Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
973.31 Кб
Скачать

30. Тимофій Буткевич як публіцист журналу «Вера и Разум».

ТимІвБуткевич – визначна постать у журналі ВР. Написав багато монографій («Архієпископ Інокентій Борисов (Біографічний нарис)»: сусп.-політ. епоха та церк. жит¬тя, залучалися архівні матеріали, аналіз праці церковного діяча; «Зло, його сутність і походження»: добро є щось необхідне, що з*явилося за Божественним планом, зло – щось випадкове, не створене Богом. Аналіз етичних концепцій усіх філос. систем. Бог є недосяжним до обмеженого людського розуму. Зло служить мотивом до проявів любові й милості Божої до людей; «Невір'я XIX віку»: огляд провідних філос. концепцій століття (вчення Канта, Фіхте, Гегеля, Шеллінга, Гердера, Фейєрбаха, Шопенгауера та ін.), наголошує на матеріаліст. елементах у світогляді філософів). Буткевич бере участь у дискусії з теми толстовства. Критика Остроумова на «Сповіді» Толстого у статті «Граф Лев Миколайович Толстой». Буткевич прогол. проповідь - критика постулатів Толстова «не протився злу» і «не сприяй злу» Бутк нічо не знав, а рассуждав. У праці «Огляд рос сект та їх учень» розглянув всі варіанти рос.протестантизму, зміст їх учень і способів богослужіння. Хоча Бутк. переїжджає до СПб у кінці 1909 – не перестає бути автором ВР. ВР друкував політичні про¬мови Бутк в Державній Раді (позиція - ортодоксальність, нетерпимість до будь-якого відхилення від ка¬нонічного православ'я). У своїх промовах Бутк протестує проти на¬дання старовірам права розповсюдження свого вчення, він висловлювався за утримування силоміць на¬родів Рос імперії у межах офіційної православної церкви; Також Бутк. вважав, що Малоросії не слід відділятися від Росії, виступав проти змішаних шлюбів. Буткевич возвеличував Рос правосл церкву перед католицькою. Але як наслідок закону про віротерпимість 1905 р. з правосл. пішло більше 200 тис людей. Всупереч зусиллям Бутк довести історичну справедливість, красу, відповідність Євангельським заповітам і богоугодність православ'я, громадяни Росії переходять у католицтво.Проговорився про марність своїх героїч¬них зусиль. Повертається до Харк у 1924. Був заарештований. Помер у 1925.

Одну з найцікавіших проповідей у цей день виголосив 17 січня 1899 р. професор богослов’я університету Т. Буткевич, назвавши її «Про значення віри й благочестя в житті християн».Релігію не можна ототожнювати зі знанням, доводив Т. Буткевич, це дві різні галузі в житті й діяльності людсько-го духу, а досвід доводить, що знання саме по собі ніколи не веде до безбожно-сті.Розглянувши зовнішні щодо людини, наукові засади богоприсутності, Т. Буткевич звернувся до внутрішніх психічних проблем людини.На думку Т. Буткевича, лише християнська віра й любов дозволяють людині подолати скорботу, випробування.

Спочатку Т. Буткевич опублікував у журналі «Вера и Разум» монографію «Архієпископ Інокентій Борисов (Біографічний нарис)», яка розтяглася на дев’ять подач у 1884, шість у 1885 і чотири в 1886 рр. і що її сумарний обсяг склав 464 сторінки журнального тексту.

Після завершення книжки про Інокентія Борисова Т. Буткевич подав до жу-рналу розлогі праці «Енцикліка папи Лева ХІІІ» (1886. – №№ 6, 9), «Спіритизм» (1886. – №№ 17– 19, 21), «Язичництво та іудейство до часу земного життя Гос-пода нашого Ісуса Христа» (1886. – №№ 23 – 24; 1887. – №№ 2, 3, 6, 10, 13, 15, 18, 19) та деякі інші. Дослідження Т. Буткевича збагачували читача глибоким знанням матеріалу, широким охопленням історичної епохи, переконливим ви-тлумаченням питань віри.Про авторитет Т. Буткевича як богословського письменника свідчив та-кий факт: на відкриття всеросійської сільськогосподарської виставки до Харко-ва прибула Велика Княгиня Катерина Михайлівна.

Т. Буткевич брався за щонайскладніші теми, висвітлював їх на широкому історичному тлі, з усією можливою на той час глибиною аргументації. До таких найбільш визначних його праць належить монографія «Зло, його сутність і по-ходження» (1896. – №№ 1, 2, 4, 5, 9, 12, 14, 16, 17, 18; 1897. – №№ 1, 2, 6 – 14).У розділі «Учення Божественного Одкровення про походження зла в сві-ті» Т. Буткевич вказав, що винуватцем зла, за свідченнями Божественного Од-кровення, був не Бог, а створена ним людина як вільна й розумна істота.Третій розділ «Давньо-церковне вчення про первородний гріх як джерело зла в світі» був присвячений аналізові цієї проблеми в творах патристики. У четвертому розділі «Перекази народів про гріхопадіння перших людей як джерело зла в світі» Т. Буткевич розглянув легенди ассірійців, вавілонян, єгиптян, фінікійців, персів, мідійців, бактрійців, стародавніх греків, китайців, японців, індійців Америки, слов’ян та ін. Народів.За короткою назвою п’ятого розділу «Учення розуму» насправді крилася величезна робота: Т. Буткевич зібрав, систематизував і проаналізував етичні концепції в усіх філософських системах від давньо-китайських мисленників до новітнього часу (Кант, Гегель, Шопенгауер).

Нарешті, у шостому розділі «Підсумки» Т. Буткевич подав свої висновки з величезного, зібраного ним матеріалу.

«Чотири промови члена Державної Ради прото-ієрея Т. І. Буткевича, виголошені в обговоренні законопроекту про старообряд-ні общини» (1910. – №№ 11 – 14). Кожна дрібниця в законі здавалася промов-цеві вартою уваги. Він протестував проти надання старовірам права пропаганди свого вчення.у статті «До питання про змішані шлюби» (1912. – №№ 18 – 21) Т. І. Буткевич на численних прикладах з досвіду північно-західних і західних губерній спростував саму їх ідею, показавши, що такі шлюби йдуть на шкоду православній релігії,

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.