19. М.Ф.Сумцов як співробітник газети «Южный край».

ЮК, на відміну від ХГВ, тяжіла до ліберальної інтелігенції. Сумцов, який працював у ХГВ у цей період переходить до ЮК. Пише на істор. та історіограф. теми («Від моро¬ку до світла» (1903) - істо¬ричні уроки звільнення селян від кріпацтва,«Вивчення кобзарства» (1904); «Нац. симпатії проф. О. О. Потебні» (1907)). З літ. тематики досліджує тв. Гоголя, Некрасова, Тургенєва, Котляр., Франка, Квітку… Окремим циклом є шевченкіана Сумцова. Вважав, що Шева має унікальне значення в становленні нац самосвід. укр народу. Вперше в іст.ЮК з*явл. стаття укр. мовою «Сорок шоста роковина зо дня смерті Шеви» (і рос.мовою: «Ост. вірш Т. Г. Шеви»,«Т.Г.Шева і Харків», «Причина смерті Т. Г. Шеви»…). Сумцов одночасно глибоко осмислював структуру вірша (мікроаналіз) і говорив про всесв-іст. знач. Шеви. Сумцов мріяв про розквіт Укр. Боровся за запров. укрмови в усі сфери публічного спілкуван¬ня й в освіту (необх. рівень самомвідом.→ автономія у скл. Росії). У ст. «А все-таки вона обертається» (назва латинською) 1907 року, він аргументував потребу викладання укр мови в середніх навч закладах, ст. «Малорос. мова в народній школі»- проголошував, що природний розвиток народної школи в Укр можливий лише на укр нац основі. Під впливом Сумцова, Д. І. Багалія, М. Г. Халанського та ін. ЮК розпочав публікацію матеріалів ук¬р мовою. 4 статті Сумцова у Юк – укр. Як депутат Хар¬к міськ. думи Сумцов у ЮК піднімав питання освіти, життя міста («Хай буде світло»- необхідність відкриття очної лікарні в Харкові; «Про коночну невинність» - питання ремонту конки, як засобу місь¬кого транспорту). Друкував дорожні нариси з відрядж. та відпоч. («З моск. вражень»; «З полт замі¬ток»). Після поч І Св війни Сумцов відкриває тему стосунків Нім зі слов'янським сві¬том «Нім. апологія сили»; «Про нім. національну наукову зарозумілість») + військова проблематика: «З поля брані», «Про дітей біженців»…

Співробітництво Сумцова з ЮК тривало до закриття га¬зети. Його творчість - приклад поєднання в журналістській праці академічної наукової обізнаності з заглибленням у поточне госпо¬дарське й освітнє міське життя.

Професор М. Ф. Сумцов і раніше час від часу подавав окремі статті до «ЮК», у 1901 р. в газеті опубліковано 8 його статей, а в 1902 – уже 21, що ста-новило більше половини від усіх його публікацій у цьому році. Така пропорція зберігалася до 1917 р. – більше половини з усіх публікацій М. Ф. Сумцова при-падала на газету «ЮК».«ЮК» вдалося на-друкувати проблемну статтю «В очікуванні» (1904. – 17 січня), у якій М. Ф. Сумцов піднімав питання про тісноту в університеті,А в статті «Нова сторінка в історії Харківського університету» (1906. – 17 січня) він за архівними документами і особистими спогадами відтворив не добу розквіту, а періоди реакції, пережиті університе-том у 1820-х і 1880-х рр.,в «ЮК» залишалися іс-торичні та історіографічні повідомлення, як-от: «Перебування В. А. Жуковського в Харкові й Полтаві» (1902. – 12 квітня); «Від мороку до сві-тла» (1903. – 19 лютого) – так автор назвав статтю про історичні уроки звіль-нення селян від кріпацтва, вона вийшла й окремим відбитком; «Вивчення коб-зарства» (1904. – 15 вересня), ця стаття була подана й до десятого числа журна-лу «Киевская старина»; «Національні симпатії проф. О. О. Потебні» (1907. – 2 жовтня); «Запровадження уставу 1863 р. в Харківському університеті» (1909. – 17 січня); «Про підземні ходи м. Харкова» (1913. – 13 серпня). Другу важливу тему публікацій М. Ф. Сумцова складали статті на літера-турні теми. У численних дослідницьких працях була репрезентована російська література. Це такі статті, як «Малоросійський елемент у творчості М. В. Гоголя» (1902. – 21 лютого); «Поезія М. О. Некрасова» (1902. – 27 груд-ня); «Пам’яті І. С. Тургенєва» (1903. – 8 вересня); «О. С. Хомяков як поет» (1904. – 1 травня); «Анатема» (1910. – 10 січня) – розгляд однойменної п’єси. Л. Андрєєва; «Несамовитий Віссаріон» (1911. – 29 травня) – ювілейна стаття до 100-річчя В. Г. Бєлінського.

