22. Наукові періодичні видання Харківського університету.

В епоху «Великих реформ» 1863р. Мін. освіти підготувало для універів новий устав, що дозволяв створювати НТ, у ХарУн НТ з*явилися на кожному факультеті.

Майже кожне НТ ХУ видавало протоколи засідань та збірники наук.праць, у яких друк. провідні науковці ХУ. Так, свої «Протоколы…» і «Труды» мали Х Мед.тов-во, Тов-во наук. медицини і гігієни, Тов-во дослідників природи, Іст.-філ. тов-во, Юр.тов-во, Тов-во учених фіз.-мат. фак-ту. До того ж ХМТ випускало «Харьковский медицинский журнал» (1906-1917): Відділи: 1) анатомії і фізіології, нормальної й патологічної; 2) бактеріології; 3) внутрішніх хвороб; 4) хірургії; 5) гігієни й громадської медицини. Виходив 10 разів на рік. Тов-во наук. медицини і гігієни видало 2№ «Журналу медицины и гигиены». До того ж мед. фак-т ХУ видає фаховий наук. часопис «Ветеринарний вестник» (1882—1895). (жур¬нал наукової і практичної зооятрії + додатки з наук. працями з ветеринарії, рекомендації з огляду худоби…), «Архив психиатрии, нейрологии и судебной психопатологии» (1883-1895) – 1й в Рос. психіатричний журнал. Дуже успішним був «Русский журнал кожных и венерических болезней» (1901-1911), щомісячно. Сам ХУ видає часопис «Протоко¬ли заседаний совета ИХУ» (1863-1873) - питання діяльності ХУ (бюдже¬т, кошторис, звіти професорів, присв. звання магістрів та докторів). У 1874 р. це канцелярське видан¬ня перетворене на наук.: «Записки ИХУ» (1874-1882; 1893-1894), а на початку XX ст. дістало назву - «Записки ХУ» (1901-1917). Щоквартально. Видавець – ХУ. «Записки...» реп¬резентували науковий Харків перед спільнотою країни, вміщували здо¬бутки учених різних факультетів.

Наукові періодичні видання вищих навчальних закладів складали другу групу фахової журналістики Харкова. Рада університету розглядала традиційно питання заміщення вакантних посад і проводила балотування

У 1874 р. це канцелярське видання перетворене на цілком наукове під на-звою: «Записки Императорского Харьковского университета» (1874 – 1882; 1893 – 1894), а напочатку ХХ ст. дістало назву – «Записки Харьковского уни-верситета» (1901 – 1917). Журнал являв собою квартальник. Видавцем його ви-ступав Харківський університет, а редакторами призначалися в різний час ві-домі професори Г. М. Цехановський, Г. Ф. Шульц, Д. І. Овсянико-Куликовський, Є. К. Редін, С. М. Кульбакін.

23. «Протоколы заседаний совета Императорского Харьковского университета».

Реформування університетів у бік демократизації внутрішнього життя відбулося у процесі Великих реформ 18 червня 1863 р. імператором був підписаний Височайший указ про затвердження загального статуту і штатів російських університетів, у якому передбачалося право навчальних закладів на створення своєї наукової преси. У 1863 Харк.унів. починає видавати часопис «Протоко¬ли заседаний совета Императорского Харьковского университета» (1863-1873). Діяльність університету передбачалася бути про¬зорою для громадськості. Протоколи друкуються щомісяця. Засі¬дання Ради універу відбувалися в міру нагромадження питань. Рада розгля¬дала всі питання діяльності університету: затвердження бюдже¬ту на наступний рік, кошторис витрат на придбання навчально¬го приладдя, звіти професорів про закордонні відрядження, про надання їм чергових службових рангів, заяви студентів, переве¬дення студентів з курсу на курс та ін. Якщо рада присвоювала наукові звання магістрів та докторів, протоколи наводили відзиви опонентів, протоколи перетворювалися на наукові праці (Шимков, Надлер, Мечников). Також рада розглядала питання заміщення вакантних посад, проводила балотування (ціла епопея на сторінках протоколів про завершення конкурсу по кафедрі терапевтичної клініки у 1864). «Протоколи» видавалися до 1873 р. включно. У 1874 р. це канцелярське видан¬ня перетворене на цілком наукове під назвою: «Записки Императорс¬кого Харьковского университета» (1874-1882; 1893-1894), а на початку XX ст. дістало назву - «Записки Харь¬ковского университета» (1901-1917). Виходив щоквартально. Видавець - Харківсь¬кий універ, редактори у різні часи: проф. Г. М. Цехановський, Г. Ф. Шульц, Д. І. Овсянико-Куликовський, Є. К. Редін, С. М. Кульбакін. У 1882 наказом вищого начальства й видання «Записок» було припинене. Відновилися у 1892. «Записки...» реп¬резентували науковий Харків перед спільнотою країни, вміщували здо¬бутки учених різних факультетів.

