повороти, кожні з який повторювалися 10 разів. Після фізкультхвилинки протягом 5-7 хв. відзначалося вираження емоційне збудження школярів.

Задача 18

Зав. відділенням гігієни дітей і підлітків К-ї райСЕС вивчена організація фізкультурних занять і загартовування ДНЗ № 24. При обстеженні встановлене наступне: фізкультурні заняття проводяться в старшій ясельній і у всіх дошкільних групах. У старшій ясельній групі заняття – 3 рази на тиждень по 10 хвилин кожне, у дошкільних групах – 4 рази на тиждень по 30 хвилин кожне.

Крім занять, здійснюється загартовування дітей – у старшій ясельній групі всім дітям обтирають тіло вологою серветкою (початкова температура води 28-300С, кінцева – 17-180С, тривалість процедури 5-6 хвилин); у молодшій і середній дошкільних групах – обливають тіло водою (початкова температура 34-350С, кінцева 18-200С, тривалість процедури 1,5-2,0 хв.), у старшій і підготовчій групах проводять контрастний душ з чергуванням температури води 25-260С і 15-160С тривалість процедури 3-4 хвилини при температурі приміщень, рівній 20-220С.

1.Які вимоги пред'являються до організації фізкультурних занять у ДНЗ?

2.Чи правильний розклад занять з фізичного виховання для дітей ясельного віку?

3.Чи правильний розклад занять з фізвиховання в дошкільних групах?

4.Оцініть організацію загартовування дітей.

Відповіді: 5D; 6С; 7С; 8С; 9А; 10А; 11В; 12Е; 13А; 14А.

Еталон відповідей до задачі 15

1.Прямий показник – КПО, непрямі показники: світловий коефіцієнт (СК), коефіцієнт заглиблення (Кзаг).

2.КПО = 2%, СК = 1:3, Кзаг = 1:2.

3.Природне освітлення за даними КПО, СК і Кзаг в груповій кімнаті відповідає

гігієнічним вимогам.

Еталон відповідей до задачі 16

1.Для токаря професійно важливими якостями є: швидкість і точність переробки інформації, координація рухів, гострота зору.

2.При визначенні профпридатності до професії токаря необхідно вивчити функцію уваги, стан нервово-м'язового апарату, розпізнавальну функцію зору.

3.Медичні протипоказання до професії токаря: захворювання органів зору й опорнорухового апарату, високий тремор рук, низька стійкість концентрації уваги.

Еталон відповідей до задачі 17

1.Основні показники: структура уроку, організація фізкультхвилинки, використання ТЗН, динаміка працездатності.

2.Структура уроку відповідає гігієнічним вимогам, тому що застосовувалося три методи викладання, використовувалося п'ять видів діяльності з раціональною побудовою,

усередині уроку проведена фізкультхвилинка.

3.Тривалість фізкультхвилинки занадто велика, у ній використані інтенсивні вправи з великим числом повторень. Нераціональна організація фізкультхвилинки привела до надмірного збудження дітей і тривалому періоду нормалізації їхнього стану.

4.Використання ТЗН відповідає гігієнічним вимогам.

165

Еталон відповідей до задачі 18

1.У старшій ясельній групі заняття повинні проводитися 3 рази на тиждень тривалістю 18-20 хвилин кожне, а в групах дітей дошкільного віку 2 рази на тиждень по 15-20 хвилин у залежності від віку.

2.Кількість занять фізкультурою в старшій ясельній групі відповідає нормативам, однак їхня тривалість знижена на 5 хвилин.

3.Організація занять фізкультурою в групах дітей дошкільного віку відповідає рекомендаціям. Виключення складає лише молодша група, у якій тривалість занять перевищує встановлену.

4.При обтиранні початкова температура знижена на 2-40С, а його тривалість збільшена на 3,5-4 хвилини. Сила і тривалість водяних процедур у молодших і середніх групах дітей дошкільного віку відповідають гігієнічним вимогам. У старшій і підготовчій групах дітей різниця температури води при контрастному обливанні відповідає рекомендованому, а тривалість процедури збільшена.

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ

Самостійна робота на занятті

Завдання 1. Самостійне поглиблене санітарно-гігієнічне обстеження дитячого

освітнього закладу Мета: уміти проводити санітарно-гігієнічне обстеження ДНЗ з розробкою заходів

щодо усунення виявлених недоліків.

Програма поглибленого санітарно-гігієнічного обстеження ДНЗ

Дитяча установа розрахована на дітей (у тому числі з цілодобовим перебуванням (і складається з груп для дітей переддошкільного (ясельного) і дошкільного віку, фактична кількість дітей у день обстеження й обліковий склад (% перевантаження). Число відсутніх дітей, причини відсутності.

