- •Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу заборонено
- •Структура залікового кредиту курсу для спеціальності 6.010102 – початкове навчання (3 р.Н.).
- •Робочий навчальний план з математики.
- •Питання до екзамену за і семестр
- •Питання до екзамену за ііі семестр
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні посібники
- •Модуль 1: «Множини. Відповідності. Відношення.». Змістовний модуль 1.1. «Множини та операції над ними». План.
- •Література
- •1. Поняття множини та її елементу, їхні позначення. Загальноприйняті позначення основних числових множин. Способи задання множин.
- •2. Порожня, скінченна, нескінченна та універсальна множини. Підмножина. Власні та невласні підмножини даної множини. Рівні та нерівні множини.
- •4. Операція об’єднання (додавання) множин та основні властивості (закони) цієї операції.
- •Малюнок № 1.7. Доведення переставного закону .
- •5. Операція перетину множин та основні властивості (закони) цієї операції.
- •Малюнок № 1.8. Перетин множин .
- •6. Операції різниці (віднімання) множин та основні властивості (закони) цієї операції.
- •7. Операція доповнення до даної та універсальної множини та основні властивості (закони) цих операцій.
- •Малюнок № 1.18. Доведення закону де Моргана ()'''.
- •8. Поняття розбиття множини на класи (підмножини), що попарно не перетинаються. Розбиття множини на класи за допомогою однієї, двох і трьох властивостей. Класифікації.
- •9. Поняття кортежу та впорядкованої пари. Поняття кортежу довжини n. Рівні пари та кортежі.
- •Малюнок № 1.19. Задання декартового добутку множин за допомогою графа.
- •Модуль 1: «Множини. Відповідності Відношення.». Змістовний модуль1.2. «Відповідності та відношення.». План.
- •Малюнок № 1.20. Граф відповідності.
- •4. Відношення еквівалентності та порядку, їх властивості. Впорядковані множини. Зв'язок відношення еквівалентності з розбиттям множини на класи, що попарно не перетинаються.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Малюнок № 1.21. Розв’язання задачі 2.
- •Розв’язання:
- •2. Розміщення з повтореннями та без повторень.
- •Доведення:
- •Розв’язання.
- •Доведення.
- •Розв’язання.
- •3. Перестановки з повтореннями та без повторення.
- •Розв’язання.
- •Доведення.
- •Розв’язання.
- •4. Комбiнацiї та їх властивості.
- •Доведення.
- •Розв’язання.
- •Доведення.
- •Доведення.
- •Запитання для самоконтролю та завдання для самостійної роботи студентів за модулем 1.
- •Модуль 2: «Висловлення. Предикати. Теореми.». Змістовний модуль 2.1. «Поняття.».
- •1. Поняття як форма мислення, зміст і обсяг поняття та зв'язок між ними.
- •Діаграма № 2.1. Відношення часткового збігу між поняттями.
- •Діаграма № 2.2. Відношення підпорядкування між поняттями.
- •3. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
- •Означуване поняття
- •Видова відмінність
- •Модуль 2: «Висловлення. Предикати. Теореми.». Змістовний модуль 2.2. «Висловлення та предикати.».
- •1. Поняття висловлення, їх види (елементарні, складені, рівносильні) та позначення.
- •2. Поняття предиката, його позначення та область визначення. Поняття кванторів існування та загальності, їх позначення та зв'язок між ними.
- •3. Операція заперечення над висловленнями та предикатами. Таблиці істинності. Основні властивості (закони) операції заперечення.
- •Діаграма № 2.3. Множина істинності та заперечення даного предиката ā(х).
- •4. Операція кон’юнкції над висловленнями та предикатами. Її таблиця істинності. Основні властивості (закони) операції кон’юнкції.
- •4.1. Операція кон'юнкції висловлень.
- •4.2. Операція кон'юнкції предикатів.
- •5. Операція диз’юнкції над висловленнями та предикатами. Її таблиця істинності. Основні властивості (закони) операції диз’юнкції.
- •5.1. Операція диз’юнкції над висловленнями.
- •5.2. Диз'юнкція двох предикатів.
- •6. Операція імплікації над висловленнями та предикатами. Її таблиця істинності. Основні властивості (закони) операції імплікації.
