підприємства, що здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.

Решта підприємств можуть самостійно визначати доцільність використання міжнародних норм у цілях підготовки фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

2.2. Предмет і метод, характеристика основних елементів методу бухгалтерського обліку

Предмет бухгалтерського обліку ‒ наявність, стан і використання господарських засобів (активів) підприємства і джерел їх утворення у процесі господарської діяльності.

Господарські засоби підприємства (у т.ч. аптеки) групують за: складом і розміщенням (оборотні та необоротні); функціональною участю в процесі діяльності; джерелами їх утворення (власні і позикові).

Активи ‒ це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Економічна вигода ‒ це потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Зобов’язання ‒ це заборгованість підприємства, яка виникла в результаті минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Власний капітал ‒ частина в активах підприємства, що залишилася після вирахування зобов'язань (П (С) БО 2 «Баланс» п. 4).

Метод бухгалтерського обліку ‒ це сукупність прийомів і способів, що забезпечують отримання, обробку та видачу повної і достовірної інформації про діяльність суб’єкта господарювання з метою прийняття управлінських рішень. Основні елементи методу бухгалтерського обліку наведені на рис. 2.3.

50

фактичну наявність матеріальних цінностей; отримані дані порівнюють з показниками обліку, а виявлені відхилення (нестачі, надлишки) документують та відображають в обліку. Поряд з документуванням інвентаризація являється важливим засобом контролю за достовірністю показників обліку, збереженням господарських засобів, законністю та економічною доцільністю здійснених операцій.

Бухгалтерський облік відображає велику кількість різних об’єктів – господарських засобів, джерел їх утворення, господарських процесів, для узагальнення яких використовується єдиний вимірник – оцінка.

Оцінка – спосіб грошового вимірювання засобів та процесів. Для відображення господарських операцій в обліку за допомогою оцінки натуральні та трудові вимірники переводять у грошові.

Основні принципи оцінки господарських засобів встановлюються державними органами і є обов’язковими для підприємств і організацій всіх форм власності, цим забезпечується єдність оцінки у всьому народному господарстві. В окремих випадках оцінка може бути здійснена тільки після відображення всіх витрат. Собівартість об’єктів обліку (виробленої продукції) визначають за допомогою калькуляції, яка являється підставою для грошової оцінки. Таким чином, оцінка та калькуляція необхідні для вартісного вимірювання об’єктів бухгалтерського обліку.

Господарські операції, оформлені відповідними документами, мають розрізнений характер. Тому виникає потреба у групуванні операцій за певними однорідними ознаками. Таке групування в бухгалтерському обліку забезпечується за допомогою системи рахунків. На кожен об’єкт бухгалтерського обліку відкривається окремий рахунок.

Неперервне здійснення господарських операцій на підприємстві обумовлює необхідність відображення їх у системі рахунків способом подвійного запису, при якому кожну операцію записують в одній і тій же сумі у дебет одного та кредит іншого рахунка.

Порядок відображення господарських операцій на рахунках, а також пе-

52

Таким чином, економічна сутність балансу полягає у тому, що в активі та пасиві балансу відображено одні й ті ж самі господарські засоби, але вони згруповані за відмінними критеріями. Кожному виду господарських засобів, відображених в активі балансу, відповідає джерело утворення, яке розташоване у пасиві, що обумовлює рівність підсумків у грошовому виразі активу та паси-

ву балансу. Отже, за загальною вартістю ресурси підприємства на визначену дату не можуть перевищувати величину джерел їх формування.

Бухгалтерський баланс є документом фінансової звітності підприємства. Як правило, баланс складається на 31 грудня звітного року. Проміжні баланси складаються один раз наприкінці кварталу.

Зміст бухгалтерського балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначає П(С)БО 2 «Бухгалтерський баланс». Відповідно до нього актив бухгалтерського балансу містить чотири розділи, пасив – п’ять розділів. В свою чергу кожний розділ складається зі статей, у яких безпосередньо відображені окремі господарські засоби у грошовому вимірнику. У скороченому вигляді бухгалтерський баланс наведено на рис. 2.3.

БАЛАНС На 31 червня 2010 року

Рис. 2.3. Схема бухгалтерського балансу

54