Тема 6. Земельне та екологічне право Загальна характеристика земельного права: поняття, відносини та предмет правового регулювання

Земельнеправо - цегалузьправа, щорегулюєземельнівідносинизметою забезпеченняраціонального використанняземель, створенняумовдляпідвищенняефективностіцьогопроцесу, охорониправорганізаційі громадянякземлевласниківіземлекористувачів. Звідсиземельнівідносини - цесуспільнівідносинищодо володіння, користуванняірозпорядженняземлею. Суб'єктамиземельнихвідносин єгромадяни, юридичні особи, органимісцевогосамоврядуваннятаорганидержавноївлади. Об'єктамиземельнихвідносин єземлів межах території України, земельні ділякита права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються Земельним кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослиннийітвариннийсвіт, атмосфернеповітря, заумови, якщовонинесуперечитиЗемельномукодексу України.

Предметом правового регулювання земельного права є відносини з володіння, користування та розпорядження земельними ресурсами, а також їх охорони та використання . Земельне право - комплексна галузьправаУкраїни, оскільки їосновускладаютьнормицивільногоправа, органічнопов'язанізнормами адміністративногоправайекологічногоправа.

Головними джерелами земельного права є Конституція України, Земельний кодек Украни. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадя, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Види земель та їх правовий статус

ДоземельУкраїниналежатьусіземлівмежах їтериторії, втомучисліостровитаземлі, зайнятіводними об'єктами, якізаосновнимпризначеннямцільовимподіляютьсянатакікатегорії:

а) землісільськогосподарськогопризначення;

б) земліжитловоїтагромадськоїзабудови;

в) земліприродно-заповідноготаіншогоприродоохоронногопризначення;

г) земліоздоровчогопризначення;

д) землірекреаційногопризначення;

е) земліісторико-культурногопризначення; є) землілісовогофонду;

ж) земліводногофонду;

з) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та ішого призначення. Земельніділянкикожноїкатегоріїземель, якіненаданіувласністьабокористуваннягромадян чи

юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здіснюється на підставірішеньорганівдержавноївладитаорганівмісцевогосамоврядуваннявідповіднодоїхповноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчоївлади або органами місцевого самоврядування, якіприймаютьрішенняпропередачуцихземельувласністьабонаданняукористування, вилучення(викуп) земельізатверджуютьпроектиземлеустрою абоприймаютьрішенняпростворенняоб'єктів природоохоронноготаісторико - культурногопризначення.

Правовласностіназемлю

Правовласностіназемлю - цеправоволодіти, користуватисяірозпоряджатисяземельнимиділянками. Земля в Україні може перебувати у державній, приватній та комунальній власності. Суб'єктамиправавласностіназемлює:

162. громадянитаюридичніособи - наземліприватноївласності;

Б) територіальнігромади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - наземлікомунальноївласності;

163. держава, якареалізуєце право черезвідповідніоргани державноївлади, - наземлідержавної власності.

ГромадяниУкраїнинабуваютьправавласностіназемельніділянкинапідставі:

164. придбаннязадоговоромкупівлі-продажу, дарування, міни, іншимицивільно-правовимиугодами; Б) безоплатноїпередачіізземельдержавноїікомунальноївласності;

165. приватизаціїземельнихділянок, щобулиранішенаданіїмукористування; Г) прийняттяспадщини;

Д) виділеннявнатурі(намісцевості) належноїїмземельноїчастки.

Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі

а) придбання за договором купівлі - продажу, дарування, міни, іншими цивіьно-правовими угодами;

б) внесенняземельнихділянокїхзасновникамидостатутногофонду;

в) прийняттяспадщини;

г) виникненняіншихпідставпередбаченихзаконом.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власніїть у разі:

А) передачі їм земель державної власності;

Б) примусовоговідчуженняземельнихділянокувласниківзмотивівсуспільноїнеобхідностітадля суспільних потреб;

В) прийняттяспадщини;

Г) придбаннязадоговором купівлі -продажу, дарування, міни, іншимицивільно-правовимиугодами

тощо.

Державанабуваєправовласностіназемлюуразі:

166. відчуження земельнихділяноку власників змотивівсуспільноїнеобхідностітадлясуспільних потреб;

Б) придбаннязадоговорамикупівлі - продажу, дарування, міни, іншимицивільно-правовимиугодами;

167. прийняттяспадщини;

Г) передачі у власність державі земельних діляо к комунальної власності територіальними гро мадами; Д) конфіскаціїземельноїділянки.

Крімправавласностіземельнийкодекспередбачаєправокористування, оренди, сервітутутаіншіправа відносноземлі.

Правопостійногокористуванняземельною ділянкою це правоволодінняікористуванняземельною ділянкою, якаперебуваєудержавнійабокомунальнійвласності, безвстановленнястроку(такеправомають лишепідприємства, установитаорганізації, щоналежатьдодержавноїтакомунальноївласності.

Правоорендиземельноїділянки цезаснованенадоговорістроковеплатневолодінняікористування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні можутьпередаватисяворендугромадянамтаюридичнимособамУкраїни, іноземнимгромадянаміособамбез громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням іорганізаціям, атакож іноземним державам. Орендаземліможебутикороткостроковою - небільше5 років, ідовгостроковою - небільше50 років.

Правоземельногосервітуту цеправовласникаабоземлекористувачаземельноїділянкинаобмежене платнеабобезоплатнечужоюземельноюділянкою, прицьомувстановлюютьсятакіземельнісервітути:

• Правопроходутапроїздунавелосипеді;

• Правопроїздунатранспортномузасобіпонаявномушляху;

• Право прокладання та експлуатаціїліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійнихкомунікаційтощо.