Правоверегулюваннябезготівковихрозрахунків

Застосуваннябезготівковогообігузбільшуєможливостіпроведеннявсебічногоконтролю усферіобігу грошей тамінімізацію правопорушень. Правовіосновиорганізаціїбезготівкових розрахунківвекономіці України визначені законами України "Про банки і банківську діяльність" (від 07. 12. 2000 р., №2121), "Про Національний банк Украни" (від 20.05.1999 р., №679), у Постанові Верховної Ради України "Про використаннівекселіввгосподарськомуобороті", атакожвнормативнихактахНБУ.

ОсновнимнормативнимактомНаціональногобанкуУкраїни, щовизначаєпринципиіметодиорганізації безготівковихрозрахунків, є"ІнструкціяпробезготівковірозрахункивУкраїнівнаціональнійвалюті"(затв. Постановою Правління НБУ від 21. 01. 2004 р. № 22). Вимоги цієї інструкціїрозповсюджуються на підприємстваіустановивсіхформвласності, банкиіїхвідділення, підприємцівбезстворенняюридичноїособи інафізичніїхосіб. ЦяІнструкціявстановлюєправилавикористанняпідчасздійсненнярозрахунковихоперацій такихвидівплатіжнихінструментів:

S меморіальногоордера;

S платіжногодоручення;

S платіжноївимоги-доручення;

S платіжноївимоги;

S розрахунковогочека;

S акредитива.

Порядок використання банківських платіжних карток регулюють Правила бухгалтерського обліку операції з використанням платіжних карток у банках України (затв. Постановою Правліня НБУ 08. 04. 2005 № 123); Положенняпропорядокреєстраціїдоговорівпрочленствоабопроучастьуміжнароднихплатіжних системах(затв. Постановою ПравлінняНБУ 15. 04. 2005 № 131); Положенням пропорядокемісіїплатіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (затв. ПостановоюПравління НБУ 19. 04. 2005 № 137).

Тема 9. Сімейне право Загальна характеристика сімейного права як галузі права

Сімейне право — це сукупнсть правових норм, що регулюють особисті й пов'язані з ними майнові відносини фізичних осіб, що виникають із шлюбу і належності до сім'ї.

Особливістю сімейногозаконодавстваєте, щопредметомйогорегулюванняєвідносини, якінайбільшою мірою маютьморальнийзміст, оскількипов'язанізістворенням іфункціонуванням сім'ї, стосункамиміж подружжям, батькамиідітьми, іншимиродичами.

Основними джерелами сімейного праває Конституція іСімейний кодекс України. У Конституції закріплені основні принципи сімейного права: "Шлюб ґрунтується на віьній згоді жінки і чоловіа. Кожен із подружжя має ріні права і обов'язки у шлюбі і сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повнолітя. Повнолітні діти зобов'язані пілуватися про своїх непрацездатних батькі. Сім'я, дитинство, материнство і батьківствоохороняютьсядержавою"(ст. 51). СімейнийкодексУкраїниВерховнаРадаУкраїниприйняла10 січня 2002 р. Віннабравчинностіз1 січня 2004 р. ВажливимактомсімейногозаконодавстваєЗаконУкраїни "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 р. Окремі проблеми державного захисту сім'ї, дитинства, материнстватабатьківствавирішуютьсянормамитрудового, житловогоіпенсійногозаконодавства, законодавства про освіту, охорону здоров'я тощо.

Учасниками сімейних відносин, якіреглює Сімейний кодекс, є:

S подружжя; батькиідіти; усиновлювачійусиновлені; матіртабатькодитиниувідносинахщодо ї виховання, розвиткуйутримання,

S баба, дід, прабаба, прадід та внуки і правнук; рідні брати і сестри; мачух, вітчим та падчерка і пасинок,

