Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕВ посіб.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
3.89 Mб
Скачать

Оцінка можливих наслідків вступу України до сот

Галузь економки

Виробництво, %

Експорт, %

Імпорт, %

Економіка у цілому

0,7

3,5

5,3

Металургія

14,2

14,9

-1,3

Виробництво коксопродуктів

13,0

11,0

15,8

Видобування неенергетичних матеріалів

9,1

5,6

14,3

Видобування вугілля та торфу

8,5

3,6

12,5

Хімічна промисловість

5,0

5,7

-0,2

Готельно-ресторанне господарство

5,0

7,2

0,8

Електроенергетика

3,9

0,7

5,9

Зв'язок

3,3

0,8

20,6

Пошта

2,7

2,3

3,1

Фінансові послуги

2,4

1,0

15,4

Торгівля

1,3

2,8

0,5

Транспорт

0,9

-3,2

2,7

Нафтопереробка

0,3

-0,5

1,4

Будівництво

0,1

-3,4

2,3

Видобування вуглеводів

-0,2

-1,5

3,0

Сільське господарство

-1,1

15,5

14,0

Деревообробка і целюлозно-паперова промисловість

-3,9

-5,1

-0,6

Машинобудування

-5,1

-6,0

0,8

Текстильна і шкіряна промисловість

-9,1

-8,4

1,2

Харчова промисловість

-12,6

-8,1

95,6

Таким чином, сучасний регулятивний механізм зовнішньоекономічних відносин вітчизняних суб’єктів господарювання повинен ґрунтуватися на оптимальному поєднанні лібералізації та протекціонізму у зовнішньоекономічній політиці держави на основі застосування митно-тарифного інструментарію та нетарифних методів.

Контрольні запитання

1. У чому полягають принципові відмінності між політикою вільної торгівлі та політикою протекціонізму?

2. Визначити основні інструменти торгівельної політики.

3. Визначити позитивні та негативні наслідки тарифного регулювання.

4. Чи можна вважати нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі більше ефективними, ніж імпортний тариф? Обґрунтувати відповідь.

5. У чому полягають особливості державного регулювання міжнародної торгівлі послугами?

Тема 18. Державне регулювання міжнародного руху факторів виробництва

18.1. Державне регулювання міжнародного трансферту технологій

У сучасних умовах науково-технічний потенціал суб’єктів господарювання значною мірою визначає їх місце та роль у системі світогосподарських зв’язків. У світовій економіці йде жорстка конкурентна боротьба країн і компаній за лідерство у технологічній сфері. Тому трансферт технологій, торгівля науково-технічними досягненнями характеризується складностями та ризиками економічного, політичного, соціального характеру. Багато країн з метою збереження технологічного лідерства намагаються обмежити або навіть заборонити експорт технологій. У цілому необхідність державного регулювання міжнародного трансферту технологій обумовлюється наступними причинами:

- збереженням технологічного лідерства на світовому ринку;

- міркування національної безпеки країни;

- умови міжнародних угод про непоширення технології для виробництва хімічної, бактеріологічної, ядерної зброї;

- ідеологічні міркування.

Державне регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва у більшості країн світу здійснюється у формі прямого та непрямого впливу державних органів на експорт та імпорт технологій.

Пряме державне регулювання трансферту технологій здійснюється за допомогою:

- експортного контролю, який передбачає отримання спеціального дозволу уряду країни на експорт технологій чи технологічно місткого товару. Порушення або недотримання умов (певних меж) дозволу у більшості країн веде до суворих заходів покарання;

- митного та прикордонного контролю, який спрямований на дотримання законності здійснення експорту технології або технологічно місткого товару відповідно до встановлених нормативно-правових актів.

Непряме регулювання передачі технології у більшості країн здійснюється через державну систему реєстрації патентів та торговельних марок.

У міжнародній практиці державне регулювання спрямоване і на обмеження імпорту технологій. Це стосується, насамперед, певних її видів, які можуть бути небезпечними для життя людей та навколишнього середовища (хімічні, бактеріологічні, фармацевтичні препарати, наркотики тощо). Дискримінація імпорту може також бути обумовлена і рівнем технологічного розвитку країни, можливістю національних виробників задовольняти попит на внутрішньому ринку.

Слід зазначити, що крім обмежувальної технологічної політики, розробляється і стимулююча державна інноваційна політика, спрямована на оволодіння однією з макротехнологій, яка забезпечить щорічний приріст доходів від 7 до 10 млрд. дол. У табл. 18.1 наведена місткість сучасного ринку макротехнологій.

Макротехнологія – це сукупність науково-технічних, виробничих та маркетингових знань зі створення нових продуктів та технологічних процесів. На міжнародному ринку технологій на теперішній час розроблено 50 макротехнологій, з них 46 володіють промислово розвинені країни, зокрема США – 22, Німеччина – 10, Японія – 7, Великобританія – 3, Франція – 2, Італія -1, Канада – 1. Тому важливе значення має розробка ефективної державної політики стимулювання розвитку інноваційної сфери.

Таблиця 18.1