Тема 2. Конституційне право Загальна характристика Конституції України.

Конституція (від лат. constitutio - устрій- основний закон держави, політико-правовий документ, в якомузнаходятьсвійофіційнийвиразізакріпленняголовні, базовіустоїсуспільногоідержавногоустрою: належність державноївлади, характер власності, права ісвободи громадян, національно-державний і адміністративно-територіальнийустрій, атакожсистемаіпринципидіяльностідержавнихорганів. Конституція оформлюєнаціональнусистему права, стягуєвоєдинодіючезаконодавство, визначаєоснови законностіі правопорядку вкраїні. Отже, цеособливий інститутправовоїсистеми держави, якомуналежитьправове верховенствоповідношеннюдовсіх їактів.

Залежно від критріїв конституції подяяють на: писані, неписані, змішані; даровані і народні, яі в свою чергу, діляться на ті, якіприйнятіпарламентом; прийнятічерез референдум; ті, якіприйняла конституціна асамблея (зібрання); договірні; гнучкі та жорсткі, постійні та тимчасові.

КонституціяУкраїни, будучиправовим актом найвищоїюридичноїсили, нанайвищомудержавному рівнізакріплюєірегулюєнайважливішійнайскладнішісуспільнівідносини, щостосуютьсяправтасвобод людини ігромадянина, власностірізних форм івидів, державноївладитамісцевогосамоврядування. За класифікаційнимиознакамиКонституціюУкраїниможнавизначитияк:

45. писану, кодифіковануконституцію;

46. жорстку, оскількивнесеннязмінідоповненьуКонституцію України, навідмінувідвнесеннязміні доповнень в іші закони, вимагає не менше 2/3 голосів від конституційного складу Верховної Ради України;

3) демократичну (народну ) за порядком прийняття: прийнята парламентом Украни від імені українськогонароду.

Конституція України прийнята на п'яій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Конституція УкраїниякОсновний Закондержавизаймаєцентральнемісцеусистемізаконодавства. Вонаєосновним джереломправаУкраїни.

Конституція України - Основний Закон нашої держави складається з преамбули і 15 розділів (161 статтю): Розділ 1. Загальні положення. Розділ2. Права, свободи і обов'язки людини і громадянина. Розділ 3. Вибори. Референдум. Розділ4. Верховна Рада України. Розділ5. Президент України. Розділ6. Кабінет Міністрів України Інші органи виконавчої влади. Розділ 7. Прокуратура. Розділ 8. Правосуддя. Розділ 9. Територіальний устрій Укрй'ни. Розділ 10. Автономна Республіка Крим. Розділ 11. Місцеве самовряування. Розділ 12. Конституційний Суд України Розділ 13. Внесення змін в Конституцію України Розділ 14. Прикінцевіположення. Розділ15. Перехідніположення.

8 грудня 2004 року Верховна Рада Україні прийняла Закон "Про внесення змін до Конституції Украни", яким передбачався певний перерозподіл владних повноважень між Верховною Радою, Президентом і КабінетомМіністрівУкраїни.

Наслідком такого перерозподілу стало розширення повноважень ВРУ і перетворення президентсько-парламентської форми державного правління в У крані на парламентсько-президентську.

В Законі, зокрема, передбачається внесення до КУ таких змін: S с трок повноважень Верховної Ради Украни встановлюється 5 рогів;

S у разі не входження народного депутата Украни, обраного від політичної партії, до складу депутатської фракції цієї партії або виходу зі складу такої фракції його повноваження достроково припиняються за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії;

S у Верховній Раді за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів ві конституційного складу ВРУ;

S коаліція депутатських фракцій вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра, а також пропозиції щодо кандидатур до складу КМУ;

S В ерховна Рада призначає за поданням Президента Украни Прем'єр-міністра, Міністра оборони і Міністра закордонних справ, а також призначає за поданням Прем'єр-міністра Украни інших члені Кабінету Міністрів України;

S В ерховна Рада вирішує питання про виставку Прем'єр-міністра Украни, членів КМУ. Верховна Рада здійснює контроль за діяльністю КМУ;

S В ерховна Рада надає згоду на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора, а також може висловити недовіру Генеральному прокуророві, що має нас ліком його відставку з посади;

