8. Розкрийте етапи навчання дітей основним рухам .

Існують такі етапи навчання дітей основних рухам: спочатку розучування рухової дії; поглиблення розучування, закріплення і удосконалення рухової дії. Завданням І-го етапу є ознайомлення дітей з новими руховими діями, треба створити цілісне уявлення про весь рух, сформувати вміння виконувати його в загальних рисах. Вихователь дає дітям правильний чіткий показ зразка, виконується в належному темпі з початку до кінця. Діти сприймають цілісний образ руху в його динаміці, зацікавлюються, виникає бажання виконати його. На цьому етапі формується вміння виконувати дію в загальних рисах. ІІ-й етап більш тривалий – відбувається усунення помилок, подальше оволодіння структурою руху. На цьому етапі формується вміння виконувати дію з необхідною дією, чіткістю. На цьому етапі чим більше дитина вправляється, тим чіткіше стає рух. Це має бути 4 або більше занять. ІІІ-й етап заключний на цьому етапі утворюється рухова навичка. Завданням цього етапу є закріплення та удосконалення навичок оволодіння технікою рухової дії, стимулювання діток до самостійного виконання руху, використовувати його в іграх і в повсякденному житті. Показником удосконаленої рухової навички є не тільки швидкість, легкість і точність виконання руху, але й доцільне його застосування. Так говорила Потєхінаю є два види рухових вмінь: вміння поступово переходять у навичку, це у одних діток. У інших рухова діяльність завжди усвідомлена і характерна творчим застосуванням вже знайомих рухів. Вільчковський говорить про те, що процес формування рухових навичок та вмінь залежить від індивідуальної особливостей дітей. Формування рухових навичок залежить від того як вихователь, чим емоційніше, веселіше і чіткіше він покаже рухи, тим діткам буде цікавіше і вони краще їх засвоять. Ще краще допоможе музика засвоїти їх. Вільчковський говорив, що інтервал між повтореннями має бути короткими, тому що новоутворенні рефлекси швидко згасають.

9. Дайте харак-ку поняттю «рухова активність». Обґрунтуйте необхідність створення режиму оптимальної рухової активності в д/з.

Дослідження з цієї проблеми. З активною руховою діяльність дітей д/в органічно пов`язана педагогічна робота з фіз.. виховання яка передбачає вирішення оздоровчих та освітніх завдань. Затвердженням психологів Рубіншейна, Запорожця, Виготського розвиток особистості і удосконалення фіз.. здібностей відбувається в процесі виховання навчання лише при активній діяльності дитини. отже, для того, щоб виховання було насамперед розвиваючим необхідно активізувати діяльність дитини. Рухова активність включає в себе осях активних рухових дій, які виконуються ним на протязі дня. Потреба в рухах є однією з особливостей розвитку дитини дошкільника. Рухова активність визначається як біологічна потреба в рухах пов`язаних з механізмом саморегуляції активності: за Сухарєвим. Розрізняють: довільну рухову активність, самостійна рухова активність дітей, цілеспрямовану – організовані форми роботи з фізичного виховання. Обсяг та зміст довільної та цілеспрямованої рухової активності дітей під час перебування їх в дошкільних закладах складають руховий режим д/с. активна рухова діяльність підростаючого організму є фактором, який сприяє розвитку в вихованню особливості дитини в цілому. Без м’язових рухів неможливе ні пізнання природи, ні праці, ні удосконалення самої людини в процесі вихо-ня за Биковим. Тільки в процесі оволодіння різноманітними руховими вміннями та навичками удосконалюються психомоторні та вегетативні ф-ції, покращується якісна сторона рухової діяльності, розвиваються фіз.. можливості дітей. На думу Вільчковсього рухова активність дошкільників в визначається не тільки біологічною потребою, але й спрямованим пед.. впливом на дітей. За дослідженнями Смірнової, Карманової і інших діти з більш високою активностю і моторною рухливістю у порівнянні з менш активними і енергійними мають кращий фіз..розвиток. Дослідженнями фізіолога Аршавського обґрунтовано, що діяльність фізіологічних систем зростаючого організму знаходиться в прямій залежності від функціонування м`язів. М`язова активність стимулює розвиток центральних регуляторних механізмів внутр. Органів. У дослідженнях Запорожця, так же та інших показана наявність тісного взаємозв`язку між кількістю та якістю рухової активності проявленням сприйняттям, пам`яті, мислення у дітей д/віку. Аркін вважав активну рухливість малюка його природною стихією. Таким чином результати багатьох досліджень переконують нас, що оптимальний рівень рухової активності сприятливе зміцненню здоров`я, покращенню психічного і фізичного розвитку дітей лише за умови планомірного та систематичного проведення роботи з фізичного виховання.