Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Melenteva_O.V_Podatkova_sistema.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
1.05 Mб
Скачать

Тема 5 мито

5.1. Єдиний митний тариф

5.2. Мито: теоретичні положення

5.3. Митний контроль

5.4. Митна політика

Ключові терміни: єдиний митний тариф, мито, митна територія, об’єкт оподаткування, митний кордон, митний збір, митний контроль,

5.1. Єдиний митний тариф

В умовах реформування економіки України мито є найважливішим інструментом зовнішньоторговельної політики держави для обмеження ввозу іноземних товарів, захисту та підтримки розвитку вітчизняного виробництва і стимулювання вивозу національних товарів.

Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф України встановлює на єдиній митній території України обкладення митом предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з цієї території.

Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Єдиний митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів

5.2. Мито: теоретичні положення

Мито — це непрямий податок на споживання, який стягується з товарів, що переміщуються через митний кордон України. Політика в сфері митного оподаткування спрямована насамперед на формування раціональної структури експорту та імпорту при відсутності прямого втручання держави. Митне оподаткування є одним з основних напрямів зовнішньоекономічної політики держави. Україна самостійно вибирає митну політику, може укладати митні угоди з іншими державами. Нормативне регулювання оподаткування митом в Україні здійснюється згідно з Митним кодексом (від 11.07.2002 №92-ІУ), який вступив в дію 1.01.2004 р.

Основні принципи митного регулювання:

- виключна юрисдикція України на її митній території;

- виключна компетенція митних органів України щодо здійснення митної справи;

- законність;

- єдиний порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

- системність;

- ефективність;

- додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;

- гласність та прозорість.

Ставки мита диференційовані, як і для підакцизних товарів. Від акцизного збору воно відрізняється тим, що сплачується тільки при переміщенні через митний кордон, і перелік товарів, що обкладаються митом, значно ширше, ніж перелік підакцизних товарів.

Митна територія України — це територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Митний кордон — кордон митної території України, у тому числі території штучних островів, установок і споруджень, що утворюються в морській зоні України.

Види переміщень через митний кордон товарів та інших предметів:

- ввіз в Україну;

- вивіз з України;

- транзит через територію України — це переміщення товарів (предметів) через територію України під митним контролем між двома або в межах одного пункту на її митному кордоні.

Всі товари (предмети), що переміщуються через митний кордон України, підлягають декларуванню з метою митного контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

З метою захисту економічних інтересів України та її товаровиробників можуть застосовуватися особливі види мита:

- спеціальне (підвищене) — застосовується як захисний захід, якщо товари ввозяться в Україну в таких кількостях і на таких умовах, що зачіпають інтереси українських товаровиробників, як попереджувальний захід до учасників зовнішньоекономічної діяльності, що порушують загальнодержавні інтереси у тій галузі, у якій виробляються товари, а також як захід попередження несумлінної конкуренції та як діяння проти недружніх намірів інших держав;

- антидемпінгове мито (підвищене) — застосовується при ввозі в Україну товарів за ціною істотно нижче конкурентної ціни в країні експорту, якщо при цьому порушуються інтереси українських товаровиробників, та при вивозі товарів, які істотно нижче цін інших експортерів;

- компенсаційне мито ( підвищене) — застосовується при ввозі або вивозі товарів, при виробництві яких прямо або побічно використовувались субсидії.

Залежно від способу встановлення існує два види ставок мита:

- в відсотках до митної вартості (пропорційне);

- в твердій сумі за одиницю товару (тверде). Наприклад, ставки мита встановлені:

- на пиво солодове — 0,5 євро за 1 л;

- на паливо бензинове реактивне — 15 євро за 1000 кг. Види ставок ввізного мита залежно від розміру:

- преференційні—застосовуються до товарів (предметів), які походять із країн, що входять у митні союзи з Україною, або створюють разом з нею спеціальні митні зони, до товарів із країн, що розвиваються, крім деяких груп товарів (наприклад, продукція тваринництва, харчової промисловості);

- пільгові — застосовуються до товарів або інших предметів із країн або економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння (Великобританії, Італії, Франції та ін.), та із країн, що розвиваються (крім тих товарних груп, по яких застосовуються преференційні ставки);

3) повні (загальні)- до всіх інших товарів (предметів).

Необхідно розрізняти поняття мита й митних зборів:

мито — це загальнодержавний платіж, що сплачується в держбюджет;

митний збір — це плата за митне оформлення, яка залишається в розпорядженні митниці.

Митний збір використовується для розвитку системи митних органів, щорічно державний митний комітет України публікує звіт про цільове використання цих коштів.

Об'єкт оподатковування — це митна вартість товарів або інших переміщуваних предметів або їхня кількість залежно від ставки.

Механізм розрахунку митної вартості представлено формулою:

МВ = ФВ + БП + КП,

де МВ — митна вартість на момент перетинання кордону;

ФВ — фактурна вартість (в тому числі транспортні витрати);

БП — брокерські послуги;

КП — комісійні послуги.

В Україні існує два основних види мита:

- ввізне — на імпортовані товари;

- вивізне — на експортовані товари.

При визначені митно вартості необхідно враховувати базисні умови поставки, які використовуються у залежності від способу перевезення товару й інших предметів (табл.)

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.