1. Фінанси як економічна категорія – це екон відносини з приводу розподілу та перерозподілу ввп ,з метою створення центр та децентр фондів грошових коштів для задоволення сусп потреб.

2. Фінанси як явище відображають грошові потоки суб’єктів розподільних відносин,які характеризуються обсягами, спрямованістю і часом.

3. Матеріальним змістом фінансів є грошові кошти

4. За формою фінанси – це доходи(надходження) і витрати (видатки), тобто основні елементи, які характеризують рух грошових фондів.

5. Що є об’єктами фінансових відносин: -ВВП( це сукупність всіх благ,які створені сусп. За певний період); - Національне багатство (це сукупність створених та нагромаджених за всю історію держави благ, якими володіє сусп).; - Зовнішні надходження у вигляді фінансової допомоги та зовн держ позик.

6. Хто є суб’єктами фінансових відносин :

Держава (відповідні держ органи), юридичні особи, домогосподарства (сімя,фіз. особи)., міжнародні організації та інші держави, які надають зовнішні позики.

7. Вкажіть характерні ознаки фінансів.1.грошовий характер фін.відносин.,2.розподільчий характер,3.формування і використання фондів грош.коштів.4.рух вартості від одного суб’єкта до іншого.

8. Розрізняють грошові потоки: …вхідні та вихідні.

9. Вхідні грошові потоки – це … 1) виручка від реалізації основної продукції;2) надходження у вигляді інших операційних доходів;3) доходи від інвестиційної діяльності;4) кошти, залучені в результаті емісії корпоративних прав;5) кошти, залучені на умовах позики;6) державні дотації та субсидії.

10. Вихідні грошові потоки – це оплата рахунків постачальників і підрядників за товари, роботи і послуги, страхові платежі.

11. До централізованих фондів грошових коштів належать державний бюджет і місцеві бюджети, державні цільові фонди.

12. До децентралізованих фондів грошових коштів відносять.прибуток, амортизаційний фонд, фонд стимулювання і матер.забезпечення працівників.

13. Фінанси виконують такі функції:розподільчу, контролюючу

14. У чому полягає сутність і механізм дії розподільчої функції фінансів? пов’язана із первинним і вторинним розподілом ВВП.

15. Первинний розподіл ВВП – це розподіл доданої вартості й формування первинних доходів суб'єктів, які беруть участь у створенні ВВП. Первинними доходами на цій стадії є: у фізичних осіб - заробітна плата, у юридичних осіб – прибуток, у держави – прибуток державною сектора, що централізується в бюджеті, надходження від державних послуг, ресурсів, угідь, а також непрямі податки.

16. Вторинний розподіл ВВП – полягає у створенні й використанні централізованих фондів.

17. Перерозподіл ВВП – використання центр фондів грош коштів і формування первинних доходів окремих суб’єктів.

18. У чому сутність і значення контрольної функції фінансів?передбачає здійснення фін.контролю за процесами формув.,розподілу і використання ВВП з метою ефект. і раціон. його використання.

***

19. Фінансова система – сукупність відокремлених, але водночас пов’язаних між собою сфер та ланок фінансових відносин, які мають певні особливості в мобілізації та використанні фін.ресурсів, а також відповідний апарат управління та нормат.-правове забезп.

20. На які сфери фінансових відносин поділяється фінансова система? Міжнародні фін., фін.ринок, держ.фін., фін.суб’єктів господарювання, фін.дом.госп.

21. Який склад державних фінансів? фінанси держави, фін.комун.власн., фін.суб’єктів господарювання.

22. Назвіть ДЦФ. Фонд загальнообов’язкового держ.соц.страх. на випадок безробіття, фонд………………………..від нещасних випадків на виробництві, фонд……………у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

23. Як за ланками поділяються фінанси суб’єктів господарювання

Фін. комерц.підпр., некомерційних підпр., фін гром.орг. і благ.установ.

24. До комерційних підприємств відносять

комерційні підприємства та установи, серед них підприємства, які займаються тільки чи головним чином операціями з продажу, купівлі, розподілу, страхування, переговорів, займів чи управління стосовно товарів чи послуг будь-якого роду;

25. Некомерційними підприємствами та установами є лікарні, школи, бібліотеки, дит.садки.

26. Громадські об’єднання –є видом суспільної самоорганізації (громадян та/або юридичних осіб), що створюється з метою реалізації суспільних інтересів у визначеній статутом сфері, галузі чи секторі діяльності, а також задоволення і захисту законних спільних інтересів своїх членів.Громадські об`єднання є неприбутковими.

27. На які ланки поділяють міжнародні фінанси? міжнародні організації, міжнародні інституції.

28. Назвіть міжнародні організації: Організація Об'єднаних Націй (ООН), Велика вісімка, Світова організація торгівлі (СОТ), Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК), Організація чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), Європейський Союз (ЄС), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародний Валютний Фонд (МВФ).

29. На які ланки поділяється фінансовий ринок ринок капіталів, ринок цінних паперів.