S В ерховна Рада затверджує перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизацї; S В ерховна Рада може розглянути питання про відповіальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів;

S Президент Украни має право достроково припинити повноваження ВРУ, якщо:

47. протягом одного місяця у ВРУ не сформовано коаліцію депутатських фракцій;

48. протягом 60 дні після відставки КМ не сформовано персональний склад КМ;

49. протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

S право законодавчої ініціативи належить Президентові Украни, народним депутатам Украни та Кабінету Міністрі Украни;

S Прем'єр-міністр України призначається ВРУ за поданням Президента Украни. Кандидатуру Прем'єр-міістра Президент вносить за пропозицією коадіції депутатських фракцій у Верховній Раді України. ЗазначенийЗаконнабравчинностіз1 січня2006 року.

Конституційна форма правління, державного устрою й політичного режиму України Форма держави передбачає три елементи: форму державного правління, державного устрою та політичнийрежим. КонституціяУкраїнидаєточнувідповідьщодовизначенняусіхтрьохелементів:

50. за формою державного правліня Украна є парламентсько-президентською республікою;

51. заформою державногоустрою Україна - унітарнадержавазавтономнимутворенням (Автономна Республіа Крим);

52. заформоюполітичногорежимуУкраїнає демократичноюдержавою.

Поняття громадянства України

Громадянство - це правова належність особи до певної держави, постіний правовий зв'язок особи з державою, який знаходить своє вираження у взаємних правах і обов'язках. Закон України "Про громаджство України" від 18 січня 2001 року визначає правовий зміст громаджства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державноївлади, якіберуть участь у вирішенніпитань громадянства України, порядок оскарження рішеньзпитань громадянства, дій чи бездіяльностіорганів державноївлади, їхпосадовихіслужбовихосіб.

Документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; свідоцтво про належністьдогромадянстваУкраїни; паспортгромадянинаУкраїнидлявиїздузакордон; тимчасове посвідчення громадянина України; проїзний документ дитини; дипломатичний та службовий паспорт; посвідченняособиморякаабочленаекіпажу; посвідченняособинаповерненнявУкраїну.

Громадянство набувається:

• занародженням;

• затериторіальнимпоходженням;

• урезультатіприйняттядогромадянства;

• урезультатіпоновленняугромадянстві;

• урезультатіусиновлення;

• урезультатівстановленнянаддитиноюопікичипіклування;

• урезультатівстановленнянадособою, визнаноюсудомнедієздатною, опіки;

• узв'язкузперебуваннямугромадянствіУкраїниодногочиобохбатьківдитини;

• урезультатівстановленнябатьківства;

• заіншимипідставами, передбаченимиміжнароднимидоговорамиУкраїни.

Умови прийняття до громадянства України: S відмовавідіноземногогромадянства; S постійнепроживаннявУкраїніпротягом5 останніхроків; S володіння укранською мовою в обсязі, достатньому для спілкування; S наявністьзаконнихджереліснування; S визнанняідотриманнявимогКонституціїУкраїни S дозвілнаеміграцію.

НеможутьстатигромадянамиУкраїниособи, щоскоїлизлочинпротилюдстваабоздійснювалигеноцид, злочинні дії проти націонадьної державності України, а також засуджені за тяжкі злочинидо позбавлення волі.

ГромадянствоУкраїниприпиняється: Ш внаслідок виходу з громадянства України; Ш внаслідок втрати громадянства України;

Ш за піставами, передбаченими міжнародними договорами України. Державні органи, які беруть участь у вирішенні питан громадянства:

53. Рішенняпроприйом, відновлення, вихід, втратугромадянстваприймаєПрезидентУкраїни(Конституція України. ст. 106).

54. Комісія приПрезидентові України з питань громаджства:

а) розглядаєзаявипроприйняттядогромадянстваУкраїнитаподанняпровтратугромадянстваУкраїниі вноситьпропозиціїПрезидентуУкраїнищодозадоволенняцихзаявтаподань;

б) повертає документи про прийнятя до громадянства Украни чи про вихід з громадянства України уповноваженому центральному органові виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордоннихсправУкраїнидляїхоформленнявідповіднодовимогчинногозаконодавстваУкраїни;

в) контролюєвиконаннярішень, якіПрезидентУкраїниприйнявзпитаньгромадянства.

