менструального віку), порушення фізичного розвитку, шкідливі звички, значні розумові та фізичні навантаження, несприятливий мікросоціум та сімейні умови. Для дівчат групи ризику репродуктивного здоров’я розробляються оздоровчі, реабілітаційні, корегуючи та профілактичні заходи. За ними також здійснюється постійний медичний нагляд. Спеціалісти: невропатолог, окуліст, оториноларинголог, хірург-ортопед, стоматолог, педагог, психолог, а також за показаннями психіатр та гінеколог.

Метою поглибленого медичного огляду перед закінченням загальноосвітнього закладу є професійна орієнтація та лікарсько-професійна консультація. Спеціалісти: невропатолог, окуліст, оториноларинголог, хірург-ортопед, стоматолог, педагог, психолог, а також за показаннями психіатр та гінеколог.

Критичні контрольні точки оцінки якості медичного забезпечення школярів

1.Відповідність набору устаткування, інструментів, перев'язних і медикаментозних засобів нормативам

2.Відповідність складу і характеристики медичних приміщень гігієнічним вимогам

3.Обсяг зайнятості медичних штатів (за навчальний рік)

4.Рівень кваліфікації медичних працівників: категорія, загальний медичний стаж, стаж роботи в школі, удосконалення чи спеціалізація кожні 5 років.

5.Обсяг загальної медичної допомоги (кількість школярів за зверненням в день)

6.Обсяг спеціалізованої медичної допомоги

7.Охоплення дітей щорічними поглибленими медичними оглядами (%)

8.Охоплення дітей обов'язковими лабораторними методами обстеження в процесі поглиблених медичних оглядів (%)

9.Охоплення дітей обов'язковими інструментальними методами обстеження в ході поглиблених медичних оглядів (%)

10.Охоплення дітей профілактичними оглядами після кожних канікул (%)

11.Питома вага дітей, виявлених із захворюваннями в процесі поглибленого медичного огляду

12.Питома вага дітей, виявлених із захворюваннями в процесі профілактичних

оглядів

13.Питома вага дітей, що знаходяться на диспансерному обліку

14.Питома вага дітей, віднесених до основної, підготовчої і спеціальної груп для занять фізкультурою.

15.Питома вага дітей, охоплених шкільним харчуванням по абонентній системі

16.Питома вага дітей, охоплених оглядами для визначення готовності до здачі норм

зфізичної підготовки

17.Питома вага дітей, що потребують дієтичного харчування і охоплення цим харчуванням

18.Питома вага уроків фізкультури, на яких виявлені порушення санітарного режиму і незадовільний стан інвентарю, неправильний розподіл навантаження протягом уроку, невідповідність навантаження функціональним можливостям школярів, детренуючий режим уроку

19.Питома вага уроків фізкультури, охоплених медичним контролем

20.Питома вага загальноосвітніх уроків і уроків праці, охоплених медичним контролем

21.Питома вага загальноосвітніх уроків і уроків праці з виявленими недоліками

22.Питома вага класів з гігієнічно раціональним розкладом

23.Питома вага учнів молодших класів з відповідними партами їхньому зросту

24.Питома вага учнів середніх і старших класів з відповідними їхнього росту

столами

136

Показник ефективності оздоровлення – питома вага часто хворіючих дітей, що зняті з обліку у зв’язку з виздоровленням від загальної кількості ЧХД, які пройшли повний курс оздоровлення.

КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Оцінюється рівень поза аудиторної підготовки студентів з теми заняття і правильність рішення ними ситуаційних задач. Даються роз'яснення з недостатньо чітко освоєних розділам теми. Самостійна робота студентів полягає в ознайомленні й оцінці устаткування й оснащення в школах. Далі студенти за документами вивчають основні розділи діяльності лікаря, оцінюють якість медичного обслуговування з основних видів роботи шкільного лікаря і складають висновок. На його підставі даються обґрунтовані рекомендації з удосконалення медичного забезпечення школярів.

Етапи проведення заняття приведені в таблиці 49 Таблиця 49. Технологічна карта практичного заняття

138

Е. Недостатність гуморального імунітету Відповіді: 1D; 2Е; 3Е; 4В; 5Е; 6Е.

