Контрольні запитання

1. Які критерії використовуються для виділення підсистем світового господарства?

2. Визначте основні групи країн у міжнародній економіці та охарактеризуйте особливості їх економічного розвитку.

3. Як класифікуються країни за методиками Світового банку та Міжнародного валютного фонду?

4. Які показники використовуються для визначення рівня економічного розвитку країни?

5. У чому полягають особливості розвитку:

- розвинених країн;

- країн з перехідною економікою;

- країн, що розвиваються?

Тема 8. Фактори виробництва у світовому господарстві

8.1. Класифікація та мобільність факторів виробництва у світовому господарстві

Основою функціонування суб’єктів світового господарства є процес виробництва продукції (робіт, послуг) для задоволення матеріальних та духовних потреб суспільства. Організація виробничого процесу базується на матеріальній базі, яка складається з факторів виробництва.

Фактори виробництва – це ресурси, використання яких у виробничому процесі сприяє створенню матеріальних благ.

До факторів виробництва відносять:

капітал – це накопичений запас коштів, які необхідні для створення матеріальних благ;

труд – розумова та фізична діяльність людини, спрямована на досягнення поставлених цілей;

земля – ресурси природи, які використовуються для створення матеріальних благ;

технологія – наукові методи досягнення практичних цілей.

Класифікація факторів виробництва передбачає їх виокремлення за наступними критеріями:

1) за походженням:

- основні – ресурси природи, якими володіє країна;

- розвинуті – це фактори, які були отримані при здійсненні господарської діяльності;

2) за ступенем матеріальності:

- матеріальні, які мають матеріально-уречевлену форму (земля, капітал);

- нематеріальні, які не мають матеріально-уречевленої форми (труд, технологія);

3) за характером зростання:

- інтенсивні, які сприяють збільшенню обсягів виробництва за рахунок якісних змін їх використання (підвищення продуктивності праці, збільшення виробничої потужності, впровадження нових технологій тощо);

- екстенсивні, збільшення обсягу використання яких сприяє збільшенню обсягів виробництва (збільшення обсягів поставок сировини, збільшення обсягів інвестування та кількості працівників, додаткове введення в експлуатацію обладнання тощо);

4) за ступенем спеціалізації:

- загальні – фактори універсального характеру, які можуть використовуватись у різних галузях економіки;

- спеціальні, у яких відсутні адаптивні риси через вузьку спеціалізацію та використання тільки в окремих галузях;

5) за ступенем мобільності, тобто здатності переміщуватись у просторі та змінювати свої функції:

- абсолютно мобільні, які досить легко переміщуються у міжнародному просторі та можуть змінювати свої форми та функції (капітал, труд, технологія);

- слабо мобільні фактори, які не здатні переміщуватись у просторі та змінювати свої функції (земля) або ж їх мобільність є не доцільною.

Основні та спеціальні фактори виробництва є слабо мобільними, а розвинуті та загальні – абсолютно мобільними.

Характер та обсяги економічної взаємодії між країнами обумовлюються, насамперед, різною їх забезпеченістю факторами виробництва.

Зосередження факторів виробництва у окремих країнах залежно від їх географічного положення, природнокліматичних умов, розміру території, чисельності населення та рівня соціально-економічного розвитку, яке є основою для міжнародної спеціалізації та міжнародного кооперування, називається міжнародним розподілом факторів виробництва.

Процес міждержавного руху факторів виробництва з метою їх оптимального використання у виробництві називається міжнародним рухом факторів виробництва.

Важливою складовою виробничого потенціалу країн є їх природно-ресурсний потенціал, тобто здатність самостійно забезпечити потреби економіки необхідними природними ресурсами.