Згідно з П(С)БО 2 «Баланс»:
Підсумки активу = Підсумкам пасиву
(130000 = 130000)
Активи = Власний капітал + Зобов’язання
130000 = 77000 + 53000
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої, та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на визначену дату. «Читаючи» показники балансу, можливо зробити висновки щодо прибутковості підприємства, величини та характеру його заборгованості, ліквідності активів, платоспроможності, кількості та якості ресурсів підприємства. На підставі цієї інформації приймаються обґрунтовані управлінські рішення, вирішуються питання щодо надходження інвестицій, надання банківських кредитів тощо.
2.4.Взаємозв’язок між балансом та господарськими операціями
Впроцесі господарської діяльності відбувається безперервний рух засобів, зміна їх складу, розміщення і зміни в джерелах їх формування. Активи і пасиви під впливом господарських операцій збільшуються або зменшуються, внаслідок чого змінюються і окремі статті балансу. В окремих випадках ці зміни обумовлюють появу нових статей балансу або зникнення інших.
На сьогодні відокремлюють чотири типи балансових змін, які обумовлені господарськими операціями.
Операції І типу (активні), які характеризують зміни у складі господарських засобів, обумовлюють зміни в активі балансу: одна стаття активу збільшується, а інша – зменшується на одну й ту ж суму (+А –А). Підсумок балансу при цьому не змінюється.
Прикладами господарських операцій даного типу в аптечних закладах є: здача денної виручки до банку; видача грошових коштів під звіт; оплата лікарнями відпущених ЛЗ; закупівля ЛРС у населення, тощо.
55
Операції ІІ типу (пасивні), які викликають зміни в джерелах формування господарських засобів, приводять до зміни двох статей пасиву балансу: одна стаття пасиву збільшується, а інша – зменшується на одну й ту ж суму (+ П – П). Підсумок балансу при цьому не змінюється.
В аптечних закладах цьому типу змін відповідають такі операції: покриття збитків минулих періодів за рахунок прибутку; нарахування дивідендів із суми прибутку; нарахування заохочувальних виплат працівникам за рахунок прибутку і таке інше.
Спільним для двох перших типів змін є виключно перерозподіл активів та джерел їх утворення, при цьому загальна кількість ресурсів підприємства у грошовому вимірнику не змінюється.
Операції ІІІ типу (активно-пасивні в бік збільшення), які характеризують надходження, додаткове залучення господарських засобів до обігу підприємст-
ва, обумовлюють збільшення статей активу і пасиву балансу та підсумку балансу на одну й ту ж суму господарської операції (+ А + П). Рівність підсу-
мків активу і пасиву не порушується.
Приклади операцій: отримання основних засобів; додаткові внески власниками у статутний капітал; зарахування короткострокової позики на закупівлю товарів.
Операції ІV типу (активно-пасивні в бік зменшення), які характеризують вибуття засобів з підприємства, приводять до зменшення на одну й ту ж суму відповідних статей активу і пасиву балансу (– А –П). Підсумок балансу при цьому також зменшується, але рівність підсумків активу і пасиву зберігається, оскільки зменшення відбувається на одну і ту ж суму.
До операцій ІV типу відносять: погашення заборгованості постачальникам; перерахування суми податкових зобов’язань до бюджету.
Узагальнюючи зміни у бухгалтерському балансі, які виникають внаслідок господарської діяльності підприємства (табл. 2.1), слід зазначити, що перші два типи змін не викликають кількісних змін у підсумку балансу, а призводять до перерозподілу у складі та джерелах утворення господарських засобів. Третій та
56
четвертий типи змін відповідно призводять до збільшення та зменшення ресурсів підприємства.
Розуміння сутності балансових змін дозволяє уникати принципових методологічних помилок при здійсненні бухгалтерського обліку на підприємствах усіх галузей економіки.
