28. Періодичні видання урядових структур як складова фахової журналістики в Харкові

З урядових видань (Губерн. управління, Хар. міськ. думи, земські видання) інформ. активн. Відзначалися статистичний і санітарно-епідемічний на-прямки, бо мають ужиткове значеня та є предметом загального інтересу: «Труды Харьк. губерн. статистич. комитета», «Харьковский календарь», «Статистичес¬кий листок» (1882-1885). Етнограф і фольклорист П.С.Єфименко видає додаток до «Х.Календ.» - щорічний «Харьк.сборник» - наукові дослідж., статист. дані, біб¬ліогр. замітки з історії, етнографії й економічного побуту харк. губернії.

Харк. міськ дума видавала: часопис «Журнали Харьк гор думы» (протоколи за¬сідань,тексти ухвал, законодавчих до¬кументів), «Сведения о врачебно-санитарной организации и зпидемических заболеваниях г. Харькова».

Земства, як органи місц. самовр. видавали лі¬карські та санітарні часописи («Врачебная хроника Харьковской губернии» (1897—1916), «Сведения о ветеринарно-санитарном состоянии Харьковской губернии» (1907—1916)), екон. тематика: «Сведения о базарних ценах на продукты с/х-ва по Харьковской губернии»

До їх числа, крім щоденної газети «Харьковские губернские ведомости», слід віднести періодику місцевих органів влади: Губернського управління та його підрозділів, Хар-ківської міської думи та її структурних підрозділів, а також земські видання.

У діяльності урядових структур особливою інформаційною активністю відзначалися статистичний і санітарно-епідемічний напрямки. Харківський губернський статистичний комітет за характером своєї діяльності мав вести наукове дослідження краю. «Труды Харьковского губернского ста-тистического комитета». Проте вийшов лише один випуск цього журналу. Важ-ливо відзначити ще один видавничий проект Харківського губернського стати-стичного комітету – видання щорічників «Харьковский календарь» (з 1873). Проте лише за участю Л. П. Сокальського вдалося налагодити видання щоміся-чного журналу «Статистический листок» (1882 – 1885). Видання протривало до лютого 1885 р. У додатках були надруковані історичні праці Г. Ф. Квітки, І. І. Срезневського з історії громадянського устрою Слобожанщини.1883 р. напосаду секретаря Комітету прийнятий видатний діяч україн-ського руху, етнограф і фольклорист Петро Савич Єфименко (1835–1908). Йо-му належить честь заснування літературно-наукового додатку до «Харьковско-го календаря» – щорічного «Харьковского сборника» (1887–1898), матеріали в якому друкувалися українською та російською мовами.До участі в «Харьковском сборнике» П. С. Єфименко залучив завдяки власній любові до справи майже всі інтелектуальні сили Харкова. Після П. С. Єфименка збірник редагували нові секретарі Комітету: В. І. Касперов та В. В. Іванов.У ви-гляді поодинокого її прояву в 1914 р. єдиним випуском з’явилося видання «Труды Статистического отдела Харьковской городской управы», у якому оприлюднені наслідки перепису міста Харкова 8 грудня 1912 р.

з 1871 р. видавався часопис під назвою «Журналы Харьковской городской думы»1(1871 – 1910),

Крім цього загального видання, санітарна комісія Харківської міської ду-ми видавала журнал «Сведения о врачебно-санитарной организации и эпидеми-ческих заболеваниях г. Харькова» (1901 – 1906). Редагував його П. М. Лащенков, з 1905 р.– приват-доцент університету В. В. Фавр. Під час ре-волюційних потрясінь видання санітарної комісії було припинено і відновлено лише в 1913 р. під назвою «Сведения о деятельности санитарной организации и об эпидемических заболеваниях г. Харкова» (1913 – 1916). Цей журнал виходив до кінця 1916 р. У період перервиматеріали про санітарний стан Харкова дру-кувалися на сторінках журналу «Известия Харьковской городской думы».У журналах друкувалися протоколи засідань думи та її комітетів, оприлюднюва-лися повні тексти ухвал. Журнал мав статус офіційного органу для публікацій законодавчих документів.санітарна комісія Харківської міської ду-ми видавала журнал «Сведения о врачебно-санитарной организации и эпидеми-ческих заболеваниях г. Харькова» (1901 – 1906). Редагував його П. М. Лащенков.

Другим (поруч з міською думою) важливим репрезентантом державної влади в Росії від часу Великих реформ були земства – органи місцевого (губе-рнського й повітового) самоврядування, запроваджені в 1864 р.Першими виникли лікарські та санітарні часописи, оскільки саме цей напрямок належав до провідних у діяльності земств.у 1897 р. розпочав свою історію щомісячний журнал «Врачебная хроника Харьковской губернии» (1897 – 1916). Його видавцем виступала Хар-ківська губернська земська управа, а першими редакторами були Микола Ми-колайович Гордєєнко – голова губернської земської управи – і Костянтин Іва-нович Бобрицький – завідувач санітарним Бюро управи.У квітні 1907 р. Ветеринарне бюро Харківської губернської земської управи розпочало видання щомісячного журналу «Сведения о ветеринарно-санитарном состоянии Харьковской губернии» (1907 – 1916). Часопис підпису-вали до друку посадові особи – голови управи.

Економічний відділ Харківської губернської земської управи видавав з червня 1903 р. щомісячний часопис «Сведения о базарных ценах на продукты сельского хозяйства по Харьковской губернии» (1903 – 1911). Редакторами мі-сячника виступали завідувачі відділу: Б. В. Авілов, С. С. Жилкін. Журнал шви-дше нагадував статистичний бюлетень на продукцію сільськогосподарського виробництва.Нарешті, Харківське губернське земство в 1906 р. взяло на себе обов’язок видавати щомісячно журнал «Обзор погоды в Харьковской губернии» (1906 – 1915).Редактором виступав К. Д. Педаєв – завідувач Метеорологічної мережі.Земська преса відіграла свою роль в інформаційному забезпеченні Харкі-вщини; передусім у становленні в губернії лікарської та санітарної справи, а та-кож розвинутого сільськогосподарського виробництва. Вона була спрямована на ужиткові потреби, щедро друкувала статистичні матеріали, часто нагадувала інформаційні бюлетені, але тим і була корисна споживачам.