Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
973.31 Кб
Скачать

37. Газета «Порада»: видавець, програма, матеріали.

Спроби заснування укр. преси у Х. услід за Міхновським продовжив М.Ф. Лободовський - відомий харк. українофіл. 14. 05.1906 випустив єдиний № часопису «Порада». Вона мала сільськогосподарське спрямування, призначалася для селян і орієн¬тувалася на монархічну (а не революційну) концепцію дійсності. Усі матеріали належали редакто¬рові. Як правопис у відповідності з Емським указом редактор вико¬ристовував «ярижку», хоча революція усунула цю вимогу до українсь¬кою друкованого слова. Відкривалася газета наведенням Височайших царських Маніфестів. Друкувалися вони в оригіналі і в перекладі укр. мовою паралельно - поява офіційних урядових документів українською мовою мала величезне значення. Далі Лободовський вмістив свою публі¬цистичну статтю «Роз'яснення Маніфестів» - про¬грамовий редакційний матеріал. Редактор пояснював основні категорії й поняття, що трапляються в маніфестах. Дарування народові політичних свобод і скликання всеросійсько¬го парламенту він розцінив як початок нової епохи в історії Росії. Далі йшло роз'яснення поняття й функцій громадянських свобод, права недоторканності людини, свободи вірування, поняття свободи зборів, спілок і товариств. Маніфес¬ти — то тільки початок клопоту царя про задоволення потреб селянсь¬ких у землі. Ми на порозі нового життя. У наступній статті «До пильної уваги хліборобів» повідомлялося, що царським указом від 1906 р. запроваджені земельні ко¬місії з широкими повноваженнями, зокрема й гарантувати кредити селянам для викупу держ. й поміщицької землі. Центральне місце у номері займала історична розвідка «Короткий озирк минулого життя нашого государства…». Огляд географії укр. земель. Далі викладалася укр. іс¬трія з наголосом на те, що вічова засада була головною структурною основою політ. історії нашої землі. Лише зараз відновлюється істор. традиція. Далі - кілька інформаційних матеріалів - «Що здіялося уважливого в нашому государстві». Більша їх частина була згрупована навколо відкриття Першої Держ. Думи. Наприкінці газети друкувалися літ. твори. Усі були підписані криптонімом М. Л. і належали Лободовському. Вірші засвідчили про брак у нього літ. таланту. На завершення номера автор подав словник термінів, щоб читачу був зрозумілий його виклад. Слід гадати, що складність видання самотужки поважного часопису, яким замислювалася газета, стала головною перешкодою на шляху її подальшого існування. + харк. мас. читач не був готовий до сприйняття укр. періодики, тонкий прошарок інтелігенції, укр. жур-ці бракувало кваліфікованих кадрів «П» орієнтувалася на самодержавство, еволюційний розвиток сусп-ва через запровадження маніфестів. Газета згуртовувала читача навколо укр. ідеї: автономія в складі Росії з наступним створенням самостійної Укр. держави.

Продовжив спроби заснувати в Харкові українську пресу Михай-ло Федотович Лободовський, який був відомим харківським українофілом. 1906 р. він створив часопис «Порада», який назвав: «газета для крестьян и мі-щан хліборобів двотижнева на українській мові». Вона видавалася форматом А 3, мала сільськогосподарське спрямування, призначалася для селян і орієнтува-лася на монархічну (а не революційну) концепцію дійсності. Проте й М. Ф. Лободовському пощастило не більше, як М. І. Міхновському. «Порада» спромоглася вийти лише один раз 14 травня 1906 р. спареним числом 1-2. Усі матеріали цього числа належали редакторові. Як правопис у відповідності з Ем-ським указом редактор використовував «ярижку», хоча революція усунула цю вимогу до українського друкованого слова і її не дотримувалися видавці «Гро-мадської думки», «Слобожанщини», а потім і «Ради».

