5. Проводять інгаляцію 100% кисню зі швидкістю 6-8 л/хв. Через носо-

лицеву маску або носову канюлю.

6.У разі наростання серцевої недостатності на фоні проведення

інфузійної терапії (ЦВТ більше 140 мм. вод. ст., поява ознак

інтерстиціального набряку легень) темп інфузії зменшують і починають

введення симпатоміметиків (дофамін – 5-20 мкг/кг/хв., добутамін – 5-40

мкг/кг/хв.).

7.В гостру фазу геморагічного шоку можливе використання

глюкокортикоїдів: преднізолон 30-60 мг, дексазон 4-8 мг внутрішньом’язово

або внутрішньовенно.

8.Р-н рефортану – 6%-200,0

Не рекомендується застосовувати у програмі інфузійно-

трансфузійної терапії декстрани (реополіглюкин), 5% альбумін та

розчини глюкози. За умови крововтрати не більше 30% ОЦК, для

протишокової терапії можливо введення одних кристалоїдів (0,9% розчин

хлориду натрію, розчин Рингера) в обсязі у 4-5 разів більше, ніж об’єм

крововтрати.

5% Розчин глюкози:

􀃎 Підвищує продукцію СО2 ;

􀃎 Підвищує продукцію лактата ;

􀃎 Сприяє гіпоглікемії новонарожденого при її інфузії при пологах;

􀃎 Збільшує ішемічне пошкодження головного мозка та інших тканин

особливо у вагітних з прееклампсією та еклампсією.

􀃎 В результаті осмотичного эфекту викликає гипергідратацію клітини.

213

Додаток № 8 до локальних протоколів надання екстреної медичної

допомоги на догоспітальному етапі медичними працівниками Центру

екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва.

ВИЗНАЧЕННЯ ДАТИ ПОЛОГІВ І ТЕРМІНУ ВАГІТНОСТІ

НА ПІЗНІХ СТРОКАХ

За першим днем останньої менструації. Ймовірний день пологів

визначається шляхом додавання 280 днів до першого дня останньої

менструації. Зручніше від першого дня останньої менструації відняти 3

місяці і додати 7 днів.

За першим ворушінням плода. У жінок, які народжують вперше, до

дати першого ворушіння плода (20 тижнів) додають 20 тижнів (4

календарних міс + 18 днів). У жінок, які народжують вдруге, до першого

ворушіння (18 тижнів) додають 22 тижні (5 календарних місяців + 1 день).

За розміром матки (особливо у ранні строки вагітності). Висоту

стояння дна матки над лоном визначають сантиметровою стрічкою при

спорожненому сечовому міхурі.

У різні строки вагітності розмір матки в середньому дорівнює:

4 тижні – розміру курячого яйця;

8 тижнів – розміру жіночого кулака;

12 тижнів – на 3 см вище за лоно (з голівку новонародженого);

16 тижнів – на 12 см вище за лоно (посередині відстані між пупком та

лоном);

20 тижнів – на 16 см вище за лоно (на 2 поперечника пальця нижче

пупка);

24 тижні – на 20 см вище за лоно (на рівні пупка);

28 тижнів – на 24 см вище за лоно (на 2-2,5 поперечника пальця вище

пупка);

32 тижні – на 28 см вище за лоно (посередині відстані між пупком та

мечоподібним відростком);

36 тижнів – на 32 см вище за лоно (на рівні реберної дуги);

40 тижнів – на 32-34 см вище за лоно (посередині відстані між пупком

та мечоподібним відростком).

Треба звернути увагу на диференціально-діагностичні ознаки 32- і 40-

тижневої вагітності.

214

Додаток № 9 до локальних протоколів надання екстреної медичної

допомоги на догоспітальному етапі медичними працівниками Центру

екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва.

ПРИЙОМИ ЛЕОПОЛЬДА

I прийом - визначити висоту стояння дна матки, за якою судять про

строк вагітності, і частину плода, розміщену в дні матки. Для цього лікар стає

праворуч від вагітної, обличчям до неї, долоні обох рук кладе на дно матки,

пальці рук зближуються, обережно надавлюючи вниз сідничний кінець плода

- більший, але не такий щільний і менше заокруглений, аніж голівка.

II прийом - визначити положення плода, позицію і вид позиції.

屨 Положення плода - відношення поздовжньої осі плода до поздовжньої

осі матки (поздовжнє, поперечне , косе).

􀁹 Позиція плода - відношення спинки плода до правої і лівої сторін

матки. Розрізняють дві позиції: першу і другу. При першій спинка -

повернена ліворуч, при другій - праворуч. Перша позиція трапляється

частіше.

􀁹 Вид позиції - відношення спинки плода до передньої або задньої стінки

матки. Якщо спинка повернута наперед - це передній вид позиції, якщо

назад - задній.

Руки з дна матки переміщують униз, до рівна пупка, і розміщують на

бічних стінках матки. Пальпацію проводять по черзі правою і лівою рукою.

При поздовжному положенні плода з однієї сторони промацується спинка, з

протилежної - кінцівки. Другий прийом зовнішнього обстеження дозволяє

визначити тонус матки та її збудження.