1. Наявність у структурному підрозділі локального протоколу

надання медичної допомоги при асфіксії новонародженого і доступність його

медичним працівникам.

2. Відсоток додобової летальності пацієнтів з асфіксією

новонароджених.

3. Відсоток госпіталізованих.

136

Протокол № 35.

Локальний протокол надання медичної допомоги

при гіповолемічному шоці.

Нозологічна одиниця: Гіповолемічний _______шок

Код МКХ-10: R57.1 Гіповолемічний шок

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Гіповолемічний шок – стан, викликаний зменшенням об’єму

циркулюючої крові. В результаті зменшення ОЦК знижується наповнення

шлуночків серця і знижується ударний об’єм.

Гіповолемія може бути абсолютною: зменшення ОЦК внаслідок

зовнішньої, внутрішньої кровотечі або кровотечі в третій простір

(заочеревенні гематоми, гемоторакс тощо), значної плазмовтрати (опіки) та

відносною (депонування крові при інфекційному, анафілактичному шоці).

Якщо серед причин гіповолемічного шоку плазмо- і крововтрата при

травмах, операціях і опіках виявляється досить легко, то діагностика

прихованої плазмо- і крововтрати (кишкові кровотечі; скупчення рідини в

черевній порожнині і кишківнику при перитоніті, кишковій непрохідності та

панкреатиті; секвестрації крові в місцях переломів, травматичних ушкоджень

м'яких тканин і т.д.) може викликати значні труднощі.

Зменшення об’єму циркулюючої крові призводить до гіпоксії та

метаболічного ацидозу, порушення перфузії тканин.

Розрізняють наступні стадії шоку:

Компенсована – перфузія життєво важливих органів зберігається за

рахунок компенсаторних механізмів (як правило, не спостерігається

вираженої гіпотензії внаслідок збільшення загального судинного опору).

Декомпенсована – компенсаторні механізми не в змозі підтримувати

достатню перфузію, запускаються і прогресують всі патогенетичні механізми

розвитку шоку.

Незворотна – настає масова загибель клітин, що призводить до

поліорганної недостатності.

Оцінку крововтрати при геморагічному шоці можна провести за

наступними критеріями:

По P.L. Marino (1998 р.)

Клас Клінічні симптоми Об’єм крововтрати

(% від ОЦК)

1 Ортостатична тахікардія 15

2 Ортостатична гіпотензія 15-20

3 Артеріальна гіпотензія в

положенні лежачи на спині,

олігурія

30-40

4 Порушення свідомості, колапс > 40

По В.І. Кулакову (по шоковому індексу, 1998 р.)

Шоковий індекс Об’єм крововтрати Ступінь шоку

137

(% від ОЦК)

≤ 1 < 20 1

1,1-1,7 20-40 2

≥ 1,8 > 40 3

Клініка гіповолемічного шоку в значній мірі залежить також не тільки

від обсягу крововтрати, а й від швидкості зменшення ОЦК.

Диспетчеру оперативно-диспетчерської служби Центру ЕМД та

МК:

Обов’язково:

Прийняти виклик і діяти відповідно до алгоритму дій диспетчера.

Бажано: надати поради абоненту:

• покладіть постраждалого з дещо піднятими кінцівками;

• якщо є кровотеча, то як витікає кров (струменем чи повільно

з’являється) і якого кольору;

• зупиніть кровотечу за допомогою давлючої пов’язки (венозну) або

джгута (артеріальну);

• забезпечте зігрівання постраждалого в холодну пору;

• не залишайте пацієнта без нагляду.

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної

допомоги

Збір анамнезу

Збір анамнезу захворювання:

- Встановити точний час від початку події.

- Встановити кіськість постраждалих, у томі числі дітей.

- Встановити генез шоку (механізм травми) для кожного

постраждалого.

- Повідомити диспетчера про необхідність додаткових бригад

екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Збір анамнезу життя (якщо обставини дозволяють):

- Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт щоденно.

- З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв до прибуття

бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

- З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судинних та

респіраторно-обструктивних захворювань або інших захворювань:

порушення ритму серця, порушення мозкового кровообігу, онкологічних

захворювань, виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки, захворювань

крові та наявність у минулому кровотеч тощо.

- Зібрати загальний алергологічний анамнез та з’ясувати, чи є

алергічні реакції на прийом лікарських засобів.

Проведення огляду та обстеження:

- Оцінка загального стану та життєво важливих функцій:

свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом САВDE.

- Візуальна оцінка: колір шкіряних покривів, вологість, ознаки

набухання шийних вен.

- За відсутності потреби в реанімаційних заходах проводять

138

вторинний огляд – більш детальне неврологічне та соматичне обстеження.

Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта:

- Пульс, його характеристика.

- Вимірювання артеріального тиску (бажано на обох руках).

- Шоковий індекс Альтговера.

- ЧД, його характеристика.

- Аускультація легень: наявність вологих або сухих хрипів,

бронхіальне дихання, дихання не вислуховується.

- Аускультація, встановлення або виключення підшкірної

емфіземи, крепітації реберних уламків.

Проведення інструментального обстеження та визначення

важкості травми:

- Постійний кардіомоніторинг, реєстрація ЕКГ.

- Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем (SaO2), при

нормі – 95-98%).

- При SpО2 менше 90% розпочати респіраторну підтримку.

- Бальна оцінка важкості стану постраждалого за шкалою Глазго та

шоковим індексом.

- Провести первинне сортування на місці пригоди по важкості

стану постраждалих: в першу чергу транспортування постраждалих з

ознаками додаткових пошкоджень й загрози для життя, а також дітей; в другу

чергу транспортування постраждалого без ознак загрози для життя, якщо

можливо – в спеціалізований ЗОЗ.

Лікувальна тактика

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної

допомоги

Лікування гіповолемічного шоку на догоспітальному етапі повинно

бути направлене на припинення подальшого зменшення ОЦК та ліквідацію

порушення життєво важливих функцій організму – дихання, кровообігу.