17. Журнал «Мир»: редактор, автори, матеріали.

У зв*язку з реформами Олександра ІІ у 70-80 роки ХІХ ст відбувається cтрімкий ріст числа газет. До жур-ки виявляє інтерес приватний капітал, У Харк. в кінці 1870х назріли умови до створ. приватн.преси. У 1881 Книговидав. О. Схира розпоч. видання ча¬сопису «Мир»(М). М кваліф. себе як «журнал політ, літ., наук. і екон-ний». Щомісяця. Редакт. – проф. унів. О.П.Шимков. Замислювався за типом рос. «товстого» журналу (худ лі¬т, критика й бібліогр., статті з різн.галузей знань, внут¬р.та закорд. огляд, земсь¬ка, промисл. та екон. хроні¬ка Півдня Росії.

Літ. частина. Провідн.критиком видання був Ю. М. Говоруха-Отрок (ГО). Тут ГО надр.свої ху¬д твори («У болоті» дворянське середовище гу-бернського міста (1881), «Юнкер Дуб'яга» армійське життя (1881), «До гіркого кінця» (1882).Псевдонім Г. Юрко. «У болоті» -, яке жило за своїми не завжди моральними закона¬ми. У ГО широк. ав¬т. погляд на життя,важл.сусп.питання. Відділ літ критики вів ГО. ГО стверджував, що літ критика має виконув. естетичну функцію, а не бути тенденційною (як склалося з часів Бєлінського, коли публ-ка за умов жорсткої цензури ховалася в літ крит.). Літ хроніка ГО - огляд часописів «Вестник Европы», «Отеч. записки», «Рус. мысль», «Дело», «Загран. вестник». ГО давав поважну критику на журнальну текучку, йому набридло. Тому у 2 томі «М» літ. хроніка перетв. на «Новини по¬точної літ-ри» - рецензії на прикметні явища літ. життя. У рецензії на №1часопису «Киевская старина» ГО питає, яким шляхом розв. літ. життя – регіональним Нім чи централіз. Франц? У Росії центр.схема не підходить,потрібен штучний тиск,який не може бути тривалим). Відділ поезії й прози - слабкий. У літ.відділі -перекладна проза. (Пауль Ліндау «Фатальна сварка» Авг.Шалламеля «Чаша пе¬реповнилася» таін). Окрім цього у М були відділи: Наук част. (підтримував універ., професура. У доступн.формі знайомив читачів з досягн.природозн., екон., права, історії та етнографії), Екон. відділ, Юрид.наука (Томілін «Наша світова юстиція і приватна адвокатура» (складність запров.інституту адвокату¬ри в рос. життя). Іст. та етногр. матеріали - статя М. Ф. Сумцова «Вечорниці» (1881) – відкидання звинувач.в аморальності вечорниць. Розпущеність нравів – результат впливу заводів, фабрик і рекрутчини, але не народні звичаї +Лебедєв - «Цікавий документ про Мазепу»: справа про те, що священ. побив селянина, бо той сказав, що за Мазепи було добре жити. Розділ «Внутрішн. огляд»: економ., громадські питання, про які раніше інформували га¬зети. Відділ «Суміш»- дрібні пові¬домл. статист. характеру, витяги із закорд. преси про Харків та ін. «Мир» вівся на рівні кращих рос.зразків того часу. Прибутку не давав, не вистачало публіки, тому видавець припин. Випуск у 1882 р. Харків ще не був готовий до існування в ньому «товсто¬го» журналу.

Наприкінці 1870-х рр. туту Харкові назріли умови для створення приватної жу-рналістики.Книгопродавець В. О. Сихра у жовтні 1881 р. роз-почав видання часопису «Мир», який кваліфікував себе як «журнал політичний, літературний, науковий і економічний». Виходив він щомісяця й брошурувався в окремі томи по три числа. Редагувати журнал видавець запросив професора університету О. П. Шимкова..

Замислювався часопис за типом російського «товстого» журналу з універсальною програмою: художня література, критика й бібліографія, статті з різних галузей знань, внутрішній та закордонний огляд, земська, промислова та економічна хроніка Півдня Росії.

Літературна частина журналу займала в ньому поважне місце, головним чином завдяки участі в ньому згодом відомого в Росії літературного критика Ю. М. Говорухи-Отрока.завідувати белетристичним відділом. Тут Ю. М. Говоруха-Отрок надрукував свої художні твори, зокрема драму «У боло-ті. Сцени з життя провінційної глушини» (1881. – жовтень), оповідання «Юнкер Дуб’яга» (1881. – грудень), повість «До гіркого кінця (кілька глав з прологу)» (1882. – січень). Підписував він свої твори псевдонімом Г. Юрко