55. МіністерствовнутрішніхсправУкраїни. тапідпорядкованійомуоргани.

Конституційніправатасвободилюдиниігромадянина

Сукупність прав іобов'язківстановитьправовий статусгромадянинавдержаві, відрізняєйого від іноземних громадян. Основу правового статусу громадян Украни становлять конституційні права, свободи й обов'язки людиниігромадянина. КонституціяУкраїниміститьположенняпроте, що людина, їжиттяі

здоров'я, честьтагідність, недоторканністьібезпекавУкраїнівизначеніяквищасоціальнацінність, аправаі свободилюдинитаїхгарантіявизначаютьсенсіспрямуваннядіяльностідержави. Затвердженняізабезпечення правтасвободлюдиниєголовнимобов'язкомдержави(ст. 3 КонституціїУкраїни). Праваісвободилюдиниє невіїдоужуваними та непорушними (ст. 21);

Систему конституційних норм, якізакріпленіКонституцією 1996 р. івизначаютьправовий статус людини й громадянина, становлять громадянські(особисті), політичні, соціально-економічні, культурні, екологічніправатаправавгалузіправосуддя. Державанетількипроголошуєправаісвободилюдини, айбере насебеобов'язкиїхньоїреалізації.

Особисті (фізичні)) права є наійважливініими правами людини, що забезпечують її життя, особисті цінності, свободу, недоторканість, особистубезпеку, правовийзахист. Вониєневід'ємними, тобтоналежать людиніякчленугромадянськогосуспільства, забезпеченізаконамиіпокликанізахищатилюдинувідсвавілля державитаіншихлюдей. Особистіправадержаваненадає, атількиохороняєігарантує. Доособистихправ громадянналежать: правокожногонажиття, наповагуйогогідності, насвободуйособистунедоторканість, на недоторканістьжитла, натаємницюлистування, телефоннихпереговорів, телеграфноїтаіншоїкореспонденції, правонавільнекористуваннярідноюмовою, насвободупересування, навільнийвибірмісцяпроживання.

Політичніправа визначають можливістьгромадян брати участьуздійсненнівлади, вкерівництві державнимисправамиівсуспільно-політичномужитті. Дополітичнихправтасвободналежать: правобрати участьвуправліннідержавнимисправами, уВсеукраїнськомуімісцевихреферендумах, вільнообиратиібути обранимидовищогоорганудержавноївладийорганумісцевогосамоврядування, праворівногодоступудо державноїслужби; право спрямовувати індивідуальнічи колективніписьмовізвернення або особисто звертатисяворганидержавноївлади, органимісцевогосамоврядуваннятапосадовихіслужбовихосібцих органів; правонасвободудумкиіслова, навільневолевиявленнясвоїхпоглядівіпереконань, правовільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію в будь-який спосіб; право на свободу об'єднаннявполітичніпартіїісуспільніорганізаціїдлязахистусвоїхправтасвободізадоволеннясвоїх інтересів; правозбиратисямирно, беззброїіпроводитизбори, мітинги, походитадемонстрації.

Соціально-економічні права - це можливості громадян брати участь у сфері матеріального виробництватарозподілуматеріальних благ. Донихналежать: правогромадянволодіти, користуватисяі розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; право на підприємницькудіяльність, незабороненузаконом; правонапрацю, наналежні, безпечнітаздоровіумови праці, назаробітнуплатуненижчувідвизначеноїзаконом; правопрацюючихнастрайкдлязахистусвоїх економічнихісоціальнихінтересів; правонасоціальнийзахист; правонажитло; правонадостатнійжиттєвий рівеньдлясебеісвоєїродини; правонаохоронуздоров'я, медичнудопомогуімедичнестрахування; правона освіту.

Екологічні права включають право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на вішкодування шкоди, заподіяноїпогіршеннямстанудовкілля, наотриманняівикористанняінформаціїпростандовкілля, проякість харчовихпродуктівіпредметівпобуту, атакожнаїпоширення.

