- •Вихідний рівень
- •За якими соматоскопічними показниками характеризується фізичний розвиток?
- •А. Ступінь жировідкладення
- •Задача 2
- •(-0,9σ), окружність грудної клітки (+0,2σ), ЖЄЛ – (-1,3σ). Дайте комплексну оцінку фізичного розвитку.
- •Завдання 2. Комплексна оцінка фізичного розвитку індивідуума
- •КРИТИЧНІ КОНТРОЛЬНІ ТОЧКИ ОЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ
- •Навчальне приладдя
- •Цілі навчання
- •Загальна мета: вміти оцінювати стан здоров'я дітей та підлітків для обґрунтування профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів
- •Щоб усвідомити, чи відповідає вихідний рівень Ваших умінь необхідному, виконайте наступні завдання. Правильність рішення задач перевірте, зіставивши з еталоном
- •Задача 8
- •Навчальне приладдя
- •Розрахунок кількісного показника розумової працеспроможності
- •Оцінка отриманих даних
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •Задача 14
- •Задача 15
- •Задача 16
- •Задача 17
- •Вихідний рівень
- •Після занять
- •Навчальне приладдя
- •Цілі навчання
- •Таблиця 25. Хронокарта діяльності учнів
- •Відповіді: 1С; 2B; 3С.
- •Еталон відповіді до задачі 4
- •Задача 14
- •Задача 15
- •Еталон відповідей до задачі 10
- •Завдання 1. Гігієнічна оцінка режиму занять у школі
- •Навчальне приладдя
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •Задача 14
- •Задача 15
- •Задача 17
- •Задача 18
- •D. Не відповідає по кольору
- •С. Не відповідає по бавовняним волокнам
- •Санітарно-гігієнічна експертиза підручників
- •Програма гігієнічної оцінки дитячого одягу та взуття
- •Навчальне приладдя
- •Відповіді: 1А; 2А; 3D
- •Еталон відповідей до задачі 4
- •Задача 6
- •Еталон відповідей до задачі 8
- •ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ
- •Завдання 1. Гігієнічна оцінка шкільної парти
- •Параметр
- •Розмір, см
- •Найменування розміру
- •Значення для парти, номера
- •Розміри, мм
- •Розміри
- •Етапи проведення заняття приведені в таблиці 46.
- •Навчальне приладдя
- •Е. Виділення ізольованих групових площадок
- •Еталон відповідей до задачі 5
- •С. Відсутня веранда
- •Завдання 1. Гігієнічна оцінка земельної ділянки
- •Витяг із “Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд”
- •Навчальне приладдя
- •А. Урок побудований правильно
- •А. Відповідає
- •Критичні контрольні точки оцінки якості медичного забезпечення школярів
- •Навчальне приладдя
- •Гігієнічне виховання – сукупність заходів, які спрямовані на прищеплення населенню гігієнічних навичок, вихованню правильного відношення до особистого здоров’я та здоров’я осіб, що оточують.
- •Санітарний мінімум – спеціальна підготовка осіб окремих професійних груп з питань санітарно-протиепідемічного режиму об’єктів.