- •6.1. Операція імплікації висловлень.
- •6.2. Операція імплікації предикатів.
- •7. Операція еквіваленції над висловленнями та предикатами. Її таблиця істинності. Основні властивості (закони) операції еквіваленції.
- •7.1. Операція еквіваленції висловлень.
- •7.2. Операція еквіваленції предикатів.
- •Діаграма № 2.7. Множина істинності еквіваленції предикатів.
- •Розв’язування:
- •Розв’язання:
- •Запитання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за змістовним модулем 2.2.
- •Модуль 2: «Висловлення. Предикати. Теореми.». Змістовний модуль 2.3. «Теореми.». План.
- •1. Поняття теореми, її будова. Види теорем (дана, обернена, протилежна, обернена до протилежної, спряжені теореми) та зв'язок між ними.
- •2. Способи доведення теорем (дедуктивний, індуктивний, метод від супротивного тощо).
- •Доведення:
- •3. Необхідні та достатні умови.
- •4. Поняття міркування, правильні та неправильні міркування. Перевірка правильності міркувань з допомогою кругів л.Ейлера.
- •1. Короткі історичні відомості про виникнення понять натурального числа і нуля.
- •1. Питання № 1 вивчається самостійно за таким планом:
- •2. Різні підходи до побудови теорії цілих невід’ємних чисел.
- •Діаграма № 3.1. Співвідношення між числовими множинами.
- •3. Поняття натурального числа і нуля у теоретико-множинній (кількісній) теорії.
- •Малюнок № 3.1.
- •5. Множина цілих невід’ємних чисел та її властивості.
- •6. Визначення суми на множині цілих невід’ємних чисел, її існування та єдиність. Операція додавання та її основні властивості (закони).
- •Доведення:
- •Доведення:
- •7. Віднімання цілих невід’ємних чисел, зв'язок віднімання з додаванням. Теореми про існування та єдиність різниці.
- •Доведення:
- •Доведення:
- •8. Визначення добутку на множині цілих невід’ємних чисел, його існування та єдиність. Операція множення та її основні властивості (закони).
- •Доведення:
- •Доведення:
- •Доведення:
- •Доведення:
- •10. Операція ділення з остачею на множині цілих невід’ємних чисел.
- •Доведення:
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за змістовним модулем 3.1.
- •Модуль ііі. «різні підходи до побудови арифметики цілих невідємних чисел». Змістовний модуль 3.2. «Аксіоматична побудова арифметики цілих невід’ємних чисел.». План
- •1. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
- •2. Властивості аксіоматики (несуперечливість, повнота, незалежність) цілих невід’ємних чисел. Система аксіом Дж.Пеано. Поняття натурального числа і нуля в аксіоматичній теорії.
- •3. Метод математичної індукції.
- •Доведення:
- •Доведення:
- •4. Аксіоматичне означення додавання цілих невід’ємних чисел в аксіоматичній теорії. Таблиці і закони додавання.
- •Доведення:
- •Доведення:
- •5. Аксіоматичне означення множення цілих невід’ємних чисел в аксіоматичній теорії. Таблиці і закони множення.
- •6. Відношення порядку на множині цілих невід’ємних чисел.
- •7. Означення віднімання і ділення цілих невід’ємних чисел в аксіоматичній теорії.
- •Модуль ііі. «різні підходи до побудови арифметики цілих невідємних чисел». Змістовний модуль 3.3. «Натуральне число як результат вимірювання величини.». План.
- •1. Поняття натурального ряду чисел та його відрізка. Лічба елементів скінченої множини. Порядкові і кількісні натуральні числа.
- •2. Порівняння відрізків, дії над відрізками. Натуральне число як результат вимірювання величини. Натуральне число як міра величини. Натуральне число як міра відрізка.
- •Малюнок № 3.6. Різниця а-b відрізків.
- •3. Означення операцій додавання і віднімання чисел, що розглядаються як міри відрізків. Трактування множення і ділення, які розглядаються як міри відрізків.
- •Модуль іу. «системи числення. Подільність чисел.». Змістовний модуль 4.1. «Системи числення.». План.
- •1. Позиційні та непозиційні системи числення, запис чисел у позиційних і непозиційних системах числення.