1. Санітарний благоустрій і санітарний стан ділянки, будинку й устаткування дитячої дошкільної установи:

А. Земельна ділянка

1.Загальна площа земельної ділянки

2.Розташування земельної ділянки дитячої установи, її оточення (відстань від промислових будівель, гаражів)

3.Відстань земельної ділянки від червоної лінії

4.Огородження земельної ділянки

5.Зелені насадження: відсоток озеленення ділянки; яка ширина смуги зелених насаджень по периметру земельної ділянки.

6.Наявність групової ізоляції, кількість майданчиків; площа кожного майданчика; чим відділена один майданчик від іншого (чагарник, дерева, штахет); наближення кожного майданчику до виходу дітей із групового приміщення в будинку; наявність тіньового навісу на кожнім груповому майданчику; його площа; кількість навісів, матеріал

зякого зроблено навіси; матеріал з якого зроблена підлога; орієнтація навісів; використання тіньових навісів; обладнання групових майданчиків.

7.Наявність загально фізкультурного майданчика, його площа, устаткування.

8.Наявність водорозбірної колонки на території двору

9.Освітлення ділянки в вечірній час

166

10.Характеристика господарського двору на території земельної ділянки

11.Додаткова інформація з території земельної ділянки дитячої установи.

Б. Будинок дитячої установи

1.Будівля спеціально побудована чи пристосоване розміщення; окремо чи убудовано в житловий будинок.

2.Поверховість будинку

3.Дотримання в будинку принципу групової ізоляції?

4.Кількість груп які мають загальний вхід-вихід і користуються загальною сходовою кліткою.

5.Наявність поруччя для дітей на сходовій клітці; кількість сходів, висота і ширина сходинки.

6.Підлога приміщень, її матеріали, фарбування.

7.Стіни, наявність панелей, їхня висота, фарбування.

8.Набір приміщень для кожної з груп (для дітей переддошкільного віку і дошкільного віку).

9.Санітарна характеристика групових осередків (для дітей переддошкільного і шкільного віку)

10.Гігієнічна оцінка природного освітлення – орієнтація, КПО, СК, КЗ, кут падіння, кут отвору, ступінь забруднення шибок, як часто протираються, наявність квітів на підвіконнях, штор.

11.Гігієнічна характеристика штучного освітлення – питома потужність, число світильників, арматура, висота підвісу.

12.Орієнтація приміщень дитячої установи за сторонами світу.

13.Наявність ізолятору або кімнати захворілої дитини?

14.Наявність скляних перегородок між груповою і спальнею-верандою для спостереження за дітьми.

15.Наявність над столом у приймальній місцевого освітлення.

16. Наявність фрамуг в групових, обладнання фрамужними пристроями; їх функціонування.

17.Наявність зали для музичних занять, використання за призначенням.

18.Наявність буфетних, їхнє устаткування, наявність сушильних шаф, підведення гарячої та холодної води.

19.Наявність гардеробу для персоналу.

20 Харчоблок: на якому поверсі розташований, орієнтація; площа і склад приміщень харчоблока, їхнє устаткування; наявність окремого виходу з харчоблоку на ділянку; вентиляція харчоблоку; опалення плити (газом, електрикою, вугіллям); наявність посудомийних ванн.

21.Водопостачання: центральне, місцеве; висота встановлення раковини для миття рук дітей у ясельних групах і групах дитячого саду; кількість умивальників, унітазів для дітей переддошкільного і дошкільного віку; наявність індивідуальних горщиків для дітей ясельного віку.

22.Каналізація: місцева, централізована; кількість унітазів у групах ясельного і дошкільного віку; висота унітазу над підлогою в групах ясельного і дошкільного віку; наявність горщиків, умови для їхнього миття; наявність туалетної для персоналу; місце для збереження прибирального інвентарю.

23.Опалення: водяне, парове, грубне: обладнання опалювальних батарей знімними

ґратами.

167

24.Доглядання за приміщеннями: дотримання правил прибирання (вогке прибирання, його частота), наявність графіку проведення генерального прибирання наявність маркірованого збирального інвентарю.

25.Дотримання потоковості процесу прання; наявність бучильника, збереження частої і брудної білизни. Стан постільної білизни, її зміна.

В. Устаткування:

1.Гігієнічна характеристика іграшок – достатність, відповідність віку, санітарний стан, частота і методи обробки.

2.Гігієнічна оцінка меблів – маркірування, відповідність меблів пропорціями тіла дитини, частота і методи обробки, розміщення, відповідність розмірів ліжок.

3.Конструкція шаф для верхнього одягу дітей і наявність пристроїв для сушіння одягу і взуття, відповідність шаф кількості дітей в групі.

4.Устаткування кімнати ручної праці, наявність інструментів, що відповідають віковим особливостям дітей.

5.Гігієнічна оцінка використання ТЗН (діапроекторів і телевізорів).

II.Виховально-оздоровча робота, її гігієнічна оцінка

1.Режим дня кожної групи і відповідність його віковим особливостям дітей, його виконання.

2.Особливості режиму для дітей цілодобових і санаторних груп.

3.Тривалість сну в залежності від віку дітей, його кратність, умови проведення (у груповій, спальні, на неопалювальній веранді, наявність спальних мішків, їхнє збереження

істан).

4.Тривалість і число прогулянок кожної вікової групи, характер і місце їхнього проведення, оснащеність і утримання ігрового устаткування.

5.Гігієнічна оцінка фізичного виховання: наявність елементів фізичного виховання в режиму дня – ранкова зарядка, рухливі ігри, загартовування, сон на повітрі, заняття гімнастикою, що коригує; кількість занять з фізичного виховання на тиждень, хронометраж одного заняття, оцінка функціонального стану дітей (1-2) за показниками пульсу, частоти дихання та артеріального тиску на початку і кінці занять, оснащення занять; наявність обладнаного фізкультурного майданчика, використання ділянки під час прогулянок і обов'язкових занять з фізичного виховання; наявність залу для музичних і гімнастичних занять, його розміри, устаткування, розміщення в будинку. Кількість груп, що займаються в залі щодня. Час безупинного користування залом, тривалість перерви між заняттями двох груп. Санітарний стан залу – природне і штучне освітлення, висота нижнього краю вікон над підлогою, повітряно-тепловий режим, температура і вологість повітря до і після занять, провітрювання залу під час занять, вологе прибирання; види застосовуваних процедур, що гартують, у залежності від віку і стану здоров'я дітей, постійне їхнє проведення протягом усього року. Використання водяних процедур (обливання стіп водою чи обтирання тіла рукавицею). Ведення облікової документації, як реалізується індивідуальний підхід. Наявність умов для проведення загартовування за допомогою водяних процедур (душ, душовий піддон, трап, термометри). Час проведення загартовування, частота.

6.Гігієнічна оцінка організації обов'язкових занять: тривалість занять у групах дітей різного віку протягом дня, тижня, їхнє місце в режимі дня; хронометраж занять у підготовчій групі, визначення щільності занять (у %).

7.Гігієнічна оцінка харчування й організація контролю за харчуванням: наявність кільцевого завезення продуктів, виконання заявок дитячої установи на основні продукти харчування; вказівка в накладних дати одержання і терміни реалізації продуктів;

168

Програма поглибленого санітарно-гігієнічного обстеження

I.Паспортна частина

1.П.І.Б. особи, що перевіряє, П.І.Б. адміністративної особи, що присутня при обстеженні

2.Дата обстеження

3.Вид (поглиблене, контрольне, за показаннями, тематичне) і мета обстеження

4.Школа №, інтернат, спеціалізована

5.Адреса школи

6.Рік забудови будинку.

7.Школа (місткість)

8.Кількість учнів у школі: загальна і в класах

9.Ситуаційне розміщення шкільного будинку

10.Радіус обслуговування

II.Земельна ділянка

1.Загальна площа (га), питома площа (м2чоловік)

2.Ступінь забудови (%), види будівель (тир, гараж, майстерні, будинок школи й ін.)

3.Зони земельної ділянки, їхня площа, характер розташування щодо будинків і одна до одної, наявність і спосіб їх роз'єднання..

4.Під'їзні і пішохідні шляхи, їхнє покриття і технічний стан.

5.Площа озеленення ділянки, види зелених насаджень, наявність дерев і чагарників

збактерицидною дією і здатних поглинати токсичні домішки з повітря; характер розташування зелених насаджень на ділянці, розриви від будинку, ширина зеленої смуги по периметру ділянки.

6.Огородження земельної ділянки, його характеристика.

7.Система відводу дощових і талих вод (наявність і характеристика).

8.Устаткування спортивних, учбово-дослідної зон і зони відпочинку (склад, технічний стан, відповідність конструкції і параметрів гігієнічним вимогам).

9.Штучне освітлення, види джерел світла і світильників, технічний стан світильників.

10.Санітарний режим: забруднення ґрунту; система збору, збереження і видалення, технічний стан засобів збору і збереження відходів; наявність ділянок перезволоженого ґрунту як джерел шкідливостей; санітарний стан надвірного устаткування; характер і режим прибирання земельної ділянки (як і з якою періодичністю прибирають); стан повітряного середовища в зоні земельної ділянки за даними органолептичної оцінки (наявність запиленості, загазованості, неприємних органічних запахів).

За показаннями дається лабораторно-інструментальна оцінка ґрунту і повітряного середовища.

III.Будинок школи

1.Місце розташування будинку на ділянці, відстань від проїзної магістралі.

2.Тип будинку по об'ємно-планувальному рішенню (централізоване, блокове, павільйонне), поверховість, кількість входів-виходів, орієнтація, коефіцієнт затінення.

3.Тип внутрішнього планування будинку (компактний, блочно-секційний).

4.Склад і поетапне розташування приміщень.

5.Сходи: кількість маршів; кількість сходинок у марші; висота і ширина сходинок; ширина сход; поручні.

6.Навчальні класи і кабінети: розміри, конфігурація, питома площа (на учня); орієнтація; тип засклення (стрічкове, типове віконне), форма вікон, ширина простінків, відстань верхньої частини вікон від стелі, вікон з фрамугами чи кватирками; висвітлення

170

природне (КПО, коефіцієнт заглиблення); штучне освітлення (вт/м2; тип світильників, варіант розташування і вимикання світильників, вид джерела світла, освітлення дошки); опалення: тип системи, тип опалювальних приладів, ступінь нагрівання приладів, теплоносій, робочий стан; мікроклімат (вологість, температура, рухливість повітря), перепади температури по вертикалі і горизонталі; повітряне середовище (концентрація СО2, пилу, антропотоксичні речовини); вентиляція припливно-витяжна (ступень функціонування, періодичність чищення, наявність дефлекторів); вентиляція механічна (припливна, витяжна, припливно-витяжна; функціонування, розташування припливних і витяжних патрубків; підігрів повітря в зимовий період); аерація (коефіцієнт провітрювання, механізми для відкривання і закривання фрамуг, характер відкривання внутрішньої і зовнішньої фрамуг, місце розташування фрамуг у вікні, графік провітрювання протягом навчального дня); кольоровий інтер'єр (колір стелі, верхньої частини стін, панелей, підлоги, торця стіни, дверей, парт, столів, насиченість кольору, перепад насиченості кольору від стелі до підлоги й устаткування, колірна гармонійність, коефіцієнти відображення світла). Примітка: за повною схемою оцінюється одне типове приміщення (клас, кабінет), а відмінні риси інших приміщень заносяться в опис у вигляді доповнення.

7.Навчальні лабораторії (склад приміщень, особливості організації й оцінка лабораторії за схемою оцінки класу).

8.Шкільні майстерні з обробки дерева і металу (склад приміщень, ситуаційне розміщення, оцінка за схемою класу).

9.Кабінети обслуговуючих видів праці (обстеження за схемою класу)

10.Шкільна їдальня: склад приміщень; кількість посадкових місць (фактичне і необхідне); питома площа; кількість рукомийників і співвідношення їх з кількістю посадкових місць; оцінка приміщення обіднього залу за схемою класу.

11.Спортивний зал: склад приміщень і ситуаційне розміщення в будинку; розміри залу і питома площа; пропускна здатність душових, роздягалень і їхній технічний стан; входи-виходи; природне і штучне освітлення; мікроклімат; система повітрообміну й опалення.

12.Актовий зал (склад приміщень, фактична і необхідна кількість посадкових місць, питома площа).

13.Приміщення для груп продовженого дня: склад приміщень і їхня достатність; оцінка приміщення для готування уроків за схемою класу; оцінка спальні (розміри, питома площа, колірний інтер'єр, орієнтація, мікроклімат, система повітрообміну).

14.Туалетні приміщення для учнів: питома площа; санітарно-технічні пристрої і їхня достатність (розрахунок);

15.Гардероб (тип, розташування, питома площа).

IV. Устаткування й інструментарій

1.Шкільні парти і столи: за яким держстандартом виготовлені; технічний стан; колірна обробка; маркірування, її правильність і відповідність необхідному номеру; розміри основних параметрів (парта і один стіл зі стільцем, відповідність зросту учнів) на прикладі класів – для молодших і старших школярів); схема розміщення в класі.