Культурніправалюдинийгромадянина: правонаосвіту; правонавибірізаняттяінтелектуальною, творчою діяльністю, свободалітературної, художньої, науковоїдіяльностітатворчості, правоінтелектуальної власностій авторськіправа; право кожного громадянина користуватися досягненнями науки ітехніки, культурнимитаісторичниминадбанняминародуйсвітовоїгромадськості; правонанавчаннярідноюмовою чи навивченнярідноїмови.

Конституції України визначає гарантії прав людини в галузі правосуддя: право на судовий захист своїх правісвободвідпорушеньтапротиправнихпосягань; правонавідшкодуванняматеріальнихіморальних збитків; правонаправовудопомогу; правонаневиконанняявнозлочиннихрозпорядженьчинаказів; ніхтоне можебутидвічіпритягненийдоюридичноївідповідальностізаоднеітесамеправопорушення; тількисуд встановлює вину особи у вчиненнізлочину (презумпція невинуватості); підозрюваний, звинувачений чи підсудниймаєправоназахист.

До обов'язків громадян України належать:

S захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України;

S повага до державних символів України;

S обов'язокнезавдаватишкодиприроді, культурнійспадщині;

S обов'язок відшкодовувати завдані їм збитки;

S обов'язокплатитиподаткитазборивпорядкуірозмірах, встановленихзаконом; S обов'язокнеухильнодотримуватисяКонституціїтазаконівУкраїни;

S обов'язок не зазіхатина права і свободи, честь тагіність інших людей(ст. 65-68 Конституції Украни).

ЗакріпленійгарантованіуКонституціїправа, свободитаобов'язкигромадян - реальнийшляхпобудови правової держави, розвитку особистості і забезпечення справді правового характеру взаємовідносин громадянинаідержави, громадянтаіншихосібміжсобою.

Поняттятаформиздійсненнянародногосуверенітету. Безпосеедня й представницька демократія ДотриманнятареалізаціяположеньзаконівУкраїнипровибори, основнихпринципіввиборчогоправа єзаконодавчим закріпленням народовладдя. Суспільнавлада, що базуєтьсянавизнаннінародуджерелом

влади, називаєтьсянародовладдям. Принципнародовладдязакріплено, зокрема, вст. 5 чинноїКонституції України. Народреалізуєсвою владучерезінститутибезпосередньої(прямої) чипредставницької(виборної) демократії.

Безпосередня демократії - це пряме волевиявлення народу або безпосереднє здійснення волі громадянунайважливішихпитанняхдержавногоісуспільногожиття. Доінститутівбезпосередньоїдемократії належитьреферендум, обговоренняпроектівнормативнихактів, участьувиборах, загальнізборигромадян, звітидепутатівтавиконавчихорганівпереднаселенням.

Референдум - це спосіб прийняття громадянами Украни шляхом безпосереднього голосування законі Україниабоінших рішеньізважливих питаньзагальнодержавного тамісцевогозначення. Референдум є особливимінститутомдемократії, одниміззасобівдемократичногоуправліннядержавнимисправами.

Вибориякформанародноговолевиявлення - одинізспособівформуваннянародоморганівдержавної влади та місцевого самоврядування або інших іститутів (Конституція Украни, ст. 71).

Формамибезпосередньоїдемократіїтакож виступаютьзагальнізібраннягромадян, народнізаконодавчі ініціативитощо.

Представницька демократії - це спосіб реаліації волі народу через обраних ним представників в органивлади. Обранізаконнимшляхомнароднідепутатиєвиразникамиволівсьогонароду. Іншимисловами, представницькадемократія - цеучастьгромадянвуправліннідержавою ісуспільством небезпосередньо, а через (за допомогою) представників, яких вони обрали в органи держави. Обранінародом особи є повноважними представниками населення, від іменіта за дорученням якого вони приймають рішення, обов'язкові для виконання на всій території держави. У нашій Україні представницьким органом, уповноваженим приймати загальнообов'язковівмежах усієїдержави рішення(закони), єВерховна Рада України. Громадянидержавиможутьстворюватийодноособовіоргани, уповноваженівиступативідімені держави, наприкладПрезидентУкраїни. Населенняпевноїадміністративно-територіальноїодиницішляхом виборів формує також органи місцевого самоврядування (місцевіради), якіприймають рішення, що є обов'язковими у межах відповідноїчастини територіїкраїни істосуються питань, котріналежать до компетенціїтакогооргану.