- •2. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Модуль іу. «системи числення. Подільність чисел.». Змістовний модуль 4.2. «Подільність цілих невід’ємних чисел.». План.
- •1. Поняття «відношення подільності» та його властивості.
- •2. Теореми про подільність суми, різниці і добутку цілих невід’ємних чисел на натуральні числа.
- •3. Загальна ознака подільності б.Паскаля. Ознаки подільності цілих невід’ємних чисел на 2, 3, 4, 5, 9, 25.
- •4. Прості і складені числа. Нескінченність множини простих чисел. Решето Ератосфена.
- •5. Основна теорема арифметики цілих невід’ємних чисел.
- •Розв’язання:
- •6. Дільники і кратні. Спільні дільники і спільні кратні. Найбільший спільний дільник (нсд) і найменше спільне кратне (нск), їх властивості.
- •7. Обчислення нсд і нск способом канонічного розкладу на прості множники та за алгоритмом Евкліда.
- •Розв’язання:
- •8. Ознаки подільності на складені числа.
- •Завдання для самоконтролю та самостійної роботи студентів.
- •Модуль у. «розширення поняття про число». Змістовний модуль 5.1. «Цілі числа.». План.
- •1. Задача розширення поняття про число. Необхідність розширення множини натуральних чисел.
- •2. Побудова множини цілих чисел. Зображення цілих чисел на числовій прямій.
- •Малюнок № 5.1. Зображення точок а(4) і в(-6).
- •Розв’язання:
- •3. Властивості множини цілих чисел.
- •Доведення:
- •4. Додавання, віднімання, множення і ділення цілих чисел. Теореми про існування та єдиність цих операцій. Закони операцій додавання і множення.
- •Модуль у. «розширення поняття про число». Змістовний модуль 5.2. «Раціональні числа.». План.
- •1. Необхідність розширення множини цілих чисел.
- •2. Поняття дробу. Рівність дробів. Основна властивість дробів. Скорочення дробів та їх зведення до спільного знаменника. Нескоротні дроби.
- •Доведення.
- •3. Невід’ємні раціональні числа та їх властивості.
- •Доведення.
- •Доведення.
- •4. Відношення порядку на множині невід’ємних раціональних чисел.
- •Доведення.
- •Доведення.
- •5. Додавання і віднімання невід’ємних раціональних чисел. Теореми про існування та єдиність суми і різниці. Властивості (закони) додавання.
- •Доведення.
- •Доведення.
- •Доведення.
- •6. Множення і ділення невід’ємних раціональних чисел. Теореми про існування та єдиність добутку та частки. Властивості (закони) множення.
- •Доведення.
- •Доведення.
- •Доведення.
- •7. Властивості множини невід’ємних раціональних чисел.
- •8. Десяткові дроби, їх порівняння, операції над ними. Перетворення десяткових дробів у звичайні та звичайних у десяткові.
- •Доведення.
- •9. Додатні раціональні числа як нескінченні періодичні десяткові дроби. Чисті та мішані періодичні дроби та їх перетворення у звичайні.
- •Розв’язання.
- •10. Множина раціональних чисел, модуль раціонального числа, операції над раціональними числами. Властивості множини раціональних чисел.
- •Діаграма № 5.1. Співвідношення між числовими множинами q, z, n.
- •Доведення.
- •Малюнок № 5.2.
- •2. Додатні ірраціональні числа. Невід’ємні дійсні числа.
- •Діаграма № 5.2. Співвідношення між числовими множинами n, z, q, r.
- •3. Відношення порядку на множині дійсних чисел.
- •Розв’язання.
- •Розв’язання.
- •4. Додавання і віднімання додатних дійсних чисел.
- •Розв’язання.
- •Розв’язання.
- •Розв’язання.
- •5. Множення та ділення додатних дійсних чисел.
- •Розв’язання.
- •Розв’язання.
- •6. Множина дійсних чисел та її властивості.
- •Запитання для самоконтролю та самостійної роботи студентів за модулем у.
- •Модуль 6. : «вирази. Рівняння. Нерівності. Функції». Змістовний модуль 6.1. «Вирази.».
- •1. Числові вирази та їх види. Значення числового виразу та порядок обчислення значень числового виразу.
