Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pos_gdp.pdf
Скачиваний:
201
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
1.63 Mб
Скачать

ПЯ = TT ,

де ∆Т – час швидкого відновлення температури шкіри (більш 0,5°С за 30 сек.). Критерієм відсутності загартованості є величини ПЛ більш 4,0, а ПЯ менш 0,4. Для

порівняльної оцінки можливостей фізичної терморегуляції варто керуватися наступним положенням: чим нижче показник лабільності або чим вище показник якості, тим загартованіше дитина.

Завдання 4. Визначення впливу навчального навантаження

на функціональний стан організму Мета: вміти оцінювати зрушення у функціональному стані організму в процесі

навчальних занять.

У висновку відбити характер і величину зрушень у стані організму.

Таблиця 18. Характеристика функціонального стану організму в динаміці учбового дня

П.І.Б.

 

Вихідний рівень

 

 

Після занять

Динаміка

ШПІ

ПУ

Тест Шульте-

ШПІ

ПУ

Тест Шульте-

РП

 

 

Платонова

 

 

Платонова

 

 

 

 

t1

 

t2

 

∆t

 

 

t1

 

t2

∆t

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ: ТЕРМІНИ, СХЕМИ

Основні фізичні якості організм – сила, витривалість і швидкісно-силові властивості. Сила – здатність організму людини переборювати зовнішній опір за рахунок м'язових зусиль, тобто розвивати м'язові зусилля визначеної величини. При цьому сила обумовлюється двома параметрами: величиною напруги м'язових груп і їхнім взаємоузгодженням при виконанні робіт. Під швидкісно-силовими якостями розуміють здатність людини виконувати в мінімально короткий час рухи без настання стомлення. Ці фізичні якості відбивають здатність розвивати максимально можливу короткочасну швидкість, що забезпечується, головним чином, анаеробною потужністю основних груп м'язів. Під витривалістю як основною фізичною якістю розуміють здатність тривалого збереження працездатності в умовах порушень гомеостазу, викликаних руховою гіпоксією.

Критичні контрольні точки оцінки загартовування

1.Комплекс процедур, що загартовують (обливання, обтирання, повітряні ванни, опромінення, інсоляція).

2.Розташування окремих процедур, що загартовують, у режимі дня групи; їхня тривалість; температура факторів, що гартують. Місце проведення окремих процедур; мікрокліматичні умови, у яких проводиться загартовування. Наявність журналу реєстрації загартовування.

3.Характеристика індивідуального підходу при проведенні загартовування в залежності від стану здоров'я і фізичного розвитку дітей:

а) кількість дітей, що одержують повний комплекс процедур, що загартовують та обмежений комплекс дітей, що не загартовуються;

б) причини обмеження і відведення від загартовування;

43

в) переведення дітей із групи, що гартовуються в групу, що не загартовуються і навпаки.

4.Роль медичного персоналу в організації і контролі за загартовуванням.

5.Характеристика захворюваності дітей простудними хворобами (за зверненнями).

6.Дослідження фізичної терморегуляції. Для цієї мети в кожній групі підбираються 5 – 10 здорових дітей, їх роздягають і саджають у приміщенні зі звичайними мікрокліматичними умовами. Через 10 хвилин спокійного сидіння вимірюють електротермометром температуру шкіри грудей у ділянці серця, тильної поверхні великого пальця ноги й пахві. Оцінку загартованості здійснюють за різницею температур (подовжній і поперечний температурний градієнт).

Робоча схема методик досліджень, що застосовуються у гігієні дітей та підлітків

А. Методики з вивчення факторів навколишнього середовища:

I. Санітарне обстеження установи з метою:

а) одержання інформації про набір і розміри приміщень, особливостей планування будинку і ділянки, устаткування і благоустрою;

б) гігієнічної оцінки отриманих даних у плані їхньої відповідності діючим нормам і правилам;

в) планування заходів щодо ліквідації виявлених недоліків.

II. Інструментальні дослідження факторів навколишнього середовища:

а) природне та штучне освітлення (люксометрія і розрахунки основних світлотехнічних показників);

б) мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, температура поверхні та ін.);

в) хімічних властивостей повітря (змісту СО, СО2 та ін.), бактеріального забруднення, пилу;

г) води; д) шуму і вібрації;

е) устаткування і предметів побуту (меблі, книги, іграшки, одяг). III. Оцінка раціонів харчування способом:

а) теоретичного розрахунку меню-розкладок і накопичувальної відомості з використанням таблиць хімічного складу їжі;

б) лабораторних досліджень окремих страв і раціону в цілому. IV. Оцінка режиму дня способом:

а) фотохронометражу; б) опитування (анкетування, інтерв'ю);

в) визначення відповідності добового раціону затвердженому харчовому набору.