S іншічленисім'ї, визначенівСКУ. Загальнізасадирегулюваннясімейнихвідносин:

o сімейні відносини регулюються нормативно-правовими актами і можуть бути врегульовані за домовленістю(договором) міжїхучасниками;

o сімейнівідносинирегулюютьсялишеутійчастині, вякійцеєдопустимим іможливимзточкизору інтересівїхучасниківтаінтересівсуспільства;

o регулюваннясімейнихвідносинздійснюєтьсязурахуванням праванатаємницю особистогожиттяїх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя;

o учасниксімейнихвідносиннеможематипривілеївчиобмеженьзаознакамираси, кольорушкіри, статі, політичних, релігійнихтаіншихпереконань, місцяпроживання, замовнимитаіншимиознаками;

o жнка тачоловік мають рівні права й обов'язкиу сімейних відносинах;

o дитинамаєбутизабезпеченаможливістю здійснення їправ, яківстановленіКонституцією України, Конвенцієюпроправадитини, іншимиміжнароднимиправовимиактами, визнанимивУкраїні;

o регулюваннясімейнихвідносинмаєздійснюватисязмаксимальноможливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатнихчленівсім'ї;

o сімейнівідносинирегулюютьсяназасадахсправедливості, добросовісностітарозумності, відповідно доморальнихзасадсуспільства;

o коженучасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Поняттяшлюбу, умовиіпорядокйогореєстрації

Шлюб — це добровільний, рівноправний, зареєстрований у державному орган реєстрації акті цивільного стану, сімейний союз жінки та чоловіа, що породжує між подружжям взаємні особисті немайнові й майновіправатаобов'язки.

Для укладення шлюбу необхіна взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік встановлений: 18 рокі для чоловіків і 17 рогів для жіок. За заявою особи, як досягла 14 років, зарішеннямсудуїйможебутинаданоправонашлюб, якщобудевстановлено, щоцевідповідаєїінтересам. Не допускаєтьсяукладенняшлюбу:

• між особами, з яих хоча б одна на час укладання шлюбу перебуває вже в ішому шлюбі;

• між особами, які є родичами прямої лінії спорінення, між повнорідними і неповноріними, двоюрідними братами ісестрами, рідними тіткою, дядьком таплемінником, племінницею, ашлюб між усиновлювачемтаусиновленоюнимдитиноюможебутизареєстрованолишевразіскасуванняусиновлення;

• між особами, зякиххочабоднусудвизнавнедієздатною, атакож зособою, яказіншихпричинне усвідомлювалазначення своїх дій і(або) не могла керувати ними. В цьому випадку шлюб визнається недійсним.

Правове регулюваннясімейних відносин вУкраїніздійснюєтільки держава. Згідно законодавства, визнаєтьсяшлюб, укладенийлишеворганахдержавноїреєстраціїактівцивільногостану. Реєстраціяшлюбу встановленадлязабезпеченнястабільностівідносин між жінкою тачоловіком, охорониправтаінтересів подружжяідітей, вінтересахдержавийсуспільства.

Особи, щобажаютьодружитися, особистоподаютьзаявувдержавнийорганреєстраціїактівцивільного станузаїхвибором, подаючиприцьомупаспортиабоіншідокументи, щозасвідчуютьїхособуівік. Особи, що подализаявупрореєстрацію шлюбу, зобов'язаніповідомитиодинодногопростансвогоздоров'я. Змоменту подачі заяви, особи вважаються зарученими. Хоча заручини не створюють обов'язку вступу в шлюб, особа, котравідмовиласявідшлюбу, зобов'язанавідшкодуватиіншійсторонізатрати, яківонапонеслаузв'язкуз

приготуваннямдореєстраціїшлюбутавесілля. Протетакізатратинепідлягаютьвідшкодуванню, якщовідмова відшлюбубулавикликанапротиправною, аморальною поведінкою нареченої, нареченого, прихованнямнею, ним обставин, щомаютьдлятого, хтовідмовивсявідшлюбу, істотнезначення(тяжкахвороба, наявність дитини, судимістьтощо).

УкладенняіреєстраціяшлюбувідбуваєтьсяувідповіднихдержавнихорганахРАЦС післязакінчення місячноготермінупісляподачібажаючими одружитисязаяви. ЗповажнихпричинкерівникоргануРАЦС дозволяєреєстрацію шлюбудоспливуцьогостроку. Присутністьнареченоїтанареченоговмоментукладення шлюбуєобов'язковою. Шлюбукладають, якправило, урочисто, упаспортахподружжяроблятьзаписпро укладенняшлюбу, їмвидаютьСвідоцтвопрошлюб. Якщореєстраціяшлюбуувизначенийденьневідбулася, заявавтрачаєчинністьпісляспливу3 місяціввіддняїподання.

Законнезабороняєрелігійногообрядушлюбу, однакрелігійнийобрядшлюбунемаєправовогозначення і є особистою справою громадднина.

Особи, які подали заяу про реєстрацію шлюбу, а також подружжя, можуть укласти шлюбний договір. Договірукладаютьуписьмовійформійнотаріальнопосвідчують. Якщойогостороною єнеповнолітняособа, топотрібнаписьмовазгода їбатьківабопіклувальника. Ушлюбномудоговорірегулюютьмайновівідносини між подружжям, визначаютьїхнімайновіправаіобов'язки. Шлюбнийдоговірнеможерегулюватиособисті відносиниподружжя, атакож особистівідносиниміжнимитадітьми. Шлюбнийдоговірможебутизмінено подружжям чизарішенням суду. Подружжятакож маєправовідмовитисявіднього. Навимогуодногоз подружжядоговірможебутирозірванийзарішеннямсудуабовизнанийнедійсним зпідстав, встановлених ЦивільнимкодексомУкраїни.

Сім'я - це союз людей, які спільно проживають, пов'язані спіьним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на піставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, незабороненихзаконом ітаких, щонесуперечатьморальним засадам суспільства. Подружжя вважаєтьсясім'єю ітоді, колидружинатачоловікузв'язкузнавчанням, роботою, лікуванням, необхідністю доглядузабатьками, дітьмитазіншихповажнихпричиннепроживаютьспільно. Дитинаналежитьдосім'ї своїхбатьківітоді, колиспільнозниминепроживає. Правачленасім'їмаєодинокаособа.

Підставиіпорядокприпиненняшлюбу

СімейнийкодексУкраїнивизначає, щопідставамиприпиненняшлюбуміжподружжямє:

191. смертьодногозподружжяабооголошенняйоговсудовомупорядкупомерлим;

192. розірванняшлюбу(ворганахРАЦСабосуді).

Статті105-107 СКУвстановлюють, щошлюброзриваєРАЦС, незалежновіднаявностіміжподружжям майновогоспору, заспільноюзаявоюподружжя, якенемаєдітей, абоодногозних, якщодругийізподружжя: 1) визнанийбезвісновідсутнім; 2) визнанийнедієздатним; 3) засудженийзавчиненнязлочинудопозбавлення волінастрокнеменшяктрироки.

Напідставірішеннясудушлюброзривається:

193. Заспільною заявою подружжя. Дозаявидодаютьписьмовийдоговірпроте, зкимізнихпроживатимуть діти, якуучастьузабезпеченніумовїхньогожиттябратиметойізбатьків, хтопроживатимеокремо, а такожпроумовиздійсненнянимправанаособистевихованнядітей. Договірміж подружжямпророзмір аліментівнадитинумаєбутинотаріальнопосвідчений. Судпостановляєрішенняпророзірванняшлюбу післяспливуодногомісяцявіддняподаннязаяви, якщобудевстановлено, щовонавідповідаєдійснійволі дружинитачоловікаіщопіслярозірванняшлюбунебудутьпорушеніїхніособистітамайновіправа, а такожправаїхніхдітей.

194. За позовом одного зподружжя. Позов неможебути пред'явлений протягом вагітностідружини та протягом рокупіслянародженнядитини, крім випадків, колиодинізподружжявчинивпротиправну поведінку, якаміститьознакизлочинущододругогозподружжяабодитини, атакож, якщобатьківство дитини(зачатоїдитини) визналаіншаособаабозарішеннямсудувідомостіпрочоловікаякбатькадитини виключенозактовогозаписупронародженнядитини. Судз'ясовуєфактичнівзаєминиподружжя, бередо увагинаявністьмалолітньоїдитини, дитини-інвалідатаіншіобставинижиттяподружжя, атакож, якщоце несуперечитьморальнимзасадам суспільства, вживаєзаходівщодопримиренняподружжя. Якщобуде встановлено, щоподальшеспільнежиттяподружжяізбереженняшлюбусуперечилобінтересамодногоз них, інтересамїхніхдітей, щомаютьістотнезначення, судпостановляєрішенняпророзірванняшлюбу.

Моменто м припинення шлюбу є:

• уразійогорозірваннядержавниморганомреєстраціїактівцивільногостану - деньвинесенняним відповідноїпостанови;

• уразійогорозірваннясудом - деньнабраннячинностівідповіднимрішеннямсуду. Протерішення суду маєбути зареєстрованевдержавномуорганіРАЦС. РозірванняшлюбузасвідчуютьСвідоцтвом про розірвання шлюбу, лише після отримання якого особа має право на повторний шлюб.