Засади виборчого права й види виборчих систем. Виборча система України ЗгіднозКонституцією України вибори - цеформапрямогонародовладдя, волевиявленнянародушляхом таємногоголосуваннязметою обранняПрезидентаУкраїни, формуванняпредставницькихорганівдержавної влади таорганівмісцевого самоврядування. Законодавство закріплюєголовніпринципи виборчогоправа: виборипроводятьсянаосновізагального, рівногоіпрямоговиборчогоправашляхомтаємногоголосування; забезпечуєтьсявільнеірівноправневисуваннякандидатівудепутати; вільність, гласністьівідкритість; рівність можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; свобода агітації

Принцип загальності означає, що право обирати маютьвсідієздатнігромадяни, яким на день голосуваннявиповнилось18 років, аправобутиобраними - всігромадяни, яківідповідаютьвизначеним у законодавствівимогам. Недопускаютьсябудь-якіпряміабонепряміпільгичиобмеженнязалежновідраси, кольорушкіри, політичних, релігійних таінших переконань, статі, етнічноготасоціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Принципрівності означає, щокоженвиборецьмаєодинголос; виборціберутьучастьувиборахна рівнихзасадах, жінки ічоловікимаютьрівнівиборчіправа, військовослужбовцікористуютьсявиборчими праваминарівнізусімагромадянами.

Принциппрямоговиборчогоправа означає, щодепутатиобираютьсябезпосередньовиборцями. Своє виборчеправогромадянинможевикористатитількиособисто(тобтозабороненоодержуватибюлетенізадруга, родичанавітьзаїхдорученням).

Таємність голосування на виборах означає, що контроль у будь-які формі за волевиявленням виборці не допускається, а своє право вони реалізують у спеціальних приміщення для голосування, де знаходитьсятількиголосуючий.

Вибориповиннібути вільними, цеозначає, щокоженвиборецьсамостійновирішує, чибратийому участь у голосуванні, чи відмовитись від нього. Якщо громадянин бере участь у виборах, ві сам вирішує за коговіддатисвійголос. Будь-якийпримус, тискнавиборцівзабороняється.

Гласність івідкритість виборчого праваозначає, що виборчікомісіїзобов'язаніінформувати громадян про свій склад, місцезнаходження та режим роботи, утворення виборчих округів ідільниць, ознайомлюватиїхзпереліком тавиборчимипрограмамипартійіблоків, зправиламизаповненнявиборчих бюлетенівіпідсумкамиголосуванняівиборів.

Рівність можливостей у проведенні виборчої кампанї означає рівне право на використання державнихзасобівмасовоїінформаціїнатериторіїУкраїни, рівніможливостіщодоматеріально-технічного фінансовогозабезпеченняувиборчійкампанії.

Свобода агта^ передбачає, що всі громадяни України, їхні об'єднання, трудові колективи мають правовільноібезперешкоднообговорювативиборчіпрограми. Прицьомудозволяєтьсявестиагітацію якза, так і проти кандидата у всіх засобах масової інформації У свою чергу, кандидати також мають право на зустріч звиборцямиіздійсненняпередвиборчоїагітації.

Лише за умови дотримання цих принципів, яі є обов'язковими для виборів будь-яого рівня, можливі справдідемократичнівибори. Усесказанестосуєтьсятакожреферендумів.

Виборча система - це порядок формування складу виборних органі держави шляом виборів, зокрема спосіброзподілудепутатськихмандатіввідповіднодонаслідківголосування. Існуєкількарізновидіввиборчої системи:

• мажоритарна - це система виборі, яка передбачає, що обраним вважається кандидат (список кандидатів), який отримавбільшістьголосіввиборцівокругучи держави. У мажоритарній системієдва різновидивзалежностівідтого, якукількістьголосівпотрібнонабратикандидатудляобрання. Якщокандидат повинен одержатибільшеполовиниголосівтих, хтовзявучастьуголосуванні, тотакувиборчусистему називають мажоритарною абсолютної бяьшості; ящо обраним вважається кандидат, за яого проголосувалобільшевиборців, ніж заіншихкандидатів(тобтонеобов'язковонабиратибільшеполовинивід усієї кіькості голосів), то така система називається мажоритарною системою відносноїбіль шості.

