Навчальне приладдя

Розділ 3. Оцінка працездатності і функціонального стану

організму дітей та підлітків. Медичний контроль за ДВЗ

Актуальність теми. Зміни функціонального стану організму дітей та підлітків зв'язані з характером і обсягом виконуваної роботи, а також санітарно-гігієнічними умовами навколишнього середовища. Особливо важливо враховувати функціональний стан організму дітей та підлітків для розробки гігієнічних заходів з оптимізації умов і режимів їхньої життєдіяльності. Лікарі з гігієни дітей та підлітків повинні сприяти створенню умов, що забезпечують високий рівень працездатності під час занять і попереджують виникнення передчасного стомлення, тому вони повинні володіти методами оперативної оцінки функціонального стану зростаючого організму.

Цілі навчання

Загальна мета : вміти оцінювати функціональний стан і працездатність дітей та підлітків для виявлення характеру впливу навчальної діяльності на здоров'я.

3.Інтерпретувати функціональний стан терморегуляторної системи дітей та підлітків за даними термометрії шкіри та тіла.

4.Характеризувати діяльність дітей за даними хронометражу.

5.Інтерпретувати показники динаміки розумової працездатності і функціонального стану дітей та підлітків в умовах навчального навантаження.

Для перевірки вихідного рівня знань-умінь пропонується виконати ряд завдань, перевіривши правильність рішення за еталонами.

Задача 1 Лікарем школи проведене дослідження функціонального стану учнів у групі

продовженого дня. За допомогою яких методик вивчена розумова працездатність у них? А. Визначення кількості і якості виконаної роботи шляхом дозованих завдань В. Визначення стійкості ясного бачення С. Дослідження зорово-моторної реакції

D. Дослідження термоасиметрії Е. Визначення координації руху

33

Задача 2 Для оптимізації навчально-виховного процесу в початкових класах прогімназії

лікарем проведене дослідження ЦНС. Які найімовірніші особливості нервових процесів можна установити в них?

А. Перевага гальмування над збудженням В. Перевага збудження над гальмуванням С. Іррадіація збудження

D. Гетерохроність процесів зросту Е. Врівноваженість нервових процесів

Задача 3 У 40 % учнів 2-го класу на 36 хвилині уроку виявлена перша фаза стомлення. Яка

опорна ознака дозволяє установити зазначену специфіку стомлення? А. Млявість, сонливість, загальмованість В. Рухове занепокоєння С. Зміна неспецифічної стійкості

D. Демографічний феномен заміщення Е. Мовна афазія

Задача 4 У школярів 3-го класу в процесі виконання домашнього завдання з математики

реєструвалися функціональні показники центральної нервової, серцево-судинної, терморегуляторної і м'язової систем (табл. 17).

Таблиця 17. Характеристика функціонального стану учнів у динаміці роботи

1.Визначте, яка з функціональних систем дітей найбільше пригнічується в процесі розумової роботи. Укажіть час настання стомлення. Охарактеризуйте ступінь відновлення функцій організму дітей після відпочинку.

2.Які методики використовувалися для оцінки функціонального стану центральної нервової, серцево-судинної, терморегуляторної і м'язової систем школярів?

3.За допомогою яких апаратів і інструментів реєструвалися латентний період реакції на світло, поріг збудливості зорового аналізатора, температура шкіри, м'язова сила кисті?

Відповіді: 1А,С; 2B; 3B.

Еталон відповідей до задачі 4 1. При виконанні домашнього завдання з математики в більшій мірі погіршується

функціональний стан центральної нервової і серцево-судинної систем. Розумове стомлення школярів відзначається вже після 20 хв. роботи. Після 15-хвилинного

34

відпочинку функції центральної нервової і серцево-судинної систем цілком не відновлюються. Особливо це видно за такими показниками, як поріг збудливості зорового аналізатора та діастолічний АТ.

2.Для оцінки стану ЦНС використовувалися методики рефлексометрії і хронаксиметрії (електричної збудливості ока). Стан серцево-судинної системи оцінювався за показниками АТ (сфігмоманометрія), терморегуляторна система – за температурою (термометрія), стан м'язової системи за даними сили кисті (динамометрія).

3.Латентний період зорово-моторної реакції реєструвався за допомогою рефлексометра, поріг збудливості ока – хронаксиметром, артеріальний тиск – сфігмоманометром, температура шкіри – електротермометром, сила кисті – ручним динамометром.

Інформацію, необхідну для формування базисних знань-умінь, можна знайти в наступних підручниках:

1.Гігієна та екологія людини: Навчальний посібник для студентів медичних факультетів вищих навчальних закладів / За ред. В.Я. Уманського. – Донецьк: ТОВ “Норд Комп’ютер”, 2004. – С. 92-115.

2.Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 566-578.

3.Даценко І.І., Денисюк О.Б., Долошицька С.А. та ін. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять. – Львів: Світ. – 2001. – С.6-23.

4.Гигиена: Учебник для вузов / Под ред. акад. РАМН Г.И. Румянцева. –

М.:ГЭОТТАР Медицина, 2000. – С.452-454.

Для реалізації цілей навчання вивчіть наступну літературу:

1.Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков / В.И. Берзинь и др. – К.: Вища школа, 1989. – С. 86-118.

2.Гребняк М.П. Профілактична медицина дітей та підлітків. – Донецьк: Норд-Прес, 2004. – С.19-23, 42-57.

3.Кучма В.Р. Гигиена детей и подростков: Учебник. – М.: Медицина, 2003. – С.101104, 157-177.

4.Граф логічної структури теми «Оцінка працездатності і функціонального стану організму дітей та підлітків» (рис.10).

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1.Особливості стомлення у дітей.

2.Проведення індивідуального і масового хронометражу діяльності дітей та підлітків.

3.Вивчення працездатності дітей та підлітків за допомогою методики Анфімова і таблиць з арифметичними прикладами.

4.Функціональна проба на дозоване м'язове навантаження по Є.Леві-Горінєвскій. Комбінована функціональна проба Летунова.

5.Дослідження термоасиметрії і середньозваженої температури шкіри.

6.Визначення фізіологічної кривої фізичного навантаження. Визначення координації

іточності рухів.

7.Оцінка функціонального стану ЦНС за даними рефлексометрії, стійкості ясного бачення, електричної збудливості ока, часового порога стійкості хроматичного зору.

8.Набір приміщень ДНЗ.

9.Гігієнічні вимоги до природного, штучного освітлення і повітряно-теплового

режиму.

10.Санітарний режим дитячої дошкільної установи.

11.Гігієна навчання і виховання дітей у ДНЗ.

12.Функціональна готовність до навчання в школі.

35