У цьому ж році університет розпочав видання часопису «Протоколы за-седаний Совета Императорского Харьковского университета» (1863 – 1873). Передбачалося, що діяльність університету має бути прозорою для громадсько-сті. Перший опублікований протокол датований 29 липня 1863 р. Надалі прото-коли друкуються щомісяця. Засідання Ради університету відбувалися в міру на-громадження питань, іноді два рази на місяць, а іноді й щотижня. На одному за-сідання могло розглядатися 35 – 39 питань, на іншому 2 – 4. Рада реально керу-вала університетом, а ректор був лише виконавцем її рішень.На засіданні 6 жовтня 1864 р. розглядався захист дисертації п. В. К. Надлера на ступінь магістра історичних наук під назвою «Причини і перші прояви опозиції католицизму в Чехії і Західній Європі в кінці ХІV і на початку ХV століття». У протоколі відзначено, що дисертація була прочитана усіма членами історико-філологічного факультету, але на Раді університету до-ручено було виступити доцентові О. О. Потебні.У протоколі від 19 грудня 1864 р. розглядалося питання про надання міні-стром народної освіти на підставі клопотання Ради і фізико-математичного фа-культету ступеня кандидата дійсному студентові Іллі Мечникову.Рада університету розглядала традиційно питання заміщення вакантних посад і проводила балотування. На засіданні 7 квітня 1864 р. медичний факультет оголосив відзиви усіх своїх професорів на праці претендентів (Протоколы… – 1864. – № 4. – с. 7 – 25), дослівно подавалися рецензії на їх публікації в іноземних наукових часопи-сах.Нарешті, на засіданні Ради 8 грудня 1864 р. було повідомлено про затвер-дження наказом п. Міністра народної освіти доктора медицини Ейзельта у званні екстраординарного професора кафедри терапевтичної клініки.Видання «Протоколів» у вигляді журналу, хоч і популярне в час після до-би Великих реформ, все ж не могло не уявлятися суспільством як справа не до-статньою мірою журналістська, адже ведення діловодства було внутрішньою справою університету. Сьогодні «Протоколи» сприймаються як невід’ємна складова інформаційного ринку тодішньої Росії.Видавалися «Протоколи» до 1873 р. включно.

У 1874 р. це канцелярське видання перетворене на цілком наукове під на-звою: «Записки Императорского Харьковского университета» (1874 – 1882; 1893 – 1894), а напочатку ХХ ст. дістало назву – «Записки Харьковского уни-верситета» (1901 – 1917). Журнал являв собою квартальник. Видавцем його ви-ступав Харківський університет, а редакторами призначалися в різний час ві-домі професори Г. М. Цехановський, Г. Ф. Шульц, Д. І. Овсянико-Куликовський, Є. К. Редін, С. М. Кульбакін.

Їх вихід відновився лише в 1892 р.репрезентували науковий Харків перед спільнотою країни, вміщували на своїх сторінках найвидатніші здобутки учених різних факульте-тів.