Б. Методики з вивчення реакції організму на вплив факторів середовища:

I. Функціонального стану окремих фізіологічних систем і аналізаторів:

а) серцево-судинної і дихальної систем за даними функціональних проб з навантаженням;

б) нервової (рефлексометрія); в) системи фагоцитарної активності лейкоцитів, ферментного профілю лейкоцитів,

вмісту глобулінів у сироватці крові та ін.); г) рівню функціонування окремих аналізаторів (зорового, слухового, рухового).

II. Реакцій поведінки дітей методом хронометражу

III. Працездатності (розумової і фізичної) методом дозованих завдань, фізичних навантажень і функціональних проб.

IV. Захворюваності шляхом статистичної обробки даних:

44

а) результатів медичних оглядів; б) захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. V. Фізичного розвитку за даними:

а) соматометричних досліджень; б) соматоскопічних досліджень; в) фізіометричних досліджень; г) визначення біологічного віку.

Методика оцінки розумової працездатності

Оцінка змін працездатності в динаміці дня або занять базується на простих, але досить інформативних коректурних пробах. Для цього учні двічі виконують коректурну пробу (на початку дня чи на початку уроку і відповідно наприкінці).

Для оцінки переключення уваги використовується тест Шульте-Платонова за допомогою чорно-червоних таблиць з числами, які розташовані у випадковому порядку (табл.19). Спочатку піддослідний поперемінно показує чорні та червоні числа у зростаючому порядку від 1-24. Друга частина тесту заключається у поперемінному пошуку чорних чисел у зростаючому порядку, а червоних чисел у убутному порядку. Різниця часу між першою та другою частинами тесту характеризує переключення уваги.

Таблиця 19. Чорно-червоні числа теста Шульте-Платонова

3

15

11

3

7

21

14

12

18

9

2

11

6

9

7

24

21

10

24

16

1

4

16

14

18

2

13

8

20

5

19

22

5

10

22

9

15

23

12

17

17

4

1

20

6

19

8

13

23

Примітка: курсивом позначені чорні числа, жирним шрифтом – червоні числа.

Варіантом проби для характеристики перемкнення уваги є тест Шульте-Горбова. Спочатку обстежуємий відшукує чорні числа у порядку їх збільшення від 1 до 25. У другій частині – у порядку їх зменшення від 24 до 1. Третя частина полягає у поперемінному відшукуванні чорних чисел у зростаючому порядку, а червоних чисел – в убуваючому. Часова характеристика перемкнення уваги – це різниця ніж сумою часу першої та другої частин та третьої частинами.

Стійкість перемкнення уваги вивчається за допомогою таблиць Шульте (табл.20). Для цього обстежуваний відшукує та показує числа у порядку їх зростання від 1 до 25. Проба виконується із п’ятьома різними таблицями, при цьому фіксується час виконання кожної таблиці. Стійкість перемкнення уваги оцінюється за кривою виснажливості.

45

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 20. Таблиці Шульте

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

 

18

 

7

24

21

22

25

7

21

11

5

14

12

23

2

22

 

1

 

10

9

6

 

6

2

10

3

23

 

18

25

7

24

13

16

 

5

 

8

20

11

 

17

12

15

5

18

 

11

3

20

4

16

23

 

2

 

25

3

15

 

1

16

20

9

24

 

6

10

19

22

1

19

 

13

 

17

12

4

 

19

13

4

14

8

 

21

15

9

17

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21

 

9

 

7

 

1

 

20

 

 

 

 

 

 

 

9

 

5

 

11

 

23

20

6

 

15

 

17

 

3

 

18

 

 

 

 

 

 

 

 

14

 

25

 

17

 

19

13

19

 

4

 

8

 

25

 

13

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

21

 

7

 

16

1

24

 

2

 

22

 

10

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

18

 

12

 

6

 

24

4

9

 

14

 

11

 

23

 

16

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

15

 

10

 

2

22

Комплексна оцінка розумової працездатності здійснюється у відповідності з табл.21. Оцінка нервово-психічного напруження та емоційного стану здійснюється шляхом

підрахунку частоти пульсу безпосередньо в ході занять (табл.22).