Інформацію, необхідну для поповнення базисних умінь (знань) можна знайти в наступних джерелах:

1.Гігієна та екологія людини: Навчальний посібник для студентів медичних факультетів вищих навчальних закладів / За ред. В.Я. Уманського. – Донецьк: ТОВ “Норд Комп’ютер”, 2004. – С. 84-91, 100-108.

2.Загальна гігієна: Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.М. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін.: За ред. Є.М. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С.434-438.

3.Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.И. и др. Общая гигиена. – М.:

Медицина, 1990. – С. 27 – 183, 196, 283.

4.Гигиена: Учебник для вузов / Под ред. акад. РАМН Г.И. Румянцева. –

М.:ГЭОТТАР Медицина, 2000. – С.554-575.

5.Гігієна харчування з основами нутріціології / Ципріян В.І. та ін. Навч. посібник. –

К.: Здоров’я, 1999. – С.118-126, 194-198.

6.Поліклінічна справа і сімейний лікар/ Є.Я. Скляров, І.О. Мартинюк, Б.Б. Лемішко та ін. - К.: Здоров’я. – 2003. – С. 21-27, 52-75, 195-199, 409-421.

Для реалізації цілей навчання вивчіть наступну літературу:

1.Гребняк М.П. Профілактична медицина дітей та підлітків. – Донецьк: Норд-Прес, 2004. – С.104-114.

2.Кучма В.Р. Гигиена детей и подростков: Учебник. – М.: Медицина, 2003. – С.344-

351.

3.Граф логічної структури теми "Гігієнічні основи формування здорового способу життя дітей та молоді" (рис. 32).

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1.Здоровий спосіб життя: поняття, основні елементи

2.Медико-біологічні, соціально-економічні і соціально-психологічні параметри здорового способу життя.

3.Профілактика шкідливих звичок (наркоманії, токсикоманії, алкоголізму, тютюнопаління)

4.Принципи формування здорового способу життя

5.Валеологічне навчання і виховання дітей і підлітків

6.Критерії ефективності здорового способу життя

7.Особиста гігієна

8.Гігієнічне навчання та виховання

Після засвоєння перерахованих вище питань ознайомтесь з "Алгоритмом керування формуванням здорового способу життя" (рис. 33).

Далі виконайте ситуаційні задачі. Правильність їхнього рішення перевірте за еталоном.

Задача 7 В умовах проживання в промисловому місті відмічається підвищений рівень

захворюваності дітей. Які фактори в найбільшій мірі формують рівень здоров'я цих дітей? А. Спосіб життя В. Географічні умови

С. Природно-кліматичні умови D. Генетична схильність

Е. Рівень медичного обслуговування.

141

Задача 10 Дитячий комбінат розташований в зоні з високим рівнем ксенобіотіків (свинцю).

Дільничному лікарю потрібно дати рекомендації з індивідуальної профілактики. Вміст яких речовин необхідно збільшити в харчовому раціоні для зменшення усмоктування ксенобіотиків у трав'яному каналі?

А. Харчових волокон В. Фосфоліпідів С. Стеринів

D. Консервантів Е. Жирних кислот

Задача 11 Юнак займається спортом. Сімейний лікар дав йому наступні рекомендації стосовно

режиму і раціону харчування: не приймати перед змаганнями нових харчових продуктів, збільшити споживання вуглеводів за тиждень до змагань, у ніч перед змаганнями збільшити вживання жирів, снідати не пізніше за 3 години до змагань, після фінішу поповнити втрати білків. Яка рекомендація є хибною?

А. Не приймати нових харчових продуктів перед змаганнями В. За тиждень до змагань збільшити споживання вуглеводів С. Снідати не пізніше за 3 години до змагань

D. У ніч перед змаганнями збільшити вживання жирів Е. Після фінішу поповнити втрати білків Відповіді:7А; 8С; 9Е; 10А; 11D.