Інші автори журналу «Мир» не відзначалися мистецьким талантомСлабким був відділ поезії. Проза так само залишала бажати кращого. Наприклад, «бувальщина» (так сам автор визначив жанр свого твору) О. Бахірєва «Двійник» (1881. – грудень)була швидше нарисом з психо-патології, ніж повноцінним художнім твором.Побутові нариси» – так визначив жанр свого твору «Нещасні» (1882. – лютий, березень) Вл. Михайлов. Життя арештантських рот – специфічний жит-тєвий матеріал – не часто ставав предметом художнього пізнання. Розуміючи слабкість літературних сил Харкова, О. П. Шимков як редак-тор робив ставку не на залучення столичних знаменитостей (для чого, можливо, не вистачало коштів), а на репрезентацію в літературному відділі перекладної прози. У журналі були зокрема надруковані оповідання (з німецької) Пауля Лі-ндау «Фатальна сварка» (1881. – листопад), (з французької) Августина Шалла-меля «Чаша переповнилася» (там само), (з німецької Пауля Гейзе «Роздвоєне серце» (1881. – грудень) і «Ротенбурзьке щастя» (1882. – січень), спогади Мак-сима Кампа про Г. Флобера (1882. – січень), (з англійської) повість Р. Ліндау «Ясновидющий» (1882. – лютий), ) з польської) І. Крашевського «Баранячий кожушок» (1882. – березень). Перекладали ці твори харківські автори.Як редактор белетристичного відділу Ю. М. Говоруха-Отрок мав обов’язок подавати в журналі й літературну критику. У перших трьох числах він пропонував її читачам у жанрі літературної хроніки.Його літературна хроніка переважно складалася з огляду часописів «Вестник Европы», «Отечественные записки», «Русская мысль», «Дело», «Заграничный вестник».Тому вже в другому томі журналу «Мир» літературна хроніка поступилася місцем рубриці «Новини поточної літератури».рецензії на прикметні явища літературного життя. Рубрика складалася з двох частин: «Журнальні новини» і «Нові книжкові»; така структура літературно-критичного відділу дозволяла охопити всі видатні явища в галузі літератури.рецензію на перше число часопису «Киевская старина» (1882. – лютий),риптонімом К., навів і важливі те-оретичні міркування.За зразок матеріалу в розділі «Нові книжки» може правити рецензія «Со-чинения Г. П. Данилевського (1847 – 1881), 4 тома. Изд. третье, дополненное. Спб. 1882» (1882. – січень), яка подавалася за підписом А. К. Присвятивши тре-тину рецензії проблемі важливості історичної романістики.Белетристичний відділ журналу «Мир», ведений талановитим письмен-ником і літературним критиком Ю. М. Говорухою-Отроком, відзначався пошу-ком способів і форм діяльності.

Сильною була й наукова частина журналу; його підтримав університет; тут з’явилися статті професорів К. К. Гаттенберга, Ф. О. Зеленогорського, О. І. Кирпичникова, А. С. Лебедєва, М. Ф. Сумцова та ін.стаття Л.Ценковського «Мікроорганізми. Бактеріальні утворення» (1882. – січень). Публікація супроводжувалася 24 малюнками.Економічним питанням була присвячена статті А. Рейнбота «Матеріали для правильної постановки продовольчої справи» (1882. – лютий, березень), го-ловна ідея якої полягала в обґрунтуванні думки про те, що держава не повинна втручатися в економічні форми культурного співжиття.Юридична наука в журналі була репрезентована статтями І. Томіліна «Наша світова юстиція і приватна адвокатура» (1882. – березень), В. Даневського «Сучасний стан військового міжнародного права» (1882. – бере-зень).Серед історичних та етнографічних матеріалів необхідно відзначити стат-тю М. Ф. Сумцова «Вечорниці» (1881. – листопад), де автор відкинув звинува-чення в аморальності цих народних звичаїв, які пролунали в пресіпродовження З її приводу виступив декан іс-торико-філологічного факультету професор А. С. Лебедєв у статті «Боротьба духівництва в Слобідській Україні у ХVІІІ ст. проти вечорниць» (1882. – сі-чень), де показав, як поступово в пастирських посланнях з’являвся мотив забо-рони на народні розваги, у тому числі й вечорниці.Професор А. С. Лебедєв ще опублікував у журналі «Мир» статті «Церко-вні відлучення в Бєлгородській єпархії» (1881. – грудень), «Цікавий документ про Мазепу» (там само).Крім белетристичного й наукового відділу журнал «Мир», починаючи з другого числа (1881. – листопад) вміщував великий розділ «Внутрішній огляд».Завершував журнал відділ «Суміш», де вміщувалися дрібні повідомлення статистичного характеру, витяги із закордонної преси про Харків та інша цікава для читача інформація.журнал «Мир» запо-чатковувався як поважний інформаційний проект, що вівся на рівні кращих ро-сійських зразків того часу. Белетристичний відділ заякістю мало чим поступав-ся столичним часописам, хоча не міг зрівнятися з ними за участю відомих дія-чів літератури й журналістики. Вагомо була репрезентована літературна крити-ка. Відділ науки, завдяки могутній підтримці університету, був цікавим, у по-пулярній, доступній формі знайомив читачів з досягненнями природознавства, економіки, права, історії та етнографії. Достатньо професійно виглядали рубри-ки «Внутрішнього огляду» й «Суміші». Немає сумніву, що при тривалому ви-данні журналу навколо нього б згуртувалося надійне коло талановитих авторів, які б склали конкуренцію столичній журналістиці.

Проте журнал не дав прибутку; провінційному журналові не вистачало не авторів, а публіки; його видання було припинене видавцем після виходу друго-го тому в березні 1882 р. Харків ще не був готовий до існування в ньому «товс-того» журналу.