- •АНКЕТА
- •АНКЕТА
- •Методика визначення біологічного віку
- •Навчальне приладдя
- •Конкретні цілі
- •Вихідний рівень
- •Щоб усвідомити, чи відповідає вихідний рівень Ваших умінь необхідному, виконайте наступні завдання. Правильність рішення задач перевірте, зіставивши з еталоном
- •Задача 4
- •Еталон відповідей до задачі 3
- •Еталон відповідей до задачі 4
- •Е. Необхідно збільшити тривалість заняття
- •С. Відсутня веранда
- •Е. Відсутня ліжкова
- •Задача 16
- •Еталон відповідей до задачі 15
- •Еталон відповідей до задачі 16
- •Рис. 37. Правове поле діяльності ДСН
- •Рис 38. Концептуальна модель правового поля діяльності санепідслужби
- •Навчальне приладдя
- •Вихідний рівень
- •ТЕХНОЛОГІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
- •СТУДЕНТІВ ПО ВИКОНАННЮ НДРС
- •Таблиця 64. Характеристика рівнів шуму, вібрації, ЕМП у ССНЗ м. Гірняцьке,
- •які не відповідають санітарним нормативам, %
- •Таблиця 65. Характеристика санітарно-хімічних показників їжі у ССНЗ м. Гірняцьке,
- •які не відповідають санітарним нормативам
- •Таблиця 66. Характеристика бактеріологічних показників їжі та змивів
- •з устаткування харчоблоку, які не відповідають санітарним нормативам, %
- •Таблиця 67. Рівень загальної захворюваності учнів ССНЗ різного профілю
- •м. Гірняцьке, вип./1000
- •Таблиця 68. Фактори ризику частих захворювань у дітей
- •Таблиця 70. Характеристика алергічних хвороб у дітей у залежності від рівня
- •забруднення навколишнього середовища
- •Додаток 1
- •Форма № 12
- •Таблиця 1000
- •Всі хвороби
- •Таблиця 2000
- •Всі хвороби
- •Новоутворення
- •Хвороби нервової системи
- •Міністерство охорони здоров’я України
- •МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
- •Форма № 303/о
- •Найменування закладу
- •ВИСНОВОК № ________
- •Головний державний санітарний лікар_______________________________________________________
- •Головний державний санітарний лікар_____________________
- •Форма № 305/о
- •Найменування закладу
- •КАРТА № ________
- •МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
- •Форма № 301/о
- •Найменування закладу
- •Висновок № ________
- •12. Клас об’єкта по санітарній класифікації, розміри санітарно-захисної зони у відповідності з СанПіН “Планування та забудова населених місць”
- •Земельна ділянка_________________________________________________________________________
- •Головний державний санітарний лікар
С. Порушений температурний режим у духовій шафі D. Зменшено тривалість готування в духовій шафі Е. Не можна використовувати фритюр
Задача 16 У 5-літньої дитини встановлене ослаблення функції гіпофіза, надниркової і
щитовидної залози, зниження умовно-рефлекторної діяльності кори головного-мозку, уповільнення зросту, зменшення кількості лейкоцитів. Для якої харчової недостатності найбільш характерна дана картина?
А. Недостатність жирів В. Недостатність білків
С. Недостатність вуглеводів D. Недостатність вітамінів
Е. Недостатність мікроелементів
Задача 17
У дитячій дошкільній установі в меню на обід входять наступні блюда: суп овочевий, макарони з м'ясним фаршем, салат з огірків, кисіль, хліб житній. Що з перерахованих страв необхідно вилучити з меню?
А. Макарони з м'ясним фаршем В. Суп овочевий С. Кисіль
D. Хліб житній Е. Салат з огірків
Задача 18
У малюка 9 місяців відзначається затримка розвитку зубів і подовжений термін зарощування тім'ячка, слабість. Який вид гіповітамінозу може бути в нього?
А. Гіповітаміноз А В. Гіповітаміноз С С. Гіповітаміноз В1 D. Гіповітаміноз В6 Е. Гіповітаміноз D
Відповіді: 9Е; 10D; 11Е; 12А; 13С; 14D; 15Е; 16B; 17А; 18Е.
ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ
Самостійна робота на занятті
Завдання 1. Оцінка добового раціону харчування в різних типах ДПУ Мета: уміти здійснити гігієнічну оцінку раціону харчування розрахунковим
методом.
Для оцінки за середньодобовим споживанням харчів дані аналізують щодекадно. Продуктовий набір представляють у повному асортименті роздільно за найменуваннями продуктів. Дані накопичувальної відомості по кожному продукту за декаду поділяють на число діто-днів, у результаті чого визначають середньозважену кількість кожного продукту, що одержує дитина в середньому за один день. Потім їх зіставляють із регламентованими наборами (табл.29).