***

30. Фінансова політика – це сукупність розподільних і перерозподільних заходів, які держава здійснює через фінансову систему, щодо організації та використання фінансових відносин з метою забезпечення зростання валового внутрішнього продукту країни і підвищення добробуту всіх членів суспільства.

31. Складовими фінансової політики є Податкова політика, Бюджетна політика, Грошово-кредитна політика, Боргова політика, митна, інвестиційна.

32. Фіскальна політика – характеризує діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави.

33. Монетарна політика (грошово-кредитна політика) – це комплекс дій і заходів держави у сфері грошового та кредитного ринків, наприклад регулювання інфляції і курсу національної грошової одиниці, забезпечення своєчасних розрахунків шляхом регламентації функціонування банківської системи та стабільності грошового обігу через управління емісією, подальше розширення безготівкових форм розрахунків банківських установ із фізичними особами у різних сферах їх обслуговування тощо.

34. Фінансова стратегія – це основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу. Прикладами стратегічних завдань є: оптимізація пропорцій між індивідуальним та суспільним споживанням, розвиток і формування ефективного фінансового ринку, створення сприятливого інвестиційного клімату, формування і нарощування національного капіталу тощо.

35. Фінансова тактика – спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни. Яскравими прикладами фінансової тактики можуть слугувати: удосконалення системи оплати праці (у тому числі збільшення її частки у ВВП), територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему, вдосконалення системи пенсійного забезпечення, надання пільг окремим платникам тощо.

36. Залежно від ступеня законодавчої регламентації розподільних процесів розрізняють три типи фінансової політики: Політика жорсткої регламентації, Політика помірної регламентації, Політика мінімальних обмежень.

37. Політика жорсткої регламентації – полягає в тому, що переважна частина фінансових відносин регулюється державою. Права підприємств і громадян у здійсненні фінансових операцій визначаються не стільки їх інтересами, скільки правилами, встановленими законами або адміністративними рішеннями. Така політика проводиться в умовах або адміністративної економіки й відповідної їй фінансової моделі, або в умовах обмеженості фінансових ресурсів.

38. Політика помірної регламентації – це … здійснюється в законодавчій формі й охоплює обмежену частину фінансових відносин – взаємовідносини з державою, окремі елементи взаємовідносин на кредитному, фондовому, валютному й страховому ринках. Помірна регламентація може урівноважити інтереси держави й суспільства взагалі й інтереси окремих юридичних і фізичних осіб. Вона забезпечує юридичним і фізичним особам достатні стимули для продуктивної діяльності й разом з тим дає можливість державі впливати на соціально-економічний розвиток суспільства.

39. Політика мінімальних обмежень – спрямована на формування максимальної зацікавленості суб'єктів підприємницької діяльності й громадян в ефективному господарюванні. У цьому випадку в основному регламентуються тільки взаємини з державою, які на додачу зводяться до мінімуму. Переважна частина фінансових відносин у таких умовах регламентується на договірних засадах між окремими суб'єктами.

40. За характером реалізації фінансова політика поділяється на дискреційна і не дискреційна.

41. Дискреційна фінансова політика –передбачає здійснення державою певних заходів, спрямованих на реалізацію фінансової стратегії й тактики. Конкретні заходи, що стимулюють або стримують, застосовуються відповідно до ситуації, що складається сьогодні в економіці й фінансах. Без здійснення цих заходів ситуація покращитися не може.

42. Недискреційна фінансова політика –полягає у використанні певних фінансових інструментів — «вмонтованих стабілізаторів», які автоматично регулюють ситуацію в економіці. Функції «вмонтованих стабілізаторів» виконують насамперед податки, а також соціальні державні виплати, різні субсидії.

43. Залежно від завдань, на розв’язання яких спрямована фінансова політика, вона поділяється на такі види: Політика стабілізації спрямована на підтримку макроекономічної рівноваги на основі постійних обсягів виробництва при стабільності цін. Політика економічного зростання спрямована на досягнення необхідного для країни рівня щорічного збільшення обсягів ВВП із урахуванням його потенціалу. Політика стримування ділової активності використовується для регулювання економічного циклу з метою запобігання кризі надвиробництва або недопущення виснаження економіки внаслідок надмірних темпів економічного зростання.

44. Суб’єктами вироблення фінансової політики є держава в особі вищих органів влади та управління і основних фінансових органів — Міністерства фінансів та центрального банку, а суб’єктами її реалізації — ф інансові органи та інституції. При цьому формування фінансової політики включає концептуальне визначення засад і напрямів цієї політики з позицій вирішення поставлених завдань соціально-економічного розвитку (вищі органи влади та управління) і розроблення конкретних заходів щодо реалізації поставлених завдань (Міністерство фінансів та центральний банк).

***

45. Фінансовий механізм – це сукупність форм і методів створення й використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, суб'єктів господарювання і населення.

46. Складовими елементами фінансового механізму є: фінансові методи — фінансові важелі;— фінансові інструменти;— нормативно-правове, інформаційне та організаційне забезпечення.