- •Розв’язання:
- •2. Числові рівності та нерівності, їх властивості.
- •3. Вираз із змінною та його область визначення.
- •4. Тотожні перетворення виразів. Тотожності. Виведення основних тотожностей.
- •Модуль 6. : «вирази. Рівняння. Нерівності. Функції». Змістовний модуль 6.2. «Рівняння, їх системи і сукупності.».
- •Розв’язання:
- •2. Рівносильні рівняння. Теореми про рівносильність рівнянь.
- •Розв’язання:
- •Доведення:
- •Розв’язання:
- •3. Рівняння з двома змінними. Рівняння лінії. Рівняння прямої та їх види.
- •Малюнок № 6.1. Графік рівняння кола.
- •Малюнок № 6.3.
- •Малюнок № 6.4.
- •4. Системи та сукупності рівнянь з двома змінними та способи (алгебраїчні та графічні) їх розв’язування.
- •Розв’язання.
- •Розв’язання.
- •Розв’язання.
- •5. Застосування рівнянь та їх систем до розв’язування текстових задач.
- •Модуль 6. : «вирази. Рівняння. Нерівності. Функції». Змістовний модуль 6.3. «Нерівності, їх системи і сукупності.».
- •2. Рівносильні нерівності. Теореми про рівносильність нерівностей.
- •Доведення.
- •Доведення.
- •3. Системи та сукупності нерівностей з однією змінною та способи їх розв’язування. Нерівності та системи нерівностей з двома змінними, графічний спосіб їх розв’язування.
- •Розв’язання.
- •Модуль 6. : «вирази. Рівняння. Нерівності. Функції». Змістовний модуль 6.4. «Функції.».
- •1. Поняття числової функції, способи їх задання, графік та властивості.
- •2. Пряма пропорційність, її властивості та графік.
- •3. Лінійна функція, її властивості та графік.
- •4. Обернена пропорційність, її властивості та графік.
- •5*. Квадратична функція, її властивості та графік.
- •6*. Операції над функціями та графіками, перетворення графіків.
- •Розв’язання.
- •Розв’язання.
- •Розв’язання.
- •Розв’язання.
- •Запитання для самоконтролю та самостійної роботи студентів.
- •Модуль 7: «елементи геометрії. Величини.». Змістовний модуль 7.1. «Геометричні побудови на площині.».
- •1. Короткі історичні відомості про виникнення та розвиток геометрії. Поняття про аксіоматичний метод побудови геометрії та історію його розвитку в геометрії.
- •2. Основні геометричні побудови циркулем і лінійкою.
- •Побудова кута, що дорівнює даному (див. Малюнок № 7.1.).
- •Поділ відрізка пополам.
- •Малюнок № 7.2. Поділ кута пополам.
- •Побудова прямої, яка проходить через дану на ній точку, перпендикулярно до даної прямої (малюнок № 7.4.).
- •Побудова трикутника за трьома сторонами.
- •3. Основні методи геометричних побудов (метод гмт, методи осьової та центральної симетрії, метод паралельного перенесення, метод гомотетії, алгебраїчний метод).
- •Метод геометричних місць точок.
- •Малюнок № 7.5. Метод симетрії відносно прямої.
- •Метод повороту площини навколо точки.
- •Метод симетрії відносно даної точки.
- •Метод паралельного перенесення.
- •Метод гомотетії.
- •Алгебраїчний метод.
- •4. Побудова правильних многогранників.
- •2. Правильні многогранники та їх види.
- •Доведення:
- •3. Поняття тіла обертання, їх види (циліндр, конус, куля. Сфера) та їх зображення на площині.
- •Модуль 7: «елементи геометрії. Величини.». Змістовний модуль 7.3. «Величини та їх вимірювання.».
- •1. Поняття величини та її вимірювання. Відображення властивостей реального світу через поняття величини. Види величин.
- •2. Поняття довжини відрізка та способів його вимірювання. Основні властивості довжини. Одиниці вимірювання довжини та співвідношення між ними.
- •3. Поняття площі плоскої фігури, її основні властивості та способи вимірювання. Рівновеликі та рівноскладені фігури. Одиниці вимірювання площі та співвідношення між ними.
- •Малюнок № 7.10.. Квадрати нульового рангу.
