Тема 3. Основи конституційного права україни

Мета: знати загальну характеристику Конституції, її внутрішню структуру.

Задачі: Вміти приміняти норми Закону України «Про громадянство України» при набутті громадянства України.

1. Поняття і предмет науки конституційного права України

Наука конституційного права України – це система ідей, переконань, концепцій, теорій щодо закономірностей виникнення і розвитку конституційно-правових явищ, а також пов'язаних з ними політичних і правових ідей і поглядів.

Предмет науки конституційного права України – це ті явища державного, правового, політичного і суспільного життя, які досліджуються і вивчаються ученими-фахівцями в галузі конституційного права України.

Загальні питання науки конституційного права України, її система, предмет і метод, а саме:

1) Конституційно-правові норми і інститути, їх особливості і види,

2) Конституційно-правові відносини, їх об'єкти, суб'єкти, види, підстави виникнення, зміни, припинення,

3) Теорія конституції і конституціоналізму; причини і передумови ухвалення перших конституційних актів,

4) Поняття конституції, її принципи, функції і юридичні властивості,

5) Основи правового статусу людини і громадянина. Права людини, їх виникнення і розвиток,

6) Загальні основи конституційного ладу України,

7) Перспективи подальшого розвитку конституційно-правових явищ.

2. Конституція України – основний Закон держави і суспільства

Слово «конституція», як і багато інших юридичних термінів, дійшло нас із Стародавнього Риму. Так називалися укази римських імператорів (constitutio — встановлюю, затверджую). У середньовічній Європі конституціями називали різного роду нормативно-правові акти, зокрема ухвали сеймів Мови Посполитої.

Перші конституції в сучасному сенсі цього слова були прийняті в США (1787 р.), Польщі і Франції (1791 р.).

Конституція — це основоположний засновницький юридичний акт країни. Конституція України — це єдиний нормативно- правовий акт, що володіє особливим юридичним характером і за допомогою якого український народ виражає свою суверенну волю, затверджує основні принципи пристрою суспільства і держави, визначає систему і структуру державної влади і органів місцевого самоврядування, основи правового статусу особи, територіального устрою держави.

У сучасному світі конституція офіційно або неофіційно розглядається як основний закон держави і суспільства. Зокрема, преамбула Конституції України визначає її як Основний Закон нашої країни.

Конституція – це закон, але закон особливий, такий, що володіє тільки йому властивими ознаками (юридичними властивостями):

1) верховенство в системі нормативно-правових актів.

Конституція України володіє особливою найвищою юридичною силою. Всі закони і підзаконні акти повинні відповідати її положенням;

2) особливий порядок ухвалення. Конституція України була прийнята кваліфікованою більшістю голосів Верховної Ради. За неї проголосувало 312 народних депутатів (понад 2/3 від конституційного складу Верховної Ради);

3) особлива форма викладу правових розпоряджень. Норми Конституції України носять узагальнений характер. На основі практично кожної із статей Конституції може бути створений самостійний нормативно-правовий акт.

4) особливий порядок внесення змін. Зміни до Конституції

України вносяться в ускладненому порядку. Законопроект про внесення змін у всі розділи Конституції України, окрім I, III, XIII, заздалегідь схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії за нього проголосувало не менше двох третин від конституційного складу Верховної Ради (подвійний вотум).

Законопроект про внесення змін в розділи I, III, XIII повинен бути прийнятий не менше ніж двома третинами від конституційного складу Верховної Ради і затверджений всеукраїнським референдумом. Ускладнений порядок перегляду Конституції України покликаний забезпечити її підвищену стабільність;

5) особливий зміст і особливий предмет правового регулювання. Конституція України є не тільки нормативно- правовим, але і політичним документом. Вона формулює стратегічні цілі українського суспільства, визначає основи політичної системи України, регулює відносини між громадянами і їх об'єднаннями, з одного боку, і державою — з іншого боку;

6) особливий характер захисту. Верховенство Конституції України в системі законодавства забезпечується за допомогою особливого державного органу — Конституційного Суду.

Конституційний Суд має право винести ухвалу про визнання будь- якого нормативно-правового акту таким, що суперечить Конституції (неконституційним);

7) особливий характер Конституції України як законодавчого акту визначає і особливий характер її функцій. Як і всім іншим нормативно-правовим актам, Конституції України властиві регулятивна і охоронна функції.

Регулятивна функція Конституції України полягає в тому, що вона визначає основи відносин між громадянами і державою, між державними органами, закріплює основні права і обов'язки людини і громадянина. Наприклад, ст. 114 визначає порядок формування Кабінету Міністрів і взаємодія Верховної Ради і Президента

України в рішенні цього питання.

Охоронна функція Конституції України полягає в тому, що вона захищає найбільш значущі соціальні блага і цінності шляхом встановлення заборони певних дій, містить гарантії дотримання прав і свобод людини і громадянина, обмеження діяльності державних органів. Наприклад, ст. 27 свідчить: «Ніхто не може бути довільно позбавлений життя». Дана заборона охороняє життя людини від протиправних посягань.

Крім цих спеціально-юридичних функцій, Конституція України володіє поряд тільки їй властивих функцій:

—засновницька функція. Конституція України дає початок сучасній українській державі, фундирував органи державної влади, визначає їх компетенцію; встановлює основи системи права України;

—інтеграційна функція. Конституція України покликана об'єднати українське суспільство навколо проголошених і закріплених нею ідей, стать основою для соціальної згоди і взаєморозуміння;

—ідеологічна функція. Конституція України закріплює ідейні цінності, політичні цілі українського суспільства і визначає засоби їх досягнення.

Таким чином, Конституція України представляє собою правову основу існування українського суспільства і держави. Її дотримання і виконання є конституційним обов'язком кожної людини і громадянина, держави і його органів.