73
Таблиця 29. Характеристика добового раціону харчування в ДНЗ (грамів в день на 1 дитину)
Продукт |
|
Норма |
ДНЗ №… |
Відхилення |
|
||
|
1 – 3 |
|
4 – 7 років |
|
фактичне |
|
% |
|
роки |
|
|
|
|
|
|
Хліб житній |
25 |
|
50 |
|
|
|
|
Хліб пшеничний |
60 |
|
110 |
|
|
|
|
Борошно пшеничне |
20 |
|
32 |
|
|
|
|
Крохмаль |
3 |
|
4 |
|
|
|
|
Крупи, бобові, |
30 |
|
45 |
|
|
|
|
макаронні вироби |
|
|
|
|
|
|
|
Картопля |
150 |
|
220 |
|
|
|
|
Овочі свіжі |
200 |
|
250 |
|
|
|
|
Фрукти свіжі, |
130 |
|
150 |
|
|
|
|
цитрусові |
|
|
|
|
|
|
|
Соки |
50 |
|
100 |
|
|
|
|
Фрукти сухі |
10 |
|
10 |
|
|
|
|
Цукор |
45 |
|
50 |
|
|
|
|
Кондитерські вироби |
- |
|
10 |
|
|
|
|
М’ясо та |
85 |
|
100 |
|
|
|
|
м’ясопродукти |
|
|
|
|
|
|
|
Риба та рибопродукти |
25 |
|
50 |
|
|
|
|
Молоко, кисломолочні |
500 |
|
400 |
|
|
|
|
продукти |
|
|
|
|
|
|
|
Сир |
50 |
|
50 |
|
|
|
|
Сметана |
10 |
|
15 |
|
|
|
|
Сир твердий |
3 |
|
5 |
|
|
|
|
Масло вершкове |
17 |
|
25 |
|
|
|
|
Олія |
7 |
|
11 |
|
|
|
|
Сало |
1 |
|
2 |
|
|
|
|
Яйця, шт. |
1 |
|
1/2 |
|
|
|
|
Кава злакова |
1 |
|
2 |
|
|
|
|
Какао |
1 |
|
2 |
|
|
|
|
Чай |
0,2 |
|
0,2 |
|
|
|
|
Лавровий лист |
0,02 |
|
0,02 |
|
|
|
|
Ванільний цукор |
0,02 |
|
0,02 |
|
|
|
|
Дріжджі |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
Сіль |
2 |
|
8 |
|
|
|
|
Хімічний склад: |
|
|
|
|
|
|
|
Білки, г |
58 |
|
72 |
|
|
|
|
в т.ч. тваринні |
40 |
|
37 |
|
|
|
|
Жири, г |
77 |
|
71 |
|
|
|
|
в т.ч. олія |
8 |
|
12 |
|
|
|
|
Вуглеводи, г |
240 |
|
340 |
|
|
|
|
Енергія, ккал |
1705 |
|
2287 |
|
|
|
|
Аналіз середньодобового набору проводять за наступними показниками:
1)недостатність чи надлишок якої-небудь групи продуктів, що виявляється порівнянням фактичного набору з затвердженим (наприклад, недостатність молока, м'яса чи надлишок круп, макаронів);
2)раціональність асортименту продуктів у меню для кожної групи.
Щомісячний розрахунок середньозваженого набору продуктів передбачає більш глибокий аналіз складу харчування на вміст білків, жирів (у тому числі рослинних), вуглеводів; визначення калорійності і співвідношення між білками, жирами і вуглеводами.
74
Після вивчення ситуаційного завдання зробити висновки про відповідність раціону гігієнічним нормам і розробити рекомендації з його раціоналізації.
Завдання 2. Оцінка раціону харчування лабораторним методом Мета: уміти зробити гігієнічну оцінку раціону харчування за результатами
лабораторного аналізу.
Завдання 3. Розслідування випадку отруєння дітей дикорослими рослинами та
грибами Мета: уміти скласти висновок про розслідування отруєння та розробити
профілактичні заходи. У висновку вказати наступне:
1.Діагноз
2.Клінічні симптоми захворювання
3.Спільні клінічні симптоми
4.Спільний для всіх хворих продукт
5.Кількість постраждалих
6.Час і обставини виникнення спалаху або групового отруєння
7.З чим пов’язане отруєння
8.Розшифрування механізму придбання їжею патогенних властивостей (або діюча речовина при отруєннях рослинами)
9.Матеріали, що необхідні для дослідження
10.Оформлення супровідного документу на матеріали (П.І.Б., вік, адреса, заклад, місце роботи, посада, дата захворювання, діагноз, дата і час забору матеріалу, П.І.Б. та посада лікаря; на пробах вказати "Блювотні маси" (первинні, повторні), "Промивні води" (первинні, повторні).