Таблиця 2.1 Характеристика балансових змін, викликаних господарськими операціями
|
Тип балансових |
|
|
Актив |
|
|
Пасив |
|
|
|
Підсумок |
|
|||||
|
змін |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
балансу |
|
|
|
|
|
(господарські засоби) |
|
(джерела формування ак- |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тивів) |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
збільшення |
|
|
зменшення |
|
|
збільшення |
зменшення |
|
|
|
|
||
|
І активні |
|
А ↑ |
|
|
А ↓ |
|
|
– |
|
– |
|
|
const |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ пасивні |
|
– |
|
|
– |
|
|
П ↑ |
|
|
П ↓ |
|
|
const |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІІ активно- |
|
А ↑ |
|
|
– |
|
|
П ↑ |
|
|
– |
|
|
↑ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
пасивні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
ІV активно- |
|
– |
|
|
А ↓ |
|
|
– |
|
П ↓ |
|
|
↓ |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
пасивні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Наведені вище типи балансових змін мають важливе значення для розуміння економічної суті господарських операцій, правильного відображення їх у системі рахунків.
Приклади балансових змін, викликаних господарськими операціями
(використовуючи скорочену модель балансу) наведені у додатках.
2.5. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова
Баланс, як звіт про фінансовий стан підприємства, відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал. Між датами балансу на підприємстві проходить безліч різноманітних господарських операцій – дій чи подій, які викликають зміни в структурі активів, зобов’язань, власного капіталу. Для поточного обліку таких змін призначені рахунки бухгалтерського обліку.
57
Рахунок – це спосіб групування і поточного обліку наявності та руху однорідних господарських засобів, джерел їх утворення та господарських процесів. Кожній статті активу і пасиву балансу відповідає один чи декілька рахунків.
Будь-які господарські операції завжди викликають збільшення або зменшення певних видів засобів чи джерел їх утворення. Такі зміни на рахунках відображаються окремо.
Схематично бухгалтерський рахунок зображають у вигляді двосторонньої таблиці, ліва частина якої називається «дебет», права – «кредит» (рис. 2.4).
|
Рахунок |
|
(найменування) |
Дебет (Д) |
Кредит (К) |
Рис.2.4. Схематична будова рахунка
При відкритті рахунків у них записують початкові залишки (сальдо) з відповідної статті балансу. Далі, у хронологічному порядку записують господарські операції по дебету чи кредиту. У кінці місяця визначаються дебетові і кредитові обороти (як суми усіх операцій, записаних у дебеті чи кредиті) та розраховують кінцеві залишки (сальдо).
Оскільки баланс складається з двох частин – активу і пасиву, то й рахунки прийнято поділяти на активні та пасивні. Активні рахунки відповідають статтям активу балансу, а пасивні рахунки – статтям пасиву балансу.
Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху господарських засобів. Схематично активний рахунок можна представити таким чином
(рис. 2.5):
58
Активний рахунок
Д-т (+) |
К-т (−) |
Початкове сальдо (п.с.) |
|
збільшення господарських засобів за |
зменшення господарських засобів за |
місяць (надходження) по кожній гос- |
місяць (витрата) по кожній господар- |
подарській операції |
ській операції |
Оборот по дебету – сума збільшення |
Оборот по кредиту – сума зменшення |
за місяць |
за місяць |
Кінцеве сальдо (к.с.) |
|
К.с. = п.с. + Об. Д-т – Об. К-т |
|
Рис.2.5 Схематична будова активного рахунку
Активні рахунки завжди мають дебетове сальдо По дебету активних рахунків відображають збільшення об’єкта обліку (у грошовому виразі), а по кредиту – зменшення. Кінцеве сальдо в активних рахунках визначають:
К.с. = п.с. + Об. Д-т – Об. К-т Для прикладу розглянемо активний рахунок «Каса»:
Рахунок «Каса» |
|
|
|
|
Дебет |
|
Кредит |
Сальдо |
50000 |
Оборот |
340000 |
Оборот |
300000 |
||
(надходження коштів) |
(витрачання коштів) |
||
Сальдо |
10000 |
|
|
Пасивні рахунки призначені для обліку наявності та змін джерел утворення господарських засобів. Схематично пасивний рахунок можна представити таким чином (рис. 2.6):
Пасивний рахунок
Д-т (−) |
К-т (+) |
|
Початкове сальдо (п.с.) |
зменшення джерела господарських |
збільшення джерела господарських |
засобів за місяць по кожній господар- |
засобів за місяць по кожній господар- |
ській операції |
ській операції |
Оборот по дебету – сума зменшення |
Оборот по кредиту – сума збільшення |
за місяць |
за місяць |
|
Кінцеве сальдо (к.с.) |
|
К.с. = п.с. + Об. К-т – Об. Д-т |
Рис. 2.6 Схематична будова пасивного рахунку.
59