Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фізичне виховання відповіді.docx
Скачиваний:
38
Добавлен:
08.08.2021
Размер:
146.87 Кб
Скачать

33. Розкрийте методику навчання дітей плаванню.

За наявності басейна у дошк.навчальному закладі проводяться заняття з плавання. Тривалість заняття – до 30 хвилин. Температура повітря в басейні, роздягальнях і душових має бути +25 +26С, т-ра в басейні + 26, + 29 С. Заняття з плавання проводять після сніданку з 9.30 до 12.30 години, або після денного сну з 15.15 до 17.30. через 30-40 хвилин після їжі. Навчаючи плаванню, вих.-ль має завжди перебувати поруч з дітьми, якщо ц дитини щось не виходить або вона боїться, вихователь підтримує дитину за руки, спину або груди. ковзання на грудях використав. для того, щоб відчути підтримувальну силу води та засвоїти горизонтальне положення тіла. Для цього дитина перебуваючи у воді до поясу, піднімає руки вгору, складає кисті разом, робить глибокий вдих, і трохи присівши, енергійно відштовхується від дна, а потім лягає на воду, занурюючи голову у воду. Рухи ногами сприяють просування вперед спочатку їх роблять, сидячи на бортику басейну, а потім у воді. Дитина лягає на воду, спираючись на руки, і випрямляється так, щоб поверхні були тільки носки (якщо лежати на спині) або п’яти (на животі). У такому положенні слід ритмічно рухати випрямленими ногами за рахунок рухів стегон. Носки дещо повернуті всередину, амплітуда рухів 30-40 см. під час навчання можна використовувати р/ігри воді («Квач»). Усі ігри і вправи із занурюванням голови у воду спочатку виконують із затримкою дихання на вдиху (рот щільно закритий), а потім із видихом у воду через губи. Використовують такі вправи: присісти, зануритися до рота і подмухати на воду; присісти, зануритися до очей; нахилитися та «помішати воду носом). Уміння занурюватися з головою у воду, здійснювати видих у воду, орієнтуватися у води з відкритими очима допоможе дитині опанувати плавання

34. Розкрийте методику навчання дітей дош-го віку стрибкам з місця та розбігу в довжину, стрибками з місця в глибину в різних вікових групах.

Впрва перед стрибком (поза плавця). Відштовхування виконується обома ногами одночасно руками, роблять мах вперед – вгору. В польоті ноги затискаються в колінах і виносяться вперед. Під час приземлення дитина присідає й ставить руки веред – у сторони, забезпечуючи том самим м’яке і стійке приземлення. Навчання дітей ІІ мол.групи. починають після того, як вони навчаться підстрибувати на обох ногах на місці. Розучування стрибка проводиться цілісним методом, спочатку їм пропонується стрибати через стрічку або «струмок» шириною 15 – 20 см. викладених з 2-х стрічок. Дітям потрібно давати подвійні вправи: махи прямими руками вперед « як пташка» з піднімання на носки: стрибки на місці, як м’ячики, стрибки з просуванням вперед «як зайчики». На місце приземлення слід класти м’який килимок, або мат, а на майданчику стрибати треба в яму з піском. Вихователь повинен звертати увагу на помилки дітей: неправильне вих..положення, не одночасне відштовхування обома ногами, роблять слабкий мах руками, жорстко і неспокійно приземляються. У цій сер.групі діти стрибають через «брусок», ширина якого збільшується до 70-80 см. у старшій групі здійснюється вдосконалення його ширини до 90 см. стрибки з просування вперед, як «жабки». 4 – 6 разів підряд «ширину» «струмка» треба збільшувати поступово з 70 до 90 см. Діти підготовчої групи досить легко долають відстань 100 – 11- см. Треба спрямувати вихованців на виконання м’якого і стійкого приземлення. Стрибок у глибину ( з невисоким предметів). Починати вчити треба тоді, коли дітки вже вміють стрибками в довжину з місця. Цей стрибок має таку само структуру побудови руху, як і стрибок в довжину з місця. Відмінність лише у характері відштовхування та в ступені навантаження на опорно-руховий апарат дитини під час приземлення. У ІІ мол групі з перших занять навчають дітей правильно відштовхуватися і чітко приземлятися. Для цього з двох стрічок роблять «стежку» ширина якої 20см, кладуть її на відстані 50 см. від куба (висота 15 – 20 см) або гімнастичної лави, з якої виконується стрибок і пропонують дітям точно приземлятися на «стежку». На цьому етапі дітям важливо оволодіти загальну стратегію стрибка. Приземлятися можна лише на м’яку опору. У середній групі формування і вдосконалення навички стрибка в глибину відбувається в такій послідовності: стрибок з предмета (висота 20-30 см); стрибок в обумовлене місце – на «степену), або на аркуш паперу 20-30 см) стрибок з правильним виконання усіх його елементів, Місце приземлення обмежуються квадратом викладеним з стрічок ( 40*40 см) у старшій групі продовжують закріплювати навички стрибка в глибину в різних умовах. З метою вдосконалення навички відштовхування перед кубом на висоті 10см (на відстані 5 см), підвищують шнур на стояках для стрибків у висоту. Щоб не зачепити його дитина намагається сильно відштовхнутися вгору, виконуючи при цьому енергійний мах руками. Після кількох таких спроб стояки і шнур забирають, ознак після цього діит навчаються правильно відштовхуватися. Висота стрибка в глибину збільшується поступово. У ст.групі до – 40 см, у підготовчій групі – 45см. у дітей ст.і підгот.групах стрибки в глибину поступово ускладнюються, стрибки з приземленням в обумовлення місце («Стежку»), з поворотом на 40 градусів праворуч і ліворуч. Стрибок в дожину з розбігу виконається так: розбіг рівноприскорений, останній крок перед відштовхуванням трохи скорочується; відштовхування виконується однією ногою, руки при цьому роблять мах вперед-вгору: у фазі польоту ноги зчиняються в колінах і перед приземленням на п’яти або всю ступню, для стійкості руки виносяться вперед – у сторони. Формування навички устрибках у довжину з розбігу відбувається в такій послідовності: стрибки з 1-2-4-6 крокі, удосконалення відштовхування, польоту (зігнувши ноги) та стійкою приземлення. Потім у дітей удосконалюється окремі елементи стрибка в ході навчання руху в цілому з повного розбігу з 10 м. З метою щоб навчити дошкільняток правильно відштовхуватися на місці бажано ставити гімнаст. місток з нахилом 20 градусів. Одночасно місток є хорошим орієнтиром для точного попадання на місце відштовхування. Для приземлення в далі кладуть мат або м’який килимок, на вулиці – яма з піском. Оскільки діти підгот.групи вже вміють стрибати у довжину з розбігу, основне завдання удосконалення якостей стрибка і стабільність у правильному виконання руху. Восени на перших заняттях дітям пропонують виконати стрибок із скороченого розбігу (4-6 м), завдання енергійно відштовхуватися однією ногою з одночасним махом руки і стійко приземлятися. Коли дітки навчаться правильно виконувати стрибок зі скороченого розбіг ( 4 -6 , 6-8 м), проводжують удосконалювати його з повною розбігу з 10 – 21 м. якщо заняття на майданчику.