Визнання шлюбу недійсним Підставами недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 та іншими Сімейногокодексу, асаме:

• укладенняшлюбузособою, якавжеперебуваєвшлюбі;

• шлюбміж особами, якієродичамипрямоїлініїспоріднення, між повноріднимиінеповнорідними, двоюрідними братами ісестрами, рідними тіткою, дядьком та племінником, племінницею, шлюб між усиновлювачемтаусиновленоюнимдитиною, якщонескасованоусиновлення;

• укладенняшлюбузнедієздатноюособою;

• недосягненняшлюбноговіку;

• відсутністьвільноїзгодинаукладенняшлюбухочабоднієїізсторін;

• фіктивністьшлюбу.

Зазаявою зацікавленоїособиоргандержавноїреєстраціїактівцивільногостануанулюєактовийзапис прошлюб, зареєстрованийзнедієздатнимиособами, особами, якінедосяглишлюбноговіку, якієродичами прямоїлініїспоріднення, міжріднимибратамиісестрами.

За рішенням суду шлюб визнають недійсним:

• якщовінбувзареєстрованийбезвільноїзгодижінкиабочоловіка. Згодуособиневважаютьвільною, зокрема, тоді, коливмоментреєстраціїшлюбувонастраждалатяжкимпсихічнимрозладом, перебувалавстані алкогольного, наркотичного, токсичногосп'яніння, врезультатічогонеусвідомлюваласповназначеннясвоїх дійі(або) немоглакеруватиними, абоякщошлюббулозареєстровановрезультатіфізичногочипсихічного насильства;

• уразійогофіктивності(якщойогоукладенобезнаміруствореннясім'їтанабуттяправіобов'язків подружжя). Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на моментрозгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

Зарішеннямсудушлюбможебутивизнанийнедійсним, якщовінбувзареєстрований: o міжусиновлювачемтаусиновленоюдитиною, якщонебулопопередньоскасованоусиновлення; o міждвоюріднимибратамиісестрами, тіткою, дядькомтаплемінником, племінницею; o зособою, якаприховаласвою тяжкухворобуабохворобу, небезпечнудлядругогозподружжяі(або) їхніхнащадків;

o зособою, яканедосяглашлюбноговікуіякійнебулонаданоправанашлюб.

При вирішеннісправи про визнанняшлюбу недійсним суд бередо уваги, наскільки цим шлюбом порушеніправатаінтересиособи, тривалістьспільногопроживанняподружжя, характерїхніхвзаємин, атакож іншіобставини, що маютьістотнезначення. При цьомушлюбнеможебутивизнанийнедійсним уразі вагітностідружиниабонародженнядитини(крім народженнядитиниособою, якаприховаласвою тяжку хворобуабохворобу, небезпечнудлядругогозподружжяі(або) їхніхнащадків) чиякщотой, хтонедосяг шлюбноговіку, досягйогоабойомубулонаданоправонашлюб.

Недійсністьшлюбувизнаютьздняйогодержавноїреєстрації. Недійснийшлюбнеєпідставою для виникненняуосіб, міжякимивінбувукладений, правтаобов'язківподружжя, атакожправтаобов'язків, які встановленідляподружжяіншимизаконамиУкраїни. Недійсністьшлюбуневпливаєнаобсягвзаємнихправта обов'язкі батькі та дітей, яі народился у цьому шлюбі.

Шлюб, зареєстрованийувідсутностінареченоїі(або) нареченого, вважаєтьсянеукладеним.

Особисті немайнові та майнові права подружжя

СКУ розрізняє особисті немайнові та майнові права й обов'язки подружжя.