11.Заходи щодо надання першої медичної допомоги постраждалим
12.Заходи з ліквідації нових захворювань, що зв’язані з вживанням даного продукту, блюда або рослини
13.Профілактичні заходи щодо запобігання подібних захворювань (первинна профілактика)
14.Вторинна профілактика
ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ: ВИЗНАЧЕННЯ, СХЕМИ
Аліментарні захворювання – патологічні стани ендогенного або екзогенного характеру, які зумовлені дефіцитом (надлишком) необхідних для життєдіяльності харчових речовин або енергетичної цінності харчів. Профілактика та лікування аліментарних захворювань можлива тільки шляхом якісної або кількісної корекції харчування.
Харчовий статус – стан організму, який зумовлений харчуванням на тлі
конституціональних особливостей організму.
Біологічна цінність їжі – ступень відповідності складу їжі потребам організму у факторах їжі (амінокислотах, білках, поліненасичених жирних кислотах, вітамінах, пектинах, сорбентах).
75
Методика оцінки харчування в закладах для дітей та підлітків
Оцінка харчування в організованих колективах здійснюється за харчовими інгредієнтами або середньодобовим набором харчових продуктів (таб.30 – 32).
Таблиця 30. Норми добової потреби дітей та юнаків у білках, жирах і вуглеводах
Вік, роки |
Енергетична |
Білки(г) |
Жири(г) |
Вуглеводи(г) |
|
цінність, ккал |
|
|
|
|
|
|
|
|
1-3 |
1540 |
53 |
53 |
212 |
4-6 |
2000 |
65 |
58 |
305 |
6 років, учні |
2200 |
72 |
65 |
332 |
7-10 |
2400 |
78 |
70 |
365 |
11-13 (хлопчики) |
2800 |
91 |
82 |
425 |
11-13 (дівчатка) |
2550 |
83 |
75 |
386 |
14-17 (юнаки) |
3200 |
104 |
94 |
485 |
14-17 (юначки) |
2650 |
86 |
77 |
403 |
|
|
|
|
|
Таблиця 31. Норми добової потреби дітей та юнаків різного віку у вітамінах
|
Вік, років |
|
|
|
|
Вітаміни, мг |
|
|
|
|
||
|
B1, |
В2, |
В6, |
В12, |
|
РР, |
|
С, |
А, |
Е, |
Д, |
|
|
|
мг |
мг |
мг |
мг |
|
мг |
|
мг |
мкг |
мкг |
мкг |
|
1-3 міс. |
0,3 |
04 |
0,4 |
0,5 |
|
5 |
|
30 |
400 |
3 |
8 |
|
4-6 міс. |
0,4 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
6 |
|
35 |
400 |
4 |
10 |
|
|
7-12 міс. |
0,5 |
0,6 |
0,6 |
0,6 |
7 |
|
40 |
500 |
5 |
10 |
|
|
1-3 роки |
0,8 |
0,9 |
0,9 |
0,7 |
10 |
|
45 |
600 |
6 |
10 |
|
|
4-6 років |
0,8 |
1 |
1,3 |
1 |
12 |
|
50 |
600 |
7 |
10 |
|
|
7-10 років |
1,0 |
1,2 |
1,6 |
1,4 |
15 |
|
60 |
700 |
10 |
2,5 |
|
|
11-13 років(хлопчики) |
1,3 |
1,5 |
1,9 |
2,0 |
17 |
|
75 |
1000 |
13 |
2,5 |
|
|
11-13 років(дівчатка) |
1,1 |
1,3 |
1,7 |
2,0 |
5 |
|
70 |
800 |
10 |
2,5 |
|
|
14-17 років(юнаки) |
1,5 |
1,8 |
2 |
2 |
20 |
|
80 |
1000 |
15 |
2,5 |
|
|
14-17 років(юначки) |
1,2 |
1,5 |
1,8 |
2,0 |
17 |
|
75 |
1000 |
13 |
2,5 |
У практичній діяльності з організації харчування в організованих колективах більш простим є його побудова відповідно до затвердженого набору харчових продуктів (табл. 32).
