- •Тема 1. Основи теорії держави та права Основні теорії походження держави і права у світі завжди існувало безліч теорій, що пояснюють виникнення держави і права, основними з яких є, зокрема:
- •В економічній сфері
- •Уполітичнійсфері:
- •За значимятю і метою, предметом дії в регулюванні суспяьних відносин правові норми можна розділити на такі види:
- •Залежно в о .Характеру, ступеня визначеності й катетричності вимог, що закріплені у правових нормах, нормиправабувають:
- •Тема 2. Конституційне право Загальна характристика Конституції України.
- •До повноважень Верховної Ради України належить:
- •Поняттявласностітаправавласності
- •Поняття цивільного договору (угоди), їх види та характеристика. Умови дійсності та порядок їх укладання
- •Цив ільн о-праввав ідп овідаль ність
- •Особлитсті спадкового права
- •Тема 4. Трудове право України
- •Строковий трудовий договір пілягає розіваннюдостроково на вимогу працівника у разі:
- •Робочий час і йог види
- •Щоденний відпочинок:
- •Щоряний відпочинок:
- •Тема 5. Основи соціального законодавства Поняття, видитаджереласоціальногозабезпечення
- •Види пенсій за законодавством України та їх характерні ознаки
- •Поняттятавидисоціальнихдопомог
- •Тема 6. Земельне та екологічне право Загальна характеристика земельного права: поняття, відносини та предмет правового регулювання
- •Види земель та їх правовий статус
- •Правовласностіназемлю
- •Напуття та реаллаця права на землю
- •Екологічне право України: поняття і предмет його правового регулювання
- •Екологчні права та обов'язки громадян
- •Червона книга України
- •Тема 7. Фінансове право
- •Система та (дисере.Ла фінансового права
- •Поняття та особливості фінансово-правової норми
- •Поняттятазміст фінансовоїдіяльностідержави
- •Функції і методи фінансової діяльності дежави
- •Формиздійсненняфінансовоїдіяльностідержави
- •Тема 8. Банківське право України Поняття банківської системи та банкяської діяльності
- •Банківськеправоякінститутфінансовогоправа
- •Правовереулювання грошовом обігу в Україні
- •Правове регулювання інституту банкясь кого рахунку
- •Правоверегулюваннябезготівковихрозрахунків
- •Тема 9. Сімейне право Загальна характеристика сімейного права як галузі права
- •Тема 10. Адміністративне право Поняття, предмет і метод адміністративного права України
- •Адміністративні п равов лдн оси ни
- •Адміністративне деліктне право
- •Поняття адміністративної в'яповідальності Адміністративна вЯповідальність неповнолітня
- •Адміністративні стягнення
- •Поняття та ознаки злочину
- •Склад злочину
- •Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Стадіївчиненнязлочину
- •Співучастьувчиненнізлочину
- •Тема 12. Міжнародне право Поняття та система міжнародного публіч ного права
- •Процес утворення та класифікація норм міжнароднож публічнот права
- •Поняття та види суб'єктів міжнародного права
- •Міжнародні органлаця як суб'єкти міжснародного публяного права
- •Юридична дійсність, діл і застосування міжнародних договоря
- •Припинення дії міжнародних договорів
- •Міжнародно-правові аспекти дипломатичних зносин. Встановлення дипломатичних відносин і заснування дипломатичних представництв
- •Суб'єкти міжнародної відповідальності
- •Тема 13. Судові і правоохоронні органи України Поняттяправоохороннихорганів, правоохороннадіяльність. Системаправоохороннихорганівв Україні, їхнізавдання
- •Правовий статусмяіця
- •Правовий статус Служби безпеки України
- •Нотаріат в Україні
- •Тема 14. Вирішення господарських спорів Господарське судочинство. Господарський процесуальний кодекс України
- •Досудове врегулювання господарських спорів
- •Припинення провадженняу справі
- •Нормативно-правові акти
- •Основні підручники, посібники та література для поглибленого вивчення окремих питань
Поняття адміністративної в'яповідальності Адміністративна вЯповідальність неповнолітня
Адміністративну відповідальність слід розглядати у позитивному (перспективному) та ретроспективному (негативному) видах. У перспективному розумінні адміністративна відповідальність характеризується як відповідальне ставлення суб'єкта адміїістративного права до своїх обов'язків і додержання заборон. У ретроспективному значенні — це специфічне правові ношення між державою (її органами й посадовими особами) та суб'єктом адміністративного правопорушення щодо реагування на вчинене правопорушення і на суб'єкт, що його вчини, а також покладання на правопорушника виду й міри адміністративного стягнений.
Виділяють основні та похідні ознаки адміністративної відповідальності. До основних ознак віносять те, що адміністраина відповідальність:
є засобом охорони встановленого правопорядку;
нормативно визначена й полягає в застосуванні санкцій адміністратини правови норм;
супроводжується осудом з боку держави правопорушниа та правопорушення;
пов'язана із затосуванням примусу та негатини для правопорушниа налідків;
реалізується у визначени законодавством процесуальни формах. До похідни ознак відносжь те, що:
підставою адміністраивної віповіальності є не тільки проступки, передбачені нормами адміністративного права, а й порушення, передбачені нормами інши галузей права (наприлад, жилового, трудового, зе мел ного та ін.);
адміністративна відповідальність полягає у застосуванні до винни адміністратини стягнень;
право приягати до адміністратиної відповідальності належить державним органам та їх посадовим особам;
існує особлии порядок притягнення до адміністративної відповідальності
Адміністративна віповідальність настає з досягненням 16-річного віку (ст. 12 КУпАП).
Вчиення адміістратиного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом'якшує адміістратину відповіальність. За вчиення адміістратини проступків у віці ві 16 до 18 років до неповнолініх можсуть бути застосовані такі заходи впливу:
а) зобов'язання публічно або в іншій формі попросиивиачення у потерпіого;
б) застереження;
в) догана або сувора догана;
г) передача неповнолітнього під нагляд батькам чи особам, які їх заміняють, або під наляд педагогічному чи трудовому колектиу за згодою колектиу, а також окремим громадянам на ї прохання (ст. 24 КУпАП).
Адміністративні стягнення
Адміністративне стягнення — це захід відповідальності, що застосовується з метою виовання особи, яка вчиниа адміністратиний проступок, а також попередження вчиення нови правопорушень як самим правопорушниом, так і ішими особами.
Види адміністративних стягнень закріплені в КУпАП. До ни належаь:
попередження — письмове або в іншій формі офііне застереження уповноваженою посадовою особою громаддониа про недопустимість вчиення ним адміністратини правопорушень;
штраф — майнове стягнення, або вилучення у порушниа певної грошової суми на користь держави;
оплатне вилучення предмета, яий був засобом вчиення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, вивляється в його примусовому вилученні з наступною реалізацією та передачею одержаної суми вланиу за виахуванням вират на реалізації) вилученого предмета;
конфіскації предмета, що був знаряддям вчиення чи безпосереднім об'єктом адміністратиного правопорушення, вияляється в примусовому невідшкодовуваному вилученні цього предмета у владність держави. Конфіскованим може бути тільки предмет — приватна власність порушниа, якщо інше не передбачено законодавчими актами;
позбавлення спеціального права, наданого даному громадяиові, на строк до трьох рокі за грубе чи систематине порушення порядок користування цим правом (стосується тільки права керувати транспортними засобами та права полювання);
виравні роботи призначаються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яа вчинила адміністраине правопорушення, з утриманням до 20% її заробітку у - власність держави. В иправні роботи приначаються районним (міським) народним судом;
7) адмініїстратини арешт встановлюється і застосовується лише у виключни випадках за окремі вии адміністратини правопорушень на строк до 15 діб. Адміністратиний арешт призначається районним (міським) народним судом (народним суддею).
Таким чином, адміністративні стягнення як вид і міра адміністративного впливу держави на осіб, що вчинили правопорушення, закріплюються главою З КУпАП і поділяються на основні й додаткові і мають на меті виховання особи, що вчинила правопорушення, інших осіб для запобрання правопорушень у майбутньому.
Тема 11. Кримінальне право України Поняття та завдання кримінального права та кримінального законодавства Кримінальне право - одна із галузей права, норми якої є заальнообов'язковими до вионання, здебільшоговонивиступаютьякнорми-заборони, якпересторогапевнихвчинківлюдей (злочиннідіїабо злочиннубездіяльність).
КримінальнізаконивидаютьсятількиВРУ. Ніякііншідержавніорганиабопосадовіособинеправомочні видавати нормикримінального права(тим воно івідрізняєтьсявіднорм іншихгалузей права). Злочині покарання - двіголовніінституції, щовизначаютьсянормамикримінальногоправа. Відносини, щовиникають у зв'язку із вчиенням злочину і застосуванням за це певни покарань, становлять предмет кримінального права. Застосування покарання до конкретної особи, яа вчииа злочи, є методом правового регулювання відносин, щовиникаютьузв'язкуізвчиненнямцьогозлочину.
Отже, кримінальнеправомаєзагальнообов'язковунормативність, формальнувизначеністьідержавну забезпеченість, а також властии йому предмет і метод правового регулювання. Тому кримінальне право як галузь права є сукупністю юриични норм, прийнятих ВРУ, що встановлюють, які покарання застосовуються до осіб, що вчиии злочи.
Основною функцією даної галузі є охоронна, оскільки норми криміального права охороняють суспільнівідносини, щорегулюютьсяіншимигалузямиправа. Цяфункціявідображенаівст. 1 ККУкраїни, де закріплено, щоКримінальнийкодексмаєсвоїмзавданнямохоронувідзлочиннихпосяганьнайбільш важливих соціальнихцінностей: правісвободлюдиниігромадянина, власності, громадськогопорядкуігромадської безпеки, довкілля, конституційногоустрою України, забезпеченнямируйбезпекилюдства, атакожзапобігання злочинам. Кримінальномуправувластиватакож регулятивнафункція, якапроявляєтьсявтому, щонорми кримінального права, забороняючи вчинювати суспільно небезпечнідії(бездіяльність), у той самий час вимагаютьпевноїправомірноїповедінки. Регулятивнафункціякримінально-правовихнорм відображаєтьсяу попередженнізлочинів, їхнедопущеннісвідомимигромадянами. У кримінальномуправіпереважаєпринцип особистоївідповідальностітапринципіндивідуалізаціїкримінальноївідповідальностійпокарання.
Основним джерелом кримінального права є Кримінальний кодекс, прийнятий ВРУ 5 квітня 2001 р. Кодекс подіено на Загальну й Особливу частину. Заальна частиа складається з 15 розділі, Особлиа -включає20 розділів, систематизованихзагрупамиспорідненихсуспільнихвідносин. В абсолютнійбільшості норм Особливоїчастини встановлена кримінальна відповідальність за окремівиди злочинів. Тому їхня структураодноріднаіскладаєтьсяіздвохелементів - диспозиціїісанкції. Диспозицією називаєтьсячастина нормиОсобливоїчастини, вякійвизначаєтьсязмістзлочинногодіяння. У санкціївизначаєтьсявидірозмір покараннязаскладдіяння, зазначенийвдиспозиції. Завидом ірозміромпокаранняможнавстановити, якої тяжкостізлочинвчинено - особливотяжкий, тяжкий, середньоїтяжкостіабоневеликоїтяжкості.
У КК застосовують відносно-виначені та альтернативні санкції Відносно-визначеною є санкція, що маєодинвидпокаранняівказуєйогонижчутавищімежу. Розрізняютьдвавидивідносно-визначенихсанкцій: з нижчою і вищою межами покарання (на строк "ві" і "до"). Наприлад, особлио злісне хуліганство, передбаченеч. 4 ст. 296, караєтьсяпозбавленням волінастроквідтрьохдосемироків; тазмаксимумом покарання(настрок"до"). У цьомуразівизначаєтьсятількивищамежапокарання, більшезаякусуднеможе призначити (наприлад, ч. 1 ст.189 вимагання - позбавлення волі до 5 років). Альтернативною є санкція, в які містиься вказіка на два або кількавиів основни покарань, з яки суд обирає лише одне.