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ

Самостійна робота на занятті

Завдання 1. Гігієнічна оцінка способу життя Мета: Здійснення оцінки показників способу життя індивідуума та виявлення

факторів ризику для здоров'я

Завдання 2. Самооцінка здоров'я індивідуума Мета: Комплексна оцінка стану здоров'я індивідуума

Завдання 3. Визначення функціонального стану та адаптаційного потенціалу

організму Мета: Оцінка адаптаційних можливостей організму щодо пристосування до

існуючих способу життя і факторів зовнішнього середовища Завдання 4. Визначення біологічного віку індивідуума Мета: Визначення відповідності біологічного віку календарному

Завдання 5. Оцінка якості догляду за порожниною рота та зубів Мета: Оцінка дотримання особистої гігієни

ПОНЯТІЙНИЙ АППАРАТ: ВИЗНАЧЕННЯ, СХЕМИ

Здоровий спосіб життя – це система мислення, поведінки та стиль життя, що спрямована на зберігання та зміцнення здоров’я, забезпечення нормального росту та розвитку, високого рівня працездатності, профілактику захворювань.

Частини здорового способу життя: медико-біологічні, соціально-психологічні, соціально-економічні.

144

Медико-біологічні параметри ЗСЖ: потреба в медичній допомозі, створення необхідних умов життя з врахуванням вікових фізіологічних потреб, прагнення до отримання медико-гігієнічних знань, активна участь у лікувально-профілактичних заходах, рівень рухової активності, своєчасність звернення за медичною допомогою, наявність гігієнічних навичок і дотримання санітарно-гігієнічних нормативів, виконання медичних рекомендацій і призначень, наявність часто або довготривало хворіючих у родині.

Соціально-психологічні параметри ЗСЖ: установка на здорове та довготривале життя, наявність шкідливих звичок, асоціальна поведінка батьків, спосіб життя родини, освітній і культурний рівень, прагнення до отримання медико-психологічних знань, психологічний мікроклімат у родині, взаємодопомога та підтримка в родині, взаємовідношення дітей з батьками.

Соціально-економічні параметри ЗСЖ: важкі та несприятливі умови виробничої діяльності батьків, рівень доходів родини, економічна зацікавленість у високому рівні індивідального та родинного здоров’я, можливість професійного росту батьків, безробіття, доступність медико-санітарної допомоги, можливість рекреаційної діяльності та взаємодії з довкіллям, працездатність батьків, склад і чисельність сім’ї, пенсійна забезпеченість, забезпеченість житлом і ступінь благосприятливості житлових умов.

Принципи формування ЗСЖ: гармонічна єдність здоров’я, виховання та освіти; онтогенетична детермінованість поведінки, яка спрямована на зміцнення здоров’я з врахуванням вікових закономірностей росту та розвитку; підвищення санологічної культури з допомогою активного гігієнічного тренингу; приближення рівня здоров’я до соціально необхідного значення; культування засобами масової інформації "моди на здоров’я"; включення профілактичних програм у структуру навчального процесу в освітніх закладах з врахуванням індивідуально-психологічних відмінностей учнів і характеру макро- і мікросоціального середовища.

Фактори ризику для родини (зумовлюючі високу потребу у медико-соціальній допомозі): інваліди, хронічні хворі, часто або довго хворіючі, діти з уродженими вадами розвитку, малозабезпечені, неповні і многодітні сім’ї, несприятливі побутові умови, шкідливі звички, негативні характеристики поведінки, несприятливі та тяжкі умови виробничої діяльності батьків, незадовільні харчування та режим дня, низький освітній рівень батьків.

Фактори, що формують залежну поведінку від наркотиків: соціальні (виховання в дисфункціональній сім’ї, асоціальна поведінка, несприятливий мікросоціум), психологічні (акцентуація характеру, несформованість соціальних позитивно-орієнтованих інтересів, емоціональна нестійкість), біологічні (наслідки черепно-мозгових травм, підвищена чутливість до наркотиків та токсикантів, незрілість детоксикаційних систем).

Критерії ЗСЖ:

–імунобіологічна резистентність (бактерицидна активність шкіри, лізоцим слюни, рН поверхні шкіри, поверхнева та глибока мікрофлора шкіри);

–стійкість фізіологічних показників при дозованих фізичних навантаженнях;

–максимальне споживання кисню;

–питома вага м’язової та жирової тканин;

–фізична тренованість;

–відповідність моторного віку календарному;

–розвиток рухових якостей.

Феномен «групової залежності підлітків від алкоголю» - функціонування підліткового мікросоціуму, яке зумовлене вживанням алкогольних напоїв ще до появи у окремих її членів явних ознак залежності від алкоголю.

145