Відкривалося перше число газети наведенням Височайших царських ма-ніфестів від 20 лютого 1906 і 17 жовтня 1905 рр. Друкувалися вони в оригіналі і в перекладі українською мовою паралельно, двома стовпчиками, розміщеними поруч. Поява офіційних урядових документів українською мовою мала величе-зне значення; досить згадати заборону українського перекладу тексту царського маніфесту про звільнення кріпосних селян від 19 лютого 1861 р., який тоді ви-конав Пантелеймон Куліш.

Після подання маніфестів М. Ф. Лободовський вмістив свою публіцисти-чну статтю під назвою «Роз’яснення Маніфестів». Це був програмовий редак-ційний матеріал. Редактор розумів, що звертається до читацької аудиторії, яка ще не засвоїла сучасну політичну лексику, має низький рівень освіти, тому й вважав своїм обов’язком розтлумачити основні категорії й поняття, що трапля-ються в маніфестах.+ йшло роз’яснення поняття й функцій громадянських свобод.+ Після роз’яснення маніфестів М. Ф. Лободовський перейшов до комента-рів про сучасне політичне становище. Чому ж, незважаючи на турботу царя про народ, Росія переживає революцію?+ Закінчив М. Ф. Лободовський своє «Роз’яснення Маніфестів» думкою, з якої почав: ми на порозі нового життя.

головна ідеологія та інтенція статті «Роз’яснення Маніфес-тів» полягала у висвітленні поточного політичного моменту, розтлумаченні епохального змісту маніфестів, які запроваджували в Росії парламентаризм і громадянські свободи, у пропаганді еволюційного (а не революційного) шляху розвитку, необхідності чекати законного розв’язання тих пекучих проблем, які піднімали людей на повстання й бунти.

У наступній статті «До пильної уваги хліборобів» повідомлялося. Що царським указом від 7 березня 1906 р. запроваджені земельні комісії з широки-ми повноваженнями, зокрема й гарантувати кредити селянам для викупу дер-жавної й поміщицької землі.

Центральне місце в спареному № 1-2 займала історична розвідка «Корот-кий озирк минулого життя нашого государства для кращого зрозуміння царсь-ких двох маніфестів і виявів їх у житті майбутнім». (викладалася українська історія з наголосом на тому, що вічова, соборна за-сада була головною структурною основою політичної історії нашої землі.)

Після завершення «Короткого озирку» М. Ф. Лободовський вмістив кіль-ка інформаційних матеріалів під загальною назвою «Що здіялося уважливого в нашому государстві». Більша їх частина була згрупована навколо відкриття Першої Державної Думи, яке сталося 27 квітня

В інформації «Про громадський хазяйственний теперішній лад у нашому государстві» були зібрані випадкові повідомлення, у яких неможливо було від’єднати інформацію від коментування. Наприклад, автор сповіщав: оголо-шено про відкриття жіночих інститутів: юридичного, інженерного, сільськогос-подарського. Але на наш погляд, писав він, дівчата-панянки могли б учитися й у чоловічих університетах.

Наприкінці числа друкувалися літературні твори. Усі вони були підписані криптонімом М. Л. і належали перу Михайла Лободовського. Вірші засвідчили про слабкий поетичний талант автора. (+Лист до штундистів українців»,)

На завершення номера автор подав словник, як йому здавалося, малові-домих термінів, куди включив пояснення таких слів, як парламент, інтелігенція автономія, політика, амністія, соціалізм¸ культура, конституція, анархісти, бой-кот. Це свідчило про те, що він турбувався про читача, щоб йому був зрозумі-лий його виклад, вчив громадянство сприймати важливу політичну інформацію українською мовою.

редактор умовляв своїх читачів не висилати річної передплати до ви-ходу третього числа (яке так і не з’явилося);

«Порада» орієнтувалася на самодержавство, еволюційний розвиток суспільства внаслідок запровадження в життя царських маніфестів. Але обидві газети пробуджували українство до активного політичного життя, згуртовували читача навколо української ідеї, під якою розумілася автономія в складі Росії з наступним створенням самостійної Української держави.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.