• пропорційна - системавиборів, заякою розподілмісцьупарламентіміж партіямивідбувається пропорційнокількостіголосів, поданихзаціпартіїпідчасголосування.

• змішана (мажоритарно-пропорційна) - система виборів, яка поєднує в собі елементи двох названих вже систем (одна половина депутатів обирається за мажоритарною системою, а друга - за пропорційною).

ВиборидоВерховноїРадиУкраїни2006 р. булипроведенізапропорційноювиборчоюсистемою.

СистемаорганівдержавноївладизаКонституцієюУкраїни Відповідно до КонституціїУкраїни (ст. 5) народ є джерелом державноївлади іздійснює ї

безпосередню через систему державних оргаді та органів місцевого самоврядування. Державна влада -

політичнавлада, якареалізуєтьсячерездержавніорганизадопомогою юридичнихнорм. Вонаєнайбільш

ефективнимвидомсоціальноївлади.

Головнеусистемірозподілувладєствореннямеханізму"стримуваньіпротиваг"відузурпаціївлади

однією яоюсь її гілкою, що є своєріним застереженням від авторитаризму і тоталітаризму. Основнепризначення:

а) законодавчої влади : 1) виявляти право і формулювати його у вигляді позитивних законів держави, обов'язковихдлявсіхгромадян; 2) затверджуватидержавнийбюджет, 3 ) здійснюватипарламентськийконтроль завиконаннямКонституціїтазаконів; 4) обирати, призначатиабозатверджувативищихпосадовихосібзгідно

КУ.

Отже, законодавча вада формулює стандарти права та юридичні норми життя держави і суспрьства, визначає основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики.

б) виконавчої влади: 1) виконання та створення умов для виконання Конституції і законів, прийнятих законодавчою владою, атакожіншихнормативно-правовихактів; 2) організаціядержавно-владної, виконавчо- розпорядчої, підзаконноїдіяльностіспеціально створеним апаратом для практичного здійснення завдань держави в господарській, соцільно-культурній та адміністративно-політичній галузях.

Отже, виконавча влада неухильно реалізує право, її функціонування ґрунтується на законі і обмежуєтьсязаконом.

в) судові' влади: 1) втілення реального верховенства права і панування закону у суспільному житті; 2)здойснення правосуддя ві імені держави, в порядку, встановленому законом; 3) гарантувадня громадянського миру, прав і свобод громадя та юридичних осіб; 4) зміцнення законності і правопорядку у державі.

Отже, у неухильному забезпеченні права полягає одне з найваэкливішихпримачень судової влади. Законодавчу, виконавчу та судову владу здійснюють специфічні іституції (державні органи), наділені відповідними повноваженнями уконкретній сфері, що утворюютьсамостійнусистему - апаратдержави. Дежавний орган - це структурно органзований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовців або один державний службовець, якінаділені владними повноваженнями та необхідними матеріальними засобами для виконання певних завдань іфункцій держави, який має притаманну йому структуру іздійснює державно-організаційні, розпорядчі, судовіта іншіфункції, відповідно до свого призначення.

Запринципомрозподілувлади, згідноКУсистемудержавнихорганівскладають:

56. Органом законодавчоївлади вУкраїнієпарламент - ВРУ(ст. 75).

57. Додержавнихорганів виконавчоївлади належать: а) органи загальної компетенції:

• Кабінет Міістрів України (ст. 113),

• РадаМіністрівАвтономноїРеспублікиКрим(ст. 136),

• в областях, районах, містах Києві та Севастополівиконавчу владу здійснюють місцеві державні адміністрації(ст. 118),

• в селах, селищах, містах - відповіні радита їх виконавчі органи

б) спеціалізовані, галузеві державні органи:

• усіміністерства;

• державнікомітетиівідомстватаїхуправління;

• відділинамісцях, якізабезпечуютьдержавнеуправліннявгалузіпромисловості, сільськогогосподарства, транспорту, торгівлі, зв'язку, будівництва, культури, освіти, охорони здоров'я тощо.

58. Систему органів судової влади складають:

а) Конституціний Суд Украни (ст. 124),

б) судизагальноїюрисдикції(ст. 124):

• ВерховнийСудУкраїни(ст. 125);

• ВерховнийСудАвтономноїРеспублікиКрим;

• спеціалізованісуди(господарські, адміністративні);

• місцевісуди;

• апеляційнісуди;

• військовісуди.

Додержавних органіввлади належатьнетільки відповідніустанови, організації, ай одноособові представники держави. Таким представником є Президент Украни (ст. 102). Органом державної влади є також Уповноважений ВРУ з прав людини (ст. 101) та інші посадові особи, які діють одноособово від імені держави.

Самостійнемісцесередгілок державноївлади займаютьтакідержавніконституційніоргани, як прокуратура (ст. 121), органи дізнання і досудового слідства, Національний Банк України і його рада (ст. 99­100), Рахункова палата (ст. 98), Антимонопольний коміет, Фонд державного майна, Држкомітеттелебачення і радіомовлення, ЦВК.

Серед міністерств у КУ названі лише Мністерство внутрішніх справ, Міністерство зовнішніх справ. Визначаютьсяітакідержавніоргани, як: ЗбройніСилиУкраїни(ст. 17), СБУ, органиіустановивиконання покарань, Рада з національної безпеки і оборони Украни при Президентові України (ст. 107), нотаріат, Вища рада юстиції (ст. 131), Представництво Президента Украни в АРК (ст. 139).

Єдиним органом законодавчої влади в Украні є парламент - Веховна Рада України, яа складається з 450 народних депутатів, що обираються на 5 років. Чергові вибори до ВР вібуваються в останню неділю березняп'ятого року повноваженьВР. Позачерговівибори доВР призначаютьсяПрезидентом Україниі проводятьсявперіод60 днівздняопублікуваннярішенняпродостроковеприпиненняповноваженьВРУ.

ДепутатипрацюютьуВРнапостійнійоснові. ВРзбираєтьсянапершусесіюнепізніше, ніжна30-йдень післяофіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання ВР відкриваєнайстаріший завіком народний депутат України. Перед вступом на посаду народні депутати Украни складають перед ВР присягу.

ВРпрацюєсесійноуформіпленарнихзасіданьВРізасіданьїПрезидії, постійнихкомісійтатимчасових спецільних комісії ВР, що проводяться у період між пленарними засіданнями.

Сесії ВР бувають черговими та позачерговими. Чергові сісії ВР розпочинають роботу першого вівторка лютогоіпершоговівторкавереснякожногороку. ПозачерговісесіїскликаютьсяГоловою ВРнавимогуне меншяк1/3 конституційногоскладуВРабонавимогуПрезидентаУкраїни.

НапершомузасіданніВРнапартійнійінапозапартійнійосновіформуютьсядепутатськігрупи(фракції), якіреєструється у СекретаріатіВР, утворюється погоджувальнарада депутатських груп (фракцій). Для координаціїроботипарламентуіПрезидентавстановлюєтьсяпосадаПредставникаПрезидентауВерховній Раді.

ПіслявизнанняВРповноваженьнароднихдепутатівзїхчисла:

• обирається Го лова ВР та його заступники;

• затверджується перелії і створюються постійні коміети;

• обираються голови постійних комітетії;

• утворюєтьсяПрезидіяВР(очолюєГоловаВР);

• утворюється Секретаріат ВР (я робочий орган ВР);

• вразінеобхідності - тимчасовіспеціальнікомісії.

ЗасіданняВРпроводятьсявідкрито. У ціломуВРусвоїйдіяльностікеруєтьсярегламентомВР. Закрите засіданняпроводиться зарішенням більшостівід конституційного складу ВР. Рішення ВР приймаються виключнонаїпленарнихзасіданняхшляхомголосування, якездійснюєтьсянароднимдепутатомособисто.

ВерховнаРадаУкраїни приймає: закони; постанови; іншіакти (заяви, декларації) більшістю від ї конституційного складу(за винятком конституційних законів, денеобхідно 2/3 голосівдепутатів). Закон набираєчинностічерез10 днівздняйогоофіційногооприлюднення, якщоіншенепередбаченесамимзаконом, аленеранішедняйогоопублікування.

ПравозаконодавчоїініціативиуВРналежитьПрезидентовіУкраїни, народним депутатам Україниі Кабінету Міністрів Украни.