Таблиця 32. Норми харчування для вихованцівінтернатнихустановрізних профілів незалежно від відомчої належності (грамівбрутто в день наодну дитину)
|
Найменування |
|
|
Типизакладів |
|
|
|
|
|
1* |
|
|
2* |
||
|
продуктів |
3-7 років |
7-10 років |
11-17 років |
7-10 років |
|
11-17 років |
|
|
(д/ш) |
(1-4 кл) |
(5-11 кл) |
(1-4кл.) |
|
(5-11кл.) |
|
Хлібжитній |
100 |
150 |
200 |
150 |
|
200 |
Хлібпшеничний |
150 |
200 |
250 |
170 |
200 |
||
Борошно пшеничне |
35 |
35 |
40 |
45 |
50 |
||
Крохмаль |
3 |
3 |
3 |
5 |
5 |
||
Крупи, бобові, макарони |
45 |
65 |
80 |
65 |
80 |
||
Картопля |
300 |
350 |
400 |
350 |
400 |
||
Овочісвіжі |
350 |
400 |
470 |
450 |
500 |
||
Фруктисвіжі, цитрусові |
250 |
300 |
300 |
300 |
350 |
||
Соки |
200 |
200 |
200 |
200 |
200 |
||
Фруктисухі |
20 |
15 |
15 |
20 |
20 |
||
Цукор |
50 |
60 |
70 |
60 |
70 |
||
Мед |
9 |
13 |
18 |
13 |
18 |
76
Кондитерськівироби |
55 |
30 |
35 |
35 |
40 |
М'ясо |
95 |
100 |
120 |
130 |
150 |
Птахи |
30 |
30 |
40 |
40 |
50 |
Ковбасні вироби |
25 |
20 |
25 |
30 |
50 |
Риба |
75 |
85 |
100 |
100 |
125 |
у т.ч. рибніпродукти |
7 |
10 |
15 |
10 |
15 |
Молоко, кефір, ряжанка |
500 |
500 |
500 |
500 |
500 |
Сир |
40 |
50 |
70 |
60 |
80 |
Сметана |
15 |
20 |
25 |
25 |
30 |
Масло вершкове |
40 |
45 |
50 |
50 |
60 |
Оліярослинна |
12 |
15 |
20 |
15 |
20 |
Сало |
2 |
4 |
6 |
2 |
4 |
Яйця(шт.) |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Кавазлакова |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
Какао |
2 |
2 |
2 |
3 |
3 |
Хімічнийсклад: |
|
|
|
|
|
Білки, г |
74 |
87 |
100 |
91 |
105 |
ут.ч. тваринні |
37 |
43 |
51 |
45 |
54 |
Жири, г |
67 |
77 |
90 |
81 |
94 |
Вуглеводи, г |
355 |
400 |
470 |
420 |
490 |
Енергія, ккал |
2319 |
2641 |
3090 |
2773 |
3226 |
Примітки.
1*. Загальноосвітні школи-інтернати загального типу, спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей, що мають недоліки у фізичному та розумовому розвитку, спеціалізовані загальноосвітні школи-інтернати для поглибленої підготовкидітейв галузі наукиі мистецтва (крімшкіл-інтернатів, для яких ранішевстановленібільш високі норми харчування), інтернати при загальноосвітніх школах і середніх спеціальних музичних і художніх школах, у будинках-інтернатах, для дітей інвалідів, а також у приймачах-розподільниках міністерства внутрішніх справдля неповнолітніх.
2*. Санаторні школи-інтернати, санаторно-лісові школи для дітей, санаторні школи-інтернати для дітей хворих туберкульозом, сколіозом, спеціальні школи-інтернати для дітей із залишковими явищами поліомієліту і церебрального паралічу, санаторні будинки-інтернати для дітей-інвалідів, санаторні школи-інтернати для дітей із хворобами нетуберкульозногохарактеру.
А. Установити єдині норми харчування для вихованців шкіл-інтернатів, що мають батьків і вихованців з числа дітей-сиріт і дітей, що залишилися без опіки батьків, зі збереженням порядку підвищених норм на 10 % у літнійоздоровчийперіод, вихідні, святкові і канікулярнідні.