До особистих немайновихправ та обов'язків належать:

• право на батьківство та материнство;

• право дружини та чоловіа на повагу до своєї ідивідуальності;

• право дружини та чоловіа на фізичний та духовний розвиток;

• праводружинитачоловіканазмінупрізвища;

• право дружини та чоловіа на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя сім' ї

• право дружини та чоловіа на особисту свободу

• о бов'язок подружжя турбуватися про сім'ю. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

195. майно, набутенею (ним): дошлюбу; зачасшлюбу, аленапідставідоговорударуванняабовпорядку спадкування; зачасшлюбу, алезакошти, щоналежалиїй, йомуособисто;

196. речііндивідуальногокористування, втомучислікоштовності, навітьтоді, коливонибулипридбаніза рахунокспільнихкоштівподружжя;

197. премії, нагороди, яі вона, він отримали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя правоначасткуцієїпремії, нагороди, якщобудевстановлено, щовінсвоїмидіямисприявїодержанню;

198. кошти, одержаніяквідшкодуваннязавтрату(пошкодження) речі, якаїй, йомуналежала, атакож як відшкодуваннязавданоїїй, йомуморальноїшкоди;

199. страхові суми, отримані нею, ним за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням;

200. особистою приватною власністю дружини, чоловікасудможевизнатимайно, набутенею, нимзачас їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних віносин;

201. частка у спільному майні, придбаному за кошти, що належали одному з подружжя;

202. плоди, приплі, домд (дивіденди), отримані ними від речей, що їм належать;

Відповіднодост. 60, вважається, щомайно, якеподружжянабулозачасшлюбу, належитьдружиніта чоловіковіна правіспільноїсумісноївласності, крімречейіндивідуальногокористування.

Об'єктами права спільноїсумісноївласності подружжя можуть бути:

• будь-якіречі, завиняткомтих, щовиключенізцивільногообороту;

• заробітнаплата, пенсія, стипендія, іншідоходи, отриманіоднимізподружжяівнесенідосімейного бюджету або внесен на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу;

• гроші, іншемайно, втомучислігонорар, виграш, щобулиотриманізадоговором, укладенимоднимз подружжявінтересахсім'ї;

• речідляпрофесійнихзанять(музичніінструменти, оргтехніка, лікарськеобладнаннятощо), придбаніза часшлюбудляодногозподружжя;

• майнодружини, чоловіка, щоістотнозбільшилосяусвоїйвартостівнаслідокспільнихтрудовихчи грошових затрат або затрат іншим з подружжя, якщо воно визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісноївласностіподружжя.

Дружина та чолові мають рівні права на володіня, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо іше не встановлено домовленістю між ними.

Сімейний кодекс (ст. 75) встановлює обов'язок дружини та чоловіка матеріально підтримувати один одного. Правонаутримання(аліменти) маєтойізподружжя, якийєнепрацездатним, потребуєматеріальної допомоги, заумови, щодругийізподружжяможенадаватиматеріальнудопомогу. Праванаутриманнянемає тойізподружжя, хтонегідноповодивсяушлюбнихвідносинах, атакожтой, хтоставнепрацездатнимузв'язку ізвчиненнямнимумисногозлочину, якщоцевстановивсуд. Розірванняшлюбунеприпиняєправаособина утримання, якевиниклоунеїпідчасшлюбу.

Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобоютаіншимиобставинами, щомаютьістотнезначення, одинізподружжянемавзмогиотриматиосвіту, працювати, зайнятивідповіднупосаду, вінмаєправонаутриманняузв'язкузрозірваннямшлюбу(протягом трьохроківвідднярозірванняшлюбу) ітоді, якщоєпрацездатним, заумови, щопотребуєматеріальної допомогиіщоколишнійчоловік, колишнядружинаможенадаватиматеріальнудопомогу.

Взаємні права й обов'язки батьків та дітей

Підставою виникненнясімейнихправовідносин між батьками ідітьми єпоходженнядітей(кровне споріднення), яке засвідчив державний орган РАЦС. Походження дитини від батьків, яі перебувають між собою ушлюбі, визначаютьнапідставіСвідоцтвапрошлюбтадокументазакладуохорониздоров'япро народженнядружиною дитини. Дружинаічоловікмаютьправоподатидодержавногооргануреєстраціїактів цивільногостануспільнузаявупроневизнаннячоловікабатькомдитини.

Якщо мати табатькодитини неперебуваютьушлюбіміж собою, походженнядитини від матері визначаєтьсянапідставідокументазакладуохорониздоров'япронародженнянею дитини, апоходження дитини відбатькавизначається: зазаявою матерітабатькадитини; зазаявою чоловіка, який вважаєсебе батькомдитини; зарішеннямсуду.

