10.5. Україна в міжнародній торгівлі

Характерною рисою сучасного економічного розвитку України є формування стратегії ефективного інтегрування у світове співтовариство, яка передбачає реалізацію власних економічних інтересів в умовах швидко мінливого зовнішнього середовища.

Аналіз структури експорту у імпорту України у 1997–2008 рр., який наведено в табл. 10.6 і 10.7, свідчить про те, що включення економіки України у світове господарство поки що відбувається за сировинним та низько технологічним сценаріями.

Так, дані табл. 10.6 свідчать про стійку сировинну орієнтацію вітчизняного експорту, незважаючи на незначні зменшення її частки у загальному обсязі експорту (на 0,3%). Збереження вказаної тенденції призведе до формування іміджу України як “сировинного придатку” у світовому господарстві. Аналіз структури експорту за останнє десятиріччя також підтверджує даний висновок: Україна залишається переважно експортером сировини і з кожним роком спостерігається зростання її питомої ваги в загальній структурі експорту.

Сучасна експортна політика України з теоретичної точки зору є виваженою, логічною та цілеспрямованою, бо передбачає:

- забезпечення сприятливих умов виходу країни на світовий ринок;

- реалізацію на світовому ринку товарів, у виробництві яких країна має порівняльні переваги;

- підтримку національних експортерів;

- стимулювання конкуренції національних виробників з закордонними;

- підвищення серійності вітчизняного виробництва конкурентоспроможної продукції з метою розширення експорту [33, c. 65].

Таблиця 10.6

Структура експорту товарів з України у 1997-2008 рр., %

Найменування товарної групи (код ТН ЗЕД)	1997р.	2000 р.	2007 р.	2008 р.	Зміни у структурі експорту в 2008 році, %
					порівняно з 1997 р.	порівняно з 2000 р.	порівняно з 2007 р.
Чорні метали та вироби з них	38,3	38,4	39,9	39,6	+1,6	+1,2	-0,3
Продукція хімічної промисловості	10,6	10,1	8,2	7,5	-3,1	-2,6	-0,8
Мінеральні продукти	9,0	9,2	8,7	10,5	+1,5	+1,3	+1,8
Машини, обладнання і механізми	9,6	8,7	10,1	9,5	-0,1	+0,8	-0,6
Продукти рослинного походження	3,9	5,1	3,5	8,3	+4,4	+3,2	+4,8
Транспортні засоби	3,8	4,9	6,7	6,5	+2,7	+1,6	-0,2
Текстиль і текстильні вироби	3,2	4,0	2,0	1,5	-1,7	-2,5	-0,5
Усього	100	100	100	100	-	-	-

Особливо важливий акцент зроблено на створенні технологічно пов’язаних, конкурентоспроможних виробництв, здатних нарощувати товарний експорт, тобто реалізації таких пріоритетів:

- орієнтація на експорт високоякісного прокату, металомісткої продукції, максимально можливе використання попиту на ці види продукції на ринках країн, що розвиваються;

- розвиток експортної спеціалізації за окремими видами сільськогосподарської продукції, переробної та харчової промисловості;

- розвиток спеціалізованого, зорієнтованого на міжнародні ринки комплексу виробництв ракетної та авіаційної техніки;

- формування нового наукоємного комплексу на базі виробництв, що безпосередньо пов’язані з реалізацією перспективних науково-технічних досягнень, організаційними формами розвитку такого комплексу могла б стати мережа стратегічних альянсів, технополісів та технопарків, створена із залученням іноземного капіталу [33, с. 66-67].

У товарній структурі імпорту (табл. 10.7) переважає імпорт мінеральної сировини, частка якого склала 29,4% загального обсягу, машин та обладнання – 15,6%, транспортних засобів – 14,1%.

Таблиця 10.7