До державних норм і гарантій в сфері оплати праці належать також норми оплати праці за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою; працівників, молодших 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток, за час виконання державних обов’язків, для тих, що направляються для підвищення кваліфікації та на обстеження в медичний заклад, для переведених тимчасово на іншу роботу, для вагітних жінок і жінок, які мають дітей до 3-х років, при різних формах виробничого навчання); а також гарантії та компенсації працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень.

Тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робітників, об’єднані в єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник. За їх допомогою проводиться та-

рифікація робіт (встановлюється розряд роботи), присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам, формуються програми підготовки і підвищення кваліфікації.

Безтарифна модель організації оплати праці базується на таких прин-

ципах: гарантія лише мінімального рівня заробітної плати; встановлення правил розподілу колективного заробітку між членами колективу в залежності від реального трудового внеску і досягнень кожного конкретного працівника.

7.2. Фонд заробітної плати. Основні поняття, структура

Усі витрати підприємства на оплату праці поділяються на фонд основної, фонд додаткової заробітної плати та інші заохочувальні і компенсаційні виплати (рис. 7.2). Включаючи будь-які види грошових і матеріальних виплат, витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати відносять на собівартість, якщо вони обчислені відповідно до прийнятих на підприємстві систем оплати праці.

199

років, а також зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці) передбачено скорочену тривалість робочого часу (не більш як 36 годин на тиждень), при цьому час, протягом якого працівник має виконувати трудові обов’язки, скорочується, а оплата праці проводиться в розмірі повної тарифної ставки (окладу).

Відповідно до ст. 52 КЗпП України для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. У разі виробничої необхідності установлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Нічним вважається час с 22 годин вечора до 6 години ранку. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, крім працівників із скороченим робочим часом, зменшується на одну годину.

Облік використання робочого часу штатним складом здійснюється в «Та-

белі обліку використання робочого часу», де зазначається кількість відпра-

цьованих годин або шифри причин неявки на роботу. Робочий час сумісників, понаднормові години і робота в нічний час підлягає обліку в окремому табелі або в основному, проте окремим рядком.

Заповнений і оформлений належним чином табель подається до бухгалтерії разом з документами, що виправдовують неявку співробітників (лист тимчасової непрацездатності, наказ про відпустку та ін.).

Середньооблікова чисельність працівників за місяць визначається як середній статистичний показник суми співробітників на початок і кінець місяця, поділений на два, середньорічний являє собою 1/12 суми середньомісячних показників за рік.

Показник середньооблікової чисельності використовується при визначенні продуктивності праці в аптеках, яка визначається відношенням суми товарообігу до середньооблікової чисельності відповідного періоду.

201

Примітка. Обсяги показників для віднесення аптечних закладів до відповідних груп з оплати праці розраховуються на підставі довідок регіональних органів статистики.

Таблиця 7.3 Схема тарифних розрядів керівників аптечних закладів (в т.ч. баз, складів)

* Тарифні розряди завідуючих відділів аптечних закладів IV і V груп по оплаті праці застосовуються для цих посад аптечних баз, складів.

203

посадового окладу за кваліфікаційну категорію за спеціальністю, яку він мав. Іншим фармацевтичним працівникам посадовий оклад установлюється з

урахуванням кваліфікаційної категорії за умов, що спеціальність, за якою вони працюють, збігається зі спеціальністю, за якою присвоєно кваліфікаційну категорію. Підвищення посадового окладу за наявності кваліфікаційної категорії проводиться працівникам протягом 5 років з дня затвердження рішення атестаційної комісії про її присвоєння (підтвердження).

Провізорам (крім провізорів-інтернів), які отримали диплом з відзнакою після закінчення вищих навчальних закладів, посадовий оклад, визначений за тарифними розрядами, підвищується протягом 5 років на 5 %.

Посадові оклади (тарифні ставки) медичним та фармацевтичним працівникам госпіталів для інвалідів Вітчизняної війни, воїнівінтернаціоналістів, а також інфекційних лікарень підвищуються на 15% у

зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці.

Доплати. Робітникам, які виконують у тому ж самому закладі поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, провадиться доплата за суміщення професії (посади) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі до 50 % посадового окладу за основною посадою. Конкретний розмір цих доплат установлюється керівником закладу залежно від кваліфікації працівника, складності й обсягу виконуваних робіт.

Доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт провадяться у розмірі до 50 % посадового окладу працівника (за умови виконання роботи меншою чисельністю працівників, ніж за встановленими нормативами).

Працівникам, які залучаються до роботи в нічний час (з 10 години вечора до 6 години ранку), здійснюється доплата в розмірі 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

205

як 24 календарних дні за відпрацьований рік, що обчислюється з дня укладення трудового договору. У перший рік роботи на новому місці працівник може взяти відпустку тільки через 6 місяців безперервної роботи. Дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, а також відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами до щоденних відпусток не включаються. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються.

Додаткова відпустка надається у випадках, передбачених законодавством (за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, за особливий характер праці, у зв’язку з навчанням тощо). Загальна тривалість основної і додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів.

Основні і додаткові відпустки оплачуються за середньоденним заробітком, який визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробіт-

ної плати (ПКМУ № 100 від 8.02.1995 р.) шляхом розділення сукупного доходу за останні 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, за виключенням святкових і неробочих днів (10 днів на рік). При розрахунках до сукупного доходу включаються: основна зарплата, доплати і надбавки, премії, виплати з тимчасової непрацездатності тощо.

Сума відпускних розраховується множенням середньоденного заробітку на кількість календарних днів відпустки (Приклад 1).

Якщо робітник працював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (період).

Виплати за роботу в святкові дні здійснюються у подвійному розмірі (понад денну ставку), якщо робота виконувалась понад норму робочих годин у цьому місяці, і в одинарному (понад денну ставку), якщо вона здійснювалась у межах норми робочого часу (Приклад 2).

Оплата наднормової роботи здійснюється у подвійному розмірі від погодинної ставки (Приклад 3).

Доплата за роботу в нічний час повинна здійснюватись у межах 20-40%

207

Таблиця 7.5

Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності при оплаті листка непрацездатності

При обчисленні суми виплати за листком непрацездатності виходять із середньоденного заробітку останніх шести місяців, що передують хворобі, і кількості днів непрацездатності (Приклад 5). Якщо страховий випадок настав у перший день роботи, оплата визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу).

Соціальна відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами надається трива-

лістю 126 календарних днів (70 днів – до пологів і 56 днів – після) і оплачується виходячи із середньоденного заробітку за останні 6 місяців перед відпусткою. У випадку ускладнень або народження більше однієї дитини надається 140 днів відпустки, а жінкам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи –

180 днів.

Нарахована сума сплачується за рахунок фонду соціального страхування починаючи з першого дня непрацездатності у розмірі 100% незалежно від стажу роботи і не підлягає оподаткуванню.

209