Батькоімати, незалежновідтого, чиперебуваливониушлюбіміжсобою, маютьрівніправайобов'язки щодосвоїхдітей, якідітимаютьрівніправаіобов'язкищодосвоїхбатьків.

Обовязки батьків:

203. забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я, крім випадків, якщо дитина маєістотнівадифізичногоі(або) психічногорозвитку, атакож занаявностііншихобставин, якімають істотнезначення;

204. непізнішеодногомісяцявідднянародженнядитини, зареєструватинародженнядитинивдержавному органіРАЦС. Реєстрацію провадитьдержавний орган РАЦС зодночасним визначенням походження дитинитаприсвоєннямїйпрізвища, ім'ятапобатьковіізасвідчуєСвідоцтвомпронародження;

205. виховуватидитинувдусіповагидоправісвободіншихлюдей, любовідосвоєїсім'їтародини, свого народу, своєїБатьківщини;

206. піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток;

207. забезпечитиздобуттядитиноюповноїзагальноїсередньоїосвіти, готувати їдосамостійногожиття;

208. поважатисвою дитину.

Забороненібудь-яківиди експлуатаціїбатьками своєїдитини, атакож фізичніпокарання та інші покарання, якіпринижуютьлюдськугідністьдитини.

Правабатьків:

209. обирати длявихованнядитинибудь-якіформитаметоди, крім тих, якісуперечатьзакону, моральним засадамсуспільства;

210. захищатисвою дитину, звертатисядосуду, органівдержавноївлади, органівмісцевогосамоврядуваннята громадськихорганізаційзазахистомправтаінтересівдитини, атакож повнолітніхнепрацездатнихсина, дочкиякїхзаконніпредставникибезспеціальнихнатеповноважень;

211. визначатимісцепроживаннядитини.

Мати, батькотадитинамаютьправонабезперешкоднеспілкування, зокремаякщохтосьізнихперебуває унадзвичайнійситуації(лікарні, місцізатриманнятапозбавленняволітощо).

Здійсненнябатькамисвоїхправтавиконанняобов'язківмаютьґрунтуватисянаповазідоправдитинита їлюдськоїгідності. Батьківськіправанеможутьздійснюватисявсуперечінтересамдитини. Дитинамаєправо звернутися за захистом своїї прав та інтересів до органу опіки та пілування, інших органів державної влади, органівмісцевогосамоврядуваннятагромадськихорганізаційабо, якщовонадосяглачотирнадцятироків,

безпосередньодосуду. Ухиленнябатьківвідвиконаннябатьківськихобов'язківєпідставою дляпокладенняна нихвідповідальності, встановленоїзаконом.

Дитинамаєправонате, щоб ївислухали батьки, іншічленисім'ї, посадовіособизпитань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї, у тому числі при вирішенні спору щодо її виховання, місця проживання, про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управлінняїмайном.

Дитина, повнолітнідочка, син зобов'язаніпіклуватисяпро батьків, проявляти про них турботута надавати їм допомогу. Повнолітнідочка, син мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічнихбатьківякїхзаконніпредставники, безспеціальнихнатеповноважень.

Майнові права і обовязки батьків і дітей пов'язані з власністю і матеріальним утриманням. Батьки і діти, зокрематі, якіспільнопроживають, можутьбутисамостійнимивласникамимайна. Майно, якенабулибатькиі дітизарахунокїхньоїспільноїпрацічиспільнихкоштів, належитьїм направіспільноїсумісноївласності. Майно, якепридбалибатькиабоодинізнихдлязабезпеченнярозвитку, навчаннятавихованнядитини(одяг, іншіречіособистоговжитку, іграшки, книги, музичніінструменти, спортивнеобладнаннятощо), євласністю дитини. Батьки зобов'язаніпередати у користування дитини майно, що маєзабезпечити ївихованнята розвиток.

Батьки зобов'язаніутримувати дитинудо досягнення нею повноліття. Способи виконаннябатьками обов'язкуутримуватидитинувизначаютьзадомовленістю між ними. Зарішеннямсудукоштинаутримання дитини(аліменти) присуджуютьучастцівіддоходу їматері, батькаі(або) утвердійгрошовійсумі. Розмір аліментівнаоднудитинузажоднихобставиннеможебутименшимзанеоподатковуваниймінімум доходів громадян. Привизначеннірозміруаліментівсудвраховуєстанздоров'ятаматеріальнестановищедитини, платникааліментів; наявністьуплатникааліментівіншихдітей, непрацездатнихчоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; іншіобставини, щомаютьістотнезначення.

Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальноїдопомоги, якщовони можуть таку матеріальну допомогунадавати, аповнолітнідочка, син зобов'язаніутримуватибатьків, якієнепрацездатнимиіпотребуютьматеріальноїдопомоги. Якщомати, батько булипозбавленібатьківськихправіціправанебулипоновлені, обов'язокутримуватиматір, батькаудочки, сина, щодоякихвонибулипозбавленібатьківськихправ, невиникає. Дочку, синасудможезвільнитивід обов'язкуутримуватиматір, батькатаобов'язкубратиучастьудодатковихвитратах, якщобудевстановлено, щомати, батькоухилялисявідвиконаннясвоїхбатьківськихобов'язків.

Позбавлення батьківських прав

Матір, батька суд може позбавити батьківських прав, якщо вона (він):

• не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягомшестимісяцівневиявлялищодонеїбатьківськогопіклування;

• ухиляютьсявідвиконаннясвоїхобов'язківщодовихованнядитини;

• жорстокоповодятьсяздитиною;

• єхронічнимиалкоголікамиабонаркоманами;

• вдаютьсядобудь-якихвидівексплуатаціїдитини, примушуютьїдожебракуваннятабродяжництва;

• засудженізавчиненняумисногозлочинущододитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо всіх своїх дітей або когось із них. Особа, позбавленабатьківськихправ:

212. втрачаєособистінемайновіправащододитинитазвільняєтьсявідобов'язківщодоївиховання;

213. перестаєбутизаконнимпредставникомдитини;

214. втрачаєправанапільгитадержавнудопомогу, якінадаютьсім'ямздітьми;

215. неможебутиусиновлювачем, опікуномтапіклувальником;

216. неможеотримативмайбутньомутихмайновихправ, пов'язанихізбатьківством, яківонамоглабмати уразісвоєїнепрацездатності(правонаутриманнявіддитини, правонапенсіютавідшкодуванняшкодиуразі втратигодувальника, правонаспадкування);

217. втрачає інші права, засновані на споріненості з дитиною.

Особа, позбавлена батькіських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Мати, батько, позбавленібатьківськихправ, маютьправоназверненнядосудузпозовомпропоновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батькіських прав, та обставини, що були підставою дляпозбавленнябатьківських прав, іпостановляєрішення відповідно до інтересівдитини.

Судможепостановитирішенняпровідібраннядитинивідбатьківабоодногозних, непозбавляючиїх батьківськихправ, якщозалишеннядитиниунихєнебезпечнимдляїжиття, здоров'яіморальноговиховання. Уцьомуразідитинупередаютьіншомузбатьків, бабі, дідові, іншимродичамзаїхбажаннямабооргановіопіки тапіклування.

Опіка і піклування. Усиновлення (удочріння). Патронат Опікаіпіклування - цеправовіформивлаштуваннядітей, якізалишилисябезбатьківськоговиховання всім'ю опікуна, піклувальникаізабезпеченняостанніминалежнихумовдляжиттятавихованнянеповнолітніх дітей.

Опіку, піклуваннявстановлюютьорганопікитапіклування, атакож судувипадках, передбаченихЦКУ наддітьми, якізалишилисябезбатьківськогопіклування. Опікувстановлюютьнаддитиною, яканедосягла14 років, апіклування - наддитиною увіцівід14 до18 років. Опікуном, піклувальником дитиниможебути призначеназа їзгодою повнолітнядієздатнаособа, зврахуваннямособистихякостейособи, їздатностідо вихованнядитини, ставленнядонеї, атакож бажаннясамоїдитини. Неможебутиопікуном, піклувальником дитини особа, яказловживаєспиртниминапоями, наркотичнимизасобами, особа, позбавленабатьківських прав, атакожособа, інтересиякоїсуперечатьінтересамдитини. Якщодитинапостійнопроживаєудитячому закладіабо закладі охорони здоров'я, функціїопікуна та піклувальника щодо неїпокладаються на адміністрацію цих закладів. Орган опікитапіклуванняконтролюєумовиутримання, виховання, навчання дитини, надякоювстановленоопікуабопіклування.

