Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Melenteva_O.V_Podatkova_sistema.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
1.05 Mб
Скачать

5.4. Митна політика

Митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

Митна справа у всіх країнах є виключною монополією держави. Це означає виключне право держави на розробку засад митної політики і механізму її здійснення.

Формування митної політики передбачає необхідність врахування двох важливих підходів її формування: фритредерство та протекціонізм. Якщо перший — політика вільної торгівлі, за якої митні органи виконують переважно реєстраційні функції та не стягують експортні та імпортні мита, не встановлюють також обмеження на зовнішньоторговий обіг, то другий, навпаки — спрямований на захист власної промисловості та власного товаровиробника від зарубіжних конкурентів на внутрішньому ринку. Для протекціонізму характерні високі митні тарифи та обмеження імпорту

Митний протекціонізм уперше був започаткований у XVI столітті в Англії і пов'язувався із промисловою революцією. Для захисту інтересів промисловців та підприємств від конкуренції з боку голландських та французьких товарів були введені високі ставки мита на товари, які вироблялись в Англії. Паралельно було обмежено або заборонено ввезення товарів. Було введено такий порядок, за яким дозволялось привозити іноземні товари тільки на англійських суднах чи принаймні на кораблях країни походження товарів. При цьому за це стягувався додатковий збір. З колоній привозились товари виключно на англійських кораблях. Мета цих заходів полягала також й у позбавленні Голландії переваг та сили в торгівлі. Така політика тривала майже 400 років, що дозволило Англії стати не тільки могутньою морською державою, але вийти за економічним розвитком на перше місце у світі. Після того як було досягнуто передових позицій у промисловості і дешевизні англійських товарів, Англія докорінно змінила свою митну політику і перейшла до фритредерства. У країнах, де сповідується політика протекціонізму, посилюється спеціалізація тарифів, що призводить до їх громіздкості та заплутаності, частих змін, у яких важко розібратися не тільки експортерам та імпортерам, але й самим митним органам. Тарифна політика при фритредерстві, як правило, стабільна. Тарифи мають низькі, інколи символічні ставки, а митні надходження до бюджету формуються лише на основі декількох статей.

Формування сучасної митної політики України враховує стан її економіки, геополітичне становище та необхідність залучення іноземних інвестиції, що не можливо зробити без політики фритредерства. Це пояснюється тим, що через країну проходять великі міжнародні транспортні артерії і Україна по суті є великим транспортним коридором. Будь-які спроби ускладнити пересування товарів по цих транспортних коридорах можуть призвести до важких наслідків для економіки. В той же час простежується тенденція до протекціонізму і захисту інтересів національного товаровиробника. На митну політику України впливають й суб'єктивні чинники, геополітичні тенденції, які змушують враховувати національні інтереси в митній політиці, захищати економічні інтереси як країни у цілому, так і її окремих регіонів.

Функціонально митна політика зводиться до забезпечення права громадян України на пересування, забезпечення економічних інтересів України, в тому числі й фіскальної політики, забезпечення міжнародного економічного, політичного, культурного та соціального співробітництва, зайняття місця у міжнародному розподілі ринків.

Митна політика України зводиться до необхідності забезпечення її єдності на всій території, координації зусиль всіх митних органів на виконанні її пріоритетних напрямів, удосконаленні нормативно-правової бази, взаємодії та тісній співпраці із митними органами інших країн. Митна політика містить елементи гуманітарної, економічної (зовнішньоекономічної"), торгової, фінансової, науково-технічної, інвестиційної, природоохоронної та інших видів політики.

Контрольні питання:

1. Розкрийте поняття «мито».

2. Чи відноситься митний збір до податкових платежів?

3. Опишіть процедуру митного контролю.

4. Які документи необхідно представити при проходженні митного контролю?

5. Назвіть основні принципи митного регулювання.

6. Розкрийте поняття «митний кордон» України.

7. Які види переміщень через митний кордон ви знаєте?

8. Що таке транзит?

9. Назвіть види ставок ввізного мита залежно від розміру.

10. Назвіть види мита, що застосовуються в цілях захисту економічних інтересів України та її товаровиробників.

Тестові питання:

1. За класифікаційними ознаками мито можна віднести до:

а) загальнодержавних податків;

б) місцевих податків;

в) зборів до цільових фондів.

2. Непрямий податок на споживання, який стягується з товарів, що переміщуються через митний кордон України — це:

а) митний збір;

б) мито;

в) акцизний збір;

г) ПДВ.

3. Митний збір зараховується:

а) до державного бюджету України;

б) до місцевих бюджетів; г) до цільових фондів;

ґ) залишається в розпорядженні митниці.

4. Під час ввозу або вивозу товарів, при виробництві яких прямо або побічно використовувались субсидії застосовується:

а) антидемпінгове мито;

б) компенсаційне мито;

в) спеціальне мито.

5. Антидемпінгове мито передбачає застосування:

а) понижених ставок;

б) підвищених ставок;

в) звичайних ставок.

6. Плата за митне оформлення — це:

а) акцизний збір;

б) митний збір;

в) мито.

7. Якщо при імпорті в Україну товарів до фактурної вартості включено транспортні витрати по Україні, то митна вартість товарів:

а) не дорівнює фактурній;

б) дорівнює фактурній.

8. Базою для нарахування мита є:

а) фактурна вартість;

б) митна вартість;

в) митний збір;

г) митна вартість з ПДВ.

9. Спеціальне мито застосовується:

а) в цілях захисту економічних інтересів України та її товаровиробників;

б) для підтримки імпорту;

в) для підтримки експорту.

10. Базою для нарахування митного збору є:

а) митна вартість;

б) мито;

в) митна вартість з ПДВ;

г) фактурна вартість.