21. Журналістика наукових товариств Харківського університету.

В епоху «Великих реформ» Мін. освіти підготувало для універів новий устав, побудований на демокр засадах, який дозволяв створювати наук тов-ва з певної науки або частини наук. У Харк універі наук тов. з*явилися на кожному факультеті. Діяльність наук.тов. зумовила появу фахової жур-ки у Харкові.

Майже кожне НТ ХУ видавало протоколи засідань та збірники наук.праць, у яких друк. провідні науковці ХУ. Так, свої «Протоколы…» і «Труды» мали Х Мед.тов-во, Тов-во наук. медицини і гігієни, Тов-во дослідників природи, Іст.-філ. тов-во, Юр.тов-во, Тов-во учених фіз.-мат. фак-ту. До того ж ХМТ випускало «Харьковский медицинский журнал» (1906-1917): анатомія, фізіол., бактеріол.,внутр.хвороби, хірургія, громад.медицина. Тов-во наук. медицини і гігієни - «Журнал медицины и гигиены». До того ж Мед. фак-т ХУ видає фаховий наук. часопис «Ветеринарний вестник» (1882—1895). (жур¬нал наукової і практичної зооятрії + додатки з наук. працями з ветеринарії, рекомендації з огляду худоби…), «Архив психиатрии, нейрологии и судебной психопатологии» (1883-1895) – 1й в Рос. психіатричний журнал. Дуже успішним був «Русский журнал кожных и венерических болезней» (1901-1911), щомісячно.

20-21???

Одне з нововведень уставу 1863 р. полягало в дозволі «засновувати для вдоско-налення спільними зусиллями якої-небудь певної частини наук і для нарад про способи з підвищення їх рівня в університетах наукові товариства». Першими виявили потяг до пу-блічного життя представники харківської медицини, створивши ще до запрова-дження в дію нового уставу. Харківське медичне товариство (ХМТ). У вересні 1860 р. В. Ф. Грубе (1827–1898) – хірург. Збори обрали трьох учасників і уповноважили їх скласти статут ХМТ. У листопаді проект був підписаний 28 засновниками і відправле-ний на затвердження. 23 березня 1861 р. статут був затверджений, а 27 травня відбулося перше засідання Товариства.

З цього ж року воно розпочало видавати свій періодичний орган «Прото-кол[ы] собрания Харьковского медицинского общества», який невдовзі перей-меновано в «Протокол[ы] заседаний Харьковского медицинского общества» (1861 – 1913). Нагромадивши досвід роботи й науковий потенціал, ХМТ розпо-чало нове наукове видання – «Труды Харьковского медицинского общества: Доклады Харьковскому медицинскому обществу» (1883 – 1906). Це було ви-ключно наукове видання, засноване для друкування дисертацій.У 1898 р. тираж його «Трудов...» складав 500 примірників, з яких 100 – 120 розсилалися в інші міста Росії й закордону.з січня 1906 р. видання «Трудов...» було припинене, а замість них заснований «Харьковский медицинский журнал» (1906 – 1917). За рішенням зборів на його видання було асигновано 5 тис. Крб. Журнал мав відділи: 1) анатомії і фізіології, нормальної й патологічної; 2) бактеріології; 3) внутрішніх хвороб; 4) хірургії; 5) гігієни й громадської медицини, – і вихо-див 10 разів на рік книжками не менше ніж 5 – 6 друкованих аркушів. Членам Товариства «Харьковский медицинский журнал» розсилався безкоштовно.У перші два роки на зборах ХМТ неодноразово спалахували дискусії про доцільність існування «Харьковского медицинского журнала», оскільки ніяк не вдавалося скоротити витрати на його видання. У підсумку восторжествувала думка про те, що, засновуючи науковий часопис, не слід розраховувати на отримання від нього прибутків. Журнал продовжував існувати далі з поперед-нім кошторисом.У 1893 р. з медичної секції Товариства дослідних наук при Харківському університеті утворилося самостійне Товариство наукової медицини і гігієни. Спочатку воно видало в 1894 р. два числа «Журнала медицины и гигиены», але з наступного року розпочало видання двох своїх часописів: «Протоколы засе-даний Общества научной медицины и гигиены при Харьковском университете» (1895 – 1914) і «Труды Общества научной медицины при Императорском Харь-ковском университете» (1895 – 1916).було єдиним, яке не зліквідували більшовики як буржуазну громадську організацію, захопивши Україну. Усі інші Товариства були розпущені.

Другим після медичного товариства, у 1869 р., ученими фізико-математичного факультету було засноване Товариство дослідників природи.Товариство мало географічне спрямування, займалося вивченням флори й фауни Харківщини й Півдня України.видавало часопис: «Труды общества испытателей природы при Харьковском университете» (1869 – 1918). У 1870 1871 і 1912 – 1914 рр. виходив журнал «Протоколы Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете». Товариство дослід-ників природи проіснувало до 1930 р.Третє товариство було утворене вченими історико-філологічного факуль-тету. У грудні 1876 р. відбулися установчі збори Харківського історико-філологічного товариства, у лютому воно дістало реєстрацію. Першим головою товариства був професор В. К. Надлер (1877 – 1878), далі О. О. Потебня (1878 – 1890), М. С. Дрінов (1890 – 1897), М. Ф. Сумцов (1897 – 1918). З розвитком своєї діяльності колектив приступив до реалізації видавничого проекту. Ним став «Сборник Харьковского историко-филологического общества при Харько-вском университете» (1886 – 1914). Згодом назріла потреба у ще одному видан-ні «Труды Педагогического отдела Харьковского историко-филологического общества» (1893 – 1902), а ще далі й у «Вестнике Харьковского историко-филологического общества» (1911 – 1914).була опублікована праця Д. І. Багалія «Материалы для колонизации и быта степной окраины Московского государст-ва», а далі в них щедро публікували свої дослідження усі члени товариства, се-ред яких, крім названих, були В. Бузескул, О. і П. Єфименки, Д. Яворницький, О. Русов, П. Іванов, Д. Овсянико-Куликовський, М. Халанський, О. Ветухів, О. Білецький та ін. Радянська влада заборонила діяльність Харківського історико-філологічного товариства. Але воно відновлене в 1991 р. як загальноміська громадська організація, що об’єднує філологів та істориків Харкова. видає українською мовою науковий журнал «Збірник Харківського історико-філологічного товариства» (1993 – 2005, ТТ. 1 – 11).

Останнім до створення свого наукового товариства приступив юридич-ний факультет. Юридичне товариство при Харківському університеті було створене в 1901 р. й тоді ж розпочало видання «Протоколы заседаний Юриди-ческого общества при Харьковском университете» (1901 – 1903). У 1902 р. го-ловою товариства обраний професор М. А. Гредескул. У 1904 р. товариство за зразком інших наукових громадських організацій розпочало видавати «Труды Юридического общества при Харьковском университете», але вдалося видати лише один том.Більшість його членів поглинула політична боротьба.з юридичного фа-культету вийшли лідери Харківської організації кадетської партії, яку очолював М. А. Гредескул.

Зате тривав бурхливий розвиток тих наукових товариств, які не були без-посередньо пов’язані з ідеологією та суспільною боротьбою. Зокрема множили-ся товариства учених фізико-математичного факультету, що виявлялося в ство-ренні їхніх періодичних видань. Так, у різний час з’явилися «Протоколы засе-даний физико-химической секции Общества опытных наук при Императорском университете» (1873 – 1887), «Сообщения и протоколы заседаний математичес-кого общества при Императорском Харьковском университете» (1879 – 1887), «Труды физико-метематической секции Общества опытных наук при Импера-торском Харьковском университете» (1890 – 1893), «Труды Общества физико-химических наук при Императорском Харьковском университете» (1894 – 1916).

Зрілість наукового Харкова виявилася настільки, що створення наукових громадських організацій йшло в ньому двома шляхами. Перший з них полягав у тому, що в Харкові з’явилися відділення всеросійських наукових товариств, які утворили свої періодичні видання, як-от: «Записки Харьковского отделения Императорского технического общества» (1881 – 1885, 1887, 1892 – 1894). Дру-гий шлях полягав у тому, що наукові організації відривалися від університету й набували загальноміського або й регіонального статусу. Вони так само створю-вали свою періодику, наприклад: «Сообщения Харьковского математического общества» (1888 – 1917), «Известия Южно-русского общества технологов» (1896 – 1917), «Известия Южно-русского общества акклиматизации» (1901 – 1910) та деякі ін.Зрілість наукового Харкова виявилася настільки, що створення наукових громадських організацій йшло в ньому двома шляхами. Перший з них полягав у тому, що в Харкові з’явилися відділення всеросійських наукових товариств, які утворили свої періодичні видання, як-от: «Записки Харьковского отделения Императорского технического общества» (1881 – 1885, 1887, 1892 – 1894). Дру-гий шлях полягав у тому, що наукові організації відривалися від університету й набували загальноміського або й регіонального статусу. Вони так само створю-вали свою періодику, наприклад: «Сообщения Харьковского математического общества» (1888 – 1917), «Известия Южно-русского общества технологов» (1896 – 1917), «Известия Южно-русского общества акклиматизации» (1901 – 1910) та деякі ін.безпечило зародження й розвиток у Харкові фахової журналістики. Наявність університету надала фаховій журналістиці універсальності