Дитина, надякою встановленоопікуабопіклування, маєправо: 1) напроживаннявсім'їопікунаабо піклувальника, напіклуваннязйого боку; 2) назабезпечення їй умов длявсебічного розвитку, освіти, вихованняінаповагудо їлюдськоїгідності; 3) назбереженняправакористуванняжитлом, уякомувона проживаладовстановленняопікиабопіклування. У разівідсутностіжитлатакадитинамаєправонайого отриманнявідповіднодозакону; 4) назахиствідзловживаньзбокуопікунаабопіклувальника. Встановлення опіки тапіклування неприпиняєправадитини на аліменти, пенсії, іншісоціальнівиплати, атакож на відшкодуванняшкодиузв'язкузвтратоюгодувальника.

Опікун, піклувальникзобов'язанийвиховуватидитину, піклуватисяпро їздоров'я, фізичний, психічний, духовнийрозвиток, забезпечитиотриманнядитиною повноїзагальноїсередньоїосвіти. Опікун, піклувальник маєправосамостійно визначатиспособивихованнядитини зурахуванням думки дитинитарекомендацій органуопікийпіклування. Опікун, піклувальникнемаєправаперешкоджатиспілкуваннюдитинизїбатьками таіншимиродичами, завиняткомвипадків, колитакеспілкуваннясуперечитьінтересамдитини. Обов'язкиз опікитапіклуваннящододитиниопікунтапіклувальниквиконуютьбезоплатно.

Формами влаштування дітей, позбавлених батьківського пілування, є також усиновлення і патронат. Усиновленням (удочерінням) є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, на підставірішеннясудуабонаіншихпідставах. Дитинуусиновляютьу їнайвищихінтересахдлязабезпечення стабільнихтагармонійнихумов їжиття. Усиновлювачемдитиниможебутиповнолітнядієздатнаособа, яка старша задитину, котру вонабажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разіусиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, атакож, упередбаченихСімейним кодексом випадках, іншіособи. Усиновлювачаминеможуть бути особи однієї статі. Не можуть бути усиновлювачами особи, яі:

218. обмеженіудієздатності;

219. визнанінедієздатними;

220. позбавлені батькіських прав, якщо ці права не були поновлені;

221. булиусиновлювачамиіншоїдитини, алеусиновленнябулоскасованоабовизнанонедійснимзїхньої

вини;

222. перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологіному чи наркологічному диспансері;

223. зловживаютьспиртниминапоямиабонаркотичнимизасобами;

224. не мають постійного місця проживання тапостіного заробітку (доходу);

225. страждаютьнахвороби, перелікякихзатвердилоМіністерствоохорониздоров'яУкраїни.

226. іншіособи, інтересиякихсуперечатьінтересамдитини.

Занаявностікількохосіб, яківиявилибажанняусиновитиоднуйтуж дитину, переважнеправона ї усиновленнямаєгромадянинУкраїни:

227. вс^яого виховується дитина;

228. якийєчоловікомматері, дружиною батькадитини, якаусиновляють;

229. якийусиновляєкількохдітей, якієбратами, сестрами;

230. якийєродичемдитини;

231. подружжя.

Змоментуздійсненняусиновленняприпиняютьсяособистітамайновіправайобов'язкиміжбатькамита особою, яка усиновлена, а також між нею та ішими її родичами за походженням.

Відповіно до ст. 252, за договором про патронат орган опіки та пілування передає дитину, яа є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншоїособи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату. На передачу дитини у сім'ю патронатноговихователяпотрібназгодадитини, якщовонадосяглатакоговіку, щоможе ївисловити. Розмір плати завихованнядитини патронатномувихователю встановлюютьзадомовленістю зорганом опікита піклування. Патронатнийвиховательзобов'язаний: 1) забезпечитидитинужитлом, одягом, харчуваннямтощо; 2) створитидитиніумовидлянавчання, фізичноготадуховногорозвитку; 3) захищатидитину, їправата інтересиякопікунабопіклувальник, безспеціальнихнатеповноважень.

Договірпропатронатприпиняєтьсяуразівідмовивідньоговихователяабодитини, якадосягла14 років, зазгодою сторінабозарішеннямсудувразіневиконаннявихователемсвоїхобов'язківабоякщоміж нимта дитиноюсклалисястосунки, якіперешкоджаютьвиконаннюобов'язківзадоговором.