Б. Улітнійоздоровчийперіод (на90 днів) нормаовочів, фруктівсвіжих, соківзбільшується на10 %.
В. Дозволено інтернатним установам у випадку відсутності необхідних продуктів проводити їх заміну згідно таблицізамінипродуктів.
М. Щоденна норма таких продуктів як сир, риба, дріжджі, сало, мед, підсумовується і реалізується в 2-3 прийоми протягом декади.
Вивчення зв'язку між аліментарними факторами і станом здоров'я
Вивчення стану здоров'я дітей та підлітків у зв'язку з характером харчування базується на лабораторному, розрахунковому, анкетному, ваговому, опитувальноваговому методах. Порівняльний аналіз матеріалів дослідження дозволяє як визначити харчовий статус, так і виявити донозологічний стан, обумовлені аліментарним фактором.
Харчовий статус (звичайний, оптимальний, надлишковий, недостатній) оцінюється за показниками фізичного розвитку, захворюваності, функціонального стану організму, клінічними симптомами, гематологічними і біохімічними тестами. Клінічні симптоми, що вказують на порушення раціонального харчування виявляються при обстеженні очей, губ, язика, зубів, ясен, шкіри, нігтів, кісткової системи, органів травлення, нервової і серцевосудинної систем.
Одним зі специфічних критеріїв оцінки адекватності харчування потребам організму дітей є антропометричні показники (рівень і ступінь гармонійності фізичного розвитку), а також відповідність біологічного віку календарному.
77
Обов'язкова програма гематологічних і біохімічних досліджень для виявлення прихованих форм харчової недостатності без виражених клінічних симптомів містить у собі визначення наступних показників: глюкози в крові і сечі, загального білка в сироватці крові, альбуміну, тригліцерідів, активності лужної фосфатази, вітаміну С в крові і сечі, вітамінів В1 і В2 у сечі, вітаміну А в сироватці, тонкого мазка крові.
Інформативним показником розвитку м'язової тканини є креатининовий індекс (Iк)
Iк = КоКс х 100 %,
де Кс – добова екскреція креатиніну, мг; Ко – оптимальне виділення креатиніну, мг (для дітей до 2-літнього віку – 22,0, старше – 25,0 мг/кг маси тіла).
Зниження креатинінового індексу при збільшенні маси тіла свідчить про надлишкове відкладення жиру. Одночасне збільшення креатининового індексу і маси тіла вказує на збільшення маси тіла.
Методика визначення забезпеченості організму вітаміном С
Мікропіпеткою на кінчик язика наносять краплю 0,5 % розчину реактиву Тільманса (2,6-діхлорфенол-індофенол) синього кольору. Знебарвлення краплі за 20-22 сек. оцінюється як достатня забезпеченість організму вітаміном С.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
На початку заняття проводиться тестовий контроль, після чого кожен студент одержує індивідуальне завдання. Самостійна робота студентів на занятті полягає в оцінці добового раціону харчування дітей у різних дитячих установах, а також у складанні висновку за даними лабораторних аналізів раціону харчування. У завданні наводяться розрахункові дані, що характеризують органічний, мінеральний, вітамінний склад середньодобового раціону, основні параметри режиму харчування, енергетична цінність раціону. Використовуючи дані величин споживання, що рекомендуються, основних живильних речовин, норми харчування дітей у дитячих установах, результати лабораторного дослідження їжі, студенти складають висновок і дають гігієнічно обґрунтовані рекомендації з оптимізації харчування вихованців у даній дитячій установі. Підведення підсумків заняття передбачає оцінку викладачем результатів індивідуальної роботи й обговорення отриманих результатів.
Етапи проведення заняття представлені в теблиці 33.
78
Таблиця 33. Технологічна карта практичного заняття
№ |
Етапи |
% |
від |
Навчальне приладдя |
Характер та |
|
з/п |
заняття |
загального |
засоби |
оснащення |
місце |
|
|
|
часу |
|
навчання |
|
проведен-ня |
|
|
|
|
|
|
заняття |
1 |
Вступне |
|
5 |
Граф |
|
Практичне |
|
слово |
|
|
логічної |
|
заняття, |
|
викладача |
|
|
структури |
|
навчальна |
|
|
|
|
теми, |
|
кімната |
|
|
|
|
алгоритм |
|
|
2 |
Тестовий |
|
10 |
Тести |
|
|
3 |
контроль |
|
5 |
|
Мікрокальку- |
|
4 |
Корекція |
|
|
Таблиці |
|
|
|
результатів |
|
70 |
норм |
лятор |
|
|
Самостійна |
|
|
фізіологічної |
|
|
|
робота |
|
|
потреби |
|
|
|
студентів |
|
|
дітей в |
|
|
|
|
|
|
основних |
|
|
|
|
|
|
інгредієнтах, |
|
|
|
|
|
|
лабораторні |
|
|
|
|
|
|
аналізи |
|
|
|
|
|
|
добових |
|
|
|
|
|
|
раціонів |
|
|
5 |
Підведення |
|
|
|
|
|
|
результатів |
|
|
|
|
|
|
заняття та |
|
10 |
|
|
|
|
підсумковий |
|
|
|
|
|
|
контроль |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
79
Розділ 6. Санітарно-гігієнічна експертиза іграшок, навчальних посібників і
предметів дитячого побуту
Актуальність теми. В даний час у практичній діяльності санітарного лікаря з гігієни дітей та підлітків збільшується обсяг запобіжного санітарного нагляду за випуском предметів дитячого побуту. Це викликано зростанням випуску товарів для дітей, збільшенням асортименту і застосуванням при їхньому виробництві нових і синтетичних матеріалів, що ускладнює задачі гігієнічної експертизи, робить її більш відповідальною.
Дитяча іграшка є об'єктом як запобіжного, так і поточного нагляду з боку санітарних органів. Найбільш значною частиною цієї роботи служить гігієнічна експертиза нових зразків іграшок. Дуже важливе здійснення державного санітарного нагляду і за підручниками, тому що напруження органа зору при читанні в значній мірі визначається якістю оформлення підручника. Тому лікарю з гігієни дітей та підлітків необхідно опанувати навичками проведення гігієнічної оцінки предметів дитячого побуту.
Цілі навчання
Загальна мета: уміти проводити лабораторне дослідження іграшок, навчальних посібників і предметів дитячого побуту з видачею обґрунтованого санітарно-гігієнічного висновку.
Конкретні цілі |
Вихідний рівень |
Уміти: |
Уміти |
1. Проводити санітарно-гігієнічну оцінку |
1. Характеризувати анатомо-фізіологічні |
матеріалу, оздоби і конструкції |
особливості дітей різного віку (каф. |
представленого зразка іграшки |
анатомії, фізіології) |
2. Складати письмовий висновок |
2. Оцінювати вплив факторів зовнішнього |
відповідності досліджуваного зразка |
середовища на функціональний стан |
іграшки санітарно-гігієнічним вимогам на |
зорового аналізатора (каф. гігієни й |
підставі її санітарно-гігієнічної оцінки |
екології) |
3. Оцінювати якість паперу, що |
3. Складати висновок на підставі гігієнічної |
використовується для друкування |
оцінки факторів зовнішнього середовища |
підручників, визначати вміст деревини в |
(каф. гігієни й екології) |
папері |
|
4.Давати висновок за результатами гігієнічної оцінки шкільного підручника
5.Проводити гігієнічну експертизу дитячого одягу і взуття
Для перевірки вихідного рівня знань-умінь пропонується виконати ряд завдань, перевіривши правильність рішення за еталоном.
Задача 1 Під час поглибленого медичного огляду виявлені анатомічні особливості, що
характеризують бурхливі процеси росту і розвитку. Інтенсивно наростають морфологічні показники. Змінюються пропорції тіла, відбуваються інтенсивне зростання і формування опорно-рухового апарату. З'являються ядра окостеніння в деяких кістках зап'ястя, у голівці стегна. Формуються вигини хребта. Розвиток м'язової тканини і її функціональних властивостей не закінчено. Інтенсивно розвивається іннерваційний апарат м'язової тканини. Значно зростають збудливість і рухомість нервово-м'язового апарату, але сила м'язів ще невелика. Відбуваються значні морфологічні і функціональні зміни нервової системи. Умовно-рефлекторні зв'язки малостійкі, у корковій динаміці процеси іррадіації
80