Інформативним критерієм динаміки розумової працездатності дітей та підлітків є сенсомоторні реакції, проведені в ході навчальних занять. За даними хронорефлесометрических досліджень розраховуються: середній час латентних періодів і точність сенсомоторних реакцій на простий подразник, подразник з диференціюванням. Оцінку динаміки працездатності здійснюють за характером взаємин процесів збудження і гальмування (табл.23).

Таблиця 21. Оцінка динаміки працездатності за коректурними пробами

Динаміка працездатності

ШПІ

 

ПУ

Підвищення (+)

+

 

+

 

+

+ -

 

+ -

+

Без змін (+ -)

+ -

+ -

 

+

-

 

-

+

Зниження (- )

-

-

 

-

+ -

 

+ –

 

Примітка: – показник знижується, + показник збільшується, + – показник залишається без змін. Зміна зазначених показників реєструється при зміні модуля її величини більш ніж на 1σ у порівнянні з вихідним рівнем.

Таблиця 22. Оцінка величини навантаження на занятті на підставі середньої частоти пульсу

Величина навантаження

Середня частота пульсу

 

на уроці, уд./ хв.

Легке

До 140

Середнє

141-160

Високе

Більш 160

46

Таблиця 23. Оцінка динаміки працездатності за сенсомоторними реакціями

 

Латентний період

Точ-

Характеристика

Динаміка

 

простий

подразник з

ність

основних

працездатності

 

подразник

диференцію-

 

процесів

 

 

 

ванням

 

 

 

 

+

Оптимальне

Підвищення

 

 

 

 

співвідношення

 

 

+ –

Превалювання

Початок зниження

 

 

 

 

процесів

працездатності

 

 

 

 

збудження

 

 

+ –

Послаблення

Легкий ступінь

 

 

або +

активного

втоми

 

 

 

 

збудження

 

 

+

+

Зростання

Середній ступінь

 

 

 

 

захисного

втоми

 

 

 

 

гальмування

 

Методика визначення функціональної готовності дітей 6-річного віку до вступу в школу

Тест Керна Ірасека складається з трьох завдань: 1) малюнок людини; 2) змалювання короткої фрази з 3 слів (наприклад: “Він їв суп”); 3) змалювання групи крапок. Кожне завдання оцінюється в балах (найкраща оцінка 1 бал, найгірша – 5). Сума виконання окремих завдань являється загальним результатом дослідження. Якість і чистота мови оцінюється за наявністю дефектів звуковимови при словесному відтворенні складно артикулюємих слів типу: рак, чапля, яйце, сокира, лопата, стілець, газета, зима, жук, ведмедик, чайка, ключ та ін.

Дитина вважається неготовою до навчання в школі, якщо вона отримала 9 і більше балів за виконання тесту Керна-Ірасека або має дефекти звуковимови. Про середню зрілість ЦНС свідчить результат – 6– 8 балів, про високу – 1–5 балів.

Медичні показання до відстрочення вступу до школи дітей шестирічного віку

1.Захворювання, що перенесені протягом року: інфекційний гепатит; піелонефрит, дифузійний гломерулонефрит; міокардит неревматичний; ревматизм в активній фазі; менінгіт епідемічний, менінгоенцефаліт; гострі повторні тривалі поточні респіраторні захворювання; туберкульоз (усі форми, у т.ч. віраж туберкулінової проби); травматичні ушкодження ЦНС; хвороби крові; важкі форми дитячих інфекційних захворювань.

2. Хронічні стани і захворювання: затримка психічного розвитку; затримка фізичного розвитку на рік і більш (довжина тіла за регіональними стандартами менше ніж М-2б, постійні зуби відсутні); залишкові явища органічного ушкодження ЦНС із наявністю виражених порушень рухових, трофічних і чуттєвих функцій (дитячий церебральний параліч і ін.); епілепсія, епілептіформний синдром; неврози і неврозоподібні розлади (логоневроз, енурез і ін.), ендокринні захворювання (зоб, цукровий діабет і ін.); міопія з схильністю до прогресування (більш – 2,0 Д); гіпетрофія мигдаликів III-го ступеню; аденоїдні вегетації III-го ступеню, хронічний аденоїдит; тонзиліт хронічний

47

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]