Особливу увагу М. Ф. Сумцов приділяв висвітленню для читачів «ЮК» проблем розвитку української літератури.статті: «Про І. П. Котляревського як автора «Енеїди» (1903. – 30 серпня); «А. Л. Метлинський» (1904. – 10 січня); «І. Я. Франко» (1906. – 18 серпня); «Пам’яті Г. Ф. Квітки» (1908. – 18 листопа-да), «З новітньої української поезії» (1907. – 7 лютого), «Українська літератур-на писанка» (1909. – 29 березня) – в обох статтях міститься розгляд поезії Олек-сандра Олеся; «Ставлення української літератури до кріпацтва» (1911. – 20 лю-того) та ін.Окремий цикл складає шевченкіана М. Ф. Сумцова. Він старанно стежив, щоб Шевченкові річниці не проходили без спеціальних статей про Кобзаря. у 1907 вперше в «ЮК» опублікував статтю українською мовою «Сорок шоста роковина зо дня смерті Шевченка» (1907. – 25 лютого) і далі продовжував пуб-лікувати матеріали про видатного поета: «Останній вірш Т. Г. Шевченка» (1911. – 26 лютого); «Т. Г. Шевченко і Харків» (1911. – 26 лютого); «Причина смерті Т. Г. Шевченка» (1912. – 26 лютого); «Релігійність Т. Г. Шевченка» (1914. – 16 лютого); «Етюди про Т. Г. Шевченка» (1914. – 25 лютого); «Т. Г. Шевченко у листівках» (1915. – 26 лютого); «Т. Г. Шевченко про німець-ке засилля» (1916. – 26 лютого).в Шевченкіані М. Ф. Сумцова. По-перше, учений підходив до поезії Шевченка як до видатного естетичного фено-мену, локалізував свою увагу часто на одному вірші, з метою домогтися мікро-аналізу, глибокого осмислення його внутрішньої структури й зовнішньої інтер-текстуальності. По-друге, він прагнув у ряді статей зайняти метапозицію, пока-зати всесвітньо-історичне значення Шевченка, сприйняти його філософські ідеї,До циклу статей про українську літературу примикають некрологи, напи-сані М. Ф. Сумцовим для «ЮК».«Пам’яті Олександра Івановича Кирпичникова» (1903. – 4 травня); «Н. П. Дашкевич» (1908. – 25 січня); «Пам’яті В. Б. Антоновича» (1908. – 11 березня); «М. Л. Кропивницький» (1910. – 13 кві-тня); «П. І. Житецький» (1911. – 20 березня); «Пам’яті І. Я. Франка» (1916. – 10 червня) і одна з останніх публікацій професора в «ЮК» – некролог «Пам’яті Нечуя-Левицького» (1918. – 4 квітня).М. Ф. Сумцов мріяв про розквіт України, розумів, що претендувати на ав-тономію (як своєрідний тип державності) в складі Росії вона зможе лише тоді, коли українці набудуть високого рівня національної свідомості,«ЮК» став для М. Ф. Сумцова плацдармом боротьби за українську мову. У статті «E pur si muove»він аргументував пот-ребу викладання української мови в середніх навчальних закладах..У статті «Малоросійська мова в народній школі» (1908. – 1 червня) він захищав природ-ний розвиток народної школи в Україні лише на українській національній осно-ві. У статтях «Сучасна українська літературна мова» (1907. – 19 квітня), «Ма-лоросійська мова і воляпюк» (1908. – 31 січня) він відстоював її літературний статус. А в стат-ті «Про відновлення української преси» (1915. – 30 серпня) вимагав скасувати нову заборону українського слова, яка була запроваджена з приводу військово-го становища з початком Першої світової війни.