- •Малюнок № 7.11. Фігури ф і f.
- •Доведення:
- •4. Виведення формул для знаходження площі паралелограма, трикутника, трапеції. Формули для знаходження площ поверхонь просторових геометричних фігур.
- •Малюнок № 7.12.
- •Малюнок № 7.13.
- •Доведення:
- •Малюнок № 7.14.
- •Доведення:
- •Доведення:
- •Малюнок № 7.16.
- •5*. Поняття об’єму тіла, його властивостей, способів його вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Об’єми многогранників та тіл обертання.
- •Запитання для самоконтролю та самостійної роботи студентів.
Малюнок № 7.12.
Провівши через точки поділу прямі, паралельні осям координат, ми отримаємо на площині ХОУ сітку квадратів нульового рангу. Нехай mе(АВ)=а і mе(АД)=b. Тоді на кожній стороні квадрата вміщуватиметься ціле число таких квадратів. Підрахувавши число квадратів, які покривають прямокутник АВСД, ми знайдемо площу прямокутника. Довжини сторін прямокутника АВСД можуть виражатися, по-перше, натуральними числами, по-друге, - довжина хоча б однієї із сторін прямокутника є раціональним числом, по-третє, - довжина хоча б однієї із сторін прямокутника є ірраціональним числом, тобто нескінченним неперіодичним десятковим дробом. У першому випадку число квадратів дорівнюватиме добутку чисел, які показують скільки одиничних відрізків вміщується у стороні. Отже, площа прямокутника в першому випадку дорівнює добутку довжин його суміжних сторін S=ab.
Якщо довжина хоча б однієї сторони прямокутника виражається раціональним числом, то побудуємо на площині ХОУ координатну сітку квадратів відповідного рангу. В цьому випадку на кожній стороні прямокутника вміщуватиметься ціле число квадратів відповідного рангу. Підрахуємо число таких квадратів, а оскільки довжини сторін цього прямокутника будуть виражатися десятковими дробами, то в цьому випадку число квадратів покриття дорівнюватиме добутку довжин суміжних сторін. Для прикладу нехай а=3,25, b=7,56. Тоді S=3,257,56=24,57.
Нехай принаймні одна сторона прямокутника виражається ірраціональним числом, тобто нескінченним неперіодичним десятковим дробом. Тоді, якими б не були квадрати покриття певного рангу, принаймні на одній стороні прямокутника не вміщуватиметься їх ціле число. У цьому випадку число квадратів покриття доведеться підраховувати з недостачею, коли знайдемо число квадратів, які складаються тільки із внутрішніх точок прямокутника, або з надлишком – коли підрахуємо число квадратів певного рангу, які повністю покривають прямокутник АВСД. Якщо mе(АВ)= і mе(АД)=, то для знаходження площі прямокутника слід знайти добуток дійсних чисел, тобто S=. Таким чином, теорему доведено повністю. Цілком зрозуміло, що ми для спрощення викладок лише описали доведення теореми в другому та третьому випадках.
Користуючись цієї теоремою виведемо формули для обчислення площі деяких геометричних фігур.
Теорема 4: площа прямокутного трикутника дорівнює півдобутку довжин його катетів (див. малюнок № 7.13.).
Доведення:
А Д
С В
Малюнок № 7.13.
Нехай АВС (мал. №19) – прямокутний трикутник (АСВ=90), де mе(АС)=а і mе(СВ)=b. Добудуємо його до прямокутника, провівши через вершини А і В прямі, паралельні відповідно сторонам СВ і АС. Одержимо прямокутник АДВС, площа якого відповідно до попередньої теореми дорівнюватиме аb. Оскільки АДВ=АВС, то 2S(АВС)=S(АДВC). Отже, S(АВС)=1/2S(АДВC)=1/2аb. Теорему доведено.
Теорема 5: Площу будь-якого трикутника можна обчислювати за формулами: 1) S=1/2аh, де а – довжина основи, h – довжина висоти, опущеної на сторону а; 2) S=1/2аbsin, де а і b – довжини суміжних сторін трикутника, - величина кута між цими сторонами; 3) S=(p(p-a)(p-b)(p-c)), де а, b і с – довжини сторін трикутника, p=1/2(а+b+c).