2.Класна дошка (тип, матеріал, розміри, висота підвісу, освітлення, наявність жолоба для крейди)

3.Лабораторні столи (конструкція, основні параметри, маркірування, розміщення в лабораторії, відповідність зросту школярів на прикладі однієї лабораторії).

4.Верстати і верстаки з обробки дерева і металу (основні параметри, схема розміщення, відповідність зросту школярів, маркірування, наявність сидінь, місцеве висвітлення, колірна обробка).

171

5.Технічні засоби навчання: телевізори, кіноустановки, відеомагнітофони, (розміщення в класі, відстань від екрана до передніх і задніх парт-столів, висота екрана над підлогою, розміри екранів, якість зображень, рівні звуку).

6.Інструментарій шкільних майстерень (номера, маркірування, відповідність параметрів номеру по маркіруванню на прикладі 2-3 інструментів, технічний стан, збереження, відповідність віку учнів).

7.Спортивний інвентар (перелік, технічний стан, кількість номерів по видах).

8.Устаткування їдальні, кухонний інвентар і посуд (технічний стан, збереження, гігієнічність, маркірування, достатність): столи і стільці обіднього залу (технічний стан, кількість місць, колір і гігієнічність матеріалу); устаткування кухні (стелажі для посуду, мийки, холодильні камери, столи й ін.); кухонний інвентар (обробні дошки, м'ясорубки); посуд.

V.Навчальний процес

1.Організація навчальних занять (початок і закінчення занять, змінність, перерви між уроками і змінами, система навчання – традиційна чи кабінетна, тривалість уроків, канікул, початок і закінчення занять у спортивних секціях і кружках, особливості організації занять у нульових і перших класах, а також групах продовженого дня).

2.Розклад занять (кількість уроків по днях і протягом тижня, розташування предметів різної ступені труднощів по уроках і дням тижня, відповідність тижневого годинного навантаження нормативам навчального плану і гігієнічних рекомендацій, спарені уроки, дні контрольних робіт і їхня частота).

3.Загальноосвітній урок: щільність; динамічність; тривалість; активність учнів; навчальне навантаження школярів; дотримання пози; фізкультпаузи; психологічний клімат; наповнюваність класу; розумова працездатність; час настання стомлення; режим застосування ТЗН і дотримання гігієнічних нормативів їхнього використання; режим використання штучного освітлення;

4.Урок фізкультури: структура; загальна щільність; моторна щільність; відповідність навантаження функціональним можливостям; дотримання техніки безпеки при виконанні вправ.

5.Робота групи продовженого дня: режим дня; готування домашніх завдань; діяльність після готування уроків; організація сну для учнів 1-го класу; рівень фізичної активності після уроків і готування домашніх завдань (фізично пасивний, активний чи дуже активний відпочинок і якої тривалості).

6.Робота підготовчих класу: режим дня; розклад занять; розумова працездатність і функціональний стан у ході занять ( тільки за завданням); режим і зміст відпочинку.

7.Робота шкільних кружків: по предметний розклад по днях тижня, тривалість занять; тижневе навантаження на учнів; кількість учнів, що працюють у двох і більш кружках; відповідність годин навчальному плану.

8.Факультативні заняття: кількість занять у тиждень; навантаження по класам; відповідність навчальному плану.

VI. Фізичне виховання школярів

1.Ранкова зарядка, її систематичність і тривалість.

2.Кількість уроків фізкультури в тиждень.

3.Проведення шкільних змагань, питома вага школярів по класах учнів у них, види

спорту.

4.Форми підготовки учнів до здачі норм.

5.Кількість учнів (молодших, середніх і старших класів), що здала норми.

6.Кількість спортивних секцій і розклад їхньої роботи.

172

7.Кількість учнів, що займаються в секціях (% по класах).

8.Фізична щільність змін, питома вага школярів, що проводять зміни на відкритому

повітрі.

9.Фізична підготовленість школярів.

VII. Організація і якість харчування школярів

1.Режим шкільного харчування.

2.Охоплення учнів шкільним харчуванням.

3.Режим харчування груп подовженого дня і підготовчих класів.

4.Система харчування (талонна, за готівку), спосіб готування їжі.

5.Оцінка меню: кількість страв (1-х, 2-х, 3-х); розмаїтість страв; повторюваність страв протягом тижня; відповідність гарнірів; взаємодоповнюваність і сумісність; візуальна оцінка готових страв (температура, запах, вид); диференціювання меню за віком.

6.Оцінка харчування розрахунковим методом.

VIII. Трудове виховання школярів

1.Система послідовного (для молодших, середніх і старших школярів) трудового виховання.

2.Матеріально-технічні умови для забезпечення трудового виховання.

