- •Тема 1 сутність і види податків
- •1.1 Сутність податків та їх функції
- •1.2 Елементи податків та їх характеристика
- •1.3 Класифікація податків за різними ознаками
- •Тема 2. Державна податкова служба україни
- •2.1 Система органів податкового контролю
- •2.2. Права й обов’язки керівників органів державної податкової служби та їх заступників
- •2.3 Права й обов'язки платників податків
- •Тема 3. Облік платників податків
- •3.1. Порядок обліку платників податків – юридичних осіб
- •3.2. Порядок обліку платників пдв
- •Тема 4 податок на додану вартість
- •4.1 Економічна сутність пдв
- •4.2 Реєстрація осіб як платників пдв
- •4.3 Об’єкт, база і ставка оподаткування пдв
- •4.4 Порядок обчислення і сплати пдв
- •1. Для реєстрації як платника пдв платник податків надає в податковий орган заяву:
- •2. Податковий орган зобов'язаний надати заявнику свідчення про реєстрацію як платника пдв:
- •3. Не є об’єктом оподаткування операції з:
- •4. Звільняються від оподаткування пдв операції з:
- •5. Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду:
- •6. Первинний документ, що підтверджує виникнення податкового зобов’язання у платника податку у зв’язку з продажем товарів, робіт, послуг і складається у момент виникнення податкових зобов'язань:
- •7. За нульовою ставкою оподатковуються операції з:
- •Тема 5 мито
- •5.1. Єдиний митний тариф
- •5.2. Мито: теоретичні положення
- •5.3. Митний контроль
- •5.4. Митна політика
- •Тема 6 Акцизний збір
- •6.1. Акцизний збір як вид непрямого податку
- •6. 2. Платники акцизного збору
- •Тема 7 податок на прибуток підприємств
- •7.1 Економічна сутність податку на прибуток підприємств, платники податку, об’єкт оподаткування, порядок розрахунку
- •7.2. Склад валових доходів та валових витрат
- •1. Платниками податку на прибуток підприємств є:
- •2. Об'єктом оподаткування податком на прибуток є:
- •3. До складу валового доходу включають:
- •4. До складу валового доходу включають:
- •5. До складу валового доходу не включають:
- •6. До складу валового доходу не включають:
- •7. До складу валових витрат включають:
- •8. До складу валових витрат включають:
- •9. До складу валових витрат не включають:
- •10. Витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення основних фондів включаються до складу валових витрат у розмірі:
- •11. Добровільні перерахування для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти включаються до вкладу валових витрат:
- •19. Податковими періодами з податку на прибуток підприємств є:
- •20. Податок на прибуток підприємств за другий квартал звітного року підлягає перерахуванню:
- •Тема 8 фіксований сільськогосподарський податок
- •8.1 Сутність і економічний зміст фіксованого сільськогосподарського податку
- •8.2 Платники фіксованого сільськогосподарського податку, об’єкт оподаткування, ставки податку
- •8.3 Порядок складання звітності і сплати фіксованого сільськогосподарського податку
- •1. Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):
- •2. Якщо особа створюється шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), перетворення або виділу згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України:
- •3. Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки в таких розмірах:
- •5. Сплата податку проводиться щомісячно протягом:
- •Тема 9 податок з доходів фізичних осіб
- •9.1 Економічна сутність податку з доходів фізичних осіб: платники, об'єкт оподаткування, порядок нарахування податку
- •9. 2 Склад загального оподатковуваного доходу
- •9.3 Ставки податку з доходів фізичних осіб
- •9.4 Податкові соціальні пільги
- •9.5 Звітність про податок з доходів фізичних осіб
- •1. Податковим агентом з податку з доходів фізичних осіб є:
- •2. Об'єкт оподаткування при нарахуванні доходу у вигляді заробітної плати визначається як:
- •3. До складу загального оподатковуваного доходу включаються:
- •4. До складу загального оподатковуваного доходу включаються:
- •5. До складу загального оподатковуваного доходу не включаються:
- •6. До складу загального оподатковуваного доходу не включаються:
- •7. Податковий кредит з податку на доходи фізичних осіб — це:
- •8. До складу податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб не включають:
- •9. Податковий кредит з податку на доходи фізичних осіб:
- •10. Податкова соціальна пільга розраховується як:
- •Тема 10 спрощена система оподаткування суб'єктів малого підприємництва
- •10.1 Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва: теоретичні положення та умови стягнення
