Лісові ресурси світу

Регіон	Площа лісів, млн га	Лісова площа на душу населення, га	Загальні запаси деревини, млрд. м³
Країни СНД	810	3	86
Європа	160	0,3	15
Азія	540	0,2	34
Африка	720	1,3	60
Північна Америка	680	2,5	60
Латинська Америка	930	2,2	90
Австралія та Океанія	160	6,4	5
Світ у цілому	4 000	0,8	350

Найбільшим потенціалом лісових ресурсів володіє Євразія, на території якої зосереджено 40% всіх лісів та 42% світових запасів деревини. В країнах Африки зосереджено 18% лісів та 17% запасів деревини, в країнах Північної Америки – 17% та 17%, Латинської Америки – 23% та 26%, Австралії та Океанії – 4% та 1,4% відповідно.

Сучасний розвиток світової економіки супроводжується постійним збільшенням споживання лісових ресурсів. Зараз деревина є основою для виробництва більш як 20 000 різноманітних продуктів. Потреби світового господарства у деревині складають 2,6 млрд м³, у той час як можливості лісових масивів – тільки 2,5 млрд м³. Половина світової заготівлі деревини використовується у вигляді палива в країнах Азії (44%), Африки (23%) та Південної Америки (17%). В розвинутих країнах деревинне паливо складає тільки 4% від загального обсягу паливно-енергетичних ресурсів [25].

Збільшення обсягів споживання деревини може привести до скорочення лісових площ до 2,9 – 3,5 млрд га, що значною мірою вплине на загальний стан навколишнього середовища та поглибить екологічні проблеми людства.

Водні ресурси. Понад 75% планети покриті водою, загальні запаси води складають 1386 млн км². Солоні води океанів та морів становлять 97% усіх водних ресурсів Землі, близько 2% припадає на прісні води льодовиків та 1% – на прісні води річок, озер, підземних і ґрунтових сховищ, річні ресурси яких складають 47 тис км³, а можливий обсяг щорічного споживання 22-23 тис. км³. Водні ресурси використовуються переважно у сільському господарстві, частка якого у загальному водоспоживанні складає 70%, частка промисловості – 25% і лише 5% використовується на побутові потреби людей. У світовій економіці проблема водозабезпечення є однією з основних, але більше занепокоєння світового співтовариства викликає рівень очищення питної води та відповідність питної води санітарно-гігієнічним нормам та стандартам. У таких країнах, як Конго, Кірибаті, Гвінея¸ Мадагаскар, Фіджі, Гаїті, Еритрея, Екваторіальна Гвінея, Папуа-Нова Гвінея від 45 до 50% населення споживають непридатну за рівнем очищення питну воду, що викликає численні захворювання.

8.3. Паливно-енергетичний потенціал світового господарства: структура, галузі та динаміка розвитку

Матеріальною основою виробничого процесу є мінеральна сировина. Питома вага вартості сировини в вартості готової продукції різна: в машинобудуванні – 12%, в хімічній промисловості – 80-90%. Сировина мінерального походження поділяється на паливно-енергетичну та мінеральну.

Світові прогнозні запаси мінерального палива перевищують 12,5 трлн т умовного палива. При сучасному рівні видобування цих ресурсів вистачить на 1000 років. Запаси мінерального палива складаються з вугілля – 60%, нафти та газу – 27%, сланців і торфу – 3%.

Можливість світового господарства забезпечувати потреби господарюючих суб’єктів у паливно-енергетичних ресурсах з метою безперервності відтворювального процесу називається паливно-енергетичним потенціалом світового господарства.

Основними чинниками, які впливають на обсяги споживання паливно-енергетичних ресурсів, є:

1) темпи економічного зростання країн, залежно від яких змінюються структура та обсяги світового споживання сировини. В табл. 8.4 наведено співвідношення темпів економічного зростання країн з обсягами споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР).

Таблиця 8.4