59. Касіян Сакович "Вірші на жалісний погреб Петра Конашевича-Сагайдачного".

Світське ім’я Калліст. Народився близько 1578 року в м. Потеличі на Галичині в родині православного священика. Навчався в Замойській та Краківській академіях, був домашнім учителем, навчав Адама Киселя, майбутнього київського воєводу, мав посаду дяка в Перемишлі. У 1620 р. прийняв чернецтво під іменем Касіяна і обійняв посаду ректора Київської братської школи. У 1624 р. став проповідником у Люблинському братстві, а 1625 р. перейшов до унії і став настоятелем Дубенського монастиря (до 1639р.). Певний час вів мандрівне життя. 1641 року прийняв римо-католицизм. Помер у Кракові в 1647 р. римо-католицьким священиком. Автор кількох полемічних творів, зокрема «Перспективи, або З’ясування про грецько-руську церкву» (1642) і філософського трактату про душу. Писав книжною українською та польською, мовами. Урочиста декламація, яка була написана Касіяном Саковичем на смерть гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, що сталася у квітні 1622 р. від ран, одержаних під час Хотинської битви. Декламацію проголосили на похоронній церемонії двадцять учнів київської братської школи. Невдовзі ця композиція, доповнена описом герба Запорозького війська, передмовою та зверненням «До чительника», вийшла окремою книжкою в друкарні Києво-Печерської лаври.

60. «Моління» Данила Заточника

Д. Заточник є однією із найзагадковіших постатей ДУЛ. Відомостей про автора ми не маємо, але деякі уривки з твору, де він звертається до князів неначе до рівних свідчить про його досить високий соціальний статус.

Моління – твір перед ренесансний, вперше у книжності на перше місце ставиться людина. Немає точної дати написання твору, найбільш імов. Є те, що моління було нап на поч. 13 ст. Моління данила заточеника і Слово Данила заточеника – одне і те с аме, але моління – первісний варіант, його архетип, а слово – пізніший варіант моління. Моління є суто літературним твором, призначеним не для певного князя, а для читача. Очевидно, що автор списував образ князя з реальної особи. Головними рисами моління є індик. Начало і духовна розкутість. Для автора – головна риса – розум, інтелект, мудрість. Багато пише про власні думки, емоції, почуття, викликані посадженням його у в’язницю. Негативно ставиться до жінок, просить прирахувати його до вищої верстви суспільства.

Твір данила знаменує собою якісно новий етап у розвитку літератури Середньовіччя. Його визначальними рисами є індивідуальне начало і духовна розкутість у характері людини. Автор прагне утвердити абсолютний і беззаперечний авторитет і силу розуму, інтелектуального начала, його переваги над фізичними якостями особистості, він постійно підкреслює перевагу мудрості над войовничістю. Самоцінність і неповторність кожної мислячої людини є для данила визначальними категоріями мислення і розуміння суспільства, зокрема призначення у ньому особистості.

Серед адресатів «Моління» називають Юрія Долгорукого, Андрія Доброго, Ярослава Всеволодовича.

Твір написаний у гномічно-дидактичному стилі. Його позначала досить дивовижне для ДУЛ індивідуальне начало та духовна розкутість. Автор прагне утвердити незаперечний авторитет мудрості над войовничістю. В творі реалізується александрійсько-біблійна лінія філософії, спрямована на досягнення правди.

У творі використовується багато цитат із Біблії, «Фізіолога», «Бджоли», літописів. У творі звучать ідеї та настрої перед ренесансної літератури. Данило творить образ ідеального правителя – розумного, віруючого.

Твір Данила Заточника деякі дослідники відносять до кола аристократичної літератури.