5. Недійсність шлюбу

Шлюб може бути визнаний недійсним, якщо він був укладений

з порушенням сімейного законодавства. Рішення про недійсність

шлюбу приймає відповідний орган РАДС або суд.

Орган РАДС за заявою зацікавленої особи анулює шлюб, якщо

він зареєстрований:

1) з особою, що одночасно перебуває в іншому

зареєстрованому шлюбі;

2) між родичами по прямій лінії або між рідними братом і

сестрою;

3) з недієздатною особою.

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був

зареєстрований:

1) без вільної згоди чоловіка і жінки або без наміру створити

сім'ю (фіктивний шлюб). Якщо на момент розгляду справи судом

вказані обставини відпали, то шлюб не може бути визнаний

недійсним;

2) між усиновителем і усиновленою ним дитиною (у разі

невідміненого усиновлення);

3) між двоюрідними братом і сестрою; між тіткою, дядьком і

племінником, племінницею;

4) з особою, що приховала свою важку хворобу або хворобу,

небезпечну для іншого з подружжя і/чи їх нащадків;

5) з особою, що не досягла шлюбного віку, якій не було надане

право на шлюб.

Позов про визнання шлюбу недійсним, може бути

пред'явлений одним з подружжя, батьками (опікуном,

піклувальником), органом опіки і піклування, прокурором, особами,

права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу.

Визнання шлюбу недійсним означає, що права і обов'язки

подружжя з моменту реєстрації шлюбу не виникали. Але діти, що

народилися в недійсному шлюбі мають ті ж права і обов'язки, що і

діти, народжені в дійсному шлюбі.

6. Припинення шлюбу

Шлюб припиняється унаслідок смерті або оголошення в

судовому порядку померлим одного з подружжя. За життя

подружжя припинення шлюбу можливо тільки шляхом розлучення

за заявою одного з подружжя або сумісною заявою. Розлучення

здійснюється офіційним шляхом — в органах РАДС або судом.

Органи РАДС розривають шлюб в наступних випадках:

1) за сумісною заявою подружжя, що не має дітей;

2) за заявою одного з подружжя, якщо інший визнаний

безвісно відсутнім; визнаний недієздатним; засуджений за скоєння

злочину до позбавлення волі на термін не менше трьох років.

Суд розриває шлюб в наступних випадках:

1) за заявою подружжя, що має дітей. До заяви повинен бути

прикладений письмовий договір про те, з ким житимуть діти, і як в

їх утриманні прийматиме участь той з батьків, що живе окремо;

2) за позовом одного з подружжя. Не може бути пред'явлений

позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини і

протягом одного року після народження дитини (крім випадків,

коли один з подружжя зробив протиправне посягання, що має

ознаки злочину, проти іншого з подружжя або дитини або коли

батьківство майбутньої дитини визнане іншою особою).

При розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен

встановити дійсні мотиви розлучення, з'ясувати фактичні

взаємовідношення подружжя і зобов'язаний вжити заходи до їх

примирення. Шлюб розривається лише в тому випадку, якщо суд

дійде висновку про неможливість подальшого сумісного життя

подружжя. Шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації

розлучення в органах РАДС. При цьому видається Свідоцтво про

розірвання шлюбу.

Жінка і чоловік, шлюб між якими був розірваний, мають право

подати до суду заяву про відновлення їх шлюбу, якщо ніхто з них

не укладав після цього іншого шлюбу.