Під безпосереднім впливом М. Ф. Сумцова, Д. І. Багалія, М. Г. Халанського та інших професорів історико-філологічного факультету Ха-рківського університету «ЮК» розпочав публікацію матеріалів українською мовою (наприклад: 1906. – 4 січня, 5 квітня, 11 травня). Сам М. Ф. Сумцов по-містив у газеті чотири статті українською мовою. Перша з них – «Сорок шоста роковина зо дня смерті Шевченка» (1907. – 25 лютого). ешта – «Студентській українській громаді в Харкові» (1907. – 2 грудня); «Чого бажають в селах на Новий рік» (1908. – 1 січня); «О бідна та Русь, бідна» (1910. – 30 червня) – при-свячувалися різним аспектам українського національного життя. Під впливом М. Ф. Сумцова «ЮК» друкував і художні твори українських письменників; га-зета вміщувала охоче вірші Христі Алчевської, наприклад: «Серед живих на вольній волі» (1914 – 30 листопада), «З циклу «Пісні душі» (1915. – 1 лютого).як депутат (гласний) професор пода-вав багато матеріалів з питань освіти. Про це йдеться у статтях «З шкільного життя» (1903. – 27 квітня); «Маленький додаток до статті «З шкільного життя» (1903. – 29 квітня); «Запасні шкільні черевики» (1904. – 20 березня); «До будів-ництва Художнього училища» (1911. – 21 липня). Але й інші аспекти міського життя та упорядкування міста ставали предметом його розгляду. У статті «Хай буде світло» (1907. – 14 жовтня) він доводив необхідність відкриття очної ліка-рні в Харкові; у статті «Про коночну невинність» (1909. – 9 жовтня).З суто журналістських жанрів, які плідно використовував М. Ф. Сумцов варто виокремити подорожні нариси.«З московських вражень» (1902. – 22, 24 квітня); «З пол-тавських заміток» (1903. – 14 вересня); «День в Сумах» (1906. – 3 серпня). За-кордонні враження лягли в основу серії публікацій «Із записника» (1908. – 6, 10, 13, 15, 20, 30 серпня; 18 вересня; 2 жовтня; 8 листопада),«З баварського курор-ту» (1913. – 22 липня).Перша світова війна принесла в журналістську творчість М. Ф. Сумцова нові мотиви: стосунки Німеччини зі слов’янським світом. Про це йдеться у статтях «Вільгельм ІІ в ролі мораліста» (1914. – 24 серпня); «Німецька апологія сили» (1914. – 4 грудня); «Про німецьку національну наукову зарозумілість» (1914. – 7 грудня).військовою проблемою, про що йдеться у статтях М. Ф. Сумцова «Про дітей біженців» (1915. – 4 серпня); «До питання про роз-міщення біженців» (1915. – 11 серпня). Навіть шевченківську статтю він під час війни присвятив специфічній темі: «Т. Г. Шевченко про німецьке засилля» (1916. – 26 лютого).Співробітництво М. Ф. Сумцова з «ЮК» тривало до закриття газети.Його творча біографія подала блискучий приклад поєднання в журналістській праці академічної наукової обізнаності.