У пасивних рахунках сальдо завжди кредитове. Збільшення джерел засобів записують по кредиту, а їх зменшення по дебету. Кінцеве сальдо розраховується так:

К.с. = п.с. + Об. К-т – Об. Д-т Для прикладу розглянемо пасивний рахунок «Статутний капітал»

У системі рахунків бухгалтерського обліку використовуються також ак- тивно-пасивні рахунки, які поєднують у собі ознаки і активних, і пасивних рахунків. Активно-пасивні рахунки, як правило, використовуються для обліку різних взаєморозрахунків.

Схематична будова активно-пасивних рахунків наведена на рис. 2.7.

Активно-пасивний рахунок

Рис.2.7 Схематична будова активно-пасивного рахунку

2.6. Подвійний запис, його суть та значення

Під час здійснення будь-якої господарської операції відбуваються подвійні та рівновеликі зміни у господарських засобах та джерелах їх утворення.

60

Наприклад, купуючи товар, аптека одночасно витрачає грошові кошти. У результаті цієї операції відбуваться взаємопов’язана двостороння зміна у складі господарських засобів: збільшення товарів і зменшення грошових коштів на однакову суму. У бухгалтерському обліку це відображається способом подвійного запису, суть якого полягає у тому, що кожна операція відображається двічі за однією сумою: по дебету одного та кредиту іншого рахунка.

Перед відображенням господарської операції на рахунках складається бухгалтерська проводка, що вказує на дебет і кредит яких рахунків повинна записуватися сума господарської операції.

Розрізняють рахунок, який дебетується (сума у цей рахунок заноситься в дебет) і рахунок, який кредитується (сума у цей рахунок заноситься в кредит).

За допомогою методу подвійного запису забезпечується рівність сум оборотів по дебету і кредиту рахунків за всіма операціями за місяць. Отже, подвійний запис має контролююче значення. І, якщо рівності дебетових і кредитових оборотів по всіх рахунках за місяць немає – це свідчить про наявність помилок в облікових записах.

Кожна операція внаслідок використання подвійного запису обумовлює взаємозв’язок між рахунками. Взаємозв’язок рахунків, який виникає внаслідок відображення на них господарських операцій методом подвійного запису називається кореспонденцією рахунків. Залежно від того, яка кількість рахунків кореспондується виділяють:

просту кореспонденцію, при якій один рахунок дебетується, а інший кредитується на одну й ту ж суму;

складну кореспонденцію, при якій взаємодіють більше двох рахунків, дебетується кілька рахунків, а на загальну суму записів по дебетах кредитується один рахунок і навпаки − кредитується кілька рахунків, а на загальну суму записів по кредитах дебетується один рахунок.

61

Після розгляду взаємозв’язку між балансом та рахунками слід зупинитися на порядку складання бухгалтерських проводок, які відображають кореспонденцію рахунків.

Етапи складання бухгалтерської проводки (кореспонденції рахунків): визначення змін, які викликає господарська операція і на яких рахунках; визначення типів рахунків (активний, пасивний, активно-пасивний); визначення характеру змін (збільшення, зменшення) та бік рахунку, де

вони відображуються (дебет, кредит); складання бухгалтерської проводки.

Алгоритм складання бухгалтерської проводки (на прикладі господарської операції: з поточного рахунка у касу аптеки надійшло 1050,00 грн. на виплату заробітної плати) та відображення цієї ж бухгалтерської проводки на рахунках бухгалтерського обліку наведено на рис.2.9.

На підприємствах використовують велику кількість рахунків. Різноманіття рахунків вимагає їх стандартизації (уніфікації) у межах країни. Для цього використовується єдиний План рахунків бухгалтерського обліку.

План рахунків бухгалтерського обліку − систематизований перелік рахунків активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій.

У Плані рахунків наводяться коди (номери) і назви рахунків.

63

Побудова кодів рахунків на прикладі рахунку 105 (рис. 2.10) Код рахунку «Основні засоби» - 10 Код субрахунка «Транспортні засоби» - 105

Рис. 2.10. Побудова коду рахунка 105

Субрахунки 3-го і т.д. порядків (аналітичні рахунки) вводяться підприємством виходячи з його потреб.

Чинний зараз в Україні План рахунків складається з 10 класів (таб.2.2).

Рахунки активів (1-3 клас), зобов’язань і власного капіталу (4-6 класи) є постійними і відображаються у балансі (ведуться з періоду до періоду наростаючим підсумком).

Рахунки доходів та витрат (класи 7-9) є тимчасовими і закриваються у кі-

65