона, Григорія, Луку Жидяту, Теодосія Печерського, Нестора, «Повість врем’яних літ», Якова Мниха, Данила Паломника.

Художньо-естетична творчість цього колосального періоду не була статичною. Література перебувала у процесі постійної творчої динаміки. Змінювались її погляди на світ, форми творчого осмислення дійсності. Зі стилістичного боку творам київської літ 11 ст властива певна монументальність. Визначальними рисами монументального стилю є економність у використанні стилістичних елементів, обмеженн кількості прикрас, простота синтаксису, зосередження на змісті, його діловому викладі. Автори прагнули довести головну думку до афористичної формули, зробити її блискучою, довершеною з точки зору не тільки змісту, а й форми. У центрі так званих монументальних творів – одна тема. Найбільш яскравими і промовистими зразками монументального стилю є проповіді Іларіона, Теодосія, житійна література, Ізборник 1076 р., літ спадщина Мономаха, опис мандрівки Данила у Святу Землю.

Основними ідеологічними рисами ранньої київської літератури були: ідеологія «великодержавна», уявлення про династичну та державну єдність Русі, християнський оптимізм.

Цю епоху можна схарактеризувати як епоху візантійського стилю у давній українській літературі. Руське письменство не копіювало візантійського. Натомість воно творчо перетопило в собі візантійські впливи, осмислило їх, і таким чином постала своєрідна візантійсько-українська стильова цілісність. Для літератури це був етап як творення власної спадщини, так і період активного засвоєння книг інших народів.

За Єфремовим

1 - Доба національно-державної самостійності до з’єднання з Литвою і Польщею. Спроби витворити громадсько-державні форми, в писемності – візантійський вплив. Доба ділиться на 2 періоди: до татарська - доба розвитку, по татарська – занепаду.

2 - Доба національно – державної залеглості від кінця 14 до кінця 18чт. Вплив заходу. Поділяється на два періоди: доба інтенсивного розвитку під час нац.. боротьби із Польщею, 2 ще більшого занепаду

3 - Доба національного відродженння від кін. 18ст, першого виступу Котляревського

За Чижевським

І. Доба монументального стилю — XI ст.

II. Доба орна­ментального стилю — XII—XIII ст.

III. Переходова доба — XIV—XV ст.

IV. Ренесанс та реформація — кінець XVI ст.

V. Барокко —кін 16—XVIII ст.

VI. Класицизм — кінець XVIII ст. — 40-ві роки XIX ст.

VII. Романтика — кінець 20-х років — початок 60-х років XIX ст.

VIII. Реалізм — від 60-х років XIX ст. ...

IX. Символізм — початок XX ст.»

За Сліпушко:

1.Дохристиянська творчість ( від найдавніших часів до 988)

2.Література раннього християнського середньовічч ( 988 – до початку 12 ст)

3.Література високого (золотого) середньовіччя 12 століття

4.Література пізнього середньовіччя часів К.Р. (13 ст. із 30х рр.)

5.Пізнє середньвіччя доби Литовсько-Руської держави (14-15 ст.)

Повіст врем’яних літ, повчання дітям мономаха, феодосій печерський, ізборники, іларіон Слово про закон і благодать, лука жидята послання, ходіння данила паломника.