47. Фінансове забезпечення – це формування цільових грошових фондів суб'єктів господарювання у достатньому розмірі та їх ефективне використання.

48. Фінансове забезпечення реалізується на основі відповідної системи фінансування, яке може здійснюватись у трьох формах: …???

49. Самофінансування – це (відшкодування витрат на основну діяльність та її розвиток за рахунок власних джерел);

50. Зовнішнє фінансування – це вкладання коштів у певні об’єкти з метою отримання прибутку або соц.ефекту.

51. Кредитування – це (надання коштів на принципах поворотності, платності, строковості і забезпеченості);

52. Фінансове регулювання – це метод фінансового впливу, пов'язаний із регулюванням економічних процесів. Фінансове регулювання здійснюється через систему норм і нормативів, лімітів та фінансових резервів..

53. Розрізняють два методи фінансового впливу на соціально-економічний розвиток: сальдовий і нормативний.

54. Фінансові інструменти – це податкові ставки, норми амортизації, дотації,субсидії, субвенції, % за кредит.

55. Фінансові важелі – є формами здійснення процесів розподілу й перерозподілу створеної вартості. до них належать податки, внески тощо, норми амортизаційних відрахувань, норми витрачання коштів у бюджетних установах, орендна плата, відсоток за кредит, дотації, субсидії, субвенції, заохочувальні фонди, штрафи, пеня, премії та ін.

56. Фінансові санкції – покликані підсилити матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання у виконанні взятих зобов'язань (договірних умов, сплати податків і т. д.). Найпоширенішими фінансовими санкціями є штраф і пеня.

57. Фінансові стимули – використовують для збільшення зацікавленості суб'єктів господарювання й досягнення певних результатів. До них відносять заохочувальні фонди за рахунок прибутку, бюджетне фінансування ефективних напрямків розвитку народного господарства, фінансування підготовки й перепідготовки кадрів, спеціальні фінансові пільги (пільги по податках, використання прискореної амортизації).

***

58. Фінансове планування – діяльність зі складання планів,формув., розподілу і використання фін.ресурсів на рівні окремих суб’єктів господ., їхніх об’єднань,галузевих структур, адмін.-терит.одиниць та країни в цілому.

59. В процесі фінансового планування для визначення розмірів фінансових ресурсів і напрямів їх використання на прогнозований період використовують різні методи: … Метод коефіцієнтів, Нормативний метод, Балансовий метод, Метод математичного моделювання, Розрахунково-аналітичний метод.

60. Які види фінансових планів складають в Україні? 1.Баланс доходів і видатків. Він складається на підприємствах, це поточний фінансовий план, що розраховується на рік з розбивкою по кварталах…. 2.Платіжний календар. Це оперативний фінансовий план. Головна мета його складання - спрогнозувати фінансовий стан підприємства на певну дату, на відміну від балансу доходів і видатків, він складається на певний період.3. Бізнес-план. Це план реалізації певного проекту або угоди. Це не чисто фінансовий план. Але він містить розділи, у яких наводиться розрахунок показників, таких, як витрати, прибуток, рентабельність, строк окупності витрат.4. Кошторис доходів і видатків. Цей вид фінансового плану складається установами невиробничої сфери, у першу чергу бюджетними організаціями.

61. Якими бувають кошториси доходів і видатків? 1 індивідуальні (кошторис доходів і видатків) – це фінансові плани окремих бюджетних установ;загальні кошториси складаються по однотипних бюджетних установах (школах, лікарнях);кошториси на проведення централізованих заходів (змагань, конкурсів, олімпіад);зведені кошториси – це зведені воєдино індивідуальні кошториси й кошториси на проведення централізованих заходів у розрізі окремого міністерства.

***

62. Фінансовий контроль – це один із елементів управління фінансами, особлива діяльність з перевірки правильності вартісного розподілу валового національного продукту, створення й витрачання фондів коштів.

63. Фінансовий контроль поділяється на такі основні види … : державний, суб’єктів господарювання, аудит.

64. Фінансовий контроль за ознакою суб’єктів його здійснення поділяється на: державний, громадський, внутрішньогосподарський.

65. Державний контроль призначений для реалізації фінансової політики держави (розроблення, затвердження і виконання бюджетів всіх рівнів, контроль за фінансовою діяльністю державних підприємств, установ і організацій, виконанням фінансових зобов'язань перед державою суб'єктів господарювання недержавної форми власності, організацією грошових розрахунків та веденням фінансового обліку і звітності тощо). Його проводять органи державної влади і управління.

66. Відомчий контроль застосовується тільки по відношенню до підвідомчих підприємств ,організацій та проводиться контрольно-ревізійними підрозділами міністерств,відомств і державних комітетів.

67. Незалежний фінансовий контроль здійснюється … здійснюється незалежними контролюючими органами — аудиторськими фірмами.

68. Суспільний фінансовий контроль – це контроль з боку … це контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави.