Правове регулювання інституту банкясь кого рахунку

Правоверегламентуваннябанківськогорахункуздійснюєтьсянаосновізначноїкількостінормативно-правовихактів, якіналежатьдорізнихгалузейзаконодавстваУкраїни.

Інститут банківського рахунку включає:

185. сукупністьправовихнорм, якірегламентуютьзміст, метубанківськогорахунку, пов'язанізнимправаі обов'язкирізнихосіб, системувідносин, щовиникаютьузв'язкузбанківськимрахунком;

186. договірбанківськогорахунку, щоукладаєтьсявідповіднодонорм цивільного праваякугодапро встановленняцивільнихправіобов'язківклієнтаібанку;

187. реальніправовідносини між сторонами договору банківського рахунку, а також здійснюваніпо рахункуоперації.

Теоріябанківськогоправарозмежовуєпоняття банківськоговкладу та банківськогорахунку, хоч останнійєпосутівкладом, щооформленийбанківською установою увідповіднийвидбанківськогорахунку. Критеріїрозмежуваннябазуютьсянапідставахдобровільностічиобов'язковостівідкриття, метитапорядку функціонування, режимувикористаннякоштів.

Регулюютьсябанківськірахункизагальниминормативнимиактамидержави - Конституцією України, Цивільнимкодексоміспеціальнимиактамибанківськогозаконодавства.

На ріні норм спецільних банківських законів слід вказати статті 47, 51 і 55 Закону України "Про банк і банкіську діяльність". Так, ст. 51 цього закону визначено, що для здійснення банкіської діяльності банки відкриваютьіведутьбанківськірахункидляфізичнихосібвгривніііноземнійвалюті.

Правоваосновабанківськогорахунку:

188. Банківськийрахунокслідрозумітиякодинізфакторівпідприємницькоїдіяльності, реалізаціяякого вимагає своїх нормативів іправил здійснення. У цьому розуміннібанківський рахунок розглядається законодавствомякодинізкомпонентіввиключноїбанківськоїдіяльності, щоозначаєнеприпустимістьведення банківськихрахунківіншимисуб'єктами. Належністьрахункудобанківськоїдіяльностівизначаєпублічний характер самого договору банківського рахунку, яий для банку є обов'язковим.

Згіднозчиннимзаконодавствомколоосіб - потенціальнихклієнтівбанку - необмежене. Однаітаж особазвертаєтьсявбанкзпроханням відкрити неодин, адекількарахунків, крім того, вонамаєправо відкриватирахункиівіншихбанках.

Належність банківського рахунку до підприємницької діяльності означає стандартизацію умов банківськихрахунків, якірозробляютьсянарівнібанкувмежахдіючихнормативнихвимог. Ціправилає обов'язковимиприумовіїхдоговірноговизнання.

Уцьомузрозуміннібанкизобов'язанівідкриватирахункифізичниміюридичнимособамзавизначеними правилами, здотриманнямвстановленихНаціональнимбанкомУкраїнивимог. Цівимогивідображаютьрежим рахункуідиференціюютьсявзалежностівідвидурахунку. Неконтролюючиопераціїклієнтів, банкздійснює порахункахоперації.

Крім того, щодо банківських рахунків у комерційних банках існує публічно-правовий обов'язок повідомляти податковим органам про відкриття рахунку клієнта, а також відсилати повіомлення про відкриття ( закриття) рахункуНаціональногобанкуУкраїнидлявключеннявзведенийелектроннийреєстрвласників рахунків.

189. Банківський рахунок можна розглядати я юридичний факт, що поро дожує правовідносини з великою кількістю учасників з приводу зберігання і руху грошей. У цій їх множин виДОлязться публічно-правові суб'єктивособіподатковихорганівдержавиіНБУ, після - приватно-правовісуб'єктивособіконкретного банку іклієнтів, що укладають договір. При відкриттібанківського рахунку, перш за все, виникають правовідносини між комерційним банком і НБУ, між комерційним банком і податковими органами. Потім другийрядправовідносин - міжклієнтамибанкуіправовимиорганами.

