5.3. Закони і закономірності розвитку світового господарства

Економічні закони, як відомо, характеризуються внутрішніми, необхідними, сталими зв’язками між основними протилежними сторонами економічних явищ. Основними протилежними сторонами економічного закону є окремі елементи виробничих відносин та окремі елементи продуктивних сил. У системі світового господарства такими протилежними сторонами є національні та інтернаціональні інтереси з притаманними їм тенденціями – відцентровою та доцентровою. Це дає можливість визначити характер дії законів світового господарства – всі вони діють як закони-тенденції. Тобто при взаємодії національної та інтернаціональної сфер у різний період часу встановлюється різна пріоритетність їх прояву. Однак протягом більш тривалого часу признання пріоритету загальнолюдських потреб, інтересів та цілей світового співтовариства обумовлює сталу тенденцію розвитку світового економічного спілкування та взаємодії на основі притаманних їм законів.

До законів, які визначають розвиток сучасного світового господарства, можна віднести:

• закон вартості;

• закон конкуренції;

• закон накопичення;

• закон пропорціонального розвитку світової економіки;

• закон відповідності продуктивних сил характеру міжнародних економічних відносин.

Дія закону вартості у світовому господарстві полягає у приведенні національних витрат до середньосвітових, які відображають суспільно-необхідні витрати праці при середньосвітових умовах виробництва. На основі закону вартості формуються світові ціни.

Дія закону конкуренції в міжнародній сфері обумовлена ринковим характером світового господарства та проявляється у формі міжнародної конкуренції.

Закон накопичення обґрунтовує необхідність та доцільність міжнародного інвестування та передбачає капіталізацію частини прибутку суб’єктів МЕВ для розвитку світової економіки.

Закон пропорціонального розвитку світової економіки оснований на системному підході і передбачає дотримання певних пропорцій між структурними елементами світового господарства, які сприятимуть збереженню його цілісності, системності та сталості.

Закон відповідності продуктивних сил характеру МЕВ передбачає взаємозв’язок та взаємозалежність між розвитком національних продуктивних сил та міжнародних зв’язків: якісні та кількісні зміни національних продуктивних сил сприяють появі нових форм та методів міжнародного економічного співробітництва.

Дія законів у світовому господарстві проявляється у формуванні певних закономірностей його розвитку – це причинно-наслідкові зв’язки, які постійно повторюються, відображають найбільш суттєві аспекти МЕВ. Основними закономірностями розвитку світового господарства є:

1) підвищення рівня усуспільнення світового виробництва, проявом якого є створення та розвиток великих господарських одиниць – ТНК;

2) розвиток внутрішньогалузевого та міжгалузевого кооперування між країнами;

3) розвиток інтеграційних процесів;

4) гармонізація рівнів економічного розвитку країн, яка дозволяє створити уніфіковану систему показників оцінки та аналізу зовнішньоекономічної сфери;

5) динамізм розвитку національних господарств полягає у збільшення темпів зростання їх суспільного виробництва;

6) інтернаціоналізація виробництва є наслідком поглиблення міжнародного поділу праці. Інтернаціоналізація виробництва – це встановлення безпосередніх сталих виробничих зв’язків між підприємствами різних країн для інтегрованості національного виробничого процесу до світового.