3.Види робіт, виконуваних на пришкільній ділянці і їхня відповідність віку.

4.Самообслуговування і суспільно-корисна праця: вид робіт; відповідність виду робіт віку; відповідність тривалості роботи гігієнічним нормам.

5.Відповідність фізичного навантаження на уроках праці функціональним можливостям школярів.

6.Індивідуальні засоби захисту (спецодяг, окуляри, рукавички, достатність, стан).

7.Виробничі шкідливості (шум, пил, загазованість) у шкільних майстернях і кабінетах обслуговуючих видів праці.

IX. Санітарний режим

1.Режим провітрювання класів, кабінетів, лабораторій, санвузла, спортзалу, залу їдальні, приміщень шкільних майстерень (частота, тривалість, час).

2.Якість провітрювання приміщень: наявність неприємного запаху; почуття «духоти».

3.Поточне прибирання навчальних приміщень: графік прибирання класів (кабінетів), лабораторій, санвузла, спорт залу, рекреацій, час і частота протягом навчального дня); характер прибирання (миття підлоги, меблів, гарячою чи холодною водою, застосування миючих засобів); якість прибирання навчальних і допоміжних приміщень.

4.Санітарний режим приміщень і устаткування їдальні.

5.Санітарний режим технологічного процесу їдальні чи буфету (якість продуктів, прийом і збереження їх, готування їжі, її збереження і видача, обробка столового інвентарю і посуду).

6.Генеральне прибирання приміщень (графік і характер).

7.Стан інвентарю для прибирання приміщень (вид, достатність, збереження, стан маркірування).

8.Засоби для чищення взуття (тип, достатність, доцільність).

9.Система попередження забруднення шкільних приміщень: використання змінного взуття; наявність санітарних постів перед входом; наявність ефективних засобів чищення

173

взуття; наявність вологих килимів при вході в будинок, класи й ін. приміщення; наявність і достатність урн на території й у приміщенні; інші міри.

Х. Якість медичного обслуговування школярів

1.Наявність медичного кабінету і його стан.

2.Укомплектованість кабінету: наявність і достатність засобів для надання першої і невідкладної допомоги (для протирецидивного лікування); наявність інструментарію і приладів для виконання необхідних функціонально-діагностичних вимірів і огляду, наявність інструментарію для проведення антропометричних вимірів.

3.Укомплектованість штатами: штатні одиниці, їхня зайнятість; кваліфікаційні категорія і стаж роботи в школі; кількість учнів на штатну одиницю; графік роботи лікаря

імедсестри, його раціональність щодо навчального процесу;

4.Набір інструментів і їх стан.

5.Надання долікарської і першої лікарської допомоги: обсяг допомоги; основні причини звертань і види допомоги при них; характер медичної допомоги при травмах, гострих і хронічних соматичних і інфекційних захворюваннях.

6.Якість медичного спостереження за здоров'ям школярів; показник загальної захворюваності в динаміці за 3 роки (загальний в школі або по класам); питома вага дітей із хронічними захворюваннями (по класах); питома вага дітей з 1-й групою здоров'я; питома вага дітей з різним ступенем гармонійності фізичного розвитку; питома вага дітей

з2-й групою фізичного розвитку за рахунок підвищеної ваги; ураженість школярів наступною патологією: порушення зору, порушення постави і скривлення хребта (сколіози, кіфози, лордози), плоскостопість, гастрити, холецистити, отити, хронічний тонзиліт (за 2 роки); проведення щорічних поглиблених медичних оглядів: – організація (наказ, графік, оглядів, терміни, фахівці), якість огляду, кількість виявлених хворих відносно середньоміського чи обласного показника, види й обсяг лабораторних і морфофункціональних досліджень; диспансеризація хворих школярів: форми і якість обліку; кількість школярів на диспансерному обліку; якість диспансерного спостереження (своєчасність і частота оглядів, призначення лікування, результат лікування; ефективність диспансеризації (кількість вилікуваних дітей , кількість дітей без рецидивів протягом року, динаміка за 3 роки загальної кількості дітей, що знаходяться на обліку); профілактичні огляди школярів: організація (графік, хто оглядав, облік даних); зміст оглядів: охоплення; виявлення хворих і характер медичної допомоги.

7.Медичний контроль за фізичним вихованням школярів: розподіл школярів на групи для занять фізкультурою; контроль за уроками фізкультури місцями занять фізкультурою і спортом; контроль за підготовкою школярів до здачі норм і при здачі їх; контроль за спортивними змаганнями; контроль занять у спортивних секціях; контроль і медичне забезпечення екскурсій і походів.

