Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
973.31 Кб
Скачать

27. Промислова, сільськогосподарські, торгівельні газети й журнали як складова фахової журналістики в Харкові.

Створенню промислових, с/г, торгівельн. видань сприяв розвиток гірничодобувної про¬мисловості в Донбасі. Рада гірничопромисловців пів-дня Росії ініціювала створення «Южно-русск. горн. листка» (1880—1887). Висвітлював багатства Донецького краю, інформував про його промислове освоювання, пропонував технологічні новинки. Після смерті ред. Яневського, журнал зупинив роботу, через рік - Сучков відновив під назвою «Горно-заводской листок» (1888-1909) - відомчі повідомлення, інформацію зі статистики, економіки й техніки гірничої справи ітд. До Г-ЗЛ видав. додаток: «Бюллетень Харьк. каменноугольной и железоторговой биржи» (1903-1907). У 1907 перейменовано на «Извлечения из Бюллетеня Харьк. кам.и желез.б.». Як додаток до «Г-ЗЛ» його редактор фонДітмар видавав наук. жур¬нал «Сборник технич. статей» (1903—1908). Щомісяця. Про стратегіч¬ні технічні проблеми гірничо¬добувної промисловості.

З с/г видавалися: «Южно-русская с/х газета» (1895-1918), «Промышленное садоводство и огородничество» (1899-1902) >> агрономія, садівництво ітд.

Промислові, с/г і торгівельні видання Х. кінця XIX - початку XX ст. були узалежнені від певних інституцій: Ради з'їзду гірничопр., Харківського това¬риства с/г.

Третю групу фахових видань (після наукових й релігійних) склали про-мислові, сільськогосподарські, торгівельні газети й журнали. Вирішальну роль для їх появи відіграв розвиток гірничодобувної промисловості в Донбасі.Харків виявився найближчим до району видобування кам’яного вугілля губе-рнським центром.Народження промислової журналістики в Україні сталося в Харкові за-вдяки діяльності в місті Ради з’їздів гірничопромисловців півдня Росії. Ця ор-ганізація була створена українськими капіталістами для захисту своїх інтересів перед імперським центром.

1 липня 1880 р. в Харкові розпочав виходити двотижневий журнал «Юж-но-русский горный листок» (1880 – 1887), який проте мав статус приватного видання. Журнал висвітлював багатства Донецького краю. За проблематикою журналу друкувалися додатки до нього, наприклад: книжка професора кафедри фармації та фармакології Харківського університету А. Д. Чірікова «Дослі-дження хімічного складу і фізичних властивостей кам’яного вугілля і антрациту Донецького басейну» (1882) чи П. Давидова «Ріка Сіверський Донець як магіс-тральний водний шлях для промисловості й торгівлі Донецького краю» (1883).Ініціатором, видавцем і редактором «Южно-русского горного листка» виступив М. І. Яневський. Його несподівана смерть у січні 1887 р. призвела до зупинки журналу. Лише через рік видання журналу було продовжене під назвою «Горноза-водской листок» (1888 – 1909). Відновив видання С. М. Сучков. Журнал друкував офіційно-відомчі повідомлення, інформацію з статистики, економіки й техніки гірничої справи, гірничодобувної промислово-сті та транспорту гірничорудних районів Півдня Росії. «Горнозаводской листок» подавав хроніку з’їзду, а потім видав окре-мими брошурами його щоденник. З’їзд призначив редактором журналу видат-ного підприємця з Харкова – Миколу Федоровича фон Дітмара. Ставши редактором, М. Ф. фон Дітмар заснував додаток до «Горнозаво-дского листка», щотижневий журнал під назвою – «Бюллетень Харьковской каменноугольной и железоторговой биржи» (1903 – 1907). У 1907 р. часопис перейменовано на «Извлечиния из Бюллетеня Харьковской каменноугольной и железоторговой биржи» з продовженням попередньої нумерації, а з № 47 за 1909 р. (4 грудня) «Извлечения» друкувалися на сторінках «Горнозаводского листка» як його окремий розділ.Проте з 1912 р. «Бюллетень Харьковской каменноугольной и железотор-говой биржи» відновив свій вихід як двотижневе видання. На цей раз його ви-давцем виступив Харківський біржовий комітет, а редактором став секретар бі-ржового комітету І. М. Грекер.

Поруч з виданням чисто інформаційного бюлетеня М. Ф. фон Дітмар за-снував як додаток до «Горнозаводского листка» науковий журнал «Сборник те-хнических статей» (1903 – 1908). Його редагування було доручено попередньо-му редакторові «Горнозаводского листка» С. М. Сучкову.З 1910 р. видавнича Рада З’їзду гірничопромисловців Півдня Росії зміни-ла назву головного свого часопису, і з першого числа (3 січня 1910) він далі ви-давався під назвою «Горно-заводское дело» (1910 – 1917). Журнал мав щотиж-неву періодичність. До двадцять шостого числа 1916 р. М. Ф. фон Дітмар реда-гував його одноосібно.Журнал «Горно-заводское дело» виконав свою справу. Він не тільки сприяв розвитку інженерної науки в галузі гірничодобувної промисловості, але й піднесенню її суспільного авторитетуПро свої професійні проблеми журнал намагався говорити простою й зрозумілою мовою, популяризувати знання, дос-тупно пояснювати технологію. Часопис безкоштовно розсилався всім підприє-мцям.

У листопаді 1895 р. здійснило давню мрію мати своє популярне періоди-чне видання Харківське товариство сільського господарства й розпочало вида-вати «Южно-русскую сельскохозяйственную газету» (1895–1918).Редак-торами «Южно-русской сельскохозяйственной газеты» виступили Б. Г. Філонов, голова Товариства А. А. Беніке, а з 1905 р. агроном М. С. Кузнєцов.Приватні особи М. І. Кичунов, а згодом до нього приєднався М. В. Петров з 1січня 1899 до жовтня 1902 рр. видавали тижневик «Промыш-ленное садоводство и огородничество» (1899 – 1902). У часопису містилися статті з садівництва, плодоводства й городництва, які виходили потім окремими відбиткам як додатки до журналу.

Вида-вець П. М. Самолов з 4 січня 1902 р. розпочав видання під назвою «Вестник зе-мледелия и промышленности: Еженедельное издание по всем вопросам сельс-кого хозяйства, промышленности и торговли» (1902 – 1903), максимально роз-ширивши спрямування журналу. Редагувати його він запросив П. М. Бєловодського. Виходив часопис щотижня у п’ятницю. Видання протри-малося рік; 18 січня 1903 р. вийшло його останнє число.Харківська загальна біржа – в січні 1902 р. створила свій інформаційний орган. Він мав назву – «Харьковская биржа: Торговый бюллетень» (1902 – 1917); виходив щотижнево. Часопис, який упорядковувався в жанрі бюлетеня.

Історія розвитку промислових, сільськогосподарських і торгівельних ви-дань в Харкові кінця ХІХ – початку ХХ ст. показує, що вони добре розвивалися тоді, коли були узалежнені від певних інституцій: Ради з’їзду гірничопромис-ловців Півдня Росії, Харківського товариства сільського господарства, Харків-ської загальної біржі, – і відносно швидко занепадали, коли видавалися від іме-ні приватних осіб. Очевидно, у цьому слід вбачати природну закономірність – фахова журналістика вузького спрямування потребувала інституційного веден-ня, фінансової підтримки у випадку тимчасової невдачі; приватний видавець не був готовий до несподіванок інформаційного ринку, тому зазвичай припиняв видання.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.