190. Обов'язок суб'єкті господарської дільності зберігати грошові кошти в банку має складну правову природу. Складність полягає в тому, що, з одного бок, цей обов'язок є публічно-правовий і його встановлення обумовлене необхіністю забезпечення єдності руху грошових потокі у державі і контролю за цим процесом. З іншогобоку, цейобов'язокреалізуєтьсячерезприватно-правовуінструкцію - договірбанківськогорахунку, якийвцьомурозуміннівизначаєтьсяпублічно-правовимрегулюванням. Банк - сторонавдоговорібанківського рахунку. Він виконує свої обов'язки по договору, являє клієнта і реалізує його ітереси у віношеннях з іншими кредитнимиорганізаціямиінавітьзїхклієнтами.

Види рахунків, що їх можуть відкривати клієнти в установах банків:

S поточні - для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банкіських операцій;

S вкладніфізичнихосіб - дляобліку, одержанняготівки, зберіганнякоштівтаздійсненнярозрахунків;

S поточнібюджетні - дляпідприємств, якимвиділяютькоштиздержавногоабомісцевогобюджетудля

їхцільовоговикористання;

S рахунки із спеціальними режимами - для представництв нерезидентів:

— типу "Н" - для таких, що не займаються підприємницькою діяльністю, використовуються згідно з кошторисом;

— типу"П" - черезнихздійснюєтьсяпідприємницькадіяльність. КореспондентськірахункивідкриваютьсябанкуНаціональнимбанком Україниабоіншимбанком для

здійсненнярозрахунків

• лоро - відкриваютьбанкомсвоїмбанкам-кореспондентам, наяківносятьсяусісуми, щоотримуються чивидаютьсязаїхдорученням;

• ностро - рахунки даної банківської установи у банків-кореспондентів, на яих відображаються взаємні платежі.

Організація готівковою обігу та реулювання касових правил Будь-якадержаванамагаєтьсямінімізуватирозрахункизаготівкою. Ценевигіднозекономічнихпозицій, оскількипередбачаєемісію длязамінипошкодженихбанкноттаєдоситьдорогою завартістю операцією для центральногобанку.

Готівковий обіг - це обіг законних платіжних засобів, яі обслуговують потреби економіки країни.

Готівкові розрахунки - платеж готікою підприємств, підприємці і фіичних осіб між собою за реалізовану продукцію і за операціями, які не пов'язані з реалізацією продукції та ішого майна.

Організаціяіздійсненняготівковогогрошовогооборотуреалізуєтьсявеликою кількістю нормативних актів. До основних із них відносяться: Конституція України, Закон України "Про банки ібанківську діяльність", "ПроНаціональнийбанкУкраїни", ЗаконУкраїни"Провикористанняелектронно-касовихапаратів ітоварно-касовихкнигдлярозрахунківвсферіторгівлі, громадськогохарчуванняіпослуг".

Крім основнихзаконівготівковийгрошовийобігрегулюєтьсянормативними актами: Інструкціяпро касові операції в банках України (затв. Постановою Правління НБУ ві 14. 08. 2003 р, № 337); "Положення про ведення касових операцій в національнії валюті в Украні" (затв. Постановою Правління НБУ ві 15. 12. 2004 р., № 637).

На піставі Інструкції №337 підчас здійснення касових операцій банк мають забезпечувати: S визначеннясправжностітаплатіжностібанкнот(монет); S обов'язкове приймання готівки на вимогу клієнта;

S своєчаснеповнеоприбуткуванняготівкинаціональноїтаіноземноївалюти, щонадійшладокас банку, та зарахування її на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів;

S своєчаснувидачуклієнтампридатнихдообігубанкнот(монет) національноїтаіноземноївалюти;

S обмінклієнтам непридатнихдообігубанкнот(монет) національноївалютинапридатнідообігу банкноти(монети) тавилученнясумнівнихбанкнот(монет) надослідження, атакожобмінмонетнабанкноти, банкнотнамонети, банкнот(монет) одногономіналунабанкноти(монети) іншогономіналу;

S документальне оформлення руху готівки національної та іноземної валюти в операціїній касі;

S своєчасневідображеннякасовихопераційубухгалтерськомуобліку;

S належнийвнутрішнійконтрользакасовимиопераціями;

S здавання готівки національної валюти до територіальних управлінь згідно із встановленими відповіднимдоговоромумовами;

S створення безпечнихумов роботи з готікою та її зберігання; S задовольнянняпотребклієнтівуготівці;

S систематичнийаналізстанунадходженьівидачіготівкивнаціональнійвалюті;

S ідентифікацію клієнтів, яі здійснюють операції з готівкою без вікриття рахунку на суму, що перевищує 50000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті.