Задача 8

Дитина перебуває на диспансерному обліку з приводу хронічного тонзиліту. Протягом року в неї зареєстровано 2 випадки ОРВІ. До якої групи здоров'я вона відноситься?

А. I-а

В. II-а

С. III-я

D.IV-а

Е. V-а

Задача 9 В етапному епікризі дівчинки (при вступу до школи) міститься наступна інформація:

дитина має уроджений дефект розвитку (аномалія нігтів), функціональний стан основних органів і систем без відхилень, календарний вік відповідає біологічному, резистентність гарна. До якої групи здоров'я вона відноситься?

А. I-а

В. II-а

С. III-я

D.IV-а

Е. V-а

Задача 10 В етапному епікризі юнака (у зв'язку із вступом у ПТУ) зазначена наступна

інформація: хронічна патологія відсутня, функціональний стан основних органів і систем без відхилень, протягом року чотири рази хворів (ОРВІ) з наступним затяжним періодом видужання, розвиток вторинних статевих ознак відповідає 18-19 рокам. До якої групи здоров'я він відноситься?

А. I-а

В. II-а

С. III-я

D.IV-а

Е. V-я

Задача 11 Середній обліковий склад школи-інтернату складає 820 учнів. Протягом року часто

хворіло 152 особи, епізодично – 505 осіб, не хворіло 163 особи. Який індекс здоров'я в школі-інтернаті?

А. 19,5 % В. 19,9 % С. 38,4 % D. 61,6 % Е. 81,5 %

Задача 12 На другому курсі коледжу займається 114 учнів. Протягом року епізодично хворіло

31 чоловік, часто хворіло 18 чоловік. Який індекс здоров'я на другому курсі коледжу?

А. 27,2 % В. 57,0 % С. 72,8 %

21

D. 84,2 % Е. 100,0 %

Задача 13 У дитини дошкільного віку встановлені гармонічний фізичний розвиток і

відповідність біологічного віку календарному. Хронічні захворювання відсутні. Протягом року вона хворіла тільки на гострі захворювання 5 разів. До якої групи здоров'я вона відноситься ?

А. I-а

В. II-а

С. III-я

D. IV-а

Е. V-а

Задача 14 Під спостереженням знаходилося 106 учнів 1-х класів, з них протягом року 1 раз

хворіло 34 учня, 2 рази – 18 учнів, 3 рази – 11 учнів і 6 дітей хворіло більш 3 разів. Який індекс здоров'я учнів 1-х класу?

А. 62,3 % В. 59,4 % С. 49,1 % D. 34,9 % Е. 5,6 %

Задача 15 При оцінці фізичного розвитку дітей дитячого саду встановлено, що в 12,0 % ріст,

маса тіла й обхват грудної клітки нижче середніх, у 43,0 % ріст, маса тіла, обхват грудної клітки середні, у 16,0 % низький ріст при середніх показниках маси тіла й обхвату грудної клітки, у 29,0 % високий ріст при нижче середніх показниках маси тіла й обхвату грудної клітки. Скільки дітей мають дисгармонійний фізичний розвиток?

А. 12,0 % В. 16,0 % С. 29,0 % D. 41,0 % Е. 43,0 %

Відповіді: 4B; 5С; 6D; 7С; 8D; 9А; 10B; 11B; 12B; 13B; 14D; 15D.

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ

Самостійна робота на занятті

Завдання 1. Комплексна оцінка стану здоров'я індивідуума Мета: уміти визначити групу здоров'я індивідуума.

У висновку вказати групу здоров'я для 5 дітей (на основі ситуаційного завдання 2 першого заняття).

Завдання 2. Аналіз результатів поглиблених медичних оглядів учнів з

виявленням факторів ризику та складанням рекомендацій із профілактики захворювань

Мета: уміти здійснювати аналіз захворюваності з розробкою профілактичних заходів.

22

Таблиця 8. Характеристика захворюваності учнів за результатами поглибленого медичного огляду у 2002-2003 навчальному році

У висновку проаналізувати рівень та структуру захворюваності школярів у динаміці навчання, виявити фактори ризику для здоров’я, розробити профілактичні та лікувальнооздоровчі заходи.

Завдання 3. Скринінг тестова оцінка здоров'я індивідуума Ціль: уміти провести дослідження здоров'я за скринінг програмою.

В закінченні відзначити необхідність спостереження, додаткового обстеження чи консультації вузьких фахівців.

Таблиця 9. Скринінг анкета

1.Чи відчуваєте головний біль (після школи, при хвилюванні, після фізичного навантаження, безпричинний)?

2.Чи відмічаєте слізливість?

3.Чи відмічаєте швидку слабкість , втомлюваність після занять?

4.Чи відмічаєте порушення сну (подовження засипання, поверхневий або збудливий сон, сновигання, енурез)?

5.Чи відмічаєте при хвилюванні підвищену пітливість або появу червоних плям на шкірі?

6.Чи відчуваєте запаморочення, шум в голові або порушення координації рухів при зміні положення тіла?

7.Чи буває непритомність,?

8.Чи відмічаєте неприємні відчуття: біль у ділянці серця, серцебиття, перебої?

9.Чи відмічали коли-небудь підвищення кров'яного тиску?

10.Чи часто бувають нежить, кашель, втрата голосу?

11.Чи відчуваєте періодично (постійно) болі у животі?

12.Чи бувають болі у животі до їжі?

13.Чи бувають болі у животі після їжі?

14.Чи виникають печія, відрижка після їжі, нудота, здуття живота, гіркий присмак у роті, блювання?

15.Чи виникають проноси або запори?

16.Чи хворіли дизентерією?

17.Чи хворіли гепатитом?

23

18.Чи відчуваєте періодично (постійно) болі у попереку?

19.Чи відчували коли-небудь болі або утруднення при сечовипусканні?

20.Чи відмічаєте схильність до алергічних реакцій на їжу, пил, квіти, ліки, запах (набряки, затруднене дихання)?

21.Чи відмічалась реакція на щеплення?

Таблиця 10. Оцінка результатів скринінг тестування

При позитивній відповіді на два питання про нервову систему потрібний нагляд лікаря, при позитивній відповіді на три і більше питань – обов’язкова консультація невропатолога. При позитивній відповіді на одне з питань про серцево-судинну систему – нагляд лікаря школи, за показаннями – консультація ревматолога. При позитивній відповіді на питання про дихальну систему – консультація отоларинголога. При позитивній відповіді на два і більше питань про шлунково-кишковий тракт – необхідно додаткове обстеження, при позитивній відповіді на 12-15-е питання – нагляд і обов’язкове додаткове обстеження. При позитивній відповіді на одне з питань про сечовидільну систему – необхідні нагляд і додаткове обстеження. При позитивній відповіді на одне з питань про алергічний стан – необхідне додаткове обстеження.

ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ: ВИЗНАЧЕННЯ, СХЕМИ

Гігієнічна донозологічна діагностика – встановлення преморбідних станів,

підвищених функціональних затрат та характеру адаптаційних резервів у зв’язку з дією певних умов зовнішнього середовища.

Норма – стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Норма – міра життєдіяльності організму, при якій фізіологічні процеси утримуються на оптимальному рівні функціонування механізмами гомеостатичної саморегуляції, людина здатна оптимально задовольняти всі матеріальні та духовні запити.

Донозологічний стан – такий стан організму, який не може бути віднесений ні до норми, ні до хвороби, тобто ті функціональні стани, що передують нозологічним формам. Донозологічний стан діагностується за напруженням механізмів адаптації, недостатньому рівню неспецифічної резистентності та імунного захисту, низькому резерву потужності основних функціональних систем організму, порушенню регуляторних механізмів, не відповідності календарного віку біологічному або появі незамінних компонентів їжі другого порядку.

Хвороба – це причинно-зумовлений патологічний стан, який характеризується обмеженням важливих функцій, ураженням організму на різних рівнях, наявністю морфофункціональних змін, перетворенням нормальної адаптації в патологічний процес. В цілому для хвороби властиво порушення нормального психосоматичного стану та можливості оптимально задовольняти матеріальні та духовні потреби людини.

Гігієнічна донозологічна діагностика спрямована на виявлення можливого несприятливого впливу факторів середовища та характеру діяльності на фізичний та

24

нервово-психічний розвиток, функціональний стан та резистентність організму (табл.11). Принцип кваліметричного визначення донозологічного стану передбачає оцінку рівня здоров’я для наступного селективного проведення профілактичних та лікувальнооздоровчих заходів (групи “спостереження” і “діагностики”). У дітей, які віднесені до групи “спостереження” досить висока вірогідність змін патологічної природи. Тому їм необхідний постійний нагляд шкільного лікаря або дільничного педіатра. Терміни огляду дітей групи “спостереження” встановлюються індивідуально з врахуванням ступеня морфофункціональних відхилень, рівня резистентності та ризику формування хронічної патології. У дітей, які віднесені до групи “діагностики” висока вірогідність патологічних змін. Тому їм потрібно провести поглиблену діагностику (консультація вузького спеціаліста, додаткове обстеження) для диференціації можливих захворювань.

Таблиця 11. Гігієнічні критерії диференційованої оцінки донозологічних станів

Однією із важливих форм інформації про стан здоров’я дитячого та підліткового населення є державна статистична звітність (додаток 1). Комплексна оцінка здоров’я здійснюється у відповідності з табл. 12, 13.

Таблиця 12. Схема розподілення дітей раннього та дошкільного віку за групами здоров’я

25

II (група ризику) Хронічні захворювання відсутні. Мають патофізіологічні та біохімічні відхилення (преморбідний стан), незначні наслідки захворювання. Часто хворіють гострими захворюваннями (більше 3-х разів протягом року). Наявні фактори ризику для здоров’я

IIIХронічні хвороби в стадії компенсації (загострення протягом року відсутні)

26

Чутливість дитячого організму до дії ксенобіотиків значною мірою залежить від особливості їх зросту та розвитку (табл.14).

Таблиця 14. Особливості зросту та розвитку дитячого організму, що підвищують його чутливість до дії ксенобіотиків (Ю.Є. Вельтищев, В.В. Фокєєва, 1998)

Вплив окремих чинників на зростання та розвиток дитячого організму значною мірою детермінується характером захворювань (табл.15).

27

Таблиця 15. Величина вкладу чинників у захворюваність дітей, % (Г.І. Сидоренко, Е.Н. Кутєпов, 1997)

Оцінка зв'язку між здоров'ям і факторами зовнішнього середовища

При оцінці впливу атмосферних забруднень на стан здоров'я дітей та підлітків використовується стандартизація показників шляхом віднесення їхньої фактичної концентрації до ГДК. При забрудненні повітряного середовища декількома речовинами, що не мають сумаційного ефекту розраховується сума їхніх відносин з урахуванням ступеня небезпеки. Для речовин, що відносяться до 1-го класу небезпеки поправочний коефіцієнт складає – 1,0, до II –го – 0,66, до III –го – 0,5, до IV –го – 0,25. У випадку забруднення атмосферного повітря речовинами з біологічним сумаційним ефектом визначають приведену концентрацію (Кприв.).

де С1 – концентрація речовини, що відноситься до найбільшого класу небезпеки (речовина, на яку здійснюється підсумовування); С2 – концентрація речовин меншого класу небезпеки; Сn – концентрація речовин, що відносяться до найменшого класу небезпеки; ГДК1, ГДК2, ГДКn – гранично допустимі концентрації речовин, що приводяться.

При знаходженні в повітряному середовищі речовин, які мають ефект біологічної сумації, так і без нього сумарний показник забруднення (Ксум.) розраховується в такий спосіб:

де ГДК прив. – гранично допустима концентрація речовини, на яку здійснюється підсумовування; Сі – зміст у повітрі і-тих речовин, ГДКі – гранично допустимі концентрації цих речовин.

28

Для оцінки впливу контамінантів на стан здоров'я дітей та підлітків визначається рівень надходження нітратів, пестицидів і солей важких металів з харчовими продуктами стосовно максимально допустимої добової дози. У зв'язку зі значним асортиментом пестицидів, доцільно розраховувати сумарне пестицидне навантаження за хімічними класами з'єднань (хлорорганічні, фосфорорганічні і ртутьорганічні, похідні карбамінової, тіо- і дітіокарбамінової кислот, карбонові кислоти і їхні похідні, галоїдзамісні аніліни карбонових кислот, похідні сечовини й інші аміноз’єднання, гетероциклічні з'єднання, сірка і її препарати, мідьвмісні з'єднання, інші неорганічні металовмісні з'єднання).

У спрямованому пошуку виявлення зв'язку між станом здоров'я і факторами середовища особливе місце належить добору груп дітей та підлітків. Найбільш простим є проведення досліджень у двох групах: дослідній і контрольній. При цьому необхідно щоб у контрольній групі виразність дії досліджуваного фактора була мінімальною, а в дослідній він повинний бути в кілька разів вище. Для кількісної оцінки залежності стану здоров'я від величини діючого фактора дослідження необхідно проводити в 5-7 групах з різною інтенсивністю дії.

Кількісна оцінка зв'язку між станом здоров'я і ступенем виразності досліджуваного фактора здійснюється за допомогою дисперсійного аналізу за критерієм Фішера (F )

де Dx – факторіальна дисперсія, Dy – загальна дисперсія, к – кількість порівнюваних груп (зон), n – число обстежених (захворювань) у всіх групах (зонах).

Для оцінки вірогідності впливу фактора на стан здоров'я отримані дані зіставляють з табличними. Якщо вони вище табличного значення – вплив фізичного фактора вірогідний.

Кількісна зміна показника функціонального стану організму при зміні величини фактора на одиницю розраховується за формулою:

а = n ∑ xy - ∑ x ×∑ y , n ∑ x 2 −(∑x )2

де а – коефіцієнт регресії, у – результативна ознака; х – факторна ознака , n – кількість випадків спостережень.

Регресійний аналіз також дозволяє розрахувати коефіцієнт еластичності (Е), що

де а – коефіцієнт прямолінійної регресії.

У випадку, коли результативна і факторна ознаки якісні (використана порядкова або номінальна шкала) використовуються непараметричні методи, які дозволяють визначати щільність зв’язку та його істотність.

Здоров'я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби чи фізичних дефектів (ВООЗ, "Основи законодавства України про охорону здоров'я").

Критерії соціального благополуччя (ВООЗ):

29

питома вага валового національного продукту, що витрачається на потреби охорони здоров'я;

доступність первинної медико-санітарної допомоги; охоплення населення безпечним водопостачанням;

питома вага осіб, які імунізовані проти особливо розповсюджених інфекційних хвороб (дифтерії, коклюшу, правця, кору, поліомієліту і туберкульозу);

рівень обслуговування жінок кваліфікованим персоналом у період вагітності та в пологах;

питома вага дітей, що народилися з низькою масою тіла (нижче 2,5 кг); середня тривалість майбутнього життя; рівень грамотності населення.

Популяційне здоров’я – комплекс медичних, соціальних і психічних показників, які характеризують рівень благополуччя населення конкретної території, об’єднаної в одне ціле за найбільш характерними властивостями життєдіяльності: екологічні, медикосоціальні, демографічні і етнічні фактори, спосіб життя.

Когортне здоров’я – комплекс медичних, соціальних і психічних показників, що характеризують рівень благополуччя частини населення, об’єднаною одночасним терміном настання певної події.

Первинна захворюваність – ступінь поширеності хвороб, які вперше виявлені в поточному році.

Загальна захворюваність – ступінь поширеності усіх хвороб серед населення, як вперше виявлених у поточному році, так і хвороб раніше виявлених, але з приводу яких хворі звернулися за медичною допомогою в поточному році.

Поширеність хвороб – кількість випадків певного захворювання в певній групі населення відносно відповідної групи населення на певний момент часу (в розрізі віку, статі, території, колективу, закладу).

Інвалідність – ступінь поширеності інвалідів на 10 тис. середньорічної чисельності певної групи населення.

Інвалідізація – відношення кількості вперше зареєстрованих інвалідів у поточному році до середньорічної чисельності певного населення.

Критерії комплексної оцінки здоров'я (рис.9):

відсутність чи наявність хронічних захворювань на момент обстеження; рівень досягнутого фізичного розвитку і ступінь його гармонійності; рівень нервово-психічного розвитку; наявність морфофункціональних відхилень:

резистентність організму до несприятливих умов зовнішнього середовища.

Групи здоров'я:

1 група – здорові діти з нормальним фізичним і психічним розвитком без морфологічних і функціональних відхилень;

2 група – здорові діти з ризиком виникнення хронічної патології, що мають морфофункціональні відхилення або знижену резистентність;

3 група – хворі з хронічними захворюваннями в стадії компенсації зі збереженими функціональними можливостями організму;

4 група – хворі з хронічними захворюваннями, уродженими пороками розвитку в стадії субкомпенсації або зі значно зниженими функціональними можливостями організму;

5 група – хворі з важкими хронічними захворюваннями або важкими пороками розвитку в стадії декомпенсації, тобто погрозливі по інвалідності чи життю.

30