- •10.2 Спрощена система оподаткування для фізичних осіб
- •10.3 Спрощена система оподаткування для юридичних осіб
- •Тема 11 плата за ресурси та послуги
- •11.1 Збір за спеціальне використання водних ресурсів та за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту
- •11.2 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду
- •11.3 Збір за користування надрами для видобутку корисних копалин
- •11.4 Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету
- •1. Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є:
- •2. Підлягають лімітуванню такі водні ресурси:
- •3. Об'єктом обчислення збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є:
- •4. Об'єктом числення збору за спеціальне використання водних ресурсів є:
- •5. У випадку, якщо водокористувачі отримують воду із змішаного джерела, для розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів:
- •19. Обсяги фактично погашених балансових запасів корисних копалин визначаються:
- •20. У разі видобутку корисних копалин понад встановлені квоти (ліміти) за видобуті понад квоти (ліміти) корисні копалини плата обчислюється:
- •Тема 12: ухиляння від сплати податків суб'єктами господарювання
- •12.1 Сутність і негативний вплив ухилення від оподаткування на економіку
- •12..2 Основні риси, що відрізняють мінімізацію податкових зобов'язань від ухилення від сплати податків
- •Стосунків з фірмами, які мають ознаки фіктивності
- •12.3 Відповідальність осіб, що порушують податкове законодавство
- •12.4 Головні напрямки діяльності держави по руйнуванню існуючих схем мінімізації податків
- •Тема 13 податкова політика в системі державного регулювання економіки
- •13.1 Податкова політика та її основні принципи
- •13.2 Податкова політика в системі державного регулювання економіки
- •13.3 Обмеження щодо використання податкової політики як регулюючого чинника
- •13.4 Податкова політика як чинник макроекономічного регулювання
- •Тема 14 Неподаткові платежі
- •14.1. Структура неподаткових платежів
- •14.2. Збір обов'язкове державне пенсійне страхування
- •3. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
- •14.4. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
- •14.5. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •Перелік рекомендованої літератури
13.2 Податкова політика в системі державного регулювання економіки
Існують два методи, за допомогою яких держава може впливати на економіку: прямий та непрямий. Переважання прямих методів є ознакою адміністративно-централізованої економіки, а пряме втручання може відбуватись за рахунок встановлення державних цін, обсягів виробництва або імпортування товарів, рентабельності, тощо. Непрямі методи економічного регулювання застосовуються в умовах ринкових відносин, і включають в себе досить багато інструментів. Зокрема, Дж. Стігліц вирізняє такі регулятивні блоки: грошово-кредитний; бюджетно-податковий; зовнішньоекономічний; соціальний. В свою чергу, кожний з цих блоків містить певні складові елементи, які можна використовувати для втручання в економічні процеси.
Так, до грошово-кредитних важелів впливу на економіку відносять: механізм встановлення розмірів відсоткових ставок та резервів банківських установ; операції національного банку з державними цінними паперами, емісія, тощо. Бюджетно-податкові важелі включають в себе податкову і видаткову політику, політику фінансування бюджетного дефіциту, тощо. Серед зовнішньоекономічних важелів найбільше значення мають валютна та митна політика. До соціальних інструментів відносять соціальну політику держави у сфері освіти, охорони здоров'я, пенсійного і соціального забезпечення, тощо. Виділення цих важелів в окремий блок від бюджетної політики зумовлене тим, що ці проблеми вирішуються не лише за допомогою бюджетних коштів, а і за рахунок відповідних фондів, формування яких може здійснюватись як в обов'язковому, так і добровільному порядку.
Таким чином, податкова політика є одним із багатьох інструментів втручання в економічні процеси, але одним із найважливіших. Це є наслідком постійно зростаючої ролі держави в житті суспільства, що потребує додаткових фінансових ресурсів. Рівень перерозподілу валового внутрішнього продукту через загальнодержавні фонди є дуже суттєвим в економічно-розвинутих країнах, а тому здійснення податкової політики, яка оперує величезними коштами суспільства здійснює значний вплив на економічний розвиток, навіть якщо держава і не використовує податкову політику для активного втручання у відтворювальний процес.