8.Медичний контроль за трудовим вихованням школярів: контроль за уроками праці

ійого характер; професійна медична консультація; контроль за суспільно-корисною працею школярів.

9.Медичний контроль за навчальним процесом: участь у роботі педрад (частота, теми питань); участь у складанні розкладу; відвідування загальноосвітніх уроків, характер контролю.

10.Медичний контроль за харчуванням школярів: участь у складанні меню; контроль за якістю харчування; контроль за прийомом, збереженням харчових продуктів; контроль за готуванням і видачею їжі; контроль за санітарним режимом харчоблока; контроль за медичними оглядами співробітників і проходженням ними екзаменів з санмінімуму.

174

11.Медичний контроль за санітарним режимом школи: графік щоденних оглядів приміщень; характер обліку виявлених недоліків і прийняті міри.

12.Санітарно-просвітня робота в школі: план роботи, його виконання; кількість бесід, лекцій, диктантів за минулий період; наочні засоби пропаганди; школи, кружки; санітарний актив класів і форми роботи з ним; ефективність санітарно-просвітньої роботи (заповнюється тільки за спеціальним завданням викладача).

Санітарно-гігієнічне обстеження оформляється актом. У висновку оцінити санітарний благоустрій і санітарний стан школи, гігієнічну обґрунтованість навчальновиховного процесу та профілактичних заходів, організацію медичного забезпечення учнів.

Завдання 3. Самостійне санітарно-гігієнічне обстеження позашкільної установи Мета: вміти проводити санітарно-гігієнічне обстеження позашкільної установи з

розробкою заходів з оптимізації його функціонування

Програма гігієнічної оцінки позашкільної установи

I .Санітарний опис і гігієнічна оцінка об'єкта А. Загальна інформація

1.Назва позашкільної установи.

2.Розміщення (адреса).

3.Ступінь територіального обслуговування (мікрорайонна, районна, міська).

4.Відомча підпорядкованість.

5.Рік здачі в експлуатацію.

6.Побудовано: за типовим проектом, пристосованим.

7.Об'ємно-планувальне рішення будинку, поверховість.

8.Місткість позашкільної установи, розрахункова і фактична (за кількістю дітей, що відвідують цю установу в середньому в один день, за одну зміну).

9.Змінність роботи (кількість змін в першу і другу половину дня).

Б. Земельна ділянка

1.Площа земельної ділянки, її розміщення стосовно навколишніх забудов.

2.Планування, наявність виділених зон і благоустрій ділянки, як вони практично використовуються.

В. Характеристика приміщень (за профілем гурткової діяльності)

1.Набір і площі основних і додаткових приміщень для занять, кружки, секції, групи.

2.Розміщення основних, додаткових приміщень у будинку по поверхах, їхній зв'язок

зділянкою.

3.Устаткування робочих місць: кількість робочих місць; найменування устаткування; розміщення робочих місць щодо місця викладача і вікон (бажано представити схему розміщення устаткування з його експлікацією).

4.Устаткування додаткового приміщення.

5.Дотримання правил техніки безпеки у всіх приміщеннях для занять кружка.

6.Наявність холодного і гарячого водопостачання (в яких приміщеннях).

7.Рішення питного режиму.

8.Повітряно-тепловий режим: система вентиляції; кратність обміну повітря; наявність місцевої вентиляції, на робочих місцях, джерела забруднення повітря; система опалення, температурний режим у приміщенні.

9.Природне освітлення основних приміщень: орієнтація вікон приміщення; СК; КЗ.

175

10.Штучне освітлення основних приміщень: джерело світла; тип арматури; число світильників; потужність лампи в кожнім світильнику; загальна та питома потужність ламп; схема розміщення світильників.

11.Акустика і звукоізоляція основних приміщень, наявність скарг на погану акустику і на підвищення рівня шуму. Рівень шуму усередині приміщення. Рівень проникаючого шуму в сусідні приміщення (по горизонталі і по вертикалі будинку). Які засоби захисту від шуму використані в даних приміщеннях і їхня ефективність.

12.Оздоблення та обробка підлоги, стін і стелі основного й іншого приміщень для роботи кружка.

13.Санітарний стан основного й інших приміщень для роботи кружка: режим прибирання приміщень; дані лабораторного контролю в приміщенні (дослідження і їхні результати); дані про санітарний стан на день обстеження.

II. Вивчення режиму позашкільної гурткової (секційної) діяльності

1.Навчальна програма за якою займаються учні (ким і коли затверджена, рік видання).

2.Термін навчання за програмою для занять.

3.Рік навчання учнів (перший, другий, третій чи по змішаній програмі).

4.Віковий склад учнів даного кружка (секції) один вік, 2 віки, 3 віки.

5.Обліковий склад дітей відповідно до журналу обліку гурткової (секційної) роботи. Фактична відвідуваність і причини пропусків.

6.Частота занять за тиждень.

7.Дні тижня занять з усією групою, у підгрупі, тривалість заняття (у хв.).

8.Проведення занять у вихідні та святкові дні.

9.Хронометраж одного заняття.

10.Проаналізувати протокол хронометражних спостережень за наступними критеріями: загальна тривалість заняття; наявність окремих структурних частин заняття, їхня тривалість і зміст; загальна щільність («корисна» частина заняття, крім простою в % до загальної тривалості заняття); «корисна» щільність (питома вага тривалості самостійної роботи); види діяльності самостійної роботи кружківця, тривалість кожного виду діяльності протягом заняття, частота переключень.

11.Тривалість зміни, її зміст, тривалість динамічного компонента (% до всієї тривалості зміни).

12.Наявність ознак стомлення, їх характер.

13.Відповідність устаткування ростовим показникам учнів.

14.Організація питного режиму.

15.Змінність одягу, його збереження.

III. Організація медичного контролю за станом здоров'я дітей, що відвідують дану

позашкільну установу

1.Наявність зв'язку між позашкільною установою, поліклінікою, лікарськофізкультурним диспансером або іншими установами.

2.Організація лікарського контролю за організацією занять спортивно-технічних, спортивних і інших кружків (обсяг і форми цієї роботи).

3.Врахування даних про стан здоров'я при зарахуванні в кружки, секції, групи.

4.Облік медичної роботи в позашкільній установі .

У висновку необхідно відзначити виявлені порушення чи недоліки в діяльності кружка, групи, секції; сформулювати висновки і конкретні пропозиції.

176

контроль за якістю та ефективністю використання дезінфекційних засобів; встановлення обмежень або заборони в’їзду на територію України її громадян,

іноземців та осіб без громадянства, експорту, імпорту, транзиту вантажів і товарів з окремих країн або регіонів у зв’язку з неблагополучною епідеміологічною ситуацією на їх територіях;

проведення обстеження, розслідування, лабораторного та інструментального дослідження і випробування, а також санітарної, гігієнічної, токсикологічної, епідеміологічної та інших видів оцінки середовища життєдіяльності людини, об’єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, робіт, послуг, проектної документації і видача за їх результатами висновків щодо відповідності (невідповідності) вимогам санітарних норм;

підготовка та внесення в установленому порядку органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозицій щодо проведення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів з метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, необхідності встановлення карантину;

забезпечення охорони території України від занесення і поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб, здійснення санітарно-епідеміологічного контролю і нагляду в пунктах пропуску через державний кордон.

Об'єктивізація гігієнічної оцінки факторів зовнішнього середовища і виявлення їхнього впливу на стан здоров'я ґрунтується на лабораторних дослідженнях і інструментальних вимірах. Вибір конкретних методів дослідження зовнішнього середовища залежить від мети роботи. Для оцінки санітарно-гігієнічного режиму об'єкта використовуються загальне мікробне обсіменіння устаткування і повітря приміщень, забруднення повітря патогенним стафілококом, запиленість, концентрація СО2, параметри мікроклімату, рівень природної і штучної освітленості, рівень шуму, концентрація діючої речовини в дезінфекційних розчинах, показники якості миття посуду. При оцінці санітарно-гігієнічного стану території вивчаються в ґрунті чи в водоймі загальне мікробне число, залишкові кількості пестицидів і солей важких металів, вміст яєць глистів. Для оцінки дотримання правил технології готування їжі використовуються показники наявності в готових стравах патогенних мікроорганізмів, загального мікробного обсіменіння, вміст фосфатази. Оцінка якості водопостачання здійснюється за хімічними і бактеріологічними показниками води джерела, водогінної мережі, а також ємностей для питва. Комплексна санітарно-гігієнічна характеристика об'єктів для дітей та підлітків здійснюється за відповідністю їхнього санітарного стану діючим санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам, відповідністю хімічних і фізичних факторів зовнішнього середовища ГДК і ГДР, рівню інфекційної захворюваності і кількості випадків харчових отруєнь. У залежності від цієї характеристики всі об'єкти розподіляються на три групи (табл.55).

Таблиця 55. Санітарно-гігієнічна характеристика об'єктів

178