Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Локальні протоколи надання екстреної медичної д...docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
673 Кб
Скачать
☆

1. Наявність у структурному підрозділі локального протоколу надання

медичної допомоги при гострих отруєннях і доступність його медичним

працівникам.

2. Відсоток пацієнтів з гострими отруєннями, яким на

догоспітальному етапі проводилось видалення токсичної речовини з місць її

надходження.

3. Відсоток повторних викликів.

178

Протокол № 45.

Локальний протокол надання медичної допомоги

при анафілактичному шоці.

Нозологічна одиниця: Анафілактичний шок

Код МКХ - Т78.2

Анафілактичний шок- стан, який може виникнути у випадках:

− парантерального введення лікарських препаратів (антибіотики,

місцеві анестетики, сульфаніламіди, сироватки, вакцини, білкові препарати,

рентгенконтрасні речовини, колоїдні розчини для заміщення об'єму),

− проведення провокаційних проб з алергенами,

− укуси комах, змій,

− при вживанні продуктів харчування (молоко, яєйний білок, мед,

риба, горіхи), на які є сенсибілізація.

Стадії шоку:

I ст. Симптоми: головокружіння, головний біль, тремор, шкірні реакції:

наприклад, еритема, почервоніння, свербіння, набряк.

II ст. Додатково: нудота, блювання, зниження АТ, тахікардія, задуха.

III ст. Додатково: бронхоспазм, шок, судоми центрального генезу.

IV ст. Зупинка серцевої діяльності та кровообігу.

Диспетчеру оперативно-диспетчерської служби Центру ЕМД та

МК:

Обов’язково:

Прийняти виклик і діяти відповідно до алгоритму дій диспетчера.

Бажано: надати поради абоненту:

• по можливості припиніть дію агента, що викликає алергію;

• покладіть пацієнта з дещо піднятими ногами для зменшення явищ

шоку;

• при задусі підніміть голову (при відсутності запаморочення –

напівсидячи положення);

• при втраті свідомості, повернути голову хворого на бік;

• не залишайте пацієнта без нагляду.

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної

допомоги.

Збір анамнезу

Анамнез захворювання: скарги на момент огляду, алергологічний

анамнез, час, тривалість та початок дії алергену, який викликав

анафілактичний шок. Анамнез збирається паралельно з проведенням

протишокових заходів.

Анамнез життя (якщо це можливо): наявність факторів ризику та

захворювань, чи були подібні прояви раніше, що застосовувалось у подібних

випадках, що встиг прийняти пацієнт до прибуття бригади ЕМД.

Проведення огляду та обстеження (проводиться паралельно з

протишоковими заходами):

179

− Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: свідомості,

дихання, кровообігу за алгоритмом ABCDE.

− Візуальна оцінка: колір шкірних покривів, вологість, ознаки

набухання шийних вен.

− За відсутності потреби в реанімаційних заходах проводять

вторинний огляд — більш детальне неврологічне та соматичне обстеження.

Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта:

− Пульс, його характеристика, АТ.

− Частота дихання, його характеристика.

− Аускультація легень.

Інструментальне обстеження:

− Реєстрація ЕКГ, постійний кардіомоніторинг.

− Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем (SaO2), при

нормі 95-98% ).

− При SaО2 менше 90% розпочати респіраторну підтримку.

− Оцінка стану важкості за шкалою Глазго та шоковим індексом.

Лікувальна тактика

1. Запобігання надходження та впливу алергену.

2. Усунути порушення життєво важливих функцій організму —

дихання, кровообігу.

3. Попередження переохолодження пацієнта.

4. Протиалергенна терапія.

5. Постійний контроль пульсу та АТ.

Положення пацієнта:

При втраті свідомості: стійке положення на боку: при задусі – з

припіднятим головним кінцем; при гіпотонії – положення як при інших видах

шоку (з опущеним головним кінцем).

Лікувальна програма:

Надійний венозний доступ катетером з максимально великим розміром.

Відновлення та стабілізація ОЦК: кристалоїдні розчини 1000-2000 мл (р-н

Рінгера, фізіологічний розчин, ацесоль тощо). Колоїдні розчини не

застосовуються в зв’язку з можливою алергізацією пацієнта, що викличе

поглиблення шоку. Інгаляція кисню. При необхідності – інкубація та ШВЛ,

проведення серцево-легеневої реанімації.

При I-II ст. шоку:

Антигістамінні препарати. Блокатори H1-рецепторів (димедрол 1%-