19.4. Регулювання міжнародних міграційних процесів

Міжнародне регулювання трудової міграції здійснюється шляхом ратифікації країнами двосторонніх та багатосторонніх міжнародних угод з питань міграції. На теперішній час міжнародна міграція робочої сили є об’єктом регулювання багатьох міжнародних організацій, які діють самостійно або ж під егідою ООН.

Так, Комісія ООН з народонаселення здійснює субсидування національних програм у сфері міграції населення.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ) розробила та ініціювала прийняття багатьма країнами міжнародних угод, які містять спеціальні норми та правила стосовно фізичного стану робочих-мігрантів.

У конвенціях ЮНЕСКО (Організації Об`єднаних Націй з питань освіти, науки, культури) містяться положення щодо можливості отримання освіти та підвищення рівня кваліфікації мігрантів та членів їх родин.

Управління Верховного комісара у справах біженців при ООН займається питаннями захисту біженців та їх репатріації.

Міжнародна організація праці (МОП) була створена у 1919 році у складі Ліги націй, а з 1946 року стала спеціалізованим закладом ООН. До складу МОП входять 170 країн, у тому числі і Україна. Дана організація здійснює регулювання умов трудової міграції шляхом розробки законодавчих заходів, які регламентують правові, економічні, соціальні, культурні, релігійні та інші аспекти міграційних процесів. Основна мета організації – сприяння встановленню соціальної справедливості у трудовій сфері.

Основною регулювання міграційних процесів є “Міжнародний трудовий кодекс”, в якому містяться розроблені МОП Конвенції і рекомендації щодо захисту інтересів робітників-мігрантів. Ключову роль у регулюванні міжнародної трудової міграції відіграє Конвенція МОП про робітників-мігрантів, в якій розроблені заходи щодо захисту їх прав, а саме:

- організація безплатних служб допомоги мігрантів і забезпечення їх необхідною інформацією;

- здійснення відповідних процедур міграції – від’їзд, переміщення та прийом мігрантів;

- організація відповідного медичного обслуговування мігрантів і членів їх родин;

- дозвіл на переказ доходів та накопичень мігрантів на батьківщину.

Конвенція МОП передбачає також обов’язкове оформлення трудових контрактів та дотримання прав мігрантів на їх отримання з встановлення термінів найму, умов та змісту праці, рівня її оплати. Документи МОП також проголошують рівні з громадянами країни права мігрантів на встановлення мінімальної заробітної плати не нижче національного рівня, на соціальне забезпечення, рівний доступ до отримання освіти та інших громадянських прав і соціальних гарантій.

У системі регулювання міжнародної міграції робочої сили значну роль відіграє і Міжнародна організація з міграцій (МОМ), яка була створена у 1949 році з метою забезпечення упорядкованої та планової міжнародної міграції. Членами цієї організації є 81 країна, у тому числі 46 країн є повноправними членами, а 35 – спостерігачами. Основні функції МОМ полягають у:

- розробці довгострокових програм у сфері регулювання міжнародних міграційних процесів;

- наданні допомоги у питаннях організації міграції;

- аналізу динаміки та структури міжнародних міграційних потоків для визначення основних напрямів та центрів концентрації робочої сили;

- запобіганні нелегальної міграції та трудового рабства.

У Західній Європі проблемами регулювання міграції займається Міжурядовий комітет з питань міграції (СІМЕ).