Існування крім податкової політики інших важелів непрямого впливу на економіку піднімає ряд питань щодо того, яким чином ці важелі повинні застосовуватись: одночасно в одному напрямку, в різних напрямках чи по черзі, не одночасно. Теоретичні концепції не мають єдиної точки зору щодо вирішення цієї проблеми. Практика застосування цих важелів також свідчить про різні форми їх використання в процесі регулювання економічних процесів.
Серед економістів та економічних шкіл не існує єдиної точки зору щодо використання податкової політики як регулюючого чинника. Представники класичної і неокласичної політичної економії заперечували необхідність держави втручатись в економічні процеси, таким чином викреслюючи в тому числі і податкову політику з факторів, регулюючих економіку. Лише поява кейнсіанської теорії активно включила податкову політику в систему економічних регуляторів економіки. Податки почали розглядатись як „вбудований механізм гнучкості”, який дозволяв автоматично зменшувати циклічні коливання економічного розвитку. Крім того, кейнсіанці активно використовували податкову політику в системі антикризового і антициклічного регулювання економіки. Таким чином, регулювання здійснювалось на макрорівні. Розвиток неоконсервативних течій економічної думки значно применшив роль податкової політики в економічному регулюванні, звернувши першочергову увагу на монетарні інструменти економічного впливу (школа монетаристів М. Фрідмана) та на мікроекономічний аспект податкової політики: зменшення рівня оподаткування для заохочення інвестицій та пропонування ресурсів (теорія „пропозиції”).
Розвиток сучасних економічних теорій, які включають в себе постулати різних економічних шкіл, передбачає комплексне використання різних методів впливу на економічний розвиток, що сприяє подальшому активному використанню податкової політики в системі державного регулювання економіки.
Перед економістами, що здійснюють практичне керування податковою політикою, виникають три основних питання, які в деякій мірі взаємопов'язані та взаємообумовлені: по-перше, яку частину національного доходу необхідно стягувати за допомогою податків; по-друге, як вона повинна розподілятись між основними групами населення, з однієї сторони, та між галузями виробництва, з іншої сторони; по-третє, як вона повинна розподілятись між окремими платниками податків. Вони відповідають трьом основним видам інтересів, що існують в кожному суспільстві: це суспільні, колективні та особисті інтереси.
На вирішення першої проблеми впливають як економічні, так і політичні фактори. До економічних належать рівень розвитку виробництва, що визначає обсяг національного доходу, в тому числі і на душу населення. Тут існує така залежність: чим вищим є рівень національного доходу (в тому числі і на душу населення), тим більше можливостей у держави збільшувати обсяг податкових стягнень, і навпаки. До політичних факторів відносять існування в суспільстві певного розподілу сил між соціальними групами населення, а також механізм включення їх інтересів у політику держави. В цьому випадку, чим ширшими є функції держави та чим досконалішим є механізм погодження інтересів різних соціальних груп, тим вищим може бути рівень податкових стягнень у національному доході.
Розподіл податків між окремими платниками залежить насамперед від платоспроможності останніх. Для цього використовується термін „дискреційний доход”, який означає доход, що залишився після задоволення першочергових потреб, які вже склалися, або доход який розподіляють за власним бажанням. Чим меншим є дискреційний доход, тим нижчими повинні бути податки; чим більше нерівномірність його розподілу по окремих платниках, тим більше можливостей для введення прогресивного оподаткування, і навпаки.
Питання про розподіл податкового тягаря між окремими групами платників передбачає внесення змін до розподілу за ознакою платоспроможності. Саме в цьому питанні суб'єктивні фактори здійснюють найбільший вплив і ведуть до відхилення в розподілі за ознакою платоспроможності залежно від політичної кон’юнктури.
При здійсненні оцінки тієї чи іншої податкової політики необхідно виходити із слідуючих критеріїв: задоволення фіскальних потреб держави, що включає достатність та еластичність податкових надходжень, яка трактується в даному випаду як можливість швидкого збільшення абсолютної суми податкових надходжень без значної зміни податкової системи; вплив податкової політики на відтворювальні процеси та вирішення соціальних завдань.