1,0 Мл, супрастін), кортикостероїди: дексаметазон до 100мг або преднізолон

до 250 мг внутрішньовенно.

Приблизні дози для дітей преднізолону в/в: новонародженим – 50-100

мг, дітям дошкільного віку – 100-200 мг, шкільного віку – 250-500 мг;

дексаметазон: 40мг.

При III ст. шоку терапія розпочинається з введення адреналіну

внутрішньовенно по 0,2-1мг (1мл адреналіну розвести на 9 мл 0,9% NaCl,

180

вводити внутрішньовенно по 1-3 мл, повторювати інфузію через декілька

хвилин під контролем АТ та ЧСС).

Для дітей: 0,1мг/кг маси тіла розведеного розчину (новонародженим:

0,5-1 мл, дітям дошкільного віку: 1-2 мл, дітям шкільного віку: 3-4 мл)

При бронхоспазмі: β2 симпатоміметики, бажано у вигляді аерозолей

(беротек 2-3 рази, сальбутамол) або еуфілін 2%-10,0 мл на 10 мл 0,9% NaCl

внутрішньовенно (від 5 до 20 мл суміші в залежності від необхідності).

Для дітей: новонародженим: 2 мл, дошкільного віку: 3-4 мл, дітям

шкільного віку: 5-7мл.

При IVст. шоку проводити серцево-легеневу реанімацію.

Зупинка серцевої діяльності при анафілактичному шоці пов’язана з

вираженою вазодилятацією, внутрішньосудинним колапсом, гіпоксією

тканин. Безпосередньою причиною зупинки серця може бути асистолія.

Причиною зупинки дихання можуть бути ангіоневротичний набряк

обструкція верхніх і нижніх дихальних шляхів. При набряку підголосової

щілини ШВЛ при допомозі мішка Амбу неефективна, а інтубація може

виявитися неможливою. В цьому випадку необхідна термінова конікотомія.

Паралельно з СЛР вводиться адреналін внутрішньовенно у високих

дозах; 1-3 мг кожні 3 хв. з підвищенням до 5 мг кожні 3 хв., при

неефективності адреналіну через 10 хв. переходять на норадреналін.

Тривалість реанімації: проводиться довше ніж у решті випадків, з

урахуванням фонових захворювань ССС.

Відновлення ОЦК: швидке введення кристалоїдних розчинів до 2000-

4000 Мл під котролем ат (швидкість інфузії слід котролювати по ат, цвт,

як при гіповолемічному шоці). Як альтернатива, можливі болюсні введення

через периферійну вену гіпертонічного (7,2-7,5%) розчину NaCl в дозі 4мл/кг

маси тіла (або 250 мл дорослому) протягом 2-5 хв.

Глюкокортикостероїди при IVст. шоку не дають лікувального

ефекту.

Кисень. Завжди потрібно забезпечити надійну оксигенацію пацієнту.

Госпіталізація:

Термінова госпіталізація хворого до відділення інтенсивної терапії і

реанімації.

Особливості госпіталізації: на ношах; при втраті свідомості – стійке

положення на боку; при задусі – з припіднятим головним кінцем; при

гіпотонії – з опущеним головним кінцем.

Критерії якості лікування: поліпшення самопочуття, стабілізація

гемодинаміки, досягнення транспортабельності.

Індикатори якості медичної допомоги:

1.Наявність у у структурному підрозділі локального протоколу надання

медичної допомоги при анафілактичному шоці і доступність його медичним

працівникам.

2. Відсоток випадків відповідності медичної допомоги вимогам

локального протоколу.

3. Відсоток госпіталізованих пацієнтів.

181

Протокол № 46.

Локальний протокол надання медичної допомоги

при укусах тварин

Нозологічна одиниця: Укуси тварин

Код МКХ 10: W52-W59

Ознаки та критерії діагностики лікування.

Найчастіше зустрічаються укуси котами, собаками (хоча укуси можуть

бути нанесені будь-якою твариною). Укушені рани характеризуються

розвитком інфекції. Ризик розвитку інфекції в укушеній рані залежить від

виду тварини, локалізації укусу, типу рани, часу, що минув від укусу до

початку лікування. Особливий ризик при укусах невідомими тваринами, які

можуть хворіти на сказ.

Інфекція ран характеризується підвищенням локальної температури,

наявністю виділень, набряком, лімфаденітом та лімфангоітом, лихоманкою,

тендовагінітом сухожилків згиначів.

Диспетчеру оперативно-диспетчерської служби Центру ЕМД та

МК:

Обов’язково:

Прийняти виклик і діяти відповідно до алгоритму дій диспетчера.

Бажано: надати поради абоненту:

• Постраждалий може бути у довільному положенні, якщо поранення

важке – покладіть його;

• промийте рану лужним розчином господарчого мила;

• якщо зберігається кровотеча – накладіть стискаючу пов’язку.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога: Положення

пацієнта довільне, у важких випадках-горизонтальне, на спині з можливістю

вільного підходу та проведення інтенсивної терапії.

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної

допомоги.

Діагностична програма: збір скарг та анамнезу, клінічний огляд,

вимірювання АТ.

Обов’язкові дані анамнезу . Скарги на момент огляду. Дата та час

укусу, вид тварини, яка вкусила, відома чи невідома тварина, спровокований

напад чи ні, що зроблено до прибуття бригади ЕМД.

Обов’язкові дані клінічного огляду. Положення пацієнта,

характеристика пульсу, АТ. Відмітити кількість, локалізацію ран та їх

розміри, необхідно виключити пошкодження суглобів та сухожилків. Для

собачих укусів, як правило, характерні роздавлені або рвані рани, для укусів

котів характерні колоті рани.

Лікувальна програма:

Ретельно промити рани лужним розчином господарчого мила.

При підозрі на переломи кісток, пошкодження сухожилків –

забезпечити надійну іммобілізацію.

При кровотечі накласти стискаючу пов’язку.

182

Знеболювання: наркотичні та ненаркотичні аналгетики внутрім'язово

або внутрішньовенно, інфузійна терапія при значних кровотечах.

Госпіталізація.

При стабільному стані і незначних ушкодженнях, неускладнених

місцевих реакціях постраждалого доставити в травмпункт.

При пошкодження кісток та сухожилків, тяжких тілесних ушкодженнях

госпіталізація в травмотологічне відділення на ношах з продовженням

інфузійної терапії під час госпіталізації.

Критерії якості лікування: своєчасна госпіталізація, попередження